asyan.org
добавить свой файл
1
«Ієрархія потреб» за Маслоу - теорія, що побудована на класифікації людських потреб за ступенем їх впливу на поведінку окремої особи у визначений момент часу. Висновок теорії: потреби задовольняються не стихійно, а у чіткій послідовності. Задоволена потреба тимчасово втрачає свій мотивуючий вплив.

Авторитарна модель - модель організаційної поведінки, що ґрунтується на владі.

Авторитарний стиль. При авторитарному (диктаторському) стилі лідер володіє достатньою владою, щоб нав‘язувати свою волю підлеглим і без коливань проводити в життя прийняті рішення, використовуючи адміністративні методи впливу на підлеглих. Тобто авторитарному стилю притаманна висока концентрація влади в руках керівника, причому він одноосібно розв‘язує всі питання управління виробництвом, не враховуючи думки про це підлеглих.

Адаптація - пристосування системи і її окремих елементів до умов зовнішнього середовища, що змінюються.

Адміністрування - організаційно-розпорядча діяльність менеджерів, керівників та органів управління. Це здійснення управлінських функцій, розподіл, узгодження, координація та аналіз управлінської діяльності.

Біхевіоризм - науковий напрям в психології, менеджменті та інших дисциплінах, який вивчає поведінку людей та її залежність від різних факторів впливу.

Бюрократія - це модель М. Вебера адміністративної організації, ця система має примусовий характер, а структурні елементи організації повинні функціонувати як добре налагоджений знеособлений механізм.

 Васалітет- система взаємовідносин між феодалами, за якої сеньйор (більший васал) мав зверхність, що визнавалася феодалом меншим (васалом). Васал мав щодо сеньйора ряд військових, майнових, політичних, правових обов'язків.

Винагороди — це все те, що конкретна людина вважає цінним та бажаним для себе, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти. Винагороди поділяються на: внутрішні - дає сам процес виконання роботи та зовнішні - все те, що пропонується організацією за сумлінне та якісне виконання посадових обов'язків і досягнення бажаних результатів.

виробничих або управлінських функцій.

^ Відкриті системи - це системи, що взаємодіють і залежать від зовнішньго середовища, оточення, що включає від них адаптивності пристасовуваності основною суттю підхода є трактування управління як системи функцій і комунікацій.

Відповідальність - це зобов'язання виконувати завдання та відповілатн за їх позитивне вирішення.

Влада - бажання, послідовне намагання та можливість здійснювати реальний вплив на розвиток ситуації чи на поведінку інших людей з якоюсь метою, контролювати їх, брати на себе відповідальність. Влада - це занаряддя впливу.

^ Влада в організації - наявність відповідних повноважень, обмежене право розпоряджатися ресурсами організації і використовувати зусилля підлеглих з метою досягнення поставлених завдань.

^ Влада примусу – це вплив через страх. Наприклад, старах втратити роботу, любов, повагу.

Внутрішнє середовище підприємства або мікро середовище організації містить п'ять складових: цілі, структуру, завдання, технологію та кадри, тобто все те, що характеризує виробничий цикл.

Во́тчина — земельное владение, принадлежащее феодалу потомственно с правом продажи, залога, дарения. Вотчина составляла комплекс, состоящий из земельной собственности (земли, построек и инвентаря) и прав на зависимых крестьян.

^ Вплив - будь-яка поведінка однієї людини чи групи осіб, що активно діє на поведінку, відчуття, стосунки інших людей.

Гігієнічні чинники мотивації пов'язані з оточуючим середовищем, у якому здійснюється

^ Група соціальна - об'єднання громадян для спільної діяльності за соціальними чи соціально-психологічними характеристиками.

Групи неформальні - такі групи, створення та функціонування яких не передбачалося.Вони виникають спонтанно.

^ Групи формальні - групи, які створені за наказом керівника для виконання конкретних

Двофакторна теорія Герцберга - модель мотивації, заснована на потребах у другій половині 40-х років 20 століття. Вона побудована на результатах соціологічного опитування широкого загалу інженерно-технічного персоналу. Пропонувалося дати відповідь на питання: "Коли (в яких ситуаціях) після виконання службових обовя'зків ви відчували себе особливо добре та навпаки?" за результатами цих відповідей Герцберг побудував двофакторну теорію, у якій виділив дві категорії: гігієнічні чинники та мотивації

Делегування - це передавання знань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання.

