asyan.org
добавить свой файл
1
БІБЛІОТЕЧНИЙ УРОК
« ДО НАС В ГОСТІ

ЗАВІТАЛА КАЗКА»

Добровольська О.С.-

Бібліотекар школи


Мета уроку: Збагачувати знання учнів засобами залучення до книги; формувати потребу у щоденному читанні, познайомити із шедеврами фольклору, виховувати поважне ставлення до книги.

Обладнання. Презентація «Казка»

Місце проведення. Актовий зал, комп’ютерний клас


1 ведучий. Вітаємо вас, любі друзі! Сьогодні ми разом з вами помандруємо до казкової країни. Ми вирушимо туди, де відбуваються незвичайні речі, де можна зустріти казкових героїв. І зараз ми навіть з ними поспілкуємось. Чи впізнаєте ви їх?

(виходить ^ Язиката Хвеська)
Язиката Хвеська. Ой кумонько, що я вам скажу! Пішли ми в ліс з чоловіком.

А там риби! Під кожним кущем збирали. А як хмара бубликова пройшла, і бубликів натрусила з груші. Ох, правду кажу, кумочко! Ще й зайця у річці спіймали. І що воно за день! І родилася й хрестилася – такого дня не бачила: риба в лісі, заєць у верші, бублики на груші. Ой лишенько! Побіжу до куми Меланки та розкажу.

1 ведуча. Жива наша казка в бабусиній хижі,

А в казці віками жили дивовижні

І добрі, й недобрі, химерні й лукаві

Одні страшнуваті а інші цікаві

Вони полонили й страшили вони ж,

Бо казка не казка без тих дивовиж.
2 ведуча. Можливо, комусь без потреби казки,

Та як же ростимуть без них малюки.

Сьогодні ми казку сюди запросили,

Щоб бачити казку і слухать гуртом.

(здалеку чути пісню)

Баба Яга. А я сяду в кабріолет і поїду туди,

Де Чахлик мій дорогий

Мене чекає вже сотні літ…

(на мітлі забігає до зали)

1 ведучий. Діти, до нас на свято завітала Шановна Баба Яга. Ви здогадуєтесь з якої вона казочки?

^ Баба Яга. (робить реверанс) я – Баба Яга, кістяна нога. На мітлі літаю, всіх перелякаю. Зараз у вас тут перепочину, а тоді полечу хутенько, пошукаю бебеняток своїх маленьких.

(бігає по залі, винюхує щось)


2 ведуча. Люба бабусю! Кого ви тут шукаєте? Івасика Телесика забрало лебедятко на крилятко.

Баба Яга. Ну, Івасика того вундеркінда, я ще впіймаю, а зараз я ловлю іншого хлопчика – Буратіно. Чи чули ви про такого? Знаєте, що він надумав? Подарувати чарівного ключика дітям, щоб вони могли багато читати, знати і про мене все дізнатися. А я цього не хочу.

1 ведуча. Заспокойтеся, бабусю. Краще привітайтесь. Бачите – публіка.

Баба Яга. Та не бачу я ніякого бублика.

2 ведуча. Та не бублика, а публіка, привітайтесь з дітьми.

^ Баба Яга. (стає у загрозливу позу) Добрий день, коли голову не морочите, а побитися зі мною хочете?

1 ведуча. Бабусю, у нас свято, а ви – битися.

Баба Яга. Свято? А яке?

2 ведуча. Свято казки.

Баба Яга. Та казок немає, вони зникли, бо їх забули. Не хочуть їх читати. Тільки дивляться телевізор та у м’яча б’ють.

1 ведучий. А ось зараз ми і перевіримо, як діти читають.

Загадки:

  1. Хто у лісі найбільший боягуз?

(Заєць)

  1. Хто стояв на воротях у червоних чоботях?

(Дід)

  1. Як називають жабку у казці «Рукавичка»?

(Жабка-скрекотушка)

  1. Хто ніс бабусі пиріжки?

(Червона Шапочка)

  1. Хто садив гроші у землю?

(Буратіно)

  1. Кого запхав у піч Телесик?

(Оленку-зміючку)

  1. Хто біг за зайцем наввипередки?

