asyan.org
добавить свой файл
1

Відділ освіти виконкому

Інгулецької районної у місті ради

Криворізька гімназія №127

Світле свято Великоднє
Вчитель: вищої категорії

Адаменко Валентина Анатоліївна

Кривий Ріг

2010


Мета . Розширити знання учнів про святкування великодніх свят. Розкрити зміст свят. Вербна неділя. Чистий четвер. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

ХІД ЗАХОДУ

(пісня)

Вчитель. Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок рути і барвінку. над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за Настя.

Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

Учениця. Вдягла весна мережею, сорочку, Умившись і звільнившись од турбот. І підіймає волошкові очі До вищи, до церковних позолот.

^ Учень. Душа стає в цю днину молодою, Забувши, що слова бувають злі, І повняться старання добротою На ранньому скоромному столі.

Учениця. Великдень всіх нас на гостини просить. Малює сонце полотно небес, І крашанку, як усмішку підносить, Христос воскрес!

^ Учень. Воістину воскрес! І дзвони засріблилися завзяті. І ніби покотилось між людьми: Всі разом : Христос воскрес!

Вчитель. Великдень - одне з найбільших свят християн. Святкується в Україні ще з X ст. навесні й пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень. У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну. Існує чи мало прикмет і прислів'їв пов'язаних із цим святом.

Учениця. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

^ Учень. Коли на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, якщо ж господиня - виляже льон.

Учень. На Великдень перший раз зозуля закує.. Учениця. На Великдень опівночі тварини говорять людською мовою. Учень. Цього дня якось особливо сонце світить, люди кажуть, «сонце грає». Вчитель. Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, чистим або Вербним. У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують піч. Прикрашають хату витинанками. Дерев'яними чи паперовими голубками, писанками. За образи кладуть засушені квіти, а на покуті вішають прикраси з соломи - «павуки». До Великодня, як і до Різдва, батьки купували дітям гостинці - цукерки, пряники, свистунці.

^ На сцені діти з запаленими свічками та паскою.

Учень. Найважливіший день Вербного тижня -четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живим.

Учениця. До цього дня в кожній хаті викочують, виливають з воску свічки - Трійцю. Учень. Одна свічка - сонцю, друга - покійним роду, а третя - за здоров'я і щастя живих .

Учениця. Запалену на відправі таку свічку несугь додому. Вона має велику чарівну силу. Вчитель. Щоб великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане вибувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися один одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.

У християн існував такий звичай : у Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і душі. От і ми з вами вмиємося. ( вмочується гілка з верби у тарілку з водою і бризкається на дітей) Водичка, водичка, вмий дитяче личко, Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли, Щоб кусався зубок та сміявся роток!

Учень. У п'ятницю чи суботу печуть паску - великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність людського життя. Розпалюють дрова в печі, гнітять паску свяченою вербою ( з минулого року)

Учениця. Цього дня господиня хвилюється особливо. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска, треба, щоб нікого чужого не було в хаті. В піч паску садовлять з молитвою, примовляннями.

Учениця. Паска в піч, а таргани, цвіркуни та мокриці - геть з хати.

Вчитель. Невід'ємна частина Великоднього свята - писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи. З писанок, крашанок розпочинався великодній сніданок у кожній українській оселі. Коли вмитися водою, в якій є червона крашанка, то будеш весь цей рік гарним і здоровим.

Учні читають вірш Катерини Перелісної

^ Перша. Гарна писанка у мене, Мабуть, кращої нема. Мама тільки помагала, Малювала я сама.

Друга. Змалювала диво - пташку, Вісім хрестиків дрібних, І малесенькі ялинки, Й поясочок поміж них.

^ Третя. Хоч не зразу змалювала - Зіпсувала п'ять яєць Но як шосте закінчила Тато мовив : « молодець!»

Четверта. Я цю Писанку, напевно, Для Іванка залишу, А для мами і для татка Дві ще кращі напишу.

Вчитель. Назва " писанка" походить від слова писати. Крашанки - одного кольору, а писанки " писані" малюнками, орнаментами. Існує багато

легенд, про те. Чому на Великдень фарбують яйця.

Учениця. Легенда перша. Після смерті Христа сім іудеїв зібралися на банкет. Серед страв була смажена курка і зварені в круту яйця. Під час банкету хтось сказав, що Ісус воскресне на третій день. На що господар дому заперечив : " Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне" І тієї ж миті яйця змінили колір, а курка ожила.

