asyan.org
добавить свой файл
1

Гімназія № 261

Дарницького району м. Києва


«Неймовірні пригоди учителів гімназії»


Святкова програма до Дня Учителя


Заступник директора

з виховної роботи П. Волошин


Київ – 2008


Святкова програма до Дня Учителя

«Неймовірні пригоди учителів гімназії»


На фоні музики дівчина читає вірш

Віолета Дворецька. «Ти – Учитель».

Виходять ведучі

Ведучий. Ось і настала осінь. Красива золота осінь, що вишиває клени, сріблом осипає землю.

^ Ведуча. А перша неділя жовтня дарує всім нам тепле і радісне свято - День учителя.

Ведучий. Учительське свято – свято вдячності. Сьогодні це особливий день, тому що учні гімназії підготували для Вас, милі і ніжні вчителі, свято нестандартне, свято оригінальне і специфічне. Хочемо, щоб ви посміхались, раділи і залишались завжди такими, якими Ви є.

Ведуча. Ну можливо, трішки змінились, як нам здається, знову ж дня нас, у кращу сторону. Але…

Ведучий. Завжди: (говорять частинки фрази по черзі) вранці і вдень, ввечері і вночі, взимку і влітку, вдома і на роботі, в місті і селі, з сім`єю і з друзями, з нами, Вашими учнями-шибениками, будьте такими ж класними і прикольними якими Ви є зараз.

^ Ведуча. Щастя Вам, здоров`я, наснаги і доброго настрою.

І.

Голос із-за куліс.

Червень 2009 року. Нарешті закінчився 2008-2009 навчальний рік…

^ Голос директора із-за куліс (запис).

Небож. Нарешті, колеги, ми добре і результативно попрацювали у цьому навчальному році і знайшли класних спонсорів… Ми їдемо до Форосу, на море… Квитки Світлана Іванівна вже купила, так що всі гуртом пакуємо чемодани і вперед. Валентино Іванівно та Людмило Олександрівно, займіться, будь ласка, справою, щоб наш «досуг» був цікавим і корисним. Оформляйте документи…

^ Вчителі: Терпило. Обов”язково відвідаємо Ластівчине гніздечко.

Баранчук. І підемо в Нікітський ботанічний сад.

Віцюк. Шановні, що це ви як завжди, не могли за два тижня попередити. В мене ж сім`я, а в село з`їздить на фазенду …

ІІ.

Оголошення на вокзалі (із-за куліс): Шановні пасажири! На 4 колії починається посадка на швидкісний поїзд Київ – Ялта. Номерація вагонів починається з хвоста поїзда. Повторюю: нумерація вагонів починається з хвоста поїзда. Громадяни вчителі школи №, пху ти, гімназії № 261, будь ласка, підійдіть до 261 вагона. Запам”ятайте – 261 вагон співпадає з номером вашої гімназії. Там на вас чекає пані директорка.

ІІІ.

Вихід Вєрки Сєрдючки під музику

Вєрка. Йолкі-палкі, весь перон оббєгала, 261 вагон не найшла. Де взялася ота Людка со своїм дньом рождєнія. Фу, як мені погано. Товарищі, де ж мій вагон. Бабуля, який там вагон?

Чоловік. А який вам треба?

Верка. А ви шо баба, я у женщини спрашую, який там вагон кажу. Так там 26, здесь 1, 26 плюс 1 – 261. Наконец то…

Ой, шо ж це мені так погано, целий дєнь у мене давлєніє, з самого утра єлі на ножиньках стою, як собака на цирлах. У вас є хоть чуть-чуть милосєрдія, хоть 50 грам состраданія.

Так товаріщі, починаємо посадку. (Заходе бабуля). Так, бабушка шо ви тут бродите передо мною, показала білєт, впєрьод, шнель!!! Предьявляємо документики.

Віцюк. Шановні, зачекайте... Як же без мене ? В мене по гороскопу щасливий день. Будь ласка візьміть мене, там же мої колеги. Без зампрофсоюзу свята та й відпочинку не буде. Не думав, але поїду.