^ Делегування відповідальності - передача підлеглим права прийняття певних рішень або права на вирішення певних проблем.

Делегування повноважень - передача підлеглим влади у прийнятті рішень та у здійсненні тих чи інших дій, права використовувати ресурси організації для виконання делегованих їм задач.

^ Демократичний стиль характеризується високим ступенем делегування повноважень. Підлеглі беруть активну участь у прийнятті рішень і користуються широкою свободою у виконанні завдань. Як правило, рішення приймається тільки після виявлення думки підлеглих, лідер охоче ділиться з ними владою, надає можливість проявити ініціативу, розвивати свої здібності.

^ Децентралізація управління - передача прав, функцій та відповідальності з верхніх рівнів управління на нижні.

Діапазон контролю - кількість робітників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові.

діяльності.

^ Економічна людина (homo economics, тобто раціональна, винахідлива, максимізуюча) взаємодіє з іншими людьми через ринки і ціни. Її власний економічний добробут визначається прибутком стосовно ринкової вартості того виробничого фактора, яким вона володіє.

^ Ефект синергії- це результат спільної діяльності декількох господарюючих суб'єктів , який не дорівнює арифметичній сумі результатів їхньої господарської діяльності поза інтегрованими зв'язками.

Ефективність - властивість певного процесу, яка зумовлена його якістю та кількістю засобів, що беруть участь у процесі, а також конкретною ситуацією; Ефективність уможливлює виконання певної задачі; характеризується певним співвідношенням між отримуваним сумарним ефектом та сумарними витратами на створення і використання засобів, що беруть участь у процесі, його організацію та здійснення.

Завдання - це плани, що мають чіткі, однозначні, конкретно визначені цілі.

Задача - певна робота, серія робіт або частина роботи, яка повинна бути виконана заздалегідьвстановленим способом, у визначені терміни.

^ Закрита система - це система, в якій задавалась чітка кількість факторів, має жорсткі, фіксовані межі і є відносно незалежною від зовнішньго середовища.

Заробітна плата визначається як грошовий еквівалент вартості спожитої живої праці, задовольняє безпосередньо чи опосередковано більшість людських потреб (фізіологічних), впевненості у майбутньому та потреб у визнанні.

Здібність - це сума психофізіологічних якостей особистості, від яких залежить динаміка засвоєння знань, вмінь та практичних навичок, успішність виконання певної діяльності.

^ Змістові теорії мотивації пов'язані з ідентифікацією внутрішніх спонукань, що змушують людину діяти так, а не інакше, визначають структуру потреб людини і виявляють серед них ті, що мають приоритетне значення.

^ Зовнішнє середовище підприємства поділяється на середовище прямого та опосередкованого впливу. Середовище прямого впливу, тобто таке, що активно, реально і негайно впливає або може вплинути на діяльність організації, містить у собі такі сили, як конкуренти, покупці та постачальники, власник підприємства, аудитори, тощо. Середовище непрямого впливу лише формує загальні перспективи розвитку, сприятливі або не зовсім тенденції, проблеми, кон'юнктуру ринку тощо, його вплив відчувається згодом, воно лише визначає напрямки процесів в економіці.

Ієрархічність управління - організаційна структура, яка характеризується багаторівневим управлінням.

Ієрархія ( «скалярний ланцюг») - принцип загального підпорядкування за яким ведеться розподіл, повноважень, обов'язків, робіт та завдань в організації.

Ієрархія потреб - відповідно до моделі мотивації Маслоу визначають пять видів потреб розміщені в порядку важливостідля людини, вони складають:фізіологічні(іжа, одяг, житло), потреби в безпеці, потреба в належності, потреба в повазі, потреба в самореалізації.

Інтеграція припускає єдиний напрямок діяльності, спільність цілей всіх елементів у компанії в рамках вертикальної єдності її підрозділів.

Інтерв'ювання – це форма очного проведення опитування, при якому дослідник знаходиться в безпосередньому контакті з респондентом.

Кваліфікація - рівень знань та трудових навичок, необхідний для виконання робіт певної складності за відповідною професією чи спеціальністю.

