asyan.org
добавить свой файл
1

Управління культури Черкаської облдержадміністрації

Черкаська обласна бібліотека для дітей


Славетні українці - наші земляки

(Козацька доба)

Краєзнавча розповідь для учнів 7-9 класів

Випуск 2





Черкаси, 2003


Черкащина - це серце України. Вона і справді прекрасна, яскрава квітка в букеті України. Такою була з давніх-давен, такою її любили і берегли наші далекі предки, такою передають нам наші діди і батьки. І наш святий обов'язок передати рідний край наступним поколінням квітучим садом.

У самому центрі України - Чигирині, де тихоплинний Тясмин несе свої води в Кременчуцьке водосховище, де шумлять гіллястими кронами тисячолітні дуби, здається й досі витає дух вольниці і славетних гетьманів: Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері та Петра Дорошенка.

Наша друга розповідь1 - про відомих людей Черкащини, які жили за часів Козаччини.


Блискучий дипломат, поліглот і військовий талант, міністр закордонних справ в уряді Богдана Хмельницького, Іван Остапо­вич Виговський гетьманом України став не відразу. Ще за життя Хмельницький свої надії, як на гетьманського наступника, він покладав на старшого сина Тимоша. Тиміш на війні рано загинув, лишився молодший, Юрій, шістнадцятилітній дивний юнак, що не хотів нічого - ні влади, ні молодої, створеної бать­ком, держави. Але, шануючи батька, козацька старшина гетьманом його проголосила. Через місяць він відмовився від булави. Тоді на Ге­неральній Раді (1657) в Корсуні за присутності іноземних послів, козаків, духовенства й міщан гетьманом Ук­раїни було названо Івана Виговського. З самого початку, гетьман зробив ставку на українську еліту - козацьку старшину та на примирення з Поль­щею. Запорозькі козаки на чолі з кошовим отаманом Барабашем, а з ними й полтавський полковник Пушкар, що сам мріяв про булаву, підняли проти Виговського бунт, який закінчився перемогою гетьмана. Далі, відчуваючи тиск і підступність

________________________________

1 Видатні люди Черкас: Краєзнавча розповідь для учнів 7-9 кл. - Черкаси, 2002. - 9 с.

Москви, Виговський в м. Гадяч разом з польськимипослами складає ^ Гадяцьку угоду про федерацію України, Польщі й Литви. Він закладає підвалини суверенного українського Руського князівства, що водночас з Польщею та Литвою мало стати рівноправним членом Речі Посполитої.

Дізнавшись про укладення договору, Москва звинуватила гетьмана у невірності, наказала своїм військам перейти кордон. Українська і московська армії зустрілися під Конотопом. 8 травня 1659 р. Виговський вщент розгромив армію ворога.

Проте гетьман не зміг скористатися результатами блискучої перемоги під Конотопом. Проти його політики виступила старшинська опозиція В жовтні 1659 р. Виговський склав булаву і виїхав до Польщі, де отримав посаду барського старости, київського воєводи, потім сенатора.

На початку 1664 р. колишнього гетьмана було звинувачено у зраді і без суду розстріляно під Вільхівцем неподалік Лисянки. Поховано у Галичині.

Гетьманом Правобережної України старшина знову обирає сина славетного Богдана - Юрія Хмельницького. Політичні сили, що вивели Юрія на вершину влади, намагалися за будь-яку ціну втихомирити суспільне життя, покласти край збройним конфліктам. Проте й на цей раз відсутність єдності в українському суспільстві перешкодила реалізації цих планів. Промосковськи налаштована частина козацтва поспішила закликати на Лівобережжя царські війська і в оточеному ними Переяславі примусили молодого гетьмана прийняти умови надзвичайно невигідної для України Переяславської угоди. Царський уряд не йде ні на які поступки і це стає однією з головних причин того, що восени 1660 р. Ю.Хмельницький розриває стосунки з Москвою і підписує Слободищенський трактат. Це призвело до громадянської війни в Україні.

