asyan.org
добавить свой файл
1

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту

Херсонський економічно-правовий інститут


РЕФЕРАТ

З дисципліни «цивільний захист»

На тему: «Наркоманія — квиток в один кінець.»


Виконав

Студент групи МВ-41

Рубан О. В.

Перевірив

Тарловський В. О.


Херсон 2012 р.

Вступ.

Кількість наркоманів зростає в усьому світі, в тому числі і в Україні.

Наркоманія в Україні, на думку спеціалістів, давно набула ознак

епідемії. Кількість людей, які вживають наркотики близько 100 тисяч (за

офіційними даними). Реальна цифра людей, що вживають наркотики, за

оцінками МВС, в 10-12 разів більша, і складає 800-900 тисяч, а тенета

наркобізнесу ловлять все нові жертви. За даними Інтерполу, в Україні

зареєстровано 65 тисяч розповсюджувачів наркотиків.


Молоді необхідно усвідомити, що вживання наркотиків не просто шкодить

здоров’ю людини, а й знищує, вбиває її. Наркоманія – це насамперед

проблеми молоді. Дослідження показали, що середній вік початку прийому

наркотиків – 13-15 років, а в деяких містах нашої країни ще менший –

9-13 років. Наркоманія – це важка хвороба, яка дуже швидко розвивається.

Середня тривалість життя людини після початку регулярного прийому

наркотиків становить 7 років. Наркомани рідко доживають до 30-річного

віку. Як свідчать дослідження, часто вживати наркотики починають зовсім

випадково, через цікавість. Молодь “знайомиться” з наркотиками на

дискотеках і вечірках, в компанії з друзями. Існують й інші причини

збільшення кількості наркоманів, а саме: економічна криза, безробіття,

проблеми в особистому житті. Все це змушує людину за допомогою

наркотиків шукати “кращого життя”, але це життя без майбутнього.


Незважаючи на те, що зловживання наркотиками стало однією з найгостріших

світових проблем XX ст., досвід вживання людьми наркотичних речовин

вимірюється тисячоліттями. Початково вживання наркотиків було пов’язане

з релігійними та побутовими звичаями. Багато тисяч років тому наркотики

почали використовуватись служителями різних релігій для досягнення стану

містичного екстазу при виконанні культових обрядів та ритуалів.


Першою рослиною з психоактивними властивостями, про яку є згадка в

історії, був мак. Ще 5000 років тому його використовували шумери, які

жили на землях Месопотамії (сучасний Ірак). На глиняних табличках, які

були знайдені через століття в Ниппурі, залишились рекомендації щодо

приготування та вживання опіуму.


Про гашиш як ліки від кашлю та проносу говориться в 2737 р. до Н. Е. в

лікувальнику китайського імператора Шен-Нуна, складеному ще в

стародавньому Китаї. Гашиш використовувався як знеболювальний засіб при

хірургічних операціях, в Індії він також використовувався як ліки.


Стародавні культури використовували в релігійних цілях галюциногенні

гриби. Ще з XVI ст. іспанські хронікери повідомляють про наркотичні

гриби з Мексики.


Праіндіянці століттями, а то й тисячоліттями просувались через джунглі

Центральної Америки у землі Мачу-Юнга (тепер Болівія) – це і є

батьківщина страшного зілля коки. Кущ цей вічнозелений, 2-2,5 м

заввишки. Після жування листочків коки знесилена людина без відпочинку

може подолати десятки кілометрів, не відчуваючи спраги і голоду. Правда,

потім настає втома, знехіть до всього, байдужість і розумова тупість.


Окрім поодиноких географічних осередків вживання різноманітних речовин,

них осередків вживання різноманітних речовин,

які мають психоактивні властивості, Європа не знала більшості сильних

наркотиків до кінця XII ст., коли хрестоносці привезли з Ближнього Сходу

опіум. Перші препарати опіуму мали назву “лаудан”. На початку

позаминулого століття, в 1805 р., аптекар Зертюрнер виділив перший

алкалоїд опіуму і дав йому назву “морфін” на честь грецького бога сну

Морфея. Трохи пізніше, 1832 р., Робіке виділив кодеїн, а 1848 р. Мерк

виділив із опіуму папаверин.


