asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 3 4 5 6 7
3) питання остаточне не вивчене
386. Фібриляція передсердь – це:

1) хаотична активація груп м’язових волокон передсердь

2) упорядкована активація груп м’язових волокон передсердь

3) питання остаточне не вивчене
388. Частота хвиль f при великохвильовій формі фібриляції передсердь:

1) 350-450 за хв.

2) 450-550 за хв.

3) 550-700 за хв.

4) 60-100 за хв.
389. Хвилі f при фібриляції передсердь погано виражені у відведеннях:

1) V5-6, aVL, I

2) II, III, aVF

3) V3

4) V1-2
390. При брадісистолічній формі миготливої аритмії частота скорочень шлуночків:

1) менше 60 за хв.

2) 60-90 за хв.

3) більше 90 за хв.
391. При нормо систолічній формі МА число скорочень шлуночків:

1) менше 60 за хв.

2) 60-90 за хв.

3) більше 90 за хв.
392. При тахісистолічній формі МА число скорочень шлуночків:

1) менше 60 за хв.

2) 60-90 за хв.

3) більше 90 за хв.
393. В основу поділу фібриляції передсердь на браді-, нормо-, і тахісистолічну форми лежить:

1) число скорочень передсердь протягом хвилини

2) число скорочень шлуночків

3) число скорочення передсердь протягом 10 секунд
394. Про пароксизм фібриляції передсердь говорять при його тривалості:

1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму

3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано
51. Про перехід фібриляції передсердь у постійну форму говорять при його тривалості:

1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму

3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано
395. Хвилі F тріпотіння передсердь добре візуалізуються у відведеннях:

1) V5-6

2) I, aVL

3) II, III, aVF, V1,3

4) у всіх відведеннях
396. Про пароксизм тріпотіння передсердь говорять при його тривалості:

1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму

3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано
397. Про перехід пароксизму тріпотіння передсердь у постійну форму говорять при його тривалості:

1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму

3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано
398. Частота скорочень шлуночків при фібриляції передсердь залежить від:

1) частоти і амплітуди передсердних імпульсів, а також пропускної спроможності AV вузла

2) рефрактерності шлуночків

3) обидві відповіді вірні
399. Систола шлуночків при їх тріпотінні:

1) зберігається

2) не зберігається

3) питання недостатньо вивчене
400. Систола шлуночків при їх фібриляції:

1) зберігається

2) не зберігається

3) питання недостатньо вивчене
401. Частота хвиль тріпотіння шлуночків:

1) 180-250 за хв.

2) 130-170 за хв.

3) понад 250 за хв.
402. Переважна частота передсердних хвиль при фібриляції передсердь:

1) 140-220 за хв.

2) 220-350 за хв.

3) 350-750 за хв.

4) 80-120 за хв.
403. Переважна частота передсердних хвиль при тріпотіння передсердь:

1) 140-220 за хв.

2) 220-350 за хв.

3) 350-750 за хв.

4) 80-120 за хв.
404. Що таке фонокардіографія?

1) метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають в серці піт час його діяльності

2) метод візуального відображення різних структур серця за допомогою ультразвуку

3) метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності

4) метод графічної реєстрації венного пульсу

405. Що відображає ФКГ в нормі?

1) коливання, які відображають І і ІІ тони серця, між якими розташована пряма лінія, яка відповідає систолічній та діастолічній паузі

2) зміни електричного опору тканин, які обумовлені зміною їх кровонаповнення

3) стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, розмір та об’єм порожнин серця, товщину його стінок

4) коливання венозної стінки, пов’язане зі зміною кровонаповнення великих вен

406. Чому відповідає основна частина І тону на ФКГ в нормі?

1) закриттю стулок аортального клапану

2) закриттю стулок клапану легеневої артерії

3) коливанню судинної стінки

4) коливанню закритих стулок передсердно-шлуночкових клапанів

407. Чому відповідають високі коливання ІІ тону на ФКГ в нормі?

1) систолі передсердь

2) закриттю стулок аортального клапану

3) коливанню судинної стінки

4) коливанню закритих стулок передсердно-шлуночкових клапанів

408. Яка тривалість інтервалу Q-I тон на ФКГ в нормі?

1) 0,04-0,06 с

2) 0,1-0,14 с

3) 1,0-1,2 с

4) 0,08-0,1 с

409. Що відображає інтервал Q-I тон на ФКГ?

1) час закриття стулок аортального клапану

2) час закриття стулок клапану легеневої артерії

3) час між початком збудження шлуночків і закриттям мітрального клапана

4) тривалість систоли передсердь

410. Подовження тривалості інтервалу Q-I тон відповідає?

