asyan.org
добавить свой файл
1




Мета:

Виховання високоморального підростаючого покоління;

Формування духовної культури особистості та створення умов для вільного формування в учнів власної світоглядної позиції;

Духовно - моральне виховання, головною особливістю якого є орієнтація на загальнолюдські цінності.

Один у другого питає,

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаємо?

І, не діждавшись, умираємо,

Всі покидаємо діла.

Справді, кожен з нас, рано чи пізно, ставить перед собою питання: "Навіщо я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина - добра чи зла? Ці питання нелегкі. І не завжди людина знаходить на них відповідь.

Сьогодні я з вами хочу поговорити про добро і зло, про милосердя і скупість, про щедрість і жадібність, про кривду і правду. Ми спробуємо з’ясувати чого в нашому житті більше, і як треба боротися зі злом, скупістю, неправдою.

Найвища наука життя - мудрість, а найвища мудрість - бути добрим. Доброта, й чуйність, співпереживання, щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді - це у характері нашого народу.

Бути добрим нелегко. Треба менше говорити про добро, а постійно його робити.

^ Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощях вітаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає теплим словом.

В цьом почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Зараз вам наші хлопці зачитають життєві ситуації, ми уважно прослухаємо і потім їх оцінемо.

  1. У ХVІІ столітті жив відомий індійський філософ Свамі Вівекананда. Якось у його присутності англійський чиновник ударив батогом служника. Свані закричав від болю, ніби шмагонули його. Коли він повернувся до готелю і скинув сорочку, під нею вздовж усієї спини був кривавий рубець від удару, який дістався іншому.

  2. Одного разу Тарас Шевченко, коли вже став відомим поетом, поїхав у гості до одного поміщика. Коли вони приїхали, служник, що сидів у передпокої, саме дрімав. Господар ударив його в обличча. Шевченко, не кажучи жодного слова, повернувся й пішов до дверей. Чужу образу поет відчув так гостро, ніби в обличча вдарили його. Він негайно поїхав звідти і ніколи більше не переступав порогу тієї оселі.

  • Скажіть, в один час жили ці люди?

  • Вони однієї національності?

  • Їх країни є сусідами?

  • А що ж в цих людях спільного? Що їх об’єднує?

Отже милосердя, доброта, благодійність, співчуття - ці риси присутні кожному народу. Зараз послухайте вірші поетів різних країн, але біль у них однаковий.

  • Український письменник Богдан Столярчук писав:

^ Чужа біда болить у серці,

Болить мені, як і своя.

Безсонням часто озоветься,

За горло здушить, як змія.

І над своєю я не плачу

Але й чиюсь не оббіжу,

Хоч не моя вина, одначе

Мені не буде за чужу.

Заграє день у звуках терцій,

Крізь мідь оркестру просія.

Чужу біду візьму до серця,-

І враз вгамується своя.

Грузинська поетеса Гулсхор Софієва писала:

Не обійду чужої муки,

Хоча достатньо ж і своїх.

Щомиті хтось у серце стука

На перехрестях вікових.

Россія, Ріма Козакова:

Зійди з п’єдесталу власних удач,

Від горя чужого здригнись і заплач,

Серцем торкнися чужої біди.

Пожалій! Зрозумій!

І лиш потім суди!

Так що на вашу думку означають слова милосердя, доброта, співчуття, в яких вчинках ми можемо їх побачити? (відповіді дітей)

Висновок: Поводьтесь з іншими так, як хочете, щоб з

вами поводились.

"Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого"

"Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає"

Нам би про душу хоч не забути,

Нам би хоч трошки добрішими бути!

Ми лише раз,- так уже повелося,-

Живемо на грішній землі…

Хай прокинуться сплячії душі,

Що як квіти, у квітнику,

Потребують дощу і суші

На довгім життєвім шляху.

Хай романтика Віри й Любові,

Слова людського добра й теплоти.

Нам порожнини в душах заповнить,

Куди вже війнули ранкові вітри.

Як розпізнати ЗЛО? Чому воно існує? Як з ним боротися? В усі часи осмислити це прагнули філософи і вчені, поети і прозаїки. Про це йдеться в Біблії, в усній народній творчості. Та на жаль, тільки в казках добро завжди перемагає зло, а в житті ми часто стаємо свідками розгулу зла. Нині воно не лише не зникло, а стало ще сильнішим і чинить справжній шабаш. То хто ж у цьому винен? У чому причина такого становища? У злих силах космосу чи в людині?

Хто володар сьогодні?

Хто зомбі?

Чом голос Архангела втих?

Старці - ніби атомні бомби,

Німіє душа коло них.

Діти, а що ви розумієте під словом ^ Зло?

(намалюйте його, і повісьте на дошку)

  • Як на вашу думку, чи потрібно нам в житті зло? А чи могли б люди жити без нього?

Літературознавець Василь Пахоренко у книжці про Шевченка "Незбагнений філософ" пише: "Зло існує для того, щоб людина ставала Людиною, переборюючи його, щоб вона могла усвідомити добро і робити добро"

Іншими словами: "Не знаючи зла ми не розпізнаємо і добра.

Послухайте одну притчу:

Пропала навесні в селянина кобила. Горе велике і біда прийшли в сім’ю: ні зорати, ні посіяти, ні на торг поїхати. Великий смуток оповив всю сім’ю. Та жити треба: сяк-так посіяли… І раптом радість велика прийшла в сім’ю: знайшлася кобила, сама додому прийшла і лошатко привела, ото щастя що втікла, бо від таких робіт не відомо чи народила би?