^ Вєрка. А ти шо з профсоюзу, чи шо? Та мені в принципі по барабану, предьявляєм документики і проходим, немає – до свіданья!!!

Віцюк. Та візьміть...

Вєрка. І не проси, не візьму, бігав за мною ще на Привокзальній, і тут прийшов просить. В мене свободних мєст немає. До с - в - і - д - а - н - ь - я! (Віцюк нахиляється до неї, щось говорить) І не суньте мені свої дєньгі, на чорта вони мені нада, шоб я за твою сотню всю дорогу трусилась, воно мені не нужно 300 лет. Щас ревізори перед празніками шастають, тебе ж на пешій станції висадять, мене ж на першій станції посадять, воно мені не нужно. Тю-тю – на Воркутю. 25 лет работала – не брала й брать не буду, я так воспітана, у мєня такой менталітєт.

(Віцюк говоре суму) Ско-ко??? Та за такіє дєньгі, бежи за вагоном і махай весело профсоюзним своїм білетом. Проходим, товаріщі, проходим. Заканчуєм посадку.

Лунає музика

Наконец то тронулись, я на цій проклятій роботі сама скоро тронусь, клянусь.

Оп-а-а!!! Поїзд їде – вона лізе! Женщина ви шо, Анна Кареніна, чи що?

Баранчук. Та я фрукти в дорогу купувала!

Вєрка. Та я бачила – вибирала. Стояла с продавцом язиками тіліпали.

^ Небож. Скажіть, будь ласка, а що у вас в асортименті?

Вєрка. В нас в репертуарі всьо: і чай, і кофє, і другіє огарячітельниє напіткі.

Мацишина. Будь ласка, можна чай в останнє купе?

Вєрка. Женщіна, ви ото якась тричі дивна, не успіли сісти, вже кричете – чаю. Хочу чаю – бо... скучаю.

Так, вніманіє, обьявлєніє! Ахтун-ахтун! Всє немєдлєнно взялі постєлі. Кто постєлі нє бєрьот – глазок ночью нє сомкньот! Женщнина, я вас прошу, не нада ховаться за матрацом, я все бачу, як ото мала дитина.

^ Терпило. Так вона ж мокра !!!

Вєрка. Ти скажи спасіба, шо мокра, а не грязна. Найшлась мені принцеса на вагоні. Найшла собі центрофугу, по-агакай мені там ще...

Шульга. А по чому ж тоді постіль???

Вєрка. 50 гривень!!! (перепитують) Да, 50. Я такі цени не видумую. Он в соседнєм вагонє у Лідки по 75 – і лежать, не жужать.

Іде Григораш

Вєрка. Що це ви бродете, як привид по вагону, як не спиться, то я щас присплю.

Григораш. Та я замерзла, дайте другу ковдру.

^ Вєрка. Я вам, сказала, шо другого одєяла не дам. Це ще мені божий одуванчик. Іди спи, морочеш голову. Ну достали...

Волошин. А у вас є цукор в чай???

Вєрка. Який ще тобі цукор? Це тобі не сахар, це ценістий кальцій в рафінаді. І побачив же...

Терпило. Як ви говорете, що ви собі дозволяєте???

Вєрка. Ой, та вам слово сказать нізя, прям страше...

Мацишина. Я вже не можу це терпіти, коллеги! Давайте напишемо скаргу, яке ваше прізвище?

^ Вєрка. Та пишіть, жалуйтесь кому хочете. Моя фамілія Клара Цеткін, так шо вперьод – строчи.

Віцюк. Та не чіпайте її, вона ж п”яна!!!

Вєрка. Де я п”яна, де я п”яна??? Ще не пила, хіба з цьой роботой випєш. Жду 8 Марта – мєждународний женский день...

^ Небож. Пані Віро, а ви Гоголя читали?

