asyan.org
добавить свой файл
1
Реанімація новонароджених:

Асфіксія І ступеню ( 6 – 7 балів по Апгар)


  1. Дренажне положення, зігрівання

  2. Повторне відсмоктування слизу

  3. Аспірація вмісту шлунку

  4. Тактильна стимуляція ступнів



Асфіксія ІІ ступеню (4 - 5 балів по Апгар)


  1. Виконати маніпуляції як при асфіксії І ступеня

  2. ШВЛ через маску, мішок Амбу, інгаляція кисню ( частота 40\хв., тиск 40 мм. рт. ст.)

Асфіксія ІІІ ступеню ( 0 –3 бали по Апгар)


  1. ШВЛ при ЧСС < 100\хв. (маска, мішок Амбу) 100 % киснем

  2. Інтубація трахеї (при меконіальні аспірації та при безуспішності ШВЛ через маску через 30 сек.), санація трахео-бронхіального дерева

  3. Закритий масаж серця при ЧСС < 80\хв. (частота 120\хв.)

  4. При відсутності ефекту від масажу серця через 15 – 30 сек. (ЧСС< 80\хв.) ввести Адреналін 0,1 % в пупкову вену 0.1 мл\кг.(1.0 адреналіну + 9 мл. р-н NaCl 0,9 % і вводити по 1 мл\кг) повторно вводити через кожні 5 хв. На протязі 30 хв.

  5. Гіповолемія (блідість, симптом білої плями):

  • р-н NaCl 0,9 % 10 мл\кг в\в струйно повільно, або Альбуміну 10 мл\кг

  1. В разі відсутності поліпшення при адекватній вентиляції легень ввести р-н Бікарбонату натрію 4,2 % (10 мл. соди + 10 мл. води для ін’єкцій) вводити 4 мл\кг в\в

  2. При наркозній депресії:

  • Налоксон 0,25 мл\кг на р-ні NaCl 0,9 % 10.0

  • Бемігрід 0,1 мл\кг

  1. Реанімація проводиться 30 хвилин.



^

Шкала Апгар





Симптом

Бали

0

1

2

ЧСС (разів\хвил)

Присутній

Менше 100

Більше 100

Дихання

Присутній

Брадіпноє, неритмове

Регулярні дихальні рухи, голосний плач

М’язовий тонус

Слабкий

Легкий ступень згинання кінцівок

Активні рухи

Рефлекси

Відсутній

Гримаса

Кашель, чихання

Колір шкіри

Блідість, цианоз

Тулуб рожевий, акроцианоз

Рожевий


Анафілактичний шок:


  1. Накласти джгут проксимальніше місця ін'єкції.

  2. Обколоти місце ін'єкції адреналіном 0,1 % 0.5.

  3. Підключити інфузійну систему з Реополіглюкином 400. 0 або Глюкозою 5 % 400.0

  4. Димедрол 1 % 2.0 в\м, Тавегіл 2.0, в\м або в\в.

  5. Преднізолон 30 мг. в\в.

  6. Інтубація трахеї, ШВЛ.

  7. Эуфілін 2,4 % 10.0 в\в.

  8. Тіопентал натрію 200.0 мг в\в.


Тяжка прееклампсія:

  1. Спокій.

  2. Нітрогліцерин 1 таблетка під язик.

  3. Реополіглюкін або Нео-Гемодез 400.0 в\в крап.

  4. Сульфат магнію 25 % 12 мл. в\в повільно, (одночасно 15 – 20 мл. в\м).

  5. Сибазон 0,5 % - 2.0 мл в\м

  6. Подальше лікування в умовах акушерської реанімації


еклампсія:

  1. Спокій, затемнена палата.

  2. Нейролептаналгезія: внутрішньовенно

  • Сибазон 0,5 % 2.0

  • Дроперідол 2.0

  • промедол 2 % 1.0

  • Димедрол 1 %

  • NaCl 0,9 % 10.0

  1. Реополіглюкін в\в крап.