Масове вживання наркотиків в Європі почалось в XIX ст., коли група

інтелектуальних авантюристів почала експериментувати над власною

свідомістю, вживаючи наркотики, які привезли з Єгипту та Індії (гашиш,

опіум).


1938 рік став дуже важливим в історії наркоманії. Цього року

швейцарському хіміку Альберту Хофману вдалося синтезувати лізергінову

кислоту (ЛСД-25), що стало початком розвитку масового вживання

наркотиків в обсягах, які до цього не мали прецеденту в історії людства.


^ Харектиристика наркотичної залежності та її вплив на людину та суспільство.


У XX ст. з розвитком технічного прогресу та початком лабораторного

виробництва алкалоїдів опіуму і кокаїну наркоманія перейшла в інший

вимір – масовість та епідемічне розповсюдження, переставши бути

проблемою однієї особистості, стала соціальною проблемою.


Класифікація наркотиків та типи залежності. Сьогодні наркоманія є

світовою проблемою, вона присутня на всіх континентах і демонструє

тенденцію до непохитного зростання.


Група експертів ВООЗ визначила наркоманію як “стан епізодичного або

хронічного отруєння, викликаний багаторазовим введенням наркотику”.

Комітет експертів ВООЗ розрізняє в наркоманії як хворобі два стани –

залежність та звикання.


Психічна залежність – це форма взаємовідносин між наркотиком і

особистістю, і ці взаємовідносини залежать як від специфічності ефекту

наркотику, так і від потреб особистості, котрі цей наркотик задовольняє.


Чим швидше наркотик задовольняє ці потреби та викликає очікуваний

емоційний стан, тим складніше перебороти звичку вживання цього

наркотику. В умовах сильної психічної залежності позитивний

психологічний стан особистості залежить тільки від того, чи є наркотик

під рукою. Врешті-решт він стає необхідною умовою нормального стану

особистості. У випадку відсутності наркотику людина катується, і щоб

виправити настрій або поліпшити стан, наркоман намагається знайти його

за будь-яку ціну. Відсутність наркотику, до якого людина звикла і від

якого стала психологічно залежною, може найдраматичнішим чином вплинути

на все його життя. Потреба в наркотику стає найголовнішою в житті

наркомана, він перестає виконувати свої обов’язки, кидає сім’ю і друзів,

концентруючи всі свої інтереси на добуванні та вживанні наркотиків.


Психічна залежність, згадки про приємні відчуття є головними факторами,

пов’язаними з хронічним отруєнням психотропними наркотиками, а в окремих

випадках ці фактори можуть бути єдиними.


Фізична залежність – це стан адаптації, який виражається в явних

порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків. Це явище

перебуває в безпосередньому зв’язку з фармакологічною дією наркотику на

ьому зв’язку з фармакологічною дією наркотику на

живу клітину.


Класичною ознакою виникнення фізичної залежності є поява абстинентного

синдрому, який фактично свідчить про “наркотичний голод”. Абстинентний

синдром характеризується низкою проявів у психічній та фізичній сферах,

специфічних для кожного окремого виду наркотику. Цей стан полегшується

або зникає після введення того самого наркотику або речовини, яка має

такі ж психофармакологічні властивості.


Толерантність є адаптаційним станом, проявляється в зниженні

інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику, або

виникає потреба в збільшенні дози для досягнення ефекту, котрий раніше

досягався при дії меншої кількості того самого наркотику.


^ Залежність характеризують:


- сильне бажання або непереборна потреба (нав’язливий стан) подальшого

прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;


- тенденція збільшення дозування через розвиток залежності;


- психічна (психологічна або емоційна) залежність від ефекту наркотику;


- згубні наслідки для особистості і суспільства.


Звикання характеризують:


- бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;


- незначна тенденція (або її відсутність) до збільшення дозування;


- деякий ступінь психічної залежності від ефекту наркотику, але

відсутність фізичної залежності (відсутність абстинентного синдрому);


- негативні наслідки стосуються тільки особистості наркомана.


Усі наркотики за походженням можна розділити на дві групи – природні і

синтетичні. Що ж таке наркотик?


Наркотиком вважається кожна речовина рослинного чи синтетичного

походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька

функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної або

фізичної залежності. Відчути дію наркотику і не втягнутись неможливо.


^ Наркотики та їх ефекти.