Учень. Легенда друга. Діва Марія, аби розважити немовля Ісуса, пофарбувала варені яйця червоною, жовтою, зеленими фарбами. Тому в Польщі пасхальні яйця прийнято фарбувати не тільки в червоні кольори.

Учениця. І все - таки найбільш розповсюджений колір пасхальних яєць червоний. Пов'язано це не тільки з легендами і древнім повір'ям у магічну силу червоного кольору, а й з чисто практичним міркуванням : фарбувати яйця червоним кольором найлегше - в усіх країнах для цього використовували лушпиння цибулі.

Учні демонструють різнокольорові крашанки, пояснюють значення кольорів.

^ Перший. Червоний - колір життя, колір крові, колір дня, радість життя і любові.

Другий. Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Третій. Жовтий - символ місяця, зірок, це колір хлібного лану, жита, життя.

Четвертий. Блакитний - символ неба, простору, вітру, здоров'я.

П'ятий. А ось писанки - символи народного живопису. Всесвіт вміщається у них. Школярі читають вірш Л.Храпливої " Великдень"

^ Перший. Ішла Ганнуся у церкву ранком, В синій хустині - писаночки їй усміхалось небо світанком, Сонце гляділо поміж хмарин.

Другий. А мати доні так говорила, Коли спішила вранці у храм: " Воскрес сьогодні Христос з могили Тому весняна радість всім нам".

Третій. Ще й мати доні так говорила: " Прийде хвилинка волі до нас,

Встануть герої давні з могили, Настане щастя, радості час"

Четвертий. А в церкві свічки рядком горіли, Перед престолом розцвів розмай. Може , то й свічі ясні молились. За Україну, Ганнусин край?

П'ятий. Може , і квіти, як і Ганнуся, Просьбу шептали в ранок чудес: За Україну, Боже, молюся, Щоб нам воскресла, як ти воскрес. ПИСАНКИ Матуся нас чарує, Писанки на виставку малює. Віск черпає пищиком із блюдця, Очі мами лагідно сміються.

Очі мами світяться у ласці: Квітоньки на писанці зірчасті, А на другій - півники та бджоли, Ми таких не бачили ніколи.

А на третій писанці - зірниці, Ще й під ними золоті жар - птиці. На четвертій - олені та сарни. А на п'ятій - рушничок прегарний.

Ввечері матуся нас чарує, Писанки на вставку малює. Дивиться і тішиться матуся: Я у неї малювати вчуся.

Вчитель. Обираючи писанкові мотиви, надавали перевагу тим. у яких прославлялася селянська праця, вшановувалася земля, вода, звичай і обряди. Сонце малюють у вигляді кола, ружі, зірку - у вигляді променів, воду - у вигляді хвиль. Настає Великодня ніч і земля відкривається, і можна знайти скарби. Цілу ніч горять вогні.. Вогонь, свічки, багаття - неодмінні атрибути Великодня, в останню ніч Христа апостоли грілися біля багаття.

У Великодню ніч не лягали спати і не розліталися. Бог роздає щастя тільки тим, хто не спить, У церкві відбувається урочистий ритуал -святкова служба, святять паску, крашанки, ковбасу. Не святять тільки смажену курку. Легенда розповідає, як тільки народився Ісус, саме курка вигрібала немовля з ясел, Повернувшись додому із свяченою паскою, тричі промовляли Свята паска у хату, вся нечисть із хати" їли все свячене, а починали з крашанок, розрізаних на стільки частин, скільки членів родини. Із залишками святкової їжі поводилися дуже обережно. Бо існує повір'я: якщо миша з'їсть свяченої паски, то в неї виростуть крила і вона перетвориться на кажана. Тому рештки святкової трапези збирають і закопують у такому місці, де ніхто не ходить, щоб не топтати святого. Чи кидають у воду. Після сніданку виходили на святкову гаївку.

  • Діти, як вітаються на Великдень?

Всі разом: Христос воскрес!

Вчитель. Я ж відповім : " Воістину воскрес!"

  • Діти, не забудьте привітати із святом своїх близьких та рідних.



Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання " Христос воскрес" відповісти " Воістину воскрес". На згадку про свято діти підготували подарунки.