Вєрка. Не морочте мені голову. При чому тут Гоголь? Як здрастє ото! Яйце вбили, сахарю насипали – ось вам і гоголь-моголь!

^ Небож. А як би ви себе поводили, як би тут їхав ваш земляк?

Вєрка. Шо Гоголь, чи шо??? От дивак! Який земляк, покажіть його, не смішіть людей. Це шо, з Полтави?

^ Небож. А хто там ще відомий з Полтави?

Волошин. У нас на Полтавщині – Раїса Кириченко, Олександр Білаш...

Вєрка. Ой, я так давно не була дома, так скучила, страшне... Я ото, як собака, на цирлах, скачеш, стараєшся, як перед тим 8 Марта... Жизнь проходіт – кольоса стучат... (починає плакати)

(Різко) А ви, шо, вчителі??? Такі вічливі, справжні українці, мені аж соромно за свой язик.

Ой, ви такі мої хароші. Давайте спойом пєсню за встрєчю...

Співають „Зелене жито”

Вєрка. Ой устала я сьогодні, заморочили мені ви голову. Все – всє спать...

Всі сплять, голосно стукають колеса поїзда

Вєрка. Так, подйом... Хвате спать, приїхали. Все в люлє – мама на пєронє. Висадка дєсанта... Школа, до свіданья...

ІV.

Вивіска „Перевальне”

Баранчук. (паніка) Яке Перевальне? Мала ж бути Ялта. Ми ж у Форос. Я не хочу Перевальне!!!

Терпило. (заспокоює всіх) Наташа, заспокійся! Давайте зорієнтуємось, дочекаємось ранку, розтаборуємось на природі.

^ Небож. А, що! Нталія Миколаївна, ще ж дешевше вийде!

Волошин. Ну раз вже приїхали в Перевальне, дослідимо відслонення Кримських гір, так Наталіє Павлівна?

^ Шульга. Ой, рідкісні гірські корисні копалини – це моя стихія!

Мацишина. Тут жив якийсь хімік відомий!

Терпило. Та й гриби тут нічого!

Кушнірук. Багато іноземних туристів. Хоч потренуюсь говорити з справжніми англійцями, бо в школі…

Баранчук. Та нащо мені ті ваші туристи, Любомиро Олександрівна?

Мацишина. Да!!!!! Тут же Чехов бував !!!! Айвазовський свої пейзажі малював! Я не помиляюсь, Наталіє Миколаївно?

Баранчук. Ну може буть, може буть...

Шульга. Та я вже план розробила. План розробила, прямо, як план роботи гуртка з туризму.

Небож. Ну що колеги?! Значить так: будемо відпочивати, як всі цивілізовані люди – дикарями. Часу вдосталь. Я оце хоч накази всі перечитаю.

Терпило. Замєчательно! (русько- українське. Незадоволено)

Розбивають табір, лягають спати

Голос із-за куліс. Наші туристи навіть і не здогадувались, що поряд був табір циган ...

Виходять цигани танцюють, обкрадають вчителів і зникають

V.

Лайка, ГАЛАС

Григораш. (свистить у свисток, будить усіх)

Мацишина. Боже, що це!!! Обікрали! Мало того що в хімкабінеті реактиви крадуть, ще й тут обібрали... Шо робити...?

Терпило. Навіть з точки зору теорії ймовірності такий поворот передбачити не можна було.

Кушнірук. І, що ж нам тепер робити? Світлано Петрівно, оце вам відпочинок…

Терпило. (знайшла гриб) Збирати гриби, гриби збирати!!!

Віцюк. Заробляти гроші!

Шульга. Та й що ж ми справді себе забезпечити не зможемо. Так, я ще один план напишу...

^ Віцюк. Я от можу заробити, а от ви...

Григораш. В мене знаєте теж ...(голова, жестами показує) не балалайка!!!!

Баранчук. Ну да????? А ми, значить так, декорації.

Терпило. Та й дійсно! Наташа, ти права.