  2. Сульфат магнію 25 % 12 мл. в\в повільно, (одночасно 15 – 20 мл. в\м).

  3. Пентамін 5 % 2 – 3 мл. + Глюкоза 5 % 400.0 в\в крап.

  4. Інтубація трахеї, катетеризація периферичної вени, сечового міхура, шлунку (при необхідності)

  5. ШВЛ (кисень, закис азоту)

  6. Подальше лікування в умовах акушерської реанімації


Інтенсивна терапія амніотичної емболії:

  1. Забезпечення адекватного дихання.

  2. При наростанні дихальної недостатності інтубація трахеї та перевід на ШВЛ.

  3. Седативна терапія:

  • Діазепам до 40 мг. в\в

  • Оксібутират натрію 20 % 20.0 – 30.0 мл в\в

  • При наявності судом Тіопентал натрію 200 мг в\в

  1. Інфузійна терапія: (колоїди :кристалоїди = 2:1)

швидка в\в інфузія 5 – 20 мл\хвил)

  • Реополіглюкін 400.0 в\в

  • Глюкозо-новокаїнова суміш (Глюкоза 20 % 200.0 + Новокаїн 0,5 % 250.0 + інсулін 10 ОД) в\в

  • р-н Рінгеру 400.0 в\в

  • Рефортан 500.0 в\в

  • Стабізол 500.0 в\в

  1. Спазмолітики:

  • Еуфілін 2,4 % 10.0 в\в

  • Но-шпа 2.0 -4.0 в\в

  • Папаверин 2 % 2.0 -4.0 в\в

  1. Кортикостероїди: внутрішньовенно

  • Преднізолон 400-500 мг\добу + NaCl 0,9 % 250.0

  1. Антігістамінні препарати: (не менше двох)

  • Димедрол 1 % 2.0 кожні 6 годин в\м

  • Тавегіл 2.0 в\в або в\м 2 р\д

  • Супрастин 1.0 – 2.0 2 рази на добу в\м

  1. Терапія синдрому ДВЗ

  2. При гіпотонії Дофамін 10 мг\кг\хвил

  3. При набряку легень:

  • Нітрогліцерин 1 % 1.0 – 2.0 + Глюкоза 5 % 100.0 в\в 6 – 10 крап\хвил (до АТ систолічного 90 мм.рт.ст.)

  • Лазікс 2.0 в\в

  1. Швидке та обережне закінчення пологів.

  2. Подальше лікування в умовах акушерської реанімації


Гіпотонічна кровотеча:
Крововтрата до 500 мл.


  1. Катетеризація периферичної вени катетером № 1,4.

  2. Випорожнення сечового міхура.

  3. Зовнішній масаж матки (30 сек. Через 1 хв.).

  4. Холод на низ живота.

  5. Утеротоніки:

  • Окситоцин 10 ОД на NaCl 0,9 % 250.0

35 - 40 крап\хвил

  • Метилэргометрин 1.0 на NaCl 0,9 % 20.0

  1. Огляд пологових шляхів.

  2. .Простогландін F2a або E2 5.0 мг. у шийку матки.

  3. Ручна ревізія порожнини матки.

  4. NaCl 0,9 % 450.0 в\в крап.

  5. Контроль гемодінамічних показників (АТ, ЧСС, PS, погодинного діурезу, ЧД).

  6. Пологи в групі підвищеного ризику по розвитку кровотечі вести в присутності анестезіолога


Крововтрата 500 - 800 мл.

Сигнал тривоги (кнопка кровотеча) натискає санітарка пологового відділення

  1. Викликати:

у денний час: начмеда, зав відділенням, анестезіолога - інтенсивіста, операційну сестру, лаборанта, маніпуляційну медичну сестру хірургічного відділення

у нічний час: чергового лікаря, районного гінеколога, анестезіолога - інтенсивіста, операційну сестру, лаборанта, чергову медичну сестру хірургічного відділення

  1. Начмед або черговий лікар - зупиняють кровотечу

  2. Завідуючий відділенням - організує надання допомоги.

