asyan.org
добавить свой файл
1

Тітенко Т.С., вчитель хімії

Новоукраїнської загальноосвітньої

Школи І-ІІІ ступенів № 8

Кіровоградської області


Перетворення за малюнками як один із прийомів формування хімічного мислення

Як відомо, більшість школярів називають хімію «важкою» дисципліною. Складний термінологічний та понятійний апарати, особлива форма відображення природних реакцій та явищ не сприяють розвитку живої дитячої уяви, яка, в свою чергу, звикла опиратися на ті образи і процеси, що відклалися в її чуттєво-емоційному досвіді як наслідок контактування із зовнішнім світом. Чи можна забезпечити якісне вивчення предмета в умовах сучасної школи – проблема, яка хвилює кожного педагога.

Повноти, системної глибини і водночас наочного розуміння знань з хімії можна домогтися шляхом формування вмінь учнів мислити нетрадиційно, знаходити варіативні способи застосування набутого чуттєвого досвіду, комбінувати нові способи діяльності з уже відомими, а також встановлювати зв’язки між групами знань за допомогою малюнкових образів.

Поточну діяльність нашої свідомості обслуговують операції мислення – різні за видами обробки й перетворення чуттєвої інформації, встановлення понятійних зв’язків, рівнем інтенсивності та тривалості тощо. Завдяки мисленню людина пізнає природу, формує свій науковий світогляд, має змогу передбачати розвиток подій, практично опанувати їх закономірності.

^ Види мислення


теоретичне практичне

понятійне образне наочно-образне наочно-дійове

Зокрема, теоретичне образне мислення відрізняється від понятійного тим, що матеріалом, який дитина використовує для розв’язування завдання, служать не поняття , а образи. У ході здійснення розумових операцій, під час розв’язання поставленого завдання, відповідні образи (малюнки) ототожнюються з поняттями, постають як динамічні картини процесу, забезпечуючи наочно-теоретичне обґрунтування шляхів його розв’язку. Наприклад:

образ поняття розв’язок

изображение 202.jpg


горіння кисень


Найважливішою умовою для формування та розвитку мислення учнів є: моделі, макети, ілюстрації, схеми тощо. З цією метою також використовуються перетворення в малюнках.

Яскраві образи-малюнки збуджують уяву дитини, спонукаючи до аналізу, операцій співставлення, порівняння, синтезу та пошуку умовисновків. Образно-понятійне мислення забезпечує формування стійких хімічних знань, розвиває вміння віднаходити логічні зв’язки між образами та поняттями, тим самим сприяючи росту пізнавальної активності школярів та зацікавленості предметом. Під час використання перетворень за допомогою малюнків спостерігається ріст пізнавальної активності дітей, стимулювання їхньої зацікавленості та інтересу до предмета.

Вправа: здійснити перетворення:

.

Завдання такого типу часто пов’язується з нерозумінням, навіть із несприйняттям учнями його змісту та невмінням віднаходити різні шляхи розв’язку. Натомість використання малюнкової наочності в сполученні із серією запитань евристичного характеру, звернених до побутової практики і знань учнів про світ у цілому, значно оптимізує навчальні дії школярів.

Щоб спонукати школярів до виконання вище зазначеної вправи доцільно використати схему перетворень за малюнками, наприклад:


1 2 3

изображение 198.jpg

Для того, щоб здійснити перетворення за допомогою малюнків, школярам рекомендується:

1) проаналізувати малюнок;

2) пов’язати його з вивченим теоретичним матеріалом;

3 ) обміркувати, які речовини зашифровано;

4) записати формули відповідних речовин;

5 ) записати відповідні рівняння реакцій.

Оскільки діти полюбляють новизну і самостійні відкриття, до такого виду роботи залучаються навіть учні з низьким рівнем знань. Громіздкі формули та схеми поступово змінюються на реальні картини хімічних процесів; учні з надзвичайним інтересом досліджують зв’язки між явищами, речовинами, відомими продуктами промислового виробництва, утворюючи асоціативні «місточки» із заданими малюнками.

Якщо відразу учням розшифрувати речовини не вдається, пропонуються підказки, зокрема:

1 ) цією речовиною наповнюють аеростати, стратостати, кулі-зонди;

2 ) ця речовина входить до складу шлункового соку;

3) у природі ця речовина відома під назвою «галіт», у побуті – «кухонна сіль».

Учні самостійно вибудовують схему перетворень, опираючись на набутий життєвий досвід та знання про хімічні властивості речовин:

^ ВОДЕНЬ → ХЛОРИДНА КИСЛОТА → КУХОННА СІЛЬ



+




Вправа 2. Як здійснити такі перетворення:


2 3 4 5

? изображение 203.jpg

1

? о2 фотосинтез


знаючи, що:

1)цю речовину рослини вбирають з повітря під час фотосинтезу;

2) шкаралупа пташиних яєць на 90% складається з цієї речовини;

3) ця речовина має назву «негашене вапно», у промисловості її добувають випалюванням вапняку;

4) ця речовина є основним компонентом хімічної структури кісток та зубної емалі;

5) цією речовиною підкислюють солодкі напої?

Складіть схему перетворень та розв’яжіть її.

Розв’язок:

(

+ CaO →





+ 3 → 3 + 2

Застосування перетворень у малюнках допомагає залучити учнів до самостійної практично-пізнавальної діяльності учнів.

Досвід застосування перетворень у малюнках доводить ,що такі завдання :

а) зацікавлюють учнів;

б) розвивають допитливість;

в) закріплюють знання з хімії;

г) звертають увагу на хімічні явища в навколишньому світі;

д) розкривають міжпредметні зв’язки;

е) спонукають школярів до самостійної пошукової роботи.

На звані форми робіт доцільно проводити на уроках повторення , закріплення й систематизації та під час позакласних заходів.

Література

1. Витославська О.В. Психологія: Підручник. – К.: Паіс, 2005.

2. Дробоцький А.С., Грученко Г.І., Кайгородова Г.О., Романішина Л.М. Задачі – малюнки з неорганічної хімії: Посібник для вчителя.-К.:Рад.шк.,1990.

3. Трофімов Ю.Я. Психологія: Підручник –К., 2000.