УВАГА!
Авторські права на текст програми “Художньо-естетичний цикл, 5—11 кл.” належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун” згідно з “Угодою № 17/61-05 на випуск підручників (навчальної літератури) від 15.08.2005 р.” між Міністерством освіти і науки України та видавництвом “Перун”.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
5—8 класи
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма з музичного мистецтва для 5—8 класів загальноос­вітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та ґрунту­ється на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річ­на школа).

Програма враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами.

Програма ґрунтується на принципах:

1) єдності національного та загальнолюдського аспектів змісту музичної освіти, що забезпечує орієнтацію навчального матеріалу на цінності української національної музичної культури та світову музичну класику;

2) взаємодії компонентів соціального досвіду людини — емо­ційно-ціннісного ставлення, музичних знань, умінь і компетенцій, творчості, спілкування;

3) неперервності й наступності завдань і змісту музичної освіти у початковій та основній школі;

4) варіативності — націленості змісту програми на твор­чість учителя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний музичний матеріал і в разі необ­хід­ності змінювати його в межах запропонованої структури;

5) поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єк­­тивно існуючих зв’язків між музикою та іншими видами мис­тецтв.

Метою загальної музичної освіти в основній школі є особис­тісний розвиток учня і збагачення його емоційно-естетичного дос­віду під час сприймання та інтерпретації творів музичного мистецтва і музично-практичної діяльності, а також формування цін­нісних орієнтацій, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Загальна мета конкретизується в основних завданнях, які спрямовані на формування освітніх компетенцій:

• 
  формування культури почуттів, збагачення емоційно-естетичного досвіду, розвиток універсальних якостей творчої особистості (загальнокультурна компетенція);
  
• 
  опанування вокально-хоровими вміннями та навичками — здатністю керуватися набутими музичними знання­ми та вмін­нями у процесі самостійної діяльності та самоосвіти (предметна компетенція та компетенція особис­тіс­ного самовдосконалення);
  
• 
  формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки (комунікативна ком­петенція);
  
• 
  формування уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови, засвоєння основних музичних понять та відповідної термінології — пізнання навколишнього світу засобами музичного мистецтва (інформаційна та навчально-пізнавальна компетенції);
  
• 
  виховання ціннісних орієнтацій у сфері музики, музичних інтересів, смаків і потреб; розвиток загальних і музичних здібностей, творчого потенціалу особистості (ціннісно-сенсова компетенція);
  
• 
  розуміння учнями зв’язків музики з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем жит­тєдіяль­ності людини (загальнопредметна та загальнокультурна ком­петенції).
  

Програма реалізує домінантну змістову лінію “Музичне мистецтво” Державного стандарту і включає такі основні змістові блоки:

1) художньо-естетичне сприймання музики українських і зарубіжних композиторів у широкому діапазоні її видів, жанрів і форм (народної та професійної; хорової, симфонічної, вокальної, інструментальної, вокально-інструментальної тощо) та ін­терпретація інтонаційно-образного змісту прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій;

2) набуття вокально-хорових навичок у процесі виконання пісень (народних і композиторських, класичних і сучасних); спів із супроводом та без нього;

3) елементи гри на музичних інструментах (ритмічний супровід до пісень тощо);

4) елементи імпровізації (вокальної, інструментальної, рит­мічної, пластичної); застосування музики як засобу комунікації та творчого самовираження особистості;

5) практичне засвоєння основних музичних понять та необхідної музичної термінології, усвідомлення особливостей музичної мови, специфіки вираження художньої інформації в музиці;

6) опанування музики у зв’язках із іншими видами мистецтва для глибшого розуміння специфіки її образної мови та загальних закономірностей художнього відображення дійсності та внутрішнього світу людини у мистецтві.

Структурними особливостями програми є розподіл змісту на теми розділів і семестрів. Передбачено впровадження монотематичних уроків, присвячених творчості окремого видатного композитора або його відомого твору.

^ Тематична структура програми

Тематика	Кількість годин
5 клас
Музика та інші види мистецтва	35 (з них 4 год — ре­зервний час)
Тема 1. Музика і мистецтво слова	16
Тема 2. Музика та візуальні образи	19
6 клас
Музика і духовний світ людини	35 (з них 4 год — ре­зервний час)
Тема 1. Музика як мова почуттів	16
Тема 2. Я і музика	19
7 клас
Палітра музичних образів	35 (з них 4 год — ре­зервний час)
Тема 1. Образний зміст музики	16
Тема 2. Композиція музичного твору	19
8 клас
Музичне мистецтво і сучасність	35 (з них 4 год — ре­зервний час)
Тема 1. Відлуння епох в музичному мис­тецтві	16
Тема 2. Музика в діалозі з сучас­ніс­тю	19

Примітка. Години резервного часу можуть використовуватися на розсуд учителя, у тому числі на узагальнення тематичного матеріалу, проведення тематичного оцінювання, уроків-концертів тощо.
У змісті програми 5-го класу зроблено акцент на зв’язках музики з мистецтвом слова і візуальним мистецтвом, понятті синтезу мистецтв (у храмі, театрі, кінематографі), особливостях вокальної та інструментальної, програмної й непрограмної музики на прикладі творів різних жанрів (пісня, кантата, опера, балет, симфонія, соната тощо). Зіставлення і порівняння музичних, літературних і візуальних образів сприяє розвитку асоціативного мислення учнів, поліхудожнього виховання.

Зміст програми 6-го класу розкриває духовний світ людини, багатство її почуттів та емоцій, відображених у музичних образах, на прикладі творів різних жанрів поліфонічної та гомофонно-гармонічної музики; надає учням можливість спостереження за власними думками, переживаннями, від­чуттями у процесі сприймання і виконання музичних тво­рів, осмислення своїх інтересів, духовних потреб, світосприйняття.