(Їжак)

  1. До кого у гості ходив журавель?

(До лисиці)

  1. У якій казці взимку росли підсніжники?

(Дванадцять місяців)

10. Хто дав пір’я Кривенькій качечці?

(Гуси)

11. По чому метений колобок?

(По коробу)

12. На чому мандрував Івасик Телесика?

(Гуси-лебеді)

13. Хто прогнав Козу-Дерезу з Зайчикової хатки?

(Рак)

14. Які тварини поприлипали до Солом’яного Бичка?

(Ведмідь, Вовк, Лисиця, Заєць)

2 ведуча. Помилилися Ви бабусю.

Діти казочки читають

І героїв казок знають

Ви краще, бабусю, сідайте в цей час

Багато сюрпризів чекає на Вас.

Бібліотекар. Ви відгадали загадки та нам час іти далі.

(Звучить мелодія. Стук у двері)

Бібліотекар. А хто це так стукає? Зараз подивлюся.

Листоноша. Вам лист!

Бібліотекар. А хто ж це надіслав. Зараз дізнаємось.
Лист. Добрий день, діточки! Надсилаю вам листа з порадами, що робить, щоб стати гарним читачем. Ось мої поради для вас!

Прокидайтеся вранці якомога пізніше, тоді ви обов’язково запізнитеся на урок. Портфель ще звечора готуй. Спочатку поклади туди підручники, до них долий відро води!!!

Бібліотекар. Ні, діти! Ні! Ми з вами знаємо, що книги і зошити – наші друзі і помічники. А хіба можна так поводитися з друзями?

^ Діти відповідають.

Бібліотекар. Ось і підпис « Цілую! Ваша найкраща подруга Шапокляк!»

Діти, а як ви ставитесь до книг. Чи знаєте ви правила поводження з книгою?

  • берегти книги, охайно з ними поводитись

  • Не можна читати під час їжі.

  • Не читати у ліжку.

  • Не читати під час руху.

  • Якщо книга порвалася – обов’язково підклей.

  • Загортай книгу в папір, щоб не бруднилася обкладинка.

  • Зроби собі закладку і користуйся нею, не загинай сторінок.

  • Не клади речей в книгу. Книга від цього псується.

Бібліотекар. Молодці діти! Ви добра пам’ятаєте правила. А що буває з книгами, якщо цих правил не дотримуватись?

Буратіно. Можна я розповім прикру пригоду, яка сталася з однією нашою книгою. Це дуже сумна історія.

Книжка скаржилась Мар'яні:

Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені

Плями сині та масні?

Подивися, ось сторінка:

Намальована хатинка.

Під хатинкою маля

І написано: «Це я».

А за дві сторінки далі –

Різні звірі небувалі:

Сині, жовті та рябі,

Що й не снилося тобі.

Люди кажуть: «Ой, чи я ти?

Як тебе тепер читати?

Скільки ми читали книг

А не бачили таких».

Бібліотекар. Це дуже сумна історія, але я запевняю, що наші учні, ніколи не скривдять наших книг, бо вони люблять читати, знають багато казок. Діти, а давайте покажемо, що ви уважні читачі. Зараз проведемо невеличку вікторину. Я буду зачитувати уривки з казок, а ви повинні відгадати назву казки.

  1. «Ой, а гарний який! І ріжки є, і хвостик. Молодець, діду! Гарного бичка зробив».

(«Солом’яний бичок»)

  1. «Прибігли мишенята, дивляться не нахваляться: - От так півник! От так молодець! Треба тепер тісто замісити та пироги спекти»

(«Колосок)

  1. «А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби та на землю в двір, а з двору та в ворота, та й побіг, покотився дорогою».

(«Колобок»)

  1. «Лисичка до глечика, голова не влазить. Вона туди, вона сюди, то попробує лапкою, то понюхає нічого не виходить».

(«Лисичка та журавель»)

  1. «Дівчинка привіталася з вовком і каже: - Іду до бабусі і несу ось цей пиріг і горщик масла».

(«Червона Шапочка»)

  1. «Чуємо, чуємо, - та не материн це голосок. Наша матінка співає тонесеньким голоском».