1) збільшенню тиску у лівому шлуночку

2) збільшенню тиску у лівому передсерді

3) зменшенню тиску у лівому шлуночку

4) зменшенню тиску у лівому передсерді

411. Коливання, які утворюють систолічний шум, ромбовидної або веретеноподібної форми, окремі від ІІ тону характерні для?

1) стенозу мітрального клапану

2) мітральної недостатності

3) недостатності аортального клапану

4) стенозу аортального клапану

412. Реєстрація тону відкриття мітрального клапану та скорочення інтервалу Q-I тон характерно для?

1) стенозу мітрального клапану

2) мітральної недостатності

3) недостатності аортального клапану

4) стенозу аортального клапану

413. При стенозі отворів для шумів характерно?

1) окреме розташування від попередніх тонів

2) примикання шумів до попередніх тонів

3) наявність додаткового ІІІ тону низької амплітуди

4) наявність додаткового IV тону низької частоти після зубця Р

11. При недостатності отворів для шумів характерно?

1) окреме розташування від попередніх тонів

2) примикання шумів до попередніх тонів

3) наявність додаткового ІІІ тону низької амплітуди

4) наявність додаткового IV тону низької частоти після зубця Р

414. У фонокардіографії з метою диференціальної діагностики використовується?

1) зміна положення тіла

2) зміна фаз дихання

3) фізичне або медикаментозне навантаження

4) усе перераховане

415. При розмежуванні "функціональних" і "органічних" шумів слід враховувати?

1) форму шуму

2) амплітуду шуму

3) тривалість шуму

4) усе перераховане

416. У складних випадках диференціальної діагностики тонів серця, їхнього розщеплення, роздвоєння, ідентифікації "екстратонів" і шумів серця доцільно провести реєстрацію ФКГ додатково?

1) при зміні положення тіла пацієнта

2) у різні фази дихання

3) до і після фізичного навантаження або прийому медикаментів

4) усе перераховане

417. Непрямими ознаками змін гемодинаміки в малому колі кровообігу при мітральному стенозі можна вважати всі перераховані, за винятком?

1) появи ІІІ тону

2) подовження інтервалу Q-I тон

3) появи тону відкриття мітрального клапану

4) підвищення амплітуди І тону

418. Систолічний шум вигнання відрізняється від систолічного шуму регургітації тим, що?

1) зливається з І тоном

2) виникає через невеликий інтервал після І тону

3) виникає в останню третину систоли

4) супроводжується ІІІ тоном

419. Збільшення амплітуди центрального сегмента І тону спостерігається найчастіше при?

1) мітральній недостатності

2) мітральному стенозі

3) стенозі клапана аорти

4) недостатності аортального клапана

420. Зменшення амплітуди центрального сегмента І тону спостерігається найчастіше при?

1) гіпертонічній хворобі

2) мітральному стенозі

3) мітральній недостатності

4) коарктації аорти

421. Збільшення амплітуди аортального компонента ІІ тону реєструється при:

1) гіпертонічній хворобі

2) мітральному стенозі

3) мітральній недостатності

4) легеневій гіпертензії

422. Для стенозу устя аорти характерним є систолічний шум:

1) спадаючий до другого тону

2) зростаючий до другого тону

3) ромбовидний

4) овальний

423. Для диференціальної діагностики мітральних і трикуспідальних вад доцільно використовувати:

1) запис ФКГ при положенні хворого на лівому боці

2) запис ФКГ у вертикальному положенні пацієнта

3) пробу з фізичним навантаженням

4) доплеркардіографію

424. Реограма – це:

1) метод вивчення систолічної функції лівого шлуночка

2) графічне відображення пульсових коливань стінки судин

3) графічне відображення пульсових коливань опору досліджуваної зони:

4) графічне відображення коливань об’єму крові в досліджуваній зоні

425. Клініко-фізіологічне тлумачення реограми засноване на:

1) експериментально доведеній залежності пульсових коливань опору від змін кровонаповнення та швидкості течії крові в судинах досліджуваної ділянки

2) властивості тканин чинити опір токові, що зондує

3) електропровідності тканин

4) усі відповіді вірні

426. Реовазограма при гіпотонії артеріальних судин кінцівок характеризується:

1) високою амплітудою та крутою анакротою

2) гострою вершиною

3) чіткою інцизурою в нижній частині реограми

4) усі відповіді вірні

427. Реовазограма при спазмі артеріальних судин кінцівок характеризується:

1) зниженням амплітуди та сплощенням вершини

2) згладженістю і високим розташуванням інцизури

3) збільшенням часу кровонаповнення

4) усі відповіді вірні

428. Що таке ехокардіографія?

1) метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають в серці піт час його діяльності

2) метод візуального відображення різних структур серця за допомогою ультразвуку

3) метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності

4) метод графічної реєстрації венного пульсу

429. Яка в нормі товщина МШП наприкінці діастоли?

1) 0,7-1,2 см

2) 1,2-1,8 см

3) 0,2-0,6 см

4) 1,5-20 см

430. Яка в нормі товщина ЗСЛШ наприкінці діастоли?

1) 1,2-1,8 см

2) 0,8-1,1 см

3) 0,2-0,6 см

4) 1,5-20 см

431. Який в нормі кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка?

1) 2,2-3,4 см

2) 5,7-6,0 см

3) 3,5-5,6 см

4) 4,9-6,2 см

432. Який в нормі кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка?

1) 20-50 мл

2) 45-100 мл

3) 160-180 мл

4) 80-140 мл

433. Який в нормі ударний об’єм лівого шлуночка?

1) 45-100 мл

2) 20-50 мл

3) 80-140 мл

4) 160-180 мл

434. Яка в нормі фракція викиду лівого шлуночка?

1) 20-45%

2) 50-95%

3) 30-50%

4) 100-120%

435. Ударний об’єм крові – це?

1) об’єм крові, який перекачує серце за 1 хв.

2) відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

3) об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення

4) об’єм, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

436. Хвилинний об’єм – це?

1) об’єм крові, який перекачує серце за 1 хв.

2) відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

3) об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення

4) об’єм, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

437. Фракція викиду – це?

1) об’єм крові, який перекачує серце за 1 хв.

2) відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

3) об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення

4) об’єм, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

438. Основним показником гіпертрофії міокарда лівого шлуночка є:

1) фракція викиду

2) товщина МШП в діастолу

3) ударний об’єм

4) індекс маси міокарда лівого шлуночка

439. Індекс маси міокарда – це відношення:

1) ударного об’єму до площі поверхні тіла

2) кінцево-діастолічного об’єму до площі поверхні тіла

3) маси міокарда лівого шлуночка до площі поверхні тіла

4) ударного об’єму до кінцево-систолічного об’єму

440. Які показники змінюються при дилатації порожнини лівого шлуночка?

1) збільшується КДО та КСО

2) зменшується УО

3) збільшується маса міокарда лівого шлуночка

4) зменшується КДР та КСР

441. Яке значення КДР свідчить про дилатацію порожнини лівого шлуночка?

1) більш за 3,5 см

2) більш за 5,7 см

3) більш на 5,2 см

4) більш за 4,8 см

442. Який в норма індекс маси міокарда лівого шлуночка?

1) більш за 130 г/м2

2) менш за 80 г/м2

3) менш за 125 г/м2

4) більш за 90 г/м2

443. Які показники характеризують систолічну функцію лівого шлуночка?

1) КДР, КДО, УО, ФВ

2) співвідношення піків Е/А

3) товщина МШП, товщина ЗСЛШ та КДР

4) систолічне розходження стулок аортального клапану

444. Яки показники характеризують діастолічну функцію лівого шлуночка?

1) КДР, КДО, УО, ФВ

2) співвідношення піків Е/А

3) товщина МШП, товщина ЗСЛШ та КДР

4) систолічне розходження стулок аортального клапану

445. Доплеровський ефект полягає в тому, що:

1) при проходженні ультразвукової хвилі через межу поділу середовищ змінюється довжина хвилі

2) частота ультразвукового сигналу, відбитого від нерухомого предмета, не змінюється

3) при відбитку ультразвукового сигналу від об’єктів, що рухаються, відбувається зсув його частоти

4) при розміщенні п’єзоелектричної субстанції в перемінне електричне поле генерується ультразвук

446. При ДЕхоКГ – дослідженні, якщо течія крові спрямована до датчика, то частота відбитого сингалу:

1) збільшується

2) зменшується

3) не змінюється

447. При ДЕхоКГ – дослідженні, якщо течія крові спрямована від датчика, то частота відбитого сингалу:

1) збільшується

2) зменшується

3) не змінюється

448. При ДЕхоКГ – дослідженні чим менше частота, що направляється ультразвуковому сигналу, тим:

1) більші швидкості кровоточу можна виміряти



<< предыдущая страница   следующая страница >>