Невдоволена політикою Юрія Хмельницького лівобережна старшина на чолі з наказним гетьманом Якимом Сомком відмовляється визнавати його владу та складає присягу на вірність царю. Україна вперше розділяється на два ворогуючих гетьманати – Правобережний і Лівобережний. В історії нашої держави почалася нова доба, що отримала зловісну назву „Руїна” – пора - коли один полк проголошував одного гетьмана, а інший другого, коли одна частина України воювала проти другої.

Це про неї у 1843 році, майже за два століття після Переяславської ради та відомого "історичного" возз'єднання-приєднання лягли на папері сумні Шевченкові рядки:

^ Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали,

Встали, подивились на той Чигирин,

Що ви будували, де ви панували!

Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали

Козацької слави убогих руїн.

У такій круговерті не втримав булаву честолюбний, не позбавлений розуму, але недостатньо вольовий і розважливий Юрій Хмельницький.

На початку 1663 р. він приймає постриг, але поляки заарештували його й ув'язнили.

По страті поляками гетьмана Івана Вигов­ського та після другого зречення булави Юрієм Хмельницьким, гетьманом Правобережної Ук­раїни в Чигирині було обрано прихильника Польщі Павла Тетерю. Гетьманом Лівобережної України зали­шався вірний московському цареві, хоча Москва й не довіряла йому, Яків Сомко. Третьою силою була За­порозька Січ на чолі з кошовим Іваном Брюховецьким. Між Сомком, Брюховецьким та ніжинським полковником Золотаренком по­чалася боротьба за гетьманську булаву Лівобережної України. Все вирішили московські війська, які взяли сторону Брюховецького. Ставши Лівобережним гетьманом, Брюховецький всі козацькі посади замістив своїми прихильниками і став на поріг війни зі своїми ж братами - українцями Правобережної України. Та його випередив Тетеря. Він підмовив польського короля Яна Казимира на захоплення Лівобережжя. Польщі було того й треба, і її війська разом з гетьманськими козаками перейшли Дніпро. Грабуючи все навколо, підпалюючи хати та б'ючи людей, вони дійшли до Глухова. Та Глухова не здобули, мусили вертатись на­зад, бо за спиною в них - Тетері і короля - на Правобережжі, одне за другим загорілись повстання се­лян, які ненавиділи не лише поляків, але й самого гетьмана. Польські жовніри, та­тари й Тетерині козаки всі свої невдачі і лють стали виміщати на повсталому люді. Польський генерал Чарнецький, писав королю: "Вся Україна вирішила вмирати, а не піддатися полякам". Та незабаром, польські війська зазнали поразки від Брюховецького, а Тетерю розбив селянський ватажок Дрозденко. Тетеря зрікся булави, втік до Польщі, прийняв католицтво.

І саме в цей фатальний для України час на її політичному небосхилі спалахує гетьманська зірка - Петра Дорошенка

У 1665 р. на Генеральній Раді в Чигирині його було проголошено гетьманом Правобережної України. Новий гетьман поставив собі мету - відвоювати Україну з-під Польщі, об'єднати її і повернути українському народові як державу. Почав Дорошенко з війни проти новоявлених гетьманів Опари та Дрозденка. Тим часом давні взаємні вороги Польща й Московське царство уклали договір, за яким Правобережна Україна відходила до Польщі, а Лівобережна з Києвом - до Москви. Тепер Дорошенку доводилося мати справу не з однією державою-хижаком, а з двома. З 20 тисячами козаків він ударив спершу по Польщі, розгро­мив її військо під Брацлавом, потім пішов на Лівобережжя, порозганяв московські гарнізони, повалив Брюховецького і став гетьманом усієї України. Український народ вітав Дорошенка - люди в церквах за нього молились. Гетьман знав, що Польща з Московією Україну задушать, і почав шукати військових союзників. Він звернувся до Вільгельма, турець­кого султана і до волзького повстанця Степана Разіна. Султан відгукнувся, взяв Україну під свій протекторат, оголосив Польщі війну й заодно з кримським ханом вступив на Поділля в українські землі. Опинившись на боці турків, Дорошенко знову розбив польські війська та поставленого Польщею гетьмана Правобереж­ної України Ханенка. Незабаром Польща й Туреччина помирилися, і Дорошенко лишився один. А турки й татари почали грабувати й палити Поділля так, що люди, тікаючи в ліси, яри і печери, Дорошенка про­клинали. Оточений в Чигирині московськими військами та козаками нового Лівобережного гетьмана Самойловича, Дорошенко склав бу­лаву.


