asyan.org
добавить свой файл
1
Софіївська загальноосвітня школа І-Ш ступенів №1

Кабінет шкільного психолога
Психолого-педагогічний семінар на тему

«Профілактика синдрому емоційного вигорання педагогів»
Людина тільки тоді чогось гідна, коли вірить у свої сили.

Л. Феєрбах
Мета: гармонізація внутрішнього світу вчителів; розвиток співпраці, допомоги і самодопомоги; покращення емоційного стану та психічного здоров'я.

Завдання: пригадати й уточнити поняття «професійне вигорання»; розібрати приклади психолого-педагогічного виснаження; розглянути фактори, стадії та ознаки вигорання; дібрати способи та методи відновлення психоемоційного комфорту.

^ Матеріали та обладнання: мультимедійна дошка, малюнки природи, набори кольорового паперу і фломастерів, ручки, аркуші з інформацією, фліп-чарти, аудіозаписи для релаксації,

Час: 55—60 хвилин.

Синдром «професійного вигорання» — один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності. Цей термін — загальна назва наслідків тривалого робочого стресу і певних видів професійної кризи. Дані останніх досліджень показують, що «професійне вигорання» можна відрізнити від інших форм стресу як концептуально, так і емпірично. Тому виникла необхідність у систематичних наукових дослідженнях цього синдрому. Вступне слово тренера

Професії педагогів і психологів належать до так званих хелперських (від англ. helр — допомагати), оскільки пов'язані з роботою у системі «людина — людина», тривалим спілкуванням, наданням підтримки і допомоги. У таких фахівців дуже високий ризик психічних і соматичних (тілесних) реакцій на напружені ситуації на роботі. У Міжнародній класифікації хвороб (МКХ) навіть виділяють окремий стан — «професійний стрес», визначаючи його як «стрес керування своїм життям». Один із наслідків тривалого професійного стресу — синдром професійного вигорання.

Термін «професійне вигорання» з'явився у психологічній літературі відносно недавно. Його ввів американський психіатр X. Дж. Фрейденбергер у 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються з клієнтами, пацієнтами, постійно емоційно напружені.

Очікування (5хв)

Запишіть на кольорових стікерах свої очікування. За бажанням можна прочитати їх уголос. Потім приклейте аркушики на малюнок ялинки, неначе прикрашаючи її.

^ . Психологічні правила руху (7хв) Тренер або його помічник ділить учасників на 2—З групи. Можна використовувати кольори світлофору (червоний, жовтий, зелений), міліцейської палички (чорний, білий) або різні сюрпризи, що лежать у мішечку та які кожен витягає по черзі (цукерки «Білочки», «Рачки», гумки тощо). Далі кожна команда отримує 2—3 правила-закони і зображає їх на папері зі штрафами та бонусами за виконання чи невиконання. Презентують роботу 1—2 учасники. Закони:

  • добровільності й активності;

  • права голосу;

  • чесності й правдивості;.

  • анонімності й конфіденційності;

  • обов'язкової тематичності;

  • доброзичливості і ввічливості;

  • рівності й толерантності.

Знайомство «Мій телефон скаже про мене...» (5хв)

Учасникам пропонують дістати мобільні телефони або іншу улюблену річ. За бажанням кожен розповідає про себе щось цікаве, починаючи монолог із фрази: «Мій телефон скаже про мене...». Участь кожного встановлює емоційний контакт і піднімає настрій.

^ Гімнастика «Цивільна оборона» (6 хв) Усі ходять по кімнаті. Коли пролунає сигнал цивільної оборони («Увага! Увага! Всім! Всім! На місто (країну) напали марсіани (динозаври, мутанти...)!»), учасники мають зібратися тісною групою, взятися за руки, сховати всередину слабших (менших) і гуртом сказати: «Дамо відсіч марсіанам (динозаврам, мутантам...)!». За сигналом «Відбій тривоги!» всі розходяться. Бажано повторити декілька разів, змінюючи інтонації.

^ Мозковий штурм «Професійне вигорання» (комп'ютерна підтримка) (4хв) Термін «вигорання» походить від . англ. Burn-out — припинення горіння. За кордоном його використовують уже понад 30 років — відколи почали активно вивчати проблему емоційного виснаження професіоналів, робота яких пов'язана з тривалим прямим контактом із людьми. Сьогодні під професійним вигоранням розуміють захисну поведінку, спрямовану на уникнення або зменшення витрачання сил та емоцій. У людини загострюються індивідуальні особливості й деякі риси характеру, слабшає сила волі. Емоції незаперечно можна назвати одним із основних інструментів у роботі педагогів і психологів.

Основні ознаки професійного вигорання:(записати на магнітній дошці всі запропоновані висловлювання):

  • швидка втомлюваність;

  • негативізм у спілкуванні з учнями та колегами;

  • безсоння;

  • апатія та пасивність;

  • почуття провини;

  • зниження самооцінки;

  • підвищення дратівливості;

  • потреба у психостимуляторах;

  • порушення у харчуванні;

  • соматичні захворювання. .