Керування — процес організації будь-яких впливів, спрямованих на реалізацію цілей, що їх мають на меті.

Колектив — це група людей,яка характеризується органiзованiстю i психологiчною згуртованiстю при досягненнi спiльних цiлей дiяльностi, зумовлених суспiльно корисними мотивами.

^ Колективне обговорення проблем - спосіб стимулювати уяву та розглянути нові ідеї та

Комунікації - канали передавання та отримування інформації, якими користуються члени колективу.

Конфлікт - це загострення суперечностей, зумовлених розбіжністю інтересів людей.Конфлікт спричиняє незадоволеність, тривогу. Люди не хочуть працювати разом, учитися в одному колективі.
^ Конструктивний конфлікт. Під час такого конфлікту усі поводяться ввічливо,наводять докази, які стосуються конкретної справи. Такий конфлікт допомагає знайти вихід, закінчується завжди результатом, що задовольняє всіх.
Культура - переважно неписані вірування, оцінки і прийняті правила, за допомогою яких люди оцінюють поведінку один одного в суспільстві.

^ Культура корпоративна - 1) система цінностей організації, які формують її робочу атмосферу, психологічний клімат і надають їй індивідуального забарвлення; 2) комплекс взаємодіючих факторів, який включає досвід минулого і теперішнього, структурні характеристики і погляди керівників. Це також комплекс думок, еталонів поведінки, настроїв, символів, відносин і способів ведення бізнесу. Все це визначає індивідуальність компанії більшою мірою, ніж продукція, яка випускається нею. Унікальність корпоративної культури полягає в тому, що вона є досягненням системи внутрішніх ціннісних установок і правил, "кодексу честі", які пануюті> у корпорації. Інший важливий її компонент - управлінські церемонії і ритуали.

^ Ліберальний стиль .При ліберальному стилі лідерства підлеглим надається велика самостійність в роботі, в прийнятті рішень, керівник дає лише загальні настанови і час від часу контролює діяльність виконавців. Цей стиль знаходить обмежене поширення, він властивий головним чином науковим установам.

Лідерство — процес впливу на людей, породжений саме системою неформальних відносин.

Менеджмент — це 1) вміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей; 2) сукупність методів, форм та засобів управління виробництвом.

Меркантил́ізм - економічна політика періоду становлення Капіталізму, яка виявлялася в активному втручанні держави в господарське життя. Крила в собі протекціонізм.

Мотивація - це процес спонукання, стимулювання себе чи інших до цілеспрямованої поведінки або до виконання певних дій, що направлені на досягнення власної мети або цілей організації.

^ Мотивація до праці - внутрішні сили людини, що визначають рівень, напрям і наполегливість робочого зусилля.

Мотивація трудова - усвіломлене і цілеспрямоване спонукання працівника до праці шляхом стабільного впливу на його потреби, інтереси та цілі. Таке спонукання є складовим елементом управління.

^ Об’єкт – організація і люди, що в ній працюють.

Організаційна діяльність - це процес за допомогою якого керівник усуває невизначеність, безладдя та конфлікти між людьми щодо роботи або повноважень і створює середовище придатне для їх спільної діяльності.

^ Організаційна поведінка - вивчення поводження людей (індивідів і груп) в організаціях і практичне використовування отриманих знань.

Організація - 1) функція менеджменту як процесу по реалізації планів, суть якої міститься в координації дій окремих елементів системи, досягнення взаємної відповідності функціонування її частин; 2) процес створення структури підприємства, передача завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання.

^ Організація (фірма) в бізнесі - засіб для досягнення цілей, що дозволяє групі людей виконувати таку задач)?, здійснення якої не під силу одному працівник)', тобто це група людей діяльність яких свідомо координується для досягнення цілі або цілей.

Персонал - це склад робітників підприємства (організації). Розрізняють адшністративно-управлінський, інженерно-технічний, обслуговуючий і робочий персонал.

^ Поведінкова школа (Мак-Грегор, Герцберг, Лайкерт, Арджирі)

Повноваження - обмежене право використовувати ресурси організації і спрямовувати зусилля її співробітників для виконання делегованих задач.

