asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4
З А К О Н У К Р А Ї Н И



Про внесення змін до Закону України
"Про охорону культурної спадщини"

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 5, ст.114 )




Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести до Закону України "Про охорону культурної спадщини"
( 1805-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 39,
ст. 333; 2002 р., N 16, ст. 114) такі зміни:

1. Преамбулу викласти в такій редакції:

"Цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та
економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою
її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у
суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в
інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території
України, охороняються державою.

Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних
завдань органів державної влади та органів місцевого
самоврядування".

2. Статті 1, 2, 3, 4, 5 і 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:

культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від
попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини;

об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда
(витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними
рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші
природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти
незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу
цінність з археологічного, естетичного, етнологічного,
історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього
погляду і зберегли свою автентичність;

нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної
спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати
його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного,
історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього
погляду та збереження своєї автентичності;

рухомі предмети, пов'язані з нерухомими об'єктами культурної
спадщини, - елементи, групи елементів об'єкта культурної спадщини,
що можуть бути відокремлені від нього, але складають з ним єдину
цілісність, і відокремлення яких призведе до втрати археологічної,
естетичної, етнологічної, історичної, архітектурної, мистецької,
наукової або культурної цінності об'єкта;

пам'ятка - об'єкт культурної спадщини, який занесено до
Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

охорона культурної спадщини - система правових,
організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних,
інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове
вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання
руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження,
утримання, відповідного використання, консервації, реставрації,
ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів
культурної спадщини;

предмет охорони об'єкта культурної спадщини - характерна
властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його
історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт
визнається пам'яткою;

зони охорони пам'ятки (далі - зони охорони) - встановлювані
навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона
охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного
шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;

історичне населене місце - населене місце, яке зберегло
повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку
історичних населених місць України;

історичний ареал населеного місця - частина населеного місця,
що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними
розпланування та форму забудови, які походять з попередніх
періодів розвитку, типові для певних культур або періодів
розвитку;

традиційний характер середовища - історично успадкований
вигляд та об'ємно-просторова структура історичного населеного
місця;

виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність
науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності
та культурної цінності об'єкта культурної спадщини;

дослідження - науково-пошукова, науково-практична діяльність,
спрямована на одержання нової інформації про об'єкти культурної
спадщини, історичні населені місця, традиційний характер
середовища, який є типовим для певних культур або періодів
розвитку;

консервація - сукупність науково обґрунтованих заходів, які
дозволяють захистити об'єкти культурної спадщини від подальших
руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з
мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд;

музеєфікація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо
приведення об'єктів культурної спадщини у стан, придатний для
екскурсійного відвідування;

пристосування - сукупність науково-дослідних, проектних,
вишукувальних і виробничих робіт щодо створення умов для сучасного
використання об'єкта культурної спадщини без зміни притаманних
йому властивостей, які є предметом охорони об'єкта культурної
спадщини, в тому числі реставрація елементів, які становлять
історико-культурну цінність;

реабілітація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо
відновлення культурних та функціональних властивостей об'єктів
культурної спадщини;

ремонт - сукупність проектних, вишукувальних і виробничих
робіт, спрямованих на покращення технічного стану та підтримання в
експлуатаційному стані об'єкта культурної спадщини без зміни
властивостей, які є предметом охорони об'єкта культурної спадщини;

реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо
укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш
характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів
об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої
автентичності;

зміна об'єкта культурної спадщини - дії, що призводять чи
можуть призвести до часткового або повного зникнення предмета
охорони об'єкта культурної спадщини.

Стаття 2. Класифікація об'єктів культурної спадщини

1. За типами об'єкти культурної спадщини поділяються на:

споруди (витвори) - твори архітектури та інженерного
мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального
малярства, археологічні об'єкти, печери з наявними свідченнями
життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли
автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та
діяльність відомих осіб;

комплекси (ансамблі) - топографічно визначені сукупності
окремих або поєднаних між собою об'єктів культурної спадщини;

визначні місця - зони або ландшафти, природно-антропогенні
витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного,
естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного,
мистецького, наукового чи художнього погляду.

2. За видами об'єкти культурної спадщини поділяються на:

археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі
об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки
стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів,
виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця
та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні
зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх
битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під
земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації
про зародження і розвиток цивілізації;

історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі
поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та
померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців),
які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій
на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових
кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками
бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця,
пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю
відомих осіб, культурою та побутом народів;

об'єкти монументального мистецтва - твори образотворчого
мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з
архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з
утворюваними ними комплексами (ансамблями);

об'єкти архітектури та містобудування - окремі архітектурні
споруди, а також пов'язані з ними твори монументального,
декоративного та образотворчого мистецтва, які характеризуються
відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій або
авторів; природно-архітектурні комплекси (ансамблі), історичні
центри, вулиці, квартали, площі, залишки давнього розпланування та
забудови, що є носієм певних містобудівних ідей;

об'єкти садово-паркового мистецтва - поєднання паркового
будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;

ландшафтні - природні території, які мають історичну
цінність;

об'єкти науки і техніки - унікальні промислові, виробничі,
науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні
об'єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної
епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.

Стаття 3. Органи управління у сфері охорони культурної
спадщини

1. Державне управління у сфері охорони культурної спадщини
покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені
органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної
спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної
спадщини;

орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної
Республіки Крим;

органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій;

органи охорони культурної спадщини районних державних
адміністрацій;

органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.

2. На території зони відчуження і зони безумовного
(обов'язкового) відселення, що зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи, та в умовах виникнення інших
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
управління охороною культурної спадщини здійснюється
Адміністрацією зони та центральним органом виконавчої влади з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України
"Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) і
цього Закону.

