asyan.org
добавить свой файл
1
Dimansh

 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 2

Добавлено: 07 фев 2011, 15:43 








До Автозаводського районного суду
міста Кременчука Полтавської області

ПОЗИВАЧ: М К С,
адреса: просп. 50 років Жовтня, , кв. ,
м. Кременчук, Полтавської обл., інд. 39600,
зв'язок поштою

ВІДПОВІДАЧ: Пенюта Віталій Борисович
Лейтенант міліції
Ст. ІДПС ВДАІ м. Кременчук
Адреса: 39631 м. Кременчук,
Полтавська область
проїзд 40 років ДАІ б.3
зв’язок поштою

А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й П О З О В
про визнання протиправною та скасування постанови
по справі про адміністративне правопорушення

01 лютого 2011 року ст..інспектором ДПС відділу Державтоінспекції м. Кременчук Пенюта В. Б. винесено постанову серія ВІ1 № 0000000 по справі про адміністративне правопорушення. Даною постановою мене визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень.
Згідно мотивувальної частини оскаржуваної постанови, я 01 лютого 2011 року о 18 год. 00 хв. на вул.60р.Жовтня м .Кременчук керуючи автомобілем Кіа Ceed, державний номер ВІ 0000 АO здійснив рух на заборонений (червоний) сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху.
Проте при складення протоколу та винесенні оскаржуваної постанови відповідачем проігноровано мої пояснення та не взято до уваги пояснення свідка: Г Г М, адреса: м. Кременчук квартал б.г кв. , який знаходився зі мною в транспортному засобі та пояснював, що в дійсності подія адміністративного правопорушення не мала місця. Свідок може надати обґрунтовані свідчення в ході судового розгляду позову.
В дійсності, рухаючись по вул.. 60р.Жовтня в районі зуп. «Електростанція» виконував поворот ліворуч на вул. Хорольську, виїзд на перехрестя здійснював на зелений сигнал світлофора, в момент повороту сигнал світлофору перемкнувся на жовте світло. Враховуючи що на вулиці було мінус п’ять градусів морозу(-5 С) та була можливість,в разі екстренного гальмування, заносу мого авто могла скластися аварійна обстановка, я керуючись п. 8.11.( Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.) Правил дорожнього руху України, продовжив рух. Навіть якби мені вдалося зупинити авто шляхом екстреного гальмування, я зупинився б посеред перехрестя чим завадив би руху авто з інших напрямків. Ймовірно, відповідач, перебуваючи на значній відстані від місця де мною було здійснено поворот, не зміг повністю оцінити обставини дорожнього руху.
За ч.2 ст.71 КАС України орган владних повноважень, інспектор ДАІ, зобов'язаний довести правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності.
В якості доказу правопорушення мені було пред’явлено відео запис зроблений побутовою відеокамерою, яка не входить до переліку спец. засобів ДАІ та не може бути використана як доказ, що неодноразово підтверджувалось Вищим Адміністративним Судом України.
Щодо використання побутової відеокамери в якості технічного пристрою існує цілий ряд нормативно-правових актів:
Згідно з п.21 ст.11 Закону України «Про міліцію» інспектор має право «використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», а згідно Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України №111 від 27.03.2009 р. розділ 18 «18.1. Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється:» … «18.10. Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув», та згідно розділу 20 п.20.2. «…Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув…». На моє прохання інспектор не надав мені документів на сертифікацію, та на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації відеокамери, та не зазначив у протоколі серійний номер пристрою, тип і модель камери, що унеможливлює встановлення справності та відповідності пристрою стандартам, це виключає використання запису в якості доказів у справі про адміністративне порушення.
Згідно розпорядження МВС № 466 від 21.05.2009 п.1.7. «У ході документування порушень правил дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, до винесеної постанови додавати 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. Знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення, чітке зображення автомобіля порушника». Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. Між тим, ст.14-1 КУоАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео- зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
На сьогоднішній день Наказом МВС № 33 від 01.03.2010 року затверджено чіткий перелік сертифікованих в Україні технічних приладів, які мають право застосовувати працівники ДАІ, і в цьому списку ніяких побутових камер немає. Отже фіксація правопорушень цифровими відеокамерами не є доказової базою.
Таким чином, порушаючи ст.19 Конституції України «…Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», та ст.62 Конституції України «…обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях…» і супереч п.3 ст.70 КАС України «Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги» інспектором був складений протокол на підставі незаконних доказів, та виписана протизаконна постанова.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У ст.280 КоАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Саме в наслідок невиконання вимог ст.ст.245, 280 КоАП інспектором ДПС, залишились не з’ясованими обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
У п.3 ч.1 ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, зокрема, постанови інспектора ДПС відділення ДАІ, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Саме тому, цей адміністративний позов мною подається до місцевого Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.
Відповідно до ст.289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.122, 245, 247, 251, 280, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.19, 71 ч.2, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П Р О Ш У :

1. Визнати протиправною та скасувати постанову ВІ1 № 000000 від 01 лютого 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, якою мене визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень.
2. Справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.


Додаються копії постанови по справі про адміністративне правопорушення протоколу, пояснення свідка, копія позовної заяви та доданих документів для відповідача, квитанція про сплату судового збору.


0 лютого 2011 року К. С. М.

Ещё подложу "пояснення свідка",и спрвку с МЧС о погоде в этот день.

Пояснення свідка
Я Г Г М 00.00.1904р.народження паспорт КН 000000 виданий Автозаводським РВ КМУ 00.00.1907р.проживаю м. Кременчук квартал б.г кв.
01 лютого 2011р.о 18:00 я знаходився в автомобілі КІА CEED д/н ВІ 0000 АО за кермом якого знаходився водій М К.С. Рухаючись по проспекту 40 річчя Жовтня ми здійснили поворот ліворуч на вул. Хорольську. В момент проїзду перехрестя увімкнувся жовтий сигнал світлофору і, щоб не вдаватись до екстреного гальмування, водій М К.С. змушений був продовжити рух, адже в разі гальмування автомобіль могло занести,на вулиці був мороз мінус 5 градусів, або зупинився б посеред перехрестя, чим завадив би руху авто з інших напрямків. На вул. Хорольській нас наздогнав авто ДАІ та змусив зупинитись.
Водію М К.С. було пред’явлено звинувачення в проїзді перехрестя на червоний сигнал світлофора,що з моєї точки зору є безпідставним, адже момент проїзду перехрестя я добре бачив. Вимога внести мене до протоколу в якості свідка була проігнорована. На далі я змушений був покинути авто, тому що поспішав у справах,і що відбувалося далі мені не відомо.
Як свідок можу надати обґрунтовані свідчення в ході судового розгляду позову.


http://roadcontrol.org.ua/forum/viewtopic.php?f=37&t=2669&p=80257#p80257