^ Поділ праці функціональний - поділ всього комплексу робіт в залежності від ролі та місця різних груп робітників, зайнятих у виробничому процесі.

Потреби - це фізіологічне чи психологічне відчуття нестачі у чомусь або у комусь, переконання у тому, що чогось чи когось бракує.

Правило «10» - одна людина може ефективно, швидко і раціонально управляти не більше ніж 10 підлеглими.

Предмет – 1) теорет. положення в області управління, що відносяться до управління у будь-якій сфері діяльності;2) прикладні аспекти м-ту і досвід конкретних орг-й; 3)розробка с-м м-ту для конкретних ек., соц., виробн. і технолог. умов.

проекти.

^ Процес управлінський - 1) взаємозв'язок функцій планування, організації, мотивації та контролю за допомогою процесів комуикаїта прийняття рішень; 2) сукупність операцій і процедур впливу керуючої підсистеми на керовану, що здійснюються в рамках організаційної структури фірми.

^ Процесний підхід розглядає управління як серію взаємопов’язаних дій (функцій управління), які реалізуються у певній послідовності. Кожна функція управління, в свою чергу, складається із взаємопов’язаних підфункцій. Таким чином, процес управління є загальною сумою усіх функцій та підфункцій.

^ Процесуальні мотиваційні теорії - грунтуються на поведінці людини і враховують ії сприйняття та набутий досвід.

Розподіл праці - розподіл загальної робота в організації на окремі складові частини, простіші для виконання окремим робітником відповідно до його кваліфікації та здібностей.

^ Ротація робіт - переміщення робітників через певні проміжки часу з однієї роботи на іншу.

РЯДÓВИЧІ – у Київській Русі - категорія феодально залежного населення, що згадується в історичних джерелах 11-12 ст. Р. відбували повинності у вотчині або сплачували данину, виконували дрібні господарські доручення. Входили до складу челяді.

^ Середовище організації зовнішнє - це сили, зовнішні по відношенню до організації, які впливають най результативність.

Синергізм - 1) економія та інший виграш за рахунок поєднання компаній при злитті; 2) ефект підвищення результативності за рахунок використання взаємозв'язку різних видів спільної

Система – сукупність взаємопов’язаних елементів, які впливають один на одного таким чином, що зміна одного спричиняє зміну інших або усієї системи

^ Системний підхід розглядає що організацію як систему у єдності частин, з яких вона складається, та зв’язків із її зовнішнім середовищем. Такий підхід дозволяє отримати цілісне уявлення про сутність управління. Схематично системний підхід до управління можна представити так:

^ Ситуаційний підхід визнає, що хоча загальний процес управління і є однаковим, специфічні прийоми, які використовує керівник повинні змінюватися залежно від ситуації.

^ Соціальна відповідальність – це рівень добровільного відгуку керівника на соціальні потреби підлеглих.

Соціальна людина (соціалізована, та, яка грає ролі) взаємодіє з іншими людьми через соціальні норми, соціальне партнерство, соціальні традиції. Її особистий добробут залежить від умов політичного середовища, соціальних умов життя та особливо — від соціальної захищеності та самореалізації особистості незалежно від її внеску в результат виробництва.

Сприйняття - процес, через який люди одержують, організують чи розтлумачують інформацію, що надходить з їхнього оточення.

^ Стиль керівника - сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного використання управлінських функцій для виконання завдань, які стоять перед господарською системою.

^ Стимул – спонукання до дій, стимулююча причина.

Структура організаційна - сукупність взаємопов'язаних органів управління організації (фірми, компанії, корпорації і т. п.), які здійснюють стратегічне, тактичне і оперативне управління її функціонуванням і розвитком. Основні види організаційних структур: лінійно-функціональна, лінійно-штабна, дивізійна, матрична, бригадна, проблемно-цільова і ін. структури управління.

^ Теорія «ЖВЗ» Клейтона Алдерфера складається з трьох рівнів потреб, де Ж означає життєві потреби, тобто фізіологічні потреби і потреби безпеки, в - потреби взаємин, що пов'язані з між особовими стосунками, З - передбачає необхідність зростання для потреб поваги і самореалізації.

^ Теорія «Трьох потреб» Девіда Мак-Клелланда побудована на таких факторах мотивації, як потреби влади, досягнення та належності.

