asyan.org
добавить свой файл
1

Тема. Урок виразного читання.

Українські народні казки.


Мета: поглибити знання учнів про тематику народних казок, їхні

різновиди, особливості побудови; формувати навички

виразного читання і переказу казки, заохочувати дітей до

щирого її тлумачення; розвивати творчі здібності учнів;

формувати розуміння добра і зла, красивого і потворного;

виховувати позитивні риси вдачі, бажання творити добро.


Обладнання: збірки українських народних казок, ілюстрації до них;

презентація до уроку, таблиця«Будова казки».


^ Міжпредметні зв’язки: спорідненість українських

казок з казками світу.


Хід уроку


  1. Організаційна частина.




  1. Мобілізація уваги учнів.


Вступне слово вчителя.

  • Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері у своїй філософсько-алегоричній притчі-казці «Маленький принц» зауважив: «Усі ми з берега дитинства, хоча здебільшого й забуваємо про це». І кожен із нас прийшов з такої країни. А казка теж звідти — з дитинства людства і з дитинства нашого народу.

Усі ми — принаймні переважна більшість — виховувались у царині казок, але з роками призабуваємо цей дивовижний виховальний пласт.

Не забуваймо казок: вони повертають нас у дитинство — країну мрій і високої поезії.

  • Урок почнемо з давньої африканської притчі, що має назву «Як з’явилися у людей казки».

Жила собі колись миша. Бігаючи скрізь, проникала вона в будь-які будинки, у найпотаємніші сховища, а її очі ставали свідками багатьох подій. Одного разу миша вирішила сплести собі казки з усього того, що побачила на своєму віку. Кожну казку одягла в яскраве плаття – чорне чи біле, червоне чи синє. Так з’явилися казки в мишачій хаті.

Вони замінили миші дітей. Та якось по тому полю, де була мишача хатка, проходила отара овець, і якась вівця вибила ногою двері. Казки вибралися з хати і розбіглися по всій землі.

Тому й немає на землі народів, які б не знали казок, як немає, мабуть, і людей, які б їх не любили.


ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Інтерактивне навчання: технологія «Мікрофон».

Пропонуємо учням продовжити речення:

  • Я люблю читати казки, тому що…

  • Пригадайте відомі вам казки.

  • Хто найчастіше є героєм народної казки?

  • Кого висміюють, а кого прославляють казки?

  • На які групи поділяються казки? Які з них найдавніші?

  • Які особливості побудови казки?

  • Що таке зачин і кінцівка? Які найвідоміші зачини і кінцівки ви знаєте?

  • Чим казки подібні до легенд та міфів, а чим відрізняються від них?

  • Як ви розумієте слова «Казка – це дитинство людства і його мудрість»?

Таким чином підводимо учнів до думки, щоК А З К А — це цікаве усне оповідання про вигадані повчальні події.

Є такі види народних казок: про тварин,

фантастичні та

соціально-побутові.

У них відображено народний побут, звичаї, господарську і громадську діяльність людей, їх взаємовідносини в суспільстві.

Казка виховувала, повчала, наводила на добрий розум не одне людське покоління. Немає жодного народу, навіть племені, в якого б не існувало своїх казок. Як і всі інші жанри фольклору, народні казки не мають одного автора. Їх протягом віків переробляв і шліфував народ.



  1. Літературна вікторина. Гра « З якого це твору ?»



Вчитель демонструє ілюстрації до казок, на яких зображено дійових осіб народних казок, і пропонує назвати казки, в яких діють зображені персонажі.


ІV. ^ Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності учнів.


V. Конкурс на кращого оповідача української народної казки.


Слово вчителя

  • Розповісти казку - виявити майстерність.

Умови проведення конкурсу:

  • вибрана для переказу казка має бути українською народною; за обсягом невеликою;

  • можна переказувати епізод, але такий, аби всі розуміли його зміст (наприклад перед розповіддю сказати вступне слово);

  • можна готувати переказ чи інсценівку групами, парами;

  • по можливості сценічно відтворити образи з використанням костюмів героїв та оповідачів (наприклад, оповідач в образі дідуся Панаса).



Оцінюється розповідь за такими критеріями:

  • логічність, послідовність викладу подій;

  • виразність розповіді, її інтонаційна відповідність змісту казки;

  • чистота мовлення (відсутність лексичних помилок, слів-паразитів, орфоепічна правильність вимови);

  • артистизм, доречність міміки та жестів;

  • оригінальність.


VІ. Оцінювання учнів.

Відкрите оцінювання.

Для цього необхідно, щоб кожен учень мав картки з балами або картки певного кольору ( червоний – сподобалося дуже; зелений – молодці; синій – можна попрацювати краще).


VІІ. Колективний підсумок. Рефлексія навчальної діяльності.


Заключне слово вчителя.

  • Понад сто років тому відомий педагог К.Д.Ушинський писав: «Я рішуче ставлю народну казку недосяжно вище всіх оповідань, написаних навмисне для дітей освіченою літературою… В народній казці велика, сповнена поезії дитина – народ – розповідає дітям своїм дитячі мрії та принаймні наполовину вірить сам у ці мрії».




  • Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:

  • Я зрозумів, що …

  • На наступних уроках мені хотілося б …