asyan.org
добавить свой файл
1
ПРОПОЗИЦІЇ

до проекту рішення наради від 03.11.09 р. (Оргуський центр, Мінприроди) щодо створення полезахисних лісових смуг, організації лісорозведення, методики оцінки степових ділянок і розвитку законодавчої бази


  1. Провести суцільну інвентаризацію та паспортизацію захисних лісових насаджень на території України, визначити стан, захисні та лісівничі характеристики лісосмуг та масивів різного цільового призначення, встановити еколого-економічну ефективність і розробити заходи з їх покращання.

  2. Відмітити недосконалість і необгрунтованість системи управління лісами щодо положень з лісорозведення, адже має місце неузгодження обліку захисних лісових насаджень. Так, розбіжності в статистиці Держкомлісгоспу і Укрдержліспроекту по створенню лісових культур в областях степового регіону слідуючі: у 2006 році Держкомлісгосп подає 12045 га, проте Укрдержліспроект - 6178 га; у 2007 році Держкомлісгосп звітує про 16264 га, а Укрдержліспроект про 9006 га. Значна кількість земель ні лісовпорядниками, ні ботаніками, ні зоологами не обстежена. Роботи з лісорозведення у Степу проводяться лісгоспами також на землях, на які не має актів права постійного користування, а отже з нецільовим використанням бюджетних коштів лісгоспами, без широкого залучення населення, громадських організацій й органів місцевого самоврядування, а також приватного підприємництва. На сьогодні відсутнє чітке інформаційне і науково-технічне забезпечення як обліку, так і всього комплексу робіт, пов’язаних з лісорозведенням у Степу, в т.ч. створенням полезахисних лісових смуг, їх утриманням.

  3. Розробити Концепцію степового лісорозведення з врахуванням існуючої Наукової концепції збалансованого розвитку агроекосистем України (Патика В.П. Агроекологічний журнал. – 2002.-№2.- С.10-14), Концепції сталого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року (схвалена постановою Президії УААН 13.032003 р. спільним наказом по Мінагрополітики, Мінекоресурсів України. – К., 2003. – 30 с.), Концепції екологічного нормування (Укр. Наук. Центр охорони вод Мінекобезпеки України (наук. кер. О.Г. Власенко) Мінекобезпеки України (А.А.Галяпа, Т.А.Турова). – К., 1997. -21 с.), окремих положень Концепції степового лісівництва (Гладун Г.Б., Кривобоков В.П. та ін., Ліс у Степу: основи сталого розвитку. За наук. ред Фурдичка О.І.- К.Основа, 2006. – 496 с. ), де зазначається, що наукові основи збалансованого розвитку агроекосистем базуються на: оптимізації структури агроландшафтів і удосконаленні зональних систем землекористування; удосконаленні міжгалузевої структури та адаптації сільськогосподарського виробництва щодо грунтово-кліматичних умов і ресурсних можливостей; формуванні зональних конкурентноздатних ресурсо- та енергозберігаючих моделей ефективного ведення сільськогосподарського виробництва на засадах природоохоронної організації території, міжгалузевої оптимізації, відтворення природно-ресурсного потенціалу та отримання продукції високої якості; забезпеченні збереження, збагачення та невиснажливого використання біорізноманіття в агроландшафтах тощо.

  4. Об’єкти захисного лісорозведення загальнодержавного значення мають створюватись і контролюватись державними установами, їхній перелік здійснюється відповідною постановою уряду. Інші захисні лісові насадження розглядають як власність суб’єктів адміністративно-господарського управління різних рангів або колективно-пайову власність (і відповідальність) аграрних акціонованих товариств, а також товариств з обмеженою відповідальністю і приватних підприємств. Потрібно визначитись у кожному конкретному випадку, чи законодавчо закріпити оренду лісових полезахисних смуг до 5 га, або в інших розмірностях, наприклад, км/км2, чи скористатися правом сервітуту, коли полезахисні смуги надаватимуться лісогосподарським підприємствам (з правом проїзду виробникам сільгосппродукції і т.ін.). Але тут виникає питання як з інвентаризацією лісосмуг (скоріш за усе за кошти місцевого бюджету (тут знову, якщо з втрат сільськогосподарстького та лісогосподарського виробництва, то тільки на відновлення лісосмуг або створення нових, але не на інвентаризацію), та, якщо прийме сесія облради, то за кошти обласного екологічного фонду), так і з послідуючим фінансування лісогосподарських доглядів при догляді за полезахисними лісосмугами. Облік лісосмуг повинен здійснити Держкомлісгосп спільно з Держкомземом.

  5. В законі “Про агролісомеліорацію” слід закріпити полезахисні смуги за землекористувачем і зобов’язати прийняти землекористувача ці лісосмуги в оренду в межах його землекористування (тут вже треба розуміти, що мова про 5 га не йдеться, отже треба внести зміни й до Лісового кодексу, якщо не йти шляхом сервітуту). Якщо фермер не захоче прийняти лісосмугу, то потрібно внести зміни до законодавства таким чином, щоб держава провела необхідні заходи, але фермер відшкодував понесені втрати. Щоб зацікавити фермера, треба зменшити податок (внести коефіцієнт плати до податку за землю). Заборонити зміну цільового призначення захисних лісових насаджень, в т.ч. полезахисних лісосмуг.