Зміст програми 7-го класу розкриває зв’язки музики з життям через опанування інтонаційного-образного змісту музичних творів та усвідомлення понять “стиль, драматургія, композиція, форма”.

Зміст програми 8-го класу розкриває соціокультурне значення музичного мистецтва в різні епохи, роль музики в сучасній культурі.
Музичне мистецтво має стати відкритою інтонаційно-образною моделлю входження людини у світ культури не лише завдяки його пізнанню, але й індивідуальному емоційному переживанню. Щоб зняти існуючі бар’єри у спілкуванні учнів з музикою, поряд із оновленням змісту освіти необхідно змінити педагогічні технології з інформативних на діалогічні, спрямовані на підвищення духовно-творчого потенціалу навчально-виховного процесу. Пріоритетною має стати діалогова стратегія педагогічної взаємодії (діалог з митцем, внутрішній діалог), забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями, за­хопленням музичною діяльністю.

Інтерпретація музичних творів передбачає пошук учнями в музиці особистісно значущих смислів, співзвучних власному духовному світові.

Таким чином, організаційно-методична система викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі має спрямовуватися на розвиток таких якостей учнів, як самостійність, твор­чість, критичність, толерантність, забезпечувати умови для самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення, нейтралізовувати зовнішні антихудожні впливи середовища.

Під час опанування музичного мистецтва активізується потенціал внутрішньої предметної інтеграції елементів змісту, а також зв’язки музики з усіма предметами й курсами, які входять до освітньої галузі “Естетична культура”, та споріднених гуманітарних освітніх галузей (мова, література, історія, етика тощо).

Перелік творів для сприймання та виконання є орієнтовним. Його можна змінювати, використовуючи варіативний та етнорегіональний матеріал (у межах 10 %).

Під час поурочного розподілу тематичного змісту передбачено резервний час, який може використовуватися для проведення узагальнюючих уроків, зокрема, уроків-концертів, те­матичної атестації тощо.

Основним видом домашніх завдань з предмета мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в оточуючому культурному середовищі.

З метою реалізації завдань навчальної програми з музичного мистецтва та їх доповнення щодо посилення практичної спрямованості навчально-виховного процесу доцільно організовувати відвідування музичних театрів, філармоній, концертних залів, літературних та художніх музеїв; вивчення і відтворення елементів народних обрядових свят з урахуванням регіональних особливостей, умов та місцевих традицій.


^ Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з музичного мистецтва

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень сприймає та виконує музичні тво­ри на частковому рівні, небагато­слів­но їх характеризує, демонструє сла­босфор­моване художньо-образне мислен­ня, еле­ментарні навички та вміння у практич­ній музичній діяльності.
	2	Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабосформований рівень сприйняття музичних тво­рів, виявляє певні вміння та навички, володіє незначною частиною спеціальної музичної термінології, словниковий запас дозволяє викласти думку на елемен­тарному рівні.
	3	Учень здатний сприймати та виконувати окремі фрагменти музичних творів з конкретним образно-художнім зміс­том, знає незначну частину музичного тематичного матеріалу; послуговуючись обмеженим термінологічним та слов­никовим запасом.
ІІ. Середній	4	Учень здатний сприймати та виконувати музичні твори на репродуктивному рівні, але не розуміє художньо-образної сфери музичних творів; застосування знань та спеціальної музичної термінології на практиці задовільне.
	5	Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи виконати окремі музичні твори, котрі ма­ють художньо-конкретну словесну, поня­тій­ну основу; але не завжди вміє ін­терпретувати музичні твори, які вимагають аб­страктного художнього мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної музичної термінології; словниковий запас небагатий.
	6	Учень здатний сприймати і відтворювати значну частину музичного матеріалу, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує музичні твори, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розу­міння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити порівняння, висновок щодо про­слуханої чи виконаної музики.
ІІІ. Достатній	7	Учень здатний сприймати та виконувати музичні твори, але робить непереконливі висновки, непослідовно ви­кладає свої думки, допускає тер­мінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний музичний матеріал, але знання нестійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у музичній діяльності уч­ня.
	8	Учень уміє сприймати і виконувати музичні твори, досить повно аналізує ху­дожньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднувати музичні твори та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною музичною термі­но­логією при аналізі музичних явищ.
	9	Учень виявляє достатнє засвоєння те­матичного музичного матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної музичної тер­мінології, які потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки у виконанні музичного твору і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо прослуханої музики; не завжди самостійно систематизує та узагальнює музичний матеріал.
ІV. Високий	10	Учень має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи музичні твори, допускає неточність у формулюваннях та спеціальній музичній термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою думку щодо музичних явищ, йому важко виконати окремі фрагменти музичного твору. Вказані неточності мо­же виправляти самостійно.
	11	Учень володіє тематичним музичним матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових музичних завданнях, демонструє знання спеціальної музичної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати музичні твори, асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати здобуті знання у музичній діяльності.
	12	Учень має ґрунтовні знання тематичного музичного матеріалу у межах програми, здатний узагальнювати, сприймати та виконувати музичні твори, застосовувати асоціативні зв’язки між музичними творами, творами ін­ших мистецтв та життєвими явищами; свідомо використовувати спеціальну му­зичну тер­мінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо прослуханого чи виконаного твору, пропонує нетипові, цікаві художньо-творчі уявлення; рівень світосприйняття і світо­відчуття мистецького мислення достатньо високий; самостійно використовує набуті знання, уміння та здібності в музичній діяль­ності.