asyan.org
добавить свой файл
1
Великоднева повчальна казка

«Хлібчик-горобчик»
Лунає Великодневий Благовіст,

учасники дії вітають один одного

Пісня «Великоднева»

(виконують учасники, ведуча-Казкарниця, глядачі в залі)
Заспівали пташки радо:

День Великий вже настав.

Дощик – золотий, прозорий

Сонце й хмари привітав.

Зустрічає все Великдень –

День великий і святий:

Від землі і до небес

Лине, що Христос Воскрес!

Воістину Воскрес! (2 рази)
На авансцені дівчинка Даринка
Даринка: Як весело сьогодні! Як добре! І всі-всі сьогодні ласкаві та привітні, бо свято велике – Великий день – Великдень!Теплий, ясний. Яскравий і.. і смачний!

^ До дівчинки підходять діти, вітаються, христосуються
Діти: Христос Воскрес, Даринко!

Даринка: Воістину Воскрес!

Діти: Тримай-но гостинець Великодневий!

^ Діти: Це – Великодневе червоне яйце. Воно символізує диво Воскресіння, диво життя!

Діти: Тримай і Паску – ми її з бабусею пекли та прикрашали. У церкві рано-вранці освятили. Має бути смачною-пресмачною.
^ Дівчинка бере гостинці, складає в кошик,

ласує паскою, та недоївши, кидає шматок на землю

Гримить грім, звучить пісня «Про горе-горобчика» - виконує Казкарниця
За морями, за лісами, за високими горами

Там жило собі дівчисько з кольоровими стрічками,

Разом з сонечком вставало, ні про що не турбувалось,

Як вести себе не знало і в біду тоді попало.

І тепер на білім світі тяжко буде далі жити –

Сірим одиноким птахом, під чужим холодним дахом.

Хліб святий не викидайте – бережіть його щомиті.

Хліб святий від Бога – діти!(2 рази)
^ Горобчик один – дія у партері
Даринка-горобчик: (плаче) Ой-ой-ой. Що ж мені тепер робити? Що ж я накоїла?! Тепер одна-однісінька! Гей! Друзі! Ви мене чуєте? Не чують…

Хлопці-перехожі-1: Ой. Дивись. Який кумедний горобчик – із стрічками яскравими, диво та й годі!!!Що то він робить (придивляється)?

Хлопці-перехожі-2: Та наче паску намагається підняти з землі. Та де йому – він же слабий та маленький…

Хлопці-перехожі-1: А хто ж ту паску кинув на землю? Гріх це – не можна хліб, та ще й святий, кидати на землю. Господарі його з усією душею від щирого серця готували, щоб іншим радість подарувати.

Хлопці-перехожі-2: А мені матуся розповідала: хто хліб на землю вронить, той радість втратить (хлопці йдуть).

Даринка-горобчик:… хто хліб вронить, той радість втратить. Ой-ой-ой, як же тепер бути? Треба в когось спитати (озирається по сторонах).. о, спитаю в сонця! Сонце-сонце! Ти – високо, все тобі видно, все знаєш!!! Розкажи, як мені радість повернути!
^ Сонце виходить на сцену разом з промінчиками,

співає пісню, промінчики танцюють

(фонограма «Пісня сонечка»Н.Май)
Рано-ранесенько встану, як ніколи,

Зайчики сонячні в кожному вікні –

Так мені весело, бо сьогодні свято,

Я співаю радісні пісні.

Сонце сяє, сонце сяє, сонце сяє –

Переливи-переливи золоті.

Зігріває-зігріває-зігріває

Кожне серце на землі!
^ Сонце: Хто мене кликав?

Даринка-горобчик: Я. Допоможи мені, Сонце! Я святий хліб на землю кинула. Зробила гріх великий, соромно мені, хочу все виправити.

Сонце: Ох, Горобчику. Щоб все виправити, треба тобі хоч одне зерня виростити, зерно назбирати, муку змолоти, хліб випекти, тоді може ти й виправиш свою провину… Щасти тобі! Із святом! Христос Воскрес!

Даринка-горобчик: Зернятко (розгублено), де ж його узяти? Треба летіти на поле! Та, саме там колоситься жито-пшениця. Але, як же мені летіти – наче дощик накрапає…
^ Звучить фонограма «Дощик»Н.Май, на сцені – Дощик, співає горобчик
Дощик: Горобчику-горобчику, не сумуй! Зараз я тобі допоможу! Ось як поле рясно полию, так ти і побачиш. Де саме те зерно, яке тобі потрібне. (фонограма гучніше).
Даринка-горобчик: Добре-добре. Дощику, я уважно дивитимуся… та… ні не бачу…

^ Дощик: (сміючись) Дивись уважніше! Там, де тоненькі стебельця піднімаються, там і зерна (фонограма гучніше).

Даринка-горобчик: Та вони ж проросли! Як добре! Ось-ось і колос з’явиться. Сонечко, зігрій! Дощику, полий!

^ Вітер: А про мене забула! Я - вітер! Як дмухну – все зламаю!!! Як ніжно подую – допоможу рослині піднятися!

Даринка-горобчик: Вітре, допоможи!
Звучить пісня Вітру «Я літаю»Н.Май
^ Під час виконання пісні дівчата-польовнички

вкривають поле зеленою тканиною
Даринка-горобчик: О, яке велике, дивне поле. Та який же колосочок саме мій? Де саме той. Мій, диво-колос, який перетворить мене на людину?

Сонце, підкажи! (тиша)

Дощик, покажи! (тиша)

Вітер, поворуши! (тиша)
Здалеку чується дзвін, він наближається
Дзвоне, не мовчи! Допоможи!

Дзвін: Диво сталося, дитинко! Твоє серце зігрілося любов’ю! Твоя душа напоїлася піклуванням! Твій дух став сильнішим. Ти прагнула зростити колосся – і зробила це! І таке диво здатна створити тільки добра Л-ю-д-и-н-а!
Звучить фінальна пісня «Одна земля – одна надія» Н.Май.

Горобчик перетворюється ні дівчинку.

На сцені – всі учасники вистави