  6. Знайти Інструкцію про інвентаризацію і лісовпорядкування в Укрдержліспроекті, також Інструктивні вимоги до впорядкування лісових насаджень розроблялися в НАУ.

  7. Слід доопрацювати Проект агролісомеліоративного устрою (Держкомзем спільно з Мінприроди), яким відновити службу агролісомеліорації при районних адміністраціях. Оскільки в МінАПК є кошти (пункт 70 Програма про створення захисних насаджень), то передбачити кошти на агролісомеліоративні заходи. Внести зміни до Закону “Про бюджет”, щоб частина з податку на землю могла бути потрачена на агролісомеліорацію. Цікавим є створення механізму, щоб фермери створювали полезахисні смуги самостійно, але й тут потрібно дати настанови з їх створення, адже їх повинні створювати фахівці.

  8. Щодо організаційних проблем зі створення полезахисних лісосмуг доцільно в найближчу перспективу зберегти генерального замовника – Міністерство АПК, залишаючи ініціативу для адміністрацій різного рівня, об’єднань і окремих землекористувачів. Роботи зі створення полезахисних лісових смуг, реконструкції, лісівничого догляду можуть бути пільгові у виді безвідсоткових позик на вказані роботи, звільнення від сплати деяких податків на час виконання робіт, а при значних обсягах – відшкодування коштів; проектно-вишукувальні роботи можуть здійснюватися науково-проектним інститутом землеустрою, Харківдіпроагролісом, Укрдерджліспроектом.

  9. При відмові землевласником надати земельні ділянки під створення полезахисних лісосмуг слід встановити прогресивний податок з моменту підписання відповідного розпорядження адміністраціями різних рангів. Кошти повинні направлятись на відповідні статті держбюджету. Утримання вибраних ділянок може бути і за кошти місцевого бюджету, отриманих від відрахувань втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Робити ставку на екологічні фонди, які працюватимуть із конкретним фондоутримувачем, можна тільки при проведенні інвентаризації робіт з лісорозведення, проте і тут не обійтися без бюджетних коштів, в т.ч. загальнодержавних програм.

  10. Слід доповнити існуючі законодавчі акти з агролісомеліорації з врахуванням позицій екологів, ботаніків, зоологів щодо порядку відведення земельних ділянок під лісомеліоративні об’єкти; внести зміни в положення про право власності та правила користкування лісомеліоративними об’єктами; врахувати методики визначення регіональних екологічних нормативів наповнення природних ландшафтів лісомеліоративними насадженнями; внести зміни до положень про інвентаризацію і паспортизацію лісомеліоративних насаджень; вдосконалити порядок здійснення державного контролю за використанням земельних ділянок, відведених під лісомеліоративні об’єкти, за станом та охороною насаджень.

  11. Виділити особливо цінні ділянки степових ценозів в межах адміністративних областей цетрального та південно-східного регіонів за переліками рослинних угруповань, що відносяться до числа степових, охороняються Зеленою книгою України, переліком видів рослин і тварин, властивих степовим природним комплексам, занесених до Червоної книги України, включених у Додатки до Бернської конвенції.

  12. Посилити державний контроль за дотриманням чинного земельного, водного і лісового законодавства при лісорозведенні, його міжвідомчого удосконалення завдяки адаптації та гармонізаації із загальною екологічною доктриною держави. Узгодити нову цільову програму “Ліси України” з Законами України “Про меліорацію земель”, “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”, “Про екологічну мережу України”, “Першочергові заходи щодо створення ЗЛН на неугіддях та в басейнах річок”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про охорону земель”, “Порядок консервації земель”, “Про тваринний світ”, “Про рослинний світ”, положенням “Про зелену книгу України”, Європейського і регіонального червоного списку та ін.

  13. В рішенні доцільно зазначити, що природні степові ландшафти не підлягають залісненню. Стосовно “^ Методичних рекомендацій щодо екологічної оцінки ділянок степової зони України на яких планується створення штучних лісових насаджень” (Вакаренко Л.), то документація щодо ділянок, що пропонуються до заліснення, має готуватися спільно обласними підрозділами лісового господарства і обласними управліннями охорони навколишнього середовища та управліннями земельних ресурсів, оскільки пропонується відновити агролісомеліораторів у районних держадміністраціях. Слід чітко розмежувати безпосередньо замовників-фондоутримувачів за типами захисних лісових насаджень, які, наприклад, повинні утримувати, в.т.ч. полезахисні смуги загальнодержавного значення. Виходити з того, що підрозділи лісового господарства будуть готувати документацію і передавати її на погодження обласним управлінням Мінприроди навряд чи доцільно, оскільки у віданні обласних управлінь лісового господарства немає фахівців з екологічної експертизи, не кажучи про зоологів, ботаніків, а займатися підбором й, тим більше, перебором обгрунтувань ділянок під заліснення справа навряд чи лісівнича з точки зору їх вузької кваліфікації. Та й на підготовку документації навряд чи знайдуться відповідні кошти у Держкомлісгоспу, оскільки до кінця не визначено, кому мають належати ці ділянки надалі. Скоріше вибрати ділянки із доцільних, які вже пропонуються в результаті повної екологічної експертизи під заліснення, є функцією лісівників. Також внести зміни до “Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів відведення земельних ділянок” в частині запровадження обов’язкового дослідження наявності степових природних комплексів і видів, занесених до Червоної книги України на ділянках, що розглядаються як перспективні для заліснення.