  3. Анестезіолог - інтенсивіст та медсестра - визначає дефіцит ОЦК, об'єм ІТ у залежності від рівня кровозаміщення по Брюсову, катетеризують вени проводить ІТ в об'ємі нормоволеміченої гемодилюції

  4. Операційна медсестра - розгортає операційну

  5. Лаборант - проводить загальний аналіз крові (Ht, Hb, , час згортання крові) взятої із центральної вени.


Крововтрата 800 - 1000 мл. - Виклик санітарної авіації.
Крововтрата 1,5 % від маси тіла (1000 - 1200 мол.)


  1. Накладення клем по Бакшееву на шийку матки на фоні підготування до операції.

  2. Входження в черевну порожнину - накладення затисків на власні зв'язки яєчників, круглі зв'язки, розкриття листків очеревини і накладення затисків на маткові судини.

  3. Стабілізація гемодінаміки, визначення ступеня тяжкості хворий.

  4. Экстірпація матки без придатків, дренування черевної порожнини, при необхідності перев'язка клубових артерій.

Інтенсивна терапія гіповолемії

сумісно з анестезіологом - інтенсивістом (анестезісткою)


  1. Контроль гемодінамічних показників (АТ, ЦВТ, ЧСС, PS, погодинного діурезу, ЧД, Ph сечі, ЕКГ,) на фоні ІТ.

  2. Катетеризація периферичних вен (2 катетери).

  3. Оксігенація (4 - 8 л\хвил через назальний катетер).

  4. NаCl 0,9 % 450.0, Стабізол 6 % 500.0 в\в швидкість інфузії залежить від показників АТ, ЦВТ.

  5. р-н Рінгера 450.0, Рефортан 500.0, СЗП 200.0.

  6. Еритроцитарна маса (при можливості відмиті).

  7. ІТ проводиться протягом 40 - 60 хвилин з моніторингом гемодінаміки, лабораторних показників.

  8. В разі нестабільної гемодінаміки на фоні зупинки кровотечі:

Допамін болюсна доза - 5.0 мг\кг, підтримуюча доза- 5-10 мг\кг,

Преднізолон 8.0 мг\кг
Шоковый индекс – отношение пульса к систолическому давлению.
ШИ 0,8 и менее 10 % ОЦК

ШИ 0,9-1,2 20 % ОЦК

ШИ 1,3-1,4 30% ОЦК

ШИ 1,5 и более 40% ОЦК

^

ЭКСПРЕСС-ДИАГНОСТИКА НАРУШЕНИЯ ГЕМОСТАЗА


при ДВС – синдроме (пофазно)


показатель

норма

1 фаза

2 фаза

3 фаза

4 фаза

время свертывания

5-12

менее 5

5-12

более 12

более60

лизис сгустка

нет

нет

нет

быстрый

сгусток не образуется

число тромбоцитов

175-425

175-425

менее 120

менее 100

менее 60


схема інфузійної терапії

по Брюсову


Рівень крововтрати

Величина крововтрати від ОЦК

Об’ем інфузії від величини крововтрати

Кристалоіди

Колоїди


Еритро- маса

Альбумін, плазма

І

(до 10 %)

400-1000 мл

200-300 %

0,7

0,3

-

-

ІІ

(10-20 %)

1000-1200 мл

200 %

0,5

0,5

-

-

ІІІ

(21-40 %)

1200-2400 мл

180 %

0,3

0,3

0,3

0,1

ІV

(41-70 %)

2400-4000 мл

170 %

0,25

0,25

0,4

0,1

V


(>71 %)

> 4000 мл

160 %

0,2

0,2

0,5

0,1

Розрахунок крововтрати приведений на масу тіла ~ 80 кг.

Перфторан в\в крапельно від 5 до 30 мл\кг.

Рефортакн 400 – 800 мл\добу.