З точки зору психофармакологічного впливу

наркотики можна розподілити на три великі групи:


наркотики, які пригнічують діяльність центральної нервової системи

(опіати, барбітурати);


наркотики, які збуджують діяльність центральної нервової системи

(амфетаміни, кокаїн, гашиш);


наркотики, які викликають галюцинації (марихуана, мускатний горіх,

ЛСД, мескалін, псилоцибін).


Існує наступна класифікація ускладнень, які виникають внаслідок

Вживання наркотиків:


• гострий стан психозу і паніки. Іноді вони можуть виступати разом із

суїцидальними реакціями, зі схильністю до вбивства;


• явище відлуння. Це означає можливість спонтанного повторення

психоделічної зміни свідомості, яке може наступити через декілька тижнів

або місяців після припинення вживання наркотику, в надзвичайно гострій

формі та супроводжується гострою манією переслідування. В цьому стані

людина може закінчити життя самогубством або застосувати насильство по

відношенню до інших;


• довгостроковий стан слабкої концентрації уваги, апатія, байдужість до

усього навколишнього. Людина, яка вживає наркотики, кидає сім’ю,

друзів, роботу і в повній ізоляції проводить весь час у роздумах про наркотик

та його властивості;


• проблемою, яка має велике теоретичне і практичне значення, є

хромосомні порушення. Вони виявлені у деяких наркоманів, які вживали

наркотики.


Людина і наркотик. Процес звикання до наркотику розвивається поступово

протягом тижнів, місяців і навіть років, тому важко визначити межу часу,

на котрій людина стає наркоманом. Але навіть незважаючи на термін

виникнення залежності, життя наркомана зазнає кардинальних змін, коли це

відбувається. Тоді всі його дії спрямовані на те, щоб дістати наркотики,

які стають єдиною річчю на світі, яка здатна принести йому задоволення.

Сім’я, друзі, робота, навчання, їжа, секс, здоров’я – все це відходить

на другий план. Усі наркомани, незважаючи на те, чим вони займаються, де

живуть, скільки у них грошей, який їх рівень розумового розвитку, в

цьому відношенні живуть однаково. Їх перша думка одразу після

пробудження – де і як дістати наркотик. Немає такої жертви, яку не можна

б було принести заради наркотику.


З часом наркомани перестають реагувати на інші види задоволення. Ніщо

для них не може бути кращим за наркотичний “кайф” і ніщо не може бути

страшніше за абстинентну кризу, тобто “ломку”. В цей період наркоман

здатний на вбивство, крадіжку, зраду заради мінімальної дози наркотику.

Усі дні життя наркомана, по суті, однакові.


Наркоманія – це важке захворювання, що завдає серйозної шкоди здоров’ю,

призводить до деградації особистості, інвалідності і смерті в молодому

віці.


Наркомани є найбільш небезпечною групою ризику захворювання на СНІД

(серед хворих на СНІД 70 % це наркомани). Це зумовлено як фактором

но як фактором

введення наркотиків ін’єкцією, так і ризикованою психічно неадекватною

поведінкою в різних життєвих ситуаціях, в тому числі і сексуальній.


Звичайно, наркоманами не народжуються. Найчастіше наркотик пробують з

цікавості, через легковажність, наслідування когось, а іноді до вживання

наркотиків привчають більш “досвідчені друзі”. Наркоманія поширюється за

законами епідемії: хворий на наркоманію втягує в свої тенета все нові і

нові жертви. Ті, хто вживають наркотики, без них вже обійтись не можуть,

і дози їх з кожним днем все збільшують. Наркоман стає рабом цієї звички.

Розповсюджувачі наркотиків пропонують їх безкоштовно доти, поки людина

не стає залежною від них. Потім вона приноситиме їм гроші й досить

великі. Відсутність грошей штовхає наркоманів на злочин.


Торгівля наркотиками дає величезні прибутки. Зберігання, транспортування

й торгівля наркотиками карається законом.


Наркомани – це люди без майбутнього. Вони втратили своє здоров’я й

загрожують здоров’ю власних дітей і суспільству. У наркоманів

народжуються діти з тяжкими фізичними та психічними вадами. Зовнішній

вигляд наркомана далекий від привабливого: сіре обличчя, суха шкіра,

волосся та зуби поступово випадають. У них значно послаблена пам’ять,

вони не в змозі запам’ятати прочитане.