Волошин. Ну як це так?! В нас, на Полтавщині, завжди всі гуртом. А гуртом і батька легше бити... Це є ознака українського братерства, так же, Світлано Петрівно!

^ Віцюк. Пху...! Пішли гроші заробляти!!!! Олександро Федорівно, ви зі мною?

Григораш. Так, так! То як, Світлано Петрівно, вам заяву писати?

Небож. Обов’язково! Залишіть Маринці на столі. Ой, пху ти! Вже зовсім заробилась. Олександро Федорівно, яка заява? Йдіть вже! Все, розходимось!!!

Терпило і Баранчук шукають гриби. Григораш з Віцюком ідуть

зароблять гроші. Мацишина з сачком ловить метеликів

Шульга. Ну, розбудовувати табір, а ми з Любомирою Олександрівною залишаємося варити їсти.

Небож. Була б оце «мікроволновочка» - зробили б картопельку з сальцем.

Кушнірук. Ось і каструлька старенька найшлась.

Волошин. А я піду на розкопки.

^ Небож. (не звертаючи уваги ні на кого читає документи) Петро Петрович, не забувайте через свої розкопки, що скоро ви готуєте педраду по самоврядуванню. Ольга Антонівна, вже це внесла в методичний план. Ось він! (показує)

^ УІ.

Голос із-за куліс. А тим часом ось що відбувалось на базарі, на перевалі.

Віцюк і Григораш. Розважають публіку: Анатолій Степанович грає на гітарі, Олександра Федорівна просить милостиню. (просять милостиню у вчителів)

УІІ.

Голос із-за сцени. А в цей час у гірському лісі.

Терпило з Баранчук шукають гриби. Волошин веде розкопки.

Мацишина збирає квіти, ловить метеликів.

УІІІ.

Голос із-за куліс. А ось що відбувається у таборі.

Шульга з Кушнірук. Чаклують біля вогнища, готують їжу. Між ними відбувається якась розмова...

Небож. (Розглядає документи). Наталія Павлівна, що це ви мені підсунули. Заберіть, перевірте, а потім давайте на підпис. (Дивиться в небо) Дивіться - падає зірка, загадуйте свої бажання…

ІХ.

Сходяться всі вчителі

Віцюк і Григораш принесли гроші і квитки. Терпило і Баранчук – смачні гриби. Мацишина – квіти. Волошин – скарб. Всі задоволені! Загадують бажання.

^ Голос із-за куліс. Разом – це вчителі гімназії № 261.

Всі разом. Ми подолаємо всі перешкоди. Бо головне те, що разом нам не сумно... Ви класні! Ми вас любимо! Ви найкращі! (показують в зал на учителів)


ПІСНЯ «Учитель» (виконує ансамбль «Співаночка»)


Ведучий. Школа, школа – ні дня без прикола. Не дарма є вже така шкільна народна примудрість.

Ведуча. Так, час іде. Але школа лишається завжди особливою домівкою. А прожити в цій домівці судилось усім, хотів ти цього, чи не хотів.

Ведучий. Колись такими точнісінькими ж бешкетниками, як ми, були і наші учителі. Чи не так?

Ведуча. Тож зараз ми проведемо невелике інтерв’ю з нашими учителями. (Ведучі йдуть в зал і задають питання своїм учителям)

Запитання для інтерв’ю.

  1. Як Ви гадаєте, а чи були ви бешкетником у школі? Розкажіть про найсмішніший випадок з Вашого шкільного життя?

  2. І що ж вас спонукало стати учителем?

  3. Як відноситься Ваша сім`я до вашої професії? Чи накладається відбиток, того що ви учитель, на Вашому позашкільному особистому житті?

  4. Якими методами Ви володієте, щоб розпізнати учня, який списує?

Ведучий. Що ж, дякуємо Вам за щирі та оригінальні відповіді!

Ведуча. Ми продовжуємо нашу святкову програму.

Ведучий. Учитель у школі – це індивідуальність і неповторність. Гармонійність і витонченість.