Стабізол 6 % 500 мл

Признаки и лечение осложнений

после переливания несовместимой крови и её препаратов.
^ Гемотрансфузионный шок - возникает, как правило, непосредственно во время несовместимой трансфузии или вскоре после нее. Он характеризуются расстройствами кровообращения, острым внут­рисосудистым гемолизом, нарушениями свертывающей системы крови.
Наиболее ранние клинические признаки несовместимости перелитой крови :

  • возбуждение,

  • озноб,

  • боли в пояснице или за грудиной,

  • ощущение нехватки воздуха,

  • цианоз, сменяющийся бледностью кожных покровов,

  • тахикардия,

  • снижение артериального давления.

  • вслед за этим, быстрое повышение температуры тела до 38 - 40° С.


Если больной находится под наркозом, то большинство указанных симптомов выявить не удается. В этом случае следует ориентироваться на:

  • уровень артериального давления,

  • пульс,

  • цвет кожных покро­вов.

  • особое внимание необходимо обращать на появление "немотивированной" с точки зрения техники выполнения оперативного вмешательства кровоточивости операционной раны и мест инъекций.



При остром внутрисосудистом гемолизе:

  • снижение уровня гемоглобина,

  • гемоглобинурия,

  • характерный «лаковый» от­теном плазмы.


На 2-е сутки появляются:

  • желтушная окраска склер и кожи,

  • увеличение размеров печени и ее болезненность при пальпации,

  • проявляются геморрагиями разной степени.

  • сни­жение диуреза вплоть до полной анурии,

  • повышение кон­центрация калия в плазме выше 7 ммоль/л,


Повышение кон­центрация калия в плазме сопровождается появлением на ЭКГ остроконечного ("готического") зубца Т в прекардиальных отведениях, глубокого зубца S во 2-м стандартном и левых грудных отведениях, увеличение концентрации калия выше 8 ммоль/л приводит к появлению эктопи­ческих ритмов вплоть до фибрилляции желудочков и асистолии.

^ Наличие гиперкалиемии является показанием к экстраренальному очищению крови (гемодиализ).
Лечение гемотрансфузионных осложнений.
Раннее неотложное лечение в периоде гемотрансфузионного шока - осуществляется в том лечебном учреждении, где произошло осложнение. Лечение острой почечной недостаточности - проводится в специали­зированном отделении, оснащенном аппаратурой для экстраренального очищения крови, куда больные направляются обычно на 2 - 3-й сутки после купирования гемотрансфузи­онного шока.


  • Димедрол 1%-1,0 или Супрастин 1,0 или Тавегил 2,0 в/в каждые 6 часов.

  • Анальгетики,

  • Коргликон 0,06% -1,0 + Глюкоза 40% 20,0 мл, до 3-х раз в сутки

  • Преднизолон 1.5 - 2 мг/кг или Гидрокортизон 2,5 - 3 мг/кг в/в на NaCl 0,9 % 20,0

  • сердечнососудистые средства,

  • В течение 6 - 8 часов с момента переливания несовместимой крови Реополиглюкин (400 - 800 мл), (6 - 10 мл/кг),

  • Гидрокарбоната натрия 4 - 5% 20,00 – 300,0или Лактасола 200,0 – 300,0 (до Ph мочи- 8 ).

  • Контрикал 300 ЕД/кг или Гордокс 7 - 8 тыс. ЕД/кг в/в капельно на NaCl 0,9 %

  • Переливание одногруппной свежезамороженной плазмы или плазмы нативной концентрированной в дозе 1000,0 – 1500,0 мл.

  • В первые 1 - 3 часа Гепарин (100 - 150 ЕД/кг) с интервалами 4 - 6 часов под контролем времени свертывания крови по методу Ли-Уайта в пределах 25 - 30 мин.

  • Для профилактика развития анурии и острой почеч­ной ^ Лазикс 2 - 4 мг/кг в/в на NaCl 0,9 %, а затем под контролем диуреза по 1 - 2 мг/кг в/м каждые 4 часа. Суточный диурез следует поддер­живать в пределах 1,5 - 2 л с постепенным снижением дозы лазикса в течение 2 - 3 дней.


^ При­менение кортикостероидов позволяет не только вывести больного из гемотрансфузион­ного шока. но и купировать или уменьшить острый внутрисосудистый гемолиз.