Теорія У сформувала нові умови інтеграції особистості в організаційну систему, кожний несе відповідальність за свої дії, і відповідальність винагороджувалась

^ Теорія управління Анрі Файолю (1841-1925) вперше запропонував раціональний підхід до організації промислового підприємства. Файоль вважав, що робота керівника може бути розділена на п'ять функцій: планування, організація, керівництво, координація та контроль. У праці "Загальне та промислове управління"(1916) він сформулював 14 універсальних принципів управління, щоб показати керуючим, як виконувати свої функціональні обов'язки.
^ Традиційний вид влади зумовлюється звичаями і визнанням законності статусу тих, хто має владу відповідно до них звичаїв. Тут підпорядкування виникає в результаті шанобливого ставлення до особистості, яка перебуває на традиційно встановленому (прийнятому) рівні влади.

Теорія Х розкривала класичний підхід до управління, погрози, примус, покорання, контроль

Управління - це процес планування, організації діяльності, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформулювати і досягти цілей організації.

Фізіократи — терія французьких економістів другої половини XVIII ст. — часів першої буржуазної ревалюції у Франції. Фізіократія (від. грец. «фізіс» — природа і «кратос» — влада) означає «влада природи». Головною заслугою фізіократів є те, що на відміну від меркантилістів джерелом багатства вони вважали не торгівлю, а виробнитцтво. Тож вони досліджували не сферу обігу, а сферу виробництва, але обмежились лише сільським господарством.

^ Формальні організації – це групи людей, які створені на вимогу керівництва для проведення певного технологічного процесу.
Неформальні організації – це непередбачено утворені групи людей, які вступають у постійні взаємодії для досягнення відповідної цілі.

^ Функції управління - це конкретні форми цілеспрямованого впливу на систему (в тому числі і соціально-виробничу) з урахуванням реальних ситуацій з метою отримання певного конкретного результату.

^ Харизматичний вид влада грунтується на винятковій обдарованості особистості. У випадку харизматичного. виду влади (грецьк. МИЛІСТЬ божественний дар; лідеру підпорядковуються завдяки його авторитету й довірі до нього, що грунтуються лише на його особистісних якостях—мудрості, героїзму, "святості" тощо.

Централізація - умова, за якою право приймати найбільш важливі рішення лишається за вищими рівнями управління.

^ Ціль - конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого прагне досягти організація.

Цінності - набір стандартів та критеріїв, якими людина керується у житті; загальні переконання людини з приводу того, що добре та що пагано.

^ Школа дміністративна або класична(1920-1950). Розвиток адміністративної школи відбувався у двох напрямах: раціоналізація виробництва і дослідження проблем управління. Головна увага представників класичної школи - ефективність стосовно роботи організації загалом Тут можна виділити Гаррінгтона Емерсона, Анрі Файоля , Ліндолла Урвіка, Макса Вебера, Генрі Форда.

^ Школа людських відносин (1930-1950). Мета прихильників цієї школи полягала в тому, щоб спробувати управляти, впливаючи на систему соціально-психологічних чинників. Школа «людських відносин» була спробою менеджменту розглядати кожну організацію як «соціальну систему».

^ Школа наукового управління (1885-1920 рр.). Найтісніше пов'язана з роботами Фредеріка І.Тейлора, Френка і Лілії Гілбрейт, Генрі Ганта. Вони займались дослідженням на рівні організації, створенням виробничого менеджменту. Тейлор і Гілбрейт (Джілбрейт), які починали свою кар'єру робітниками, займались спостереженнями, замірами і аналізом операцій ручної праці, стимулюванням трудової активності, нормуванням праці тощо.

^ Школа поведінських наук (з 1950 р. до нашого часу) формувалась Крісом Анджирисом, Ренсоном Лайкертом, Дугласом Мак Грегором, Фредеріком Гербергом та іншими вченими - біхевюристами (від англ. Behavior - поведінка). В основі лежать методи налагодження міжособистих відносин, підвищення ефективності людських стосунків, формування колективів за психологічною сумісністю

Школа управління математична (1950-теп. час).Зародилася на початку 40-х років і передусім в управлінні військами під час 2-й світової війни. Потім випробувані кількісні методи були перенесені на управління цивільними організаціями.