  14. Затвердити методики сталого управління степовими пасовищами (регульоване стравлення, скошування, контрольовані пали тощо) і відновлення степів (посів степових рослин на деградованих землях, інтенсивне боронування з послідуючим посівом і т.д.) поза межами і в межах природоохоронних територій, затвердити методики покращання степових ландшафтів.

  15. Слід надати пропозицію Держкомлісгоспу спростувати регіональні показники оптимальної лісистості для центральних і східних областей, які визвали ганебний скандал у Степу.

  16. При розробці нібито “нових регіональних оптимальних показників” лісистості в уУкрНДІЛГА не враховувалися важливі розробки з цього питання В.В.Докучаєва, Н.Ф.Реймерса, А.А.Молчанова, П.С.Пастернака, М.М.Приходько, В.П.Ландіна, Остапенко Б.Ф., А.А.Строчинського, С.А.Генсірука, І.П.Соловія, Я.А.Смалько, В.І.Коптєва, Н.П.Стоноги, А.О.Чернишова, А.А.Сенкевич, М.І.Юдина, А.А.Комлева, О.І.Пилипенко, В.Ю.Юхновського В.М.Івоніна, А.Ф.Паладійчука, Є.С.Павловського, М.Й.Долгілевича, Г.Швебса, М.Г.Петрова, І.Г.Зикова, невиправдано модифіковано задіяні розробки Ю.П.Бялловича.

  17. Щодо перегляду стратегії лісорозведення на півдні вже декларувалося на одній із колегій Держкомлісгоспу України, проте чи буде це виконано ?

  18. Слід створити незалежну систему обліку і моніторингу не тільки процесу лісорозведення, але й взагалі руху лісових земель в Україні. Тому пропонується вивести Укрдержліспроект зі структури Держкомлісгоспу і передати його у відання Міністерства економіки України з метою налагодження державного контролю. У Зверненні до Президента України В.А.Головашкіна від 22.07.09 р. http://kh-forest.narod.ru/NPP_Slobozhansky/220709_Stepy_Golovashkin/index.html

подано узагальнену статистику ризиків лісорозведення у Степу, у т.ч. скільки культур загинуло, списано й не атестовано.

  1. У південному та східному регіонах України максимально акцентувати увагу на відновленні втрачених та створенні нових вітрозахисних лісосмуг. Переважну частку нових площ, передбачених до заліснення, акцентувати у Поліському та Західному регіонах України.

  2. Необхідно створити Міжвідомчу комісію з управління степами, очевидно, під головуванням Мністерства економіки і розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про охорону та раціональне використання степів”, де запровадити поняття про “степ” та закласти основи державної політики, направленої на відтворення, управління й охорону степів. Сюди ж включити розділи щодо запровадження інвентаризації та моніторингу степів; розширення мережі природно-запорвідного фонду степової зони України (з внесенням відповідних змін до Закону про ПЗФ), регламентації заходів щодо покращання стану популяцій зникаючих степових видів флори та фауни, охорони, раціонального використання, відновленння та примноження степів; зупинення безгосподарської дільності знищення степових природних комплексів; державного регулювання методів сталого веденя сільського господарства, пов’язаного із збереженням степових природних комплексів; передбачити у законі розвиток рекреаційної та туристичної галузі у степовому регіоні.

  3. Терміново внести зміни до Земельного кодексу, який кваліфікує степи як “землі, непридатні для сільськогосподарського виробництва”, “деградовані землі”, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища України”, внести зміни до проекту Закону України “Про ландшафти”, внести зміни до Закону “Про охорону земель”.

  4. Накласти мораторій на зміну цільового призначення земель усіх форм власності, зайнятих природними степовими комплексами, при розробці регіональних схем екологічної мережі областей степової та лісостепової зон, приділяти увагу степовим та іншим ділянкам, вкритих степовою рослинністю.

  5. Розробити проект державної програми “Степи України”, у якій затвердити показники оптимальної частки степових земель для областей степової і лісостепової зони, розробити порядок поділу степів на категорії, а також виділення особливо цінних степових ділянок з відповідним режимом використання, підготовити національну (міжгалузеву) програму з лісорозведення, розробити регіоанальні системи лісорозведення і рекомендації щодо їх реалізації. Передбачити фінансування державної програми “Степи України” за розділами.


05.11.09 р.

В.А.Головашкін

стр. из