(«Вовк та козенята»)

  1. «Іван-Царенко як стрільне – загула стріла ні високо, ні низько, та й упала в болоті».

(«Царівна-жаба»)

  1. «Вони взяли її тихесенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обложили її пір’ячком і посадили туди качечку».

(»Кривенька качечка»)

  1. «Увечері стомлена від роботи, вона лягала спати не в постіль, а далі, поряд з пічкою, на золі. І тому, що вона була в золі, в пилюці, брудна, сестри назвали її…

«Попелюшкою»

10.«Ото Івасик як підріс трошки, став просити батька: «Зробіть мені, тату, човник та весельце».

(«Івасик – Телесик»)

Бібліотекар. Молодці, ви уважні читачі. А зараз ми з вами пограємось, і з’ясуємо чи вмієте ви рахувати і складати вірші.

^ Вірш

Діти, звісно, вчаться в … (школі)

А комбайн працює в … (полі)

Ми лікуємось в …(лікарні)

А стрижемось в … (перукарні)

Ліки ми берем в … (аптеці)

А книжки в … (бібліотеці).

«Лічилка»

Зайчик ліг поміж ялин – один,

І хова його трава – два

Він злякався бо з нори – три,

Виліз лис і зуби щирить – чотири.

Вушка в зайчика тремтять – п’ять,

Лис його, напевне, з’їсть – шість,

Треба разом нам усім – сім,

Загукати хором в лісі – вісім.

І рудий поміж дерева – дев’ять,

Утече й не озирнеться – десять.

Бібліотекар. І рахувати і складати вірші ви вмієте, а чи знаєте ви де знаходяться книжки. Так в бібліотеці. А зараз я хочу запросити ще 2 героїв.

^ Знайко і Незнайко

Незнайко. Зачекай, Знайко! Куди це ти так поспішаєш?

Знайко. Я іду в бібліотеку.

Незнайко. Куди? Куди? В білібілітеку!

Знайко. Не в білібілітеку а в бібліотеку.

Незнайко. А! Знаю, знаю! Ти ідеш в білу аптеку!

^ Знайко. Запам’ятай, Незнайко. В бібліотеку!

Незнайко. А що воно за дивне слово таке бібліотека?

Знайко. А ти запитай у дітей.

Незнайко. Любі дітки, скажіть мені, що означає слово «бібліотека»? (^ Відповіді учнів)

Незнайко. О, тепер я знаю. Бібліотека – це місце, де ховають книги. Закопують їх у землю, щоб ніхто не знайшов, ще й соломкою притрушують.

Знайко. Та ні, Незнайко, книг ніхто не закопує, їх зберігають на спеціальних полицях, що називаються стелажами. І книги тут не тільки зберігаються, а й видають дітям, щоб читали.

Незнайко. А навіщо їх читати?

Знайко. А ти запитай у дітей.

Незнайко. Дітки, мені соромно, але ще раз підкажіть: навіщо треба читати книги?

^ Знайко. Зрозумів тепер, Незнайко?

Незнайко. Ой, зрозумів, ще й як зрозумів. Я тепер ніколи не розлучатимусь з книгою. Куди б не йшов, завжди буду брати з собою, читатиму і в автобусі, і в тролейбусі, і коли буду обідати, і снідати, а на ніч кластиму під подушку. Ох і розумним я буду!

^ Знайко. Та ти що, Незнайко, серйозно це говориш?

Незнайко. Серйозно! А ще я можу битися нею з хлопцями, кататимусь на ній з гірки, нею можна і в футбол пограти.

^ Знайко. Ой, Незнайко. Хіба можна таке робити?

Незнайко. А чому не можна? Всі так роблять. Правда ж діти? Ви теж так робите?

А як же треба поводитись із книгою?
Тепер я зрозумів. І тепер я буду берегти книгу. Братиму її завжди чистими руками, обгортатиму в чистий папір. Я навіть про книгу вірш склав. Ось послухай:

У Знайка під подушкою

Лежить книжка з пампушкою.

Правда ж здорово!

^ Знайко. Здорово та не дуже. Давай краще, Незнайко, дітей послухаємо. Вони, напевно, знають кращі вірші, ніж ти.