У розвитку синдрому вигорання виділяють три стадії: напруження, резистенція (стійкі зміни) і виснаження (таблиця).
^ Компоненти синдрому «професійного вигорання»

Компоненти синдрому «професійного вигорання»

^ Рівні розвитку компонентів синдрому «професійного вигорання» (% від кількості опитаних)

Низький

Середній

Високий

Напруження

51,4

35,4

13,2

Резистенція

19,1

43,4

37,5

Виснаження

57,9

30,5

11,6


Причини «синдрому вигорання»:

  • напруженість і конфлікти у професійному оточенні, недостатня підтримка колег; одноманітність діяльності й невміння творчо підійти до виконуваної роботи;

  • вкладання в роботу значних ресурсів за недостатнього визнання і відсутності позитивного оцінювання керівництва;

  • зверхність у ставленні до вчителів початкових класів; ', • робота без перспективи, неможливість побудувати професійну кар'єру;

  • невмотивованість учнів, результати роботи з якими «непомітні»;

  • невирішені особистісні конфлікти.

Питанням запобігання та подолання професійного стресу й вигорання останнім часом приділяють дедалі більше уваги. Звичайно, обсяг допомоги залежить від особливостей кожної конкретної людини й умов, у яких вона живе та працює. На ранніх етапах ефективним є застосування різних видів психологічного розвантаження: хобі, спорт, емоційне спілкування з дітьми, близькими людьми або домашніми тваринами, інколи просто прогулянки в парку, гаряча ванна й ароматерапія. На роботі можуть допомогти фотографії тих, хто любий серцю, аутотренінг, точковий самомасаж. Глибші ознаки вигорання часто можна подолати груповими

формами психологічної та професійної допомоги, тренінгами спілкування.

^ Притча «Рецепт життя» (7хв)

Самурай прийшов до дзенського монаха із проханням пояснити різницю між раєм і пеклом. Монах погодився, але сказав самураю, що йому доведеться зачекати. Самурай чекав годину, дві, три... цілий день. Він відчув себе приниженим, адже його змусили так довго чекати, поневажили його гідність. У гніві він вихопив меча, щоб помститися. І тоді монах сказав: «Ось це і є пекло». Самурай знітився й опустив меча. «А це — рай», — додав монах.

Обговорення притчі в мікрогрупах і загальному колі. Доцільно пов'язати розповідь із роботою психолога або вчителя, пояснити свою думку кожному окремо.

^ Арома- і музикотерапія (8хв)

Сядьте зручно, заспокойтеся і заплющте очі. Вслухайтесь у запис шуму лісу чи моря, уявіть його. Вдихніть пахощі кедру, сосни, евкаліпту...

Намагайтеся дихати повільно, ритмічно, на повні груди.

Ароматерапія — застосування ефірних олій ароматичних трав із лікувальною метою. Ароматерапія є складовою частиною фітотерапії. Історія ефірних олій сягає сивої давнини. Дивні єгиптяни, греки, римляни не тільки розумілися на ароматах квітів, але й знали, як ними лікувати. Гомер в «Одісеї» неодноразово згадував про застосування ароматичних олій. Перший твір про лікарські рослини, що дійшов до нас, науково обґрунтовує застосування ароматичних олій. Його. автор — великий давньогрецький мислитель і лікар, засновник медицини — Гіппократ (460—377 рр. до н. є.)

Лавандова олія допомагає заспокоїтися, покращує сон, знімає головні болі та спазми; гвоздична — антибактеріальна та протизапальна; олія геранієва усуває біль та запальні процеси вуха, горла, носа, а також знімає головний біль, мігрень; мелісова олія допомагає побороти астенію, слабкість, запаморочення, заспокоює при неврозах, істерії; трояндова — протизапальна, лікує органи дихання, ліквідує бронхоспазми, лікує застуду, знеболює, очищає лімфу.

Вправа «Прірва», метою якої є об'єднання колективу, зняття емоційного напруження.
^ Останній штрих «Молитва психолога» (Зхв) Всемогутній !

Як хочеться стати таким , яким прагнуть мене бачити директор і методист! Прошу, дай мені невичерпної мудрості, щоб пояснити учням, батькам навіть те, чому мене не вчили ні в університеті, ні на курсах. Допоможи спрямувати дурнів і ледарів із незмінною витримкою і терпінням. Дай мені такої любові до ближнього, щоб нікчемного учня, який уперто не хоче вчитися і порушує поведінку, я міг наставити на шлях істинний своїм прикладом і м'яким переконанням замість того, щоб негайно стерти його на порох. Всели в мою душу мир і спокій, навчи усміхатися навіть тоді, коли до школи їде комісія, а в мене все летить шкереберть. Зроби мене наймудрішим, найдобрішим, найдалекогляднішим і найпроникливішим серед смертних та схожим на класиків хоча б зовні. А коли, Господи, ти допоможеш мені досягти вершин: категорій і звань, яких вимагає від мене моє Его, адміністрація та райвно, коли я нарешті стану зразком для всього світу, ось тоді тобі доведеться записати мене до корифеїв!!!
Підведення підсумків семінару, релаксація, прийняття рекомендацій. Наостанок визначте та відзначте різні категорії учасників. Хто найбільш активний, відвертий, толерантний, винахідливий, щирий, швидкий, добрий, позитивний?..

Назвати й обдарувати потрібно всіх. Використайте приготовані заздалегідь призи (наклеєні на стільці скотчем однакові метелики).

В підготовці семінару використано матеріали з досвіду роботи психологів Дніпропетровської області
Шкільний психолог Бровенко В.В.