Ведуча. Учитель – це справжня зірка, яка світить і віддає своє тепло своїм учням.

Ведучий. Тож сьогодні, на Свято Дня Вчителя, ми розпочинаємо супер-проект: «Танці з зірками».

Ведуча. А для того, щоб визначити кращу пару проекту, представляємо журі конкурсу. Знайомтесь, всім вам відомі: учителька музики пані Оксана Куцан, генеральний секретар пані Марина Мішина, мер 10-Б класу Аня Яковенко та міністр Республіки «ДЮРАНК» Іра Шульга.

Звучить музика «Этот танец», Н.Могилевська

Ведучий. Тож зустрічайте! На паркеті зіркова пара № 1. Пані Ярослава та пан Дмитро.

Танець 1. Журі виставляє бали

Ведучий. А зараз зустрічайте на паркеті пару № 2. Пані Роза та пан Максим

Танець 2. Журі виставляє бали


Ведуча. Поки наші зіркові пари готуються і водночас відпочивають від своїх причудових номерів, для Вас свої танці демонструють справжні брейкери з 7-В класу. Зустрічайте!

ТАНЕЦЬ «Брейк-данс»


Ведучий. Наступними на цей паркет вийде пара номер №3. Зустрічайте: пані Поліна та пан Петро.

Танець 3. Журі виставляє бали

Ведучий. На паркеті гімназії пара № 4. Вітаємо: пані Наталія та пан Дмитро.

Танець 4. Журі виставляє бали

Ведучий. Зустрічайте! На паркеті пара № 5. Пані Вікторія та пан Анатолій.

Танець 5. Журі виставляє бали


Ведуча. Поки наші судді оцінюють виступи зіркових пар для Вас співають не менші зірки гімназійного небосхилу.

Ведучий. Зустрічайте, група «Блєстящіє».


ПІСНЯ «А я все летала», «Блестящие»


Ведучий. Запрошуємо до слова директорку гімназії пані Світлану Небож та голову батьківської ради гімназії пані Олену Ясьмо.

Директорка говорить вітальні слова, нагороджує учителів

Ведучий. Що ж! Настав визначити кращу зіркову пару цього свята.

^ Ведуча. Тож слово надаємо членам журі.

Говорять члени журі. Оголошують кращу зіркову пару


ПІСНЯ «Есмеральда»


Хлопець 1. Шановні наші, любі і рідні вчителі! Це свято ми приготували для Вас з теплом, ніжністю та любов`ю!

Хлопець 2. Адже, Ви заслуговуєте найбільших нагород, найвищих відзнак за свою віддану працю.

Хлопець 1. Бажаємо Вам здоровя, миру, наснаги і добрих людей на Вашому життєвому шляху!

Хлопець 2. І завжди пам’ятайте, що ви заслуговуєте найголовнішого – бути щасливими!

Учні дарують учителям подарунки і квіти

Ведуча. Школа, школа – ні дня без прикола!

Ведучий. І справді, школа – це велика і особлива планета.

Ведуча. Планета знань, досягнень, жартів і приколів.

Ведучий. Життя в гімназії, як справжній КВН.

^ Ведуча. А справжніми «кавеенщиками» в цій грі є ми з Вами.

Ведучий. Тож хай живе Школа!

Ведуча. Тай живе КВН!

Ведучий. Зі святом Вас, веселі і винахідливі учителі гімназії № 261!

Всі учні виконують пісню

на мотив «Лети, беги», «Другие правила»

Брати участь в КВН

І дарувати радість всім

Ми розумієм це все складно.

В школі був тоді і я

І не я тоді був я

Ми КВНівська сім`я. Знаєш?

О, це й світ, світ шкільний

В цьому світі…

Приспів.

Звичайні хлопці, летять відкривши крила

Прості дівчата, ні в чім не відстають

В промінні сонця

З усмішкой на обличчі

Де ти, тебе чекають тут!

Лети! Біжи!