3. Органи охорони культурної спадщини місцевого
самоврядування населених пунктів, занесених до Списку історичних
населених місць України, утворюються органами місцевого
самоврядування за погодженням із центральним органом виконавчої
влади у сфері охорони культурної спадщини.

4. Орган охорони культурної спадщини Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини
обласних, Київської та Севастопольської міських, районних
державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним
органам виконавчої влади та центральному органу виконавчої влади у
сфері охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом.

5. Органи охорони культурної спадщини місцевого
самоврядування з питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б"
частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту "б" статті 32
Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ), підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

6. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови)
органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої
компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними
особами.

7. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови)
центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної
спадщини, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для
виконання органами охорони культурної спадщини.

8. Рішення органів охорони культурної спадщини, що суперечать
Конституції України ( 254к/96-ВР ), іншим актам законодавства,
рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані
центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної
спадщини.

Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері
охорони культурної спадщини

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони
культурної спадщини належить:

здійснення державної політики;

здійснення державного контролю;

занесення об'єктів культурної спадщини національного значення
до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін
до нього щодо пам'яток національного значення;

подання у відповідні міжнародні інстанції пропозиції про
занесення пам'ятки до Списку всесвітньої спадщини;

надання дозволу на переміщення (перенесення) пам'ятки
національного значення;

затвердження Списку історичних населених місць України та
змін, внесених до нього;

оголошення ансамблів і комплексів пам'яток заповідниками чи
музеями-заповідниками;

затвердження нормативів і методик грошової оцінки пам'ятки.

Стаття 5. Повноваження центрального органу виконавчої влади
у сфері охорони культурної спадщини

До повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері
охорони культурної спадщини належить:

1) контроль за виконанням цього Закону, інших
нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини;

2) реалізація державної політики з питань охорони культурної
спадщини;

3) розроблення, затвердження та погодження
нормативно-правових актів, розроблення та погодження державних
програм охорони культурної спадщини;

4) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України,
здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих
об'єктів культурної спадщини;

5) координація робіт з виявлення, дослідження та
документування об'єктів культурної спадщини, ведення списків цих
об'єктів;

6) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про
занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до
Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін
до нього щодо пам'яток національного значення;

7) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення
до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін
до нього щодо пам'яток місцевого значення;

8) подання Кабінету Міністрів України пропозиції про
переміщення (перенесення) пам'ятки національного значення;

9) надання дозволу на переміщення (перенесення) пам'яток
місцевого значення;

10) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до
інформації, що міститься у Державному реєстрі нерухомих пам'яток
України;

11) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про
затвердження Списку історичних населених місць України та про
внесення змін до нього;

12) оголошення топографічно визначених територій чи водних
об'єктів, в яких містяться об'єкти культурної спадщини або можлива
їх наявність, охоронюваними археологічними територіями;

13) забезпечення публікації Державного реєстру нерухомих
пам'яток України та внесення до нього змін;

14) визначення меж територій пам'яток національного значення
та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних
територій, історичних ареалів населених місць;

15) затвердження державних норм та правил з питань охорони
культурної спадщини, а щодо пам'яток архітектури та містобудування
- спільно з центральним органом виконавчої влади з питань
будівництва, містобудування та архітектури;

16) здійснення нагляду за виконанням робіт з дослідження,
консервації, реабілітації, реставрації, ремонту, пристосування й
музеєфікації пам'яток та інших робіт на пам'ятках. Ці повноваження
можуть бути делеговані іншим органам охорони культурної спадщини
відповідно до закону;

17) встановлення режиму використання пам'яток національного
значення, їхніх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних
територій, історичних ареалів населених місць;

18) здійснення науково-методичного керівництва у питаннях
охорони культурної спадщини, затвердження методик та правил
дослідження об'єктів культурної спадщини;

19) погодження програм та проектів містобудівних,
архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних,
меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного
значення, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних
археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а
також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на
об'єктах культурної спадщини. Ці повноваження можуть бути
делеговані органам охорони культурної спадщини нижчого рівня
відповідно до закону;

20) призначення відповідних охоронних заходів щодо пам'яток
національного значення та їхніх територій у разі виникнення
загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних
факторів або проведення будь-яких робіт;

21) заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних
осіб, яка створює загрозу об'єкту культурної спадщини або порушує
законодавство у сфері охорони культурної спадщини;

22) надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках
національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на
охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах
населених місць;

23) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток
національного значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їхніх
територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних
територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи
здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із
відповідними органами охорони культурної спадщини програм та
проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від
них;

24) надання дозволів на відновлення земляних робіт;

25) погодження відчуження або передачі пам'яток національного
значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим
особам у володіння, користування або управління;

26) здійснення функцій управління заповідниками,
музеями-заповідниками, що перебувають у державній власності,
відповідно до закону;

27) погодження охоронних договорів на пам'ятки національного
значення;

28) погодження проектів відведення та надання земельних
ділянок, у тому числі тих, що призначаються для
сільськогосподарських потреб, погодження зміни землевласника,
землекористувача на території пам'яток та в їх охоронних зонах, на
охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах
населених місць. Ці повноваження можуть бути делеговані органам
охорони культурної спадщини нижчого рівня відповідно до закону;

29) затвердження правил встановлення та утримання охоронних
дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на
пам'ятках або в межах їхніх територій, затвердження їхніх зразків;

30) застосування фінансових санкцій за порушення цього
Закону;

31) формування і розміщення державного замовлення, укладення
з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію,
реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування
пам'яток та інші заходи щодо охорони культурної спадщини;

32) здійснення інших повноважень відповідно до закону.




следующая страница >>