asyan.org
добавить свой файл
1
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ:

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
Л.П.Івашина

старший викладач

Сумський ОІППО
На початку ХХІ століття під час актуалізації в Україні державотворення, дослідників в галузях економіки, соціології, педагогіки цікавила тема державного управління, удосконалення і обґрунтування потреби і впливу державного управління на освіту, бо кожний історичний етап еволюції державного управління характеризується своєю специфікою, особливістю розвитку в залежності від формування певної державності.

Сучасні політичні та соціально-економічні перетворення в українській державі ставлять нові завдання перед освітньою системою країни, визначення теоретико-методологічного обґрунтування потреби удосконалення державного управління системою післядипломної педагогічної освіти [1].

Післядипломна освіта висувається на пріоритетне місце сучасних освітніх систем, оскільки вона забезпечує освіту людини протягом більшої частини її життя. Масштабні вкладення в післядипломну педагогічну освіту забезпечуються передусім залученням до її фінансування бізнесу і промисловості. Звідси перший суттєвий висновок для України післядипломна освіта в цілому і післядипломна педагогічна освіта як її складова мають стати самостійною освітньою сферою з власними механізмами фінансування, управління, функціонування та розвитку. Вище зазначеним і визначена актуальність нашої теми[2].

Метою є удосконалення механізмів державного управління системою післядипломної педагогічної освіти в умовах входження України в світове освітнє та інформаційне середовище.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення наступних задач:

1. Визначити напрямки удосконалення механізмів державного управління системою післядипломної педагогічної освіти в умовах входження України в світове освітнє та інформаційне середовище.

2. Узагальнити досвід надання освітніх послуг та застосування сучасних механізмів державного управління післядипломною педагогічною освітою в розвинених країнах світу[3;4].

3. Оцінити роль післядипломної педагогічної освіти у підвищенні конкурентноздатності людини на ринку праці та з’ясувати специфічні особливості сфери післядипломної педагогічної освіти як об’єкта державного управління[5].

4. Визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати умови та засоби забезпечення удосконалення державної освітньої політики та соціально-економічної безпеки системи післядипломної педагогічної освіти на рівні області.

Окремі загальні та правові аспекти удосконалення механізмів державного управління, проблеми їх розвитку, сучасний стан досліджують Жебровський Б., Живодьор В.Ф., Жук М.В., Клепко С.Ф., Козлова О.Г., Корженко О., Майборода В., Майборода С., Медведєв І.А., Сорочан Т.М.

Управлінські засади в освітянській сфері висвітлено провідними вченими та практиками, такими як Живодьор В.Ф., Жук М.В., Даниленко Л.І., Єльникова Г.В., Зайченко О., Карамушка Л.М., Луговий В.І., Маслов В.І., Мельтюхова Н.М., Медведєв І.А., Одинцова Г.С.,Олійник В.В.

Разом з тим, дослідження в галузі державного управління в умовах входження України в світове освітнє та інформаційне середовище є недостатнім, більшість питань даної проблематики ще не стали предметом системного, поглибленого аналізу. Зокрема, йдеться про удосконалення механізмів державного управління системою післядипломної педагогічної освіти в умовах входження України в світове освітнє та інформаційне середовище.

Суспільні освітні вимоги, викладені в кваліфікаційних характеристиках, різноманітних документах, програмах, певних освітніх стандартах, здебільшого стають основою складання навчальних планів та програм, підручників, вимог до знань, вмінь та навичок фахівців. Але індивідуальні освітні потреби педагогів не ідентичні суспільним, оскільки знаходяться в колі особистісних інтересів фахівця, його уявлень про свої життєві перспективи, його реальної діяльності та конкретних умов її здійснення.

Основні ідеї й висновки розширюють наукові уявлення про механізми державного управління системою післядипломної педагогічної освіти, створюють підґрунтя для подальших наукових розробок порушеної проблеми.

Результати дослідження можуть бути використані органами державного управління, що займаються питаннями державного управління освітою, в розробці науково-методичних рекомендацій.

Матеріали можуть бути використані в навчальному процесі для поглиблення теоретико-методологічних засад державного управління системою післядипломної педагогічної освіти.

Основні положення і результати дослідження забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, застосування комплексу методів адекватних об’єкту, предмету, меті, гіпотезі та завданням дослідження, узагальнення результатів експериментальної роботи[5].

Таким чином можна зробити висновки: Зрозуміло, що зміна парадигми післядипломної педагогічної освіти вимагає переоцінки природи, змісту й ролі освіти як такої в системі продуктивних чинників цивілізаційного розвитку. Адже освіта як суспільний і особистісний феномен не може залишатися осторонь від глобалізованих реалій життя.

Література:

  1. Даниленко Л. Інноваційні педагогічні технології в закладах освіти / Імідж сучасного педагога. – 2006. - №№3-4. – 6-9.

  2. Зайченко О. Зміст підготовки начальників районних управлінь освіти в системі післядипломної педагогічної освіти./ Післядипломна освіта в Україні. – 2005. - №2. – C.72-73.

  3. Клепко С.Ф. Наукова робота і управління знаннями: Навчальний посібник.

– Полтава: ПОІППО, 2005. – 201с.

  1. Луговий В.І. Управління освітою: Навч. посібник для слухачів, аспірантів, докторантів спеціальності «Державне управління.»-К.: Вид-во УАДУ, 1997. 303с.

  2. Медведєв І.А. Державне управління комплексом неперервної професійної освіти.(На прикладі Сумської області): (Моногр.) Тростянецька районна друкарня,2006.-214с.