У самому серці гетьманської України, звідки пішла і утвердилася козацька слава, де зародилася національна держава, відтепер утворилася справжня пустеля. Вона, за справедливим зауваженням О.Єфименко, стала ніби надмогильною плитою над домовиною визвольних змагань народу, який волів ліпше зруйнувати свій край і засіяти його власними кістками, ніж добровільно скоритися такому політичному і соціальному ладові, який не відповідав його поглядам та уявленням.





Познайомитися ближче з життям та діяльністю гетьманів України, наших земляків, вам допоможуть такі видання:


Вінграновський М. Чотирнадцять столиць України: (Короткі нариси з її історії) //Холодний Яр: Альманах Черкаської письменницької організації. - 1996. - №3. - 103 с.

Володарі гетьманської булави: Іст. портрети /Авт. передм. В.А.Смолій. - К.: Варта, 1994. - 560 с.

Заруба В.А. Студії з історії України. - К.: Освіта, 1995. - 192 с.: іл.

Ілюстрована енциклопедія історії України (від найдавнішого часу до кінця ХVІІІ ст.) /Авт. тексту О.Кучерук; Іл та худож. оформ. Л. і С.Голембовських, С.Білостоцького. - К.: Спалах ЛТД, 1998. - 216 с.: іл.

Історичні постаті України: Іст. нариси /Упор. О.В.Болдирєв. - Одеса: Маяк, 1993. - 384 с.

Історія України в особах: Козаччина /Упоряд. В.Горобець. - К.: Україна, 2000. - 302 с.: іл.

Історія України в особах: ІХ-ХVІІІ ст. /В.Замлинський та ін. - К.: Україна, 1993. - 396 с.

Костомаров М.І. Галерея портретів: Біогр. нариси: Для серед. та ст. шк. віку. - К.: Веселка, 1993. - 326 с.: іл. - (Золоті ворота).

Крип'якевич І. Коротка історія України. - К.: Україна, 1993. - 93 с.

Слабошпицький М.Ф. З голосу нашої Кліо: (Події і люди української історії). - К.: Довіра, 1993. - 255 с.: іл. - (Підручник для тих, кому у школі нудно).

Сто найвідоміших українців /Худож. оформл. Т.Фоменкова. - К.: Кн. дім "Орфей"; М.: Вече, 2002. - 579 с.

Українське козацтво: Мала енцикл. - К.: Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002. - 568 с.: іл.

Краєзнавство Черкащини: До 400-р. від дня народж. Б.Хмельницького: Вип. 5. - Черкаси; 1996. - 127 с.


Управління культури Черкаської облдержадміністрації

Черкаська обласна бібліотека для дітей


Славетні українці - наші земляки

(Козацька доба)

Краєзнавча розповідь для учнів 7-9 класів

Випуск 2


Підготувала Корженевська В.М.

Відповідальна за випуск Дубова О.П.


Комп’ютерну верстку, набір та оформлення здійснив відділ бібліографічної роботи та довідково-інформаційних послуг Черкаської обласної бібліотеки для дітей


18002, м. Черкаси, вул. Кірова, 24

Тираж 50 прим.