Приступая к введению гепарина, необходимо убедиться в отсутствии у больного кровотечения, а у оперированных больных - в надежности хирургического гемостаза.

^ В раннем периоде гемотрансфузионного осложнения показано использование плаз­мафереза.

Плазмообмен сле­дует проводить в объеме не менее 1500 - 2000 мл с замещением свежезамороженной од­ногруппной плазмой.

^

Лікарські засоби, несумісні в одному шприці







Аскорбінова кислота 5%

пантотенат кальцію 20%

виникає жовте змутніння розчину



Аскорбінова кислота 5%

еуфілін

утворюється аскорбінат етилен диаміну і виділяється вільний теуфілін



Атропін сульфат 0,1%

промедол 1%, 2%

кордіамін в ампулах

несумісні



Атропін сульфат 0,1%

промедол 1%

вітамін В (І) 5%

відбувається зменшення анальгізуючої дії промедолу під впливом атропіну



Атропін сульфат 0,1%

промедол 1%

новокаїн 0,5%

зменшується анальпзуюча дія промедолу



Діафілін 2,4%

папаверін 2%

в осад випадає папаверін-основа, під впливом лужного середовища діафіліну



Діафілін 2,4%

дібазол 1%

в осад випадає основа дібазолу



Діафілін 2,4%

глюканат кальцію 10 %

випадає великий осад



Дуплекс

вітамін В (І)

розчин мутніє



Кордіамін 1 %

дібазол 1%

утворюється осад основи дібазолу під впливом лужнореагуючого кордіаміну



Кофеїн н/б 20%

папаверін 2%

в осад випадає бензойна кислота



Прозерін 0,05%

платифілін 0,2%

препарати є фармакологічними антагоні-стами



Вітамін В (6) 5%

кокарбоксилаза

продукти гідролізу кокарбоксилази посилюють алергійні реакції В(6)



Вітамін В (6) 5%

прозерін 0,05%

під впливом прозеріну знижується вітамінна активність



Гама-глобулін

еуфілін 2,4% , 24%

виділяється осад



Строфантин-К

0,05% новокаїн

вводяться окремо



АТФ 1%

глюконат кальцію 10%

утворюється осад



Кордіамін 1%

дібазол 0,5%

під впливом рН р-ну кордіаміну одразу утворюється білий кристалевий осад - основа дібазолу



Кордіамін 1%

дібазол 0,5%

папаверін 2%

під впливом рН р-ну кордіаміну одразу утворюється білий кристалевий осад - основа дібазолу



Кордіамін 1%

дібазол 0,5%

папаверін 2%

платифілін 0,2%

під впливом рН р-ну кордіаміну одразу

утворюється білий кристалевний осад - основа дібазолу



Магнію сульфат 25%

Дібазол 1 %

під впливом рН р-ну сульфату магнію утворюється кристалевий осад - основа дібазолу



Аміназін 2,5%

дімедрол 1%

морфін 1%

фармакологічно не сумісні, виникає небезпека гноблення дихання



Промедол 1%

атропін сульфат 0,1%

діпродін 1-2,5%

виникає зменшення анальгізуючої' дії промедолу під впливом атропіну



Стрептоміцине сульфат 100 000-200 000

вітамін В (1) 5%

суміш фармакологічно несумісна в зв'язку зі зменшенням активності стрептоциду




Гама-глобулін

з розчинами різних вітамінів

фармаколоіічна несумісність - при сумісному введенні посилюється алергійний стан



Ерітроміцин

тетрациклін х/в

розчин інактивуеться



Стрептоміцин 100 000 - 200 000 глюкоза 40%

фармакологічна несумісність - зменшується активність трептоміцину



Розчин Рішера

хлортетрациклін х/в

розчин інактивуеться



Вітамін В (12)

пантотенат кальцію 20%

несумісні



Вітамін В (1) 6%

вітамін В (6) 5%

вітамін В (12)

Вітамін В(12) посилює алергізуючу дію вітаміну В(1)