Виріс гарний кінь з того лошати! Скочив господарів син на коня і помчав як вітер по полю… Та не втримався і впав. Та не просто впав, а ще й ногу зламав. Горе велике і біда прийшли в сім’ю: господарів син ногу поламав.

Та на слідуючий день вість страшна прийшла: почалася страшна, безглузда війна і позабирали всіх молодих хлопців до війська, а господарів син вдома залишився бо нога зламана. Яке щастя, яка радість, що нога зламана і не взяли хлопця на війну.

Висновок: "Що б не робилося, все до кращого."

"Якщо знайдеш в житті легку дорогу, знай: вона веде в нікуди."

"Чого собі не зичиш, і другому не жадай"

Для того, щоб не черствіли наші душі від неприємностей, від зла психологи нам радять знаходити позитивне в усіх неприємних для нас випадках. Отож давайте спробуємо бути оптимістами:

  • не купили морозива, ну і гаразд не захворіє горло.

  • Порвалися кросовки…

  • Отримав погану оцінку…

  • Друг зі мною посварився…

  • Не дали аванс …

Фізхвилинка:

1. У кожного в серці є вогник добра.

Який не загасить навіть армія зла.

Хто хоче роздмухать цей вогник сильніше,

Той встане й підійде до дошки скоріше.

  1. Хто не любе працювати, той зараз буде присідати.

  2. А стрибать зараз будуть ті, хто полюбляє вихідні.

  3. Хто вдома сам не прибирає, той швидко руки підіймає.

  4. Хто завжди посміхається, той зараз нахиляється.

  5. Всі хто жадібність (лагідність) шанує,

Той на зло (добро) завжди працює.

Хто хороше в цім знайшов,

Той на місце підійшов.

Якби кожна зла людина зробила на одну злу справу менше, а добра на одну добру справу більше, наскільки світлішим стало б наше життя! Якби кожен, хто може, допоміг хоча б одній конкретній людині, світ би став набагато кращим.

Ми з вами вже з’ясували, що таке Зло, яке воно, з’ясували як треба ставитись до життєвих неприємностей, а зараз ми поговоримо про те, як треба поводити себе із людиною, яка в собі несе зло.

Біблія каже:

"Не противтесь злому. Коли вдарить тебе хто в праву щоку твою, підставь йому і другу. А хто хоче сердитись з тобою і взяти в тебе сорочку, віддай йому і верхню одежу. І хто буде змучувати йти тебе милю, йди за ним дві"

- Діти, як ви це зрозуміли?

Послухате ще одну історію:

Старогрецький письменник та історик , який жив у І - ІІ столітті описав таку історію: Якось бідний і поганий чоловік цілісенький день переслідував Перікла, лаявся, карав його. Але той, не звертаючи на нього уваги, робив своє діло. Уввечері, коли вже споночіло, Перікл наказав рабу взяти світильник і супроводити кривдника до його дому".

  • Чому цей епізод здався таким повчальним?

(на зло не відповіли злом, на ненавість, ненавістю)

Висновок: "Не треба образу тримати у своєму серці"

"На зло треба відповідати добром"

"Все добре пам’ятай, а зла уникай"

"Не копай іншому яму, бо й сам упадеш"

"Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе, гнів підіймає"

Психологи кажуть, зло, що не спричиняє резонансу, замикається на собі. Коли хтось намагається кривдити вас, йому не важко передбачити вашу реакцію - агресію у відповідь. Психологічно він підготовлений до неї і очікує саме її. Обдуріть його очікування. Спробуйте порушити цей шаблон поводження і на грубість відповідайте добрим словом, на непривітність - посмішкою. Така реакція непередбачена, несподівана, її не можна пояснити. Ваш кривдник - розгубиться. Ти - господар ситуації.

Я згоджусь з тим, що інколи бувають такі ситуації, коли треба поставити грубіяна на місце, а нормальні слова не допомагають. Але пам’ятайте: коли на зло відповісти злом, то народиться нове зло. Ось чому необхідно знайти в собі сили і перервати цей ланцюжок.

(намалюйте на листах добро, яким ви його бачите і закрийте зло)

І для підведення підсумків нашої бесіди, прослухайте одну дуже повчальну легенду:

^ Відомий професор сидів перед учнями. Поряд з ним стояв глечик, дуже красивий, але порожній. Професор повернувся до учнів і сказав:

"Давайте уявимо, що це людська душа"

Потім він нахилився, де лежала купа каміння. Брав по одному камінцю і повільно кидав в глечик.

"Давайте це буде ненависть" - сказав професор. І через певний час він наповнив його до верху.

  • "Цей глечик повний?" - запитав професор.

Так і відповіли учні. Тоді він повернувся вліво, де лежало маленьке каміння

- "Це людська доброта" І засипав всі пустоти.

  • "А зараз повний? Так відповіли і учні. Знов нахилився професор і долив у глечик скупості.

  • "А зараз повний?"Промовчали учні. А професор ще додав до людської душі щедрості, чуйності, смутку, милосердя.

"Так ми заповнили всю людську душу?"

Ні! Так як і глечик, людську душу можна безкінечно заповнювати добром і злом, радістю і смутком, підлістю і щиросердністю, гідністю і зневагою.

Зло і добро діти, завжди йдуть по нашому житті поряд, пліч о пліч. І лише від нас, від кожного з вас особисто залежить чого буде більше в вашому житті, якою ви станете людиною.

І дуже гарно говорить арабське прислів’я:

"Добрі якості ніколи не виправлять злих, як цукор, доданий до отрути, не заважає їй бути смертельною."