asyan.org
добавить свой файл
1

Програми

вступних випробувань


ПРОГРАМА



З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Фонетика і графіка

Орфоепія і орфографія



Звуки мови. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі і глухі. Подовжені звуки.

Букви й інші графічні засоби. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.

Склад. Наголос.

Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі.

Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приго­лосних. Чергування у - в, і - й.

Орфограма. Орфографічна помилка.

Правила вживання апострофа, м'якого знака. Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків. Написання слів іншомовного походження.

^

Будова слова, словотвір і орфографія


Спільнокореневі слова і форми слова. Основа слова і закін­чення змінних слів. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Найпоширеніші чергування голосних і приголосних звуків.

Вимова і написання префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-, пре-, при-, прі.

Змінювання і творення слів. Основні способи словотворен­ня в українській мові. Зміни приголосних при творенні слів.

Правопис складних і складноскорочених слів.

Лексикологія і фразеологія.

Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Одно­значні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів. Синоніми, антоніми, омоніми.

Загальновживані слова. Діалектні та професійні слова. За­позичені слова.

Застарілі слова. Неологізми.

Поняття про фразеологізми. Фразеологізми в ролі членів речення.
^

Морфологія і орфографія


Поняття про самостійні та службові частини мови.

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменник: назви істот і неістот, загальні і власні назви.

Рід, число, відмінки іменників. Типи відмін іменників. Незмінні іменники. Способи творення іменників.

Правопис відмінкових закінчень іменників. Правопис най­уживаніших суфіксів. Велика буква у власних назвах.

Прикметник як частина мови: загальне значення, морфо­логічні ознаки, синтаксична роль.

Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння прикметників, їх утворення. Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників.

Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.

Числівник як частина мови: загальне значення, морфо­логічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробових та збірних) і порядкові. Чис­лівники прості і складні.

Відмінювання кількісних і порядкових числівників.

Правопис числівників.

Займенник як частина мови: загальне значення, морфо­логічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників. Від­мінювання займенників.

Правопис займенників.

Дієслово як частина мови: загальне значення, морфо­логічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена форма дієслова. Види дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Часи дієслів. Дієслова І і ІІ дієвідмін. Особа і число (в теперішньому і майбутньому часі). Безособові дієслова. Способи творення дієслів. Правопис дієслів.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне зна­чення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні і па­сивні дієприкметники, їх творення. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот.

Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Правопис дієприкметників.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне зна­чення, морфологічні ознаки і синтаксична роль. Дієприслів­ники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієпри­слівниковий зворот.

Правопис дієприслівників.

Прислівник як частина мови: загальне значення, морфо­логічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння при­слівників. Способи їх творення.

Правопис прислівників.

Прийменник як службова частина мови. Непохідні і по­хідні прийменники.

Правопис прийменників разом, окремо і через дефіс.

Сполучник як службова частина мови. Сполучники суряд­ності і підрядності.

Правопис сполучників разом і окремо.

^ Частка як службова частина мови. Формотворчі, заперечні та модальні частки.

Написання часток бо, но, то, от, таки.

Не з різними частинами мови.
^

Вигук як частина мови.


Правопис вигуків.

Синтаксис і пунктуація

Словосполучення. Будова і типи словосполучень за спосо­бом вираження головного слова.

^ Просте речення. Види речень за метою висловлювання:

розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Члени речення (підмет і присудок; присудок простий і складений; додаток, означення, обставини) і способи їх вираження. При­кладка як різновид означення. Порівняльний зворот.

Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і присудком. Розділові знаки при прикладках і порівняльних зворотах.

Речення двоскладні і односкладні. Різновиди односкладних речень. Повні і неповні речення.

Тире в неповних реченнях.

Однорідні члени речення. Узагальнююче слово при одно­рідних членах речення. Однорідні й неоднорідні означення.

Розділові знаки при однорідних членах речення.

Звертання і вставні слова (словосполучення, речення). Роз­ділові знаки при них.

Відокремлені другорядні члени речення (в тому числі уточ­нюючі).

Розділові знаки при відокремлених членах.

^ Складне речення, його типи. Складносурядне сполучникове речення. Складнопідрядне речення із сполучниками сполучними словами. Основні види підрядних речень. Складне речення з кількома підрядними.

Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях.

Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому реченні.

Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку. Розділові знаки в ньому.

Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог.

Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі.


^ Відомості про мовлення

Поняття про спілкування і мовлення. Ситуація спілкування: адресат (той, хто говорить чи пише) і адреса мовлення, мета й умови спілкування, повідомлення (висловлювання), його зміст і форма. Тема і основна думка висловлювання. Різновиди мовленнєвої діяльності: говоріння, писання, читання, слухання. Основні вимоги до мовлення: змістовність, послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність. Мовленнєві помилки.

Етика спілкування й етикет.

Поняття про текст. Поділ тексту на абзаци. Мовні засоби зв'язку речень у тексті.

Поняття про стилі мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий і публіцистичний.

Поняття про типи мовлення: розповідь, опис, роздум.

^

ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ


На іспиті з української літератури вступник до вищого навчального закладу повинен виявити:

а) знання вказаних нижче творів української літератури, розуміння їх ідейно-тематичного спрямування, а також особливостей жанрової специфіки, композиційно-сюжетної структури, образної системи, мови й стилю;

б) розуміння суспільного історичного й естетичного значення літературного твору у зв'язку з історичними й історико-літературними умовами епохи;

в) розуміння ідейного багатства

г) знання основних положень теорії літератури.

З теорії літератури абітурієнт повинен знати:

1) родові, видові та жанрові особливості художньої літера­тури;

2) тема, ідея, конфлікт, композиція, сюжет твору;

3) літературний образ, портрет;

4) засоби творення комічного, гумор, іронія, сарказм, сати­ра, гротеск, бурлеск;

5) епітет, метафора, порівняння, гіпербола, метонімія, ан­титеза, рефрен, алегорія;

6) системи віршування, віршові розміри, рими, їх особли­вості.

^

Усна народна творчість


Народна лірика: "Віє вітер на долину", "Розлилися круті бережечки", "Із-за гори вітер віє", "Вилітали орли з-за крутої гори", "Ой матінко-зірко...", "Ой та зажурились стрільці січовії" та інші (на вибір абітурієнта).

Історичні пісні: "Зажурилась Україна, бо нічим прожити", "Ой з-за гори, з-за крутої...", "Максим — козак Залізняк", "Пісня про Кармелюка" та ін.

Балади: "Козака несуть", "Бондарівна" та ін.

Народні думи: "Хмельницький та Барабаш", "Дума про Марусю Богуславку" та інші (на вибір абітурієнта).

^
Література Київської Русі

"Повість минулих літ", "Галицько-волинський літопис", "Слово о полку Ігоревім".
Давня література

Іван Вишенський: "Послання до єпископів", "Літопис Самовидця", "Козацькі літописи".

^ Г. Сковорода: "Алфавит, или Букварь мира", "Всякому городу нрав и права", "Пчела й Шершень"


Література кінця XVIII - початку XX століття

І.П. Котляревський: "Енеїда", "Наталка Полтавка".

^ Г.Ф. Квітка-Основ'яненко: "Маруся", "Конотопська відь­ма", "Сердешна Оксана" (на вибір абітурієнта).

М. Шашкевич: твори на вибір абітурієнта.

Т.Г. Шевченко: "Причинна", "Думи мої, думи", "Кате­рина", "Гайдамаки", "Гамалія", "Сон (У всякого своя доля)", "Заповіт", "Кавказ", "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...", "Наймичка", "Я не нездужаю", "Мені однаково", "Ісаія. Глава 35", "Садок вишневий коло хати", “І Архімед, і Галілей", драма "Назар Стодоля".

^ Марко Вовчок: "Інститутка", "Народні оповідання".

П.О. Куліш: "Чорна Рада".

Л. Глібов: "Журба" (байки на вибір абітурієнта).

І.С. Нечуй-Левицький: "Микола Джеря", "Кайдашева сім’я".

^ Панас Мирний: "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

І.К. Карпенко-Карий: "Хазяїн".