(Діти читають вірші)

Незнайко. ОГО! Скільки віршів вони знають. Розумні дуже, все знають. Але ми вас ще перевіримо. Ось мені принесли якісь чудернацькі телеграми. Навіть я не можу відгадати. Куди там дітям. Хтось хоче побувати у них на святі. А хто?

Відгадайте.

  1. На свято не зможу прибути, розбила золоте яєчко.

(Курочка Ряба)

  1. Врятуйте мене від лиски, яка занесла мене за зелені ліси, за жовті піски, за бистрії води, за високі гори.

(Котик і Півник)

  1. Хочу на свято, але сиджу на дереві, бо злякався кабана, скочив на гілку, на якій сидить Ведмідь, а під деревом лежить Вовк.

(Цап та баран)

  1. Надсилаю телеграму і усіх вас благаю, знайдіть мій кришталевий черевичок.

(Попелюшка)

  1. Чемних діток я вітаю забіяк попереджаю: слухайтесь, бо буде так: як ущипну, буде знак.

( Коза Дереза)

Незнайко. Скажи, Знайко, звідки діти все це знають?

^ Знайко. Бо дуже багато читають. Знаєш таке прислів’я: «Хто багато читає, той багато знає».

Незнайко. Я тепер теж буду багато читати

До побачення, друзі!

Бібліотекар. Що не кажіть, а найкращі книжки – казки. І скільки б не читав, хочеться іще. У мене є торбинка з різними загубленими речами із казок. Треба вгадати, що з якої казки:

  • рибка («Казка про золоту рибку»)

  • яблуко («Срібне блюдечко і наливне яблучко»)

  • дзеркало («Білосніжка і семеро гномів»)

  • шкарлупа від горіха («Дюймовочка»)

  • колобок («Колобок»)

  • колосок(«Колосок»)

  • рукавичка (« Рукавичка»)

  • качка («Кривенька качечка»)

  • стріла («Царівна-жаба»)

Бібліотекар. Молодці! А зараз я пропоную вам пограти зі мною у дуже цікаву гру. Ця гра називається «Івасик – Телесик»

(На сцену запрошуємо два учасника, їм дають крейду і пропонують намалювати голову Івасика – Телесика. Тоді перекручують їх тричі на місці і просять намалювати очі ніс і т.д.)

Бібліотекар. Молодці! Ви добре знаєте казки. Значить не забуваєте дорогу до бібліотеки. У нас в бібліотеці проходить акція «Подаруй книгу бібліотеці». Якщо у вас вдома є книжки які ви вже прочитали, то з дозволу тата чи мами, подаруйте їх у бібліотеку для того, щоб їх змогли прочитати інші діти.

1 ведуча. Не викинь книгу на смітник!

Її віддай в бібліотеку,

Бо книга-скарб, у ній для тебе

Думок і висловів квітник.

У ній поета віршів море.
2 ведуча. Кохання, радість, смуток, біль …

А ще невідані простори

Письменник відкриває в ній,

Тож дурню книгу не змарнуй –

Бібліотеці подаруй.

Бібліотекар. Дорогі, діти! Ось і підійшло до кінця наше свято. На цьому святі ви багато дізнались цікавого і корисного. І надіюсь, що зрозуміли яке важливе місце в вашому житті займає книга. Ви, надіюсь, зрозуміли також, що книгу треба дуже берегти, шанувати. І ту що берете в шкільній бібліотеці і ваші підручники. Я знаю, що не всі шанують книжки. І навіть ті новенькі букварі, які ви одержали не всі зберегли. Думаю, що після нашого свята, ви приведете ваші книги в порядок. А хто сам не зуміє, то попросить щоб йому допомогли. І більше ніколи не будете погано поводитись з вашим дорогим другом книгою.

Бажаю вам всім протягом усього вашого життя ніколи не розлучатись з вашим найдорожчим другом – Книгою.

А зараз ми продовжимо свій урок в комп’ютерному класі, де ще побачимо казкових героїв, і повчимося у них гарних рис: доброти, чемності і т.д.

Презентація «Казка»