І. Франко: "Гімн", "Каменярі", "Гріє сонечко", "Червона калино, чого в лузі гнешся?", "Чого являєшся мені у сні?", "Декадент", "Ой ти дівчино, з горіха зерня", "Перехресні стежки", "Мойсей", "Іван Вишенський";

^ Б. Грінченко: "Дзвоник", "Каторжна" або інші (на вибір абітурієнта).

П.А. Грабовський: "Я не співець чудовної природи", "До українців", "Орли", "Дітям", "Трудівниця", "До Н.К.С.", "Не раз ми ходили в дорогу".

^ М. Коцюбинський: "Fata morgana", "Іntermezzo".

Леся Українка: "Досвітні вогні", "Соntra spem spero”, "Стояла я і слухала весну", "І все-таки до тебе думка лине", "Слово, чому ти не твердая криця", "Напис в руїні", "Давня казка", "Мріє, не зрадь", "Епілог", "Хто Вам сказав, що я слабка...", "Лісова пісня", "Бояриня".

^ В. Стефаник: "Новина", "Камінний хрест".

А.Ю. Тесленко: "Страчене життя".

О.Ю. Кобилянська: "Земля" або "Людина".

В.К. Винниченко: "Федько-халамидник" або "Солдатики!". .

^ Література XX століття

Олександр Олесь: "О слово рідне, орле скутий... ", "З журбою радість обнялась", "Айстри" та інші (на вибір абітурієнта).

П.Г. Тичина: "Ви знаєте, як липа шелестить", "Я не сказав тобі лиш слово", "Коли в твої очі дивлюся", "Десь на дні мого серця", "Арфами, арфами", "Скорбна мати", "Золотий гомін", "Пам'яті тридцяти", "Ой не крийся, природо", "О панно Інно, панно Інно...", "Я утверждаюсь".

^ М.Т. Рильський: "Поле чорніє. Проходять хмари" , "На білу гречку впали роси", "Яблука доспіли...", "Україні", “Слово про рідну матір", "Троянди й виноград", "Рідна мова", "Шопен".

^ В.М. Сосюра: "Так ніхто не кохав", "Любіть Україну", “Я знаю силу слова", "Білі акації будуть цвісти", "Коли потяг у даль загуркоче", роман у віршах "Мазепа".

М.Г. Хвильовий: "Я (Романтика)", "Мати" або "Кіт у чоботях".

Ю.І. Яновський: "Вершники".

^ У. Самчук: "Марія".

І. Багряний: "Тигроголови" або інший твір (на вибір абіту­рієнта).

В. Барка: "Жовтий князь".

М. Зеров: аналіз твору на вибір абітурієнта.

^ Остап Вишня: "Чухраїнці", "Моя автобіографія", "Усипка, утечка, усушка й утруска", "Зенітка" та інші твори (на вибір абітурієнта).

І.А. Кочерга: "Свіччине весілля", "Ярослав Мудрий".

М.Г. Куліш: п'єси: "97", "Мина Мазайло".

^ А.С. Малишко: "Важкі вітри не випили роси", "Пісня про рушник".

О.П. Довженко: "Зачарована Десна", "Україна в огні", "Щоденник".

О. Гончар: "Собор", "Тронка".

М.П.Стельмах: "Правда і кривда", "Щедрий вечір".

^ О.Ф. Коломієць: "Дикий Ангел".

В. Симоненко: "Дід умер", "Де зараз ви, кати мого наро­ду?", "Лебеді материнства", "Є в коханні і будні і свята", "Задивлюсь у твої зіниці" та інші (на вибір абітурієнта).

^ Григір Тютюнник: "Вогник далеко в степу", "Три зозулі з поклоном".

Д.В. Павличко: "О рідне слово, хто без тебе я", "Два кольори", "Я стужився, мила, за тобою" та інші (на вибір абітурієнта).

Л.В. Костенко: "Маруся Чурай", вірші (на вибір абіту­рієнта).

В.С. Стус: "Як добре те, що смерті не боюсь я...", "На ко­лимськім морозі калина", "У порожній кімнаті" та інші (на вибір абітурієнта).

І.Ф. Драч: "Балада про соняшник", "Чорнобильська ма­донна" та ін.

2—3 твори письменників української діаспори (на вибір).

2—3 твори сучасної української літератури (на вибір).