asyan.org
добавить свой файл
1


Опис досвіду роботи вчителя світової літератури середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с.Зелена Кельменецького районуМірчі Тамари Леонтіївни з проблеми «Розвиток критичного мислення та формування моральних цінностей особистості на уроках світової літератури»


Завдання, які стоять сьогодні перед школою, неможливо вирішити без оновлення методів навчання, без розробки нових, продуктивних навчальних технологій, до яких належать і прийоми критичного мислення. Вони як ніколи актуальні, бо спрямовані на підготовку таких громадян, які зможуть брати участь на високому інтелектуальному рівні у розв’язанні проблем, що постають перед нашим суспільством.

Л.І.Іванова,методист світової літератури ІППОЧО


^ Розвиток критичного мислення та формування моральних цінностей особистості на уроках світової літератури


Теоретичне обґрунтування

Головною передумовою розвитку критичного мислення стала теза “Освіту не дають, її здобувають”. Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько п’ятнадцяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасної освіти розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.

Дану проблему досліджували А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер (технології критичного мислення); науковці М. Бахтін (читацька відповідальність за прочитане), О. Пронкевич (викладання літератури у світлі семіотики), Ю. Ковбасенко (підвищення ефективності викладання зарубіжної літератури), В. Шуляр (методологія викладання літератури та роль учителя у формуванні літературної компетентності учнів), І. Якиманська (особистісно зорієнтоване навчання), О. Пометун та Л. Пироженко (інтерактивне навчання) та ін.

Виокремлюють шість ключових елементів критичного мислення:

1) уміння мислити;

2) відповідальність;

3) формулювання самостійних суджень;

4) критерії оцінки ідей у процесі їх аналізу чи критики;

5) самокорекція;

6) увага та апелювання до контексту [Додаток 1].

^ Актуальність моєї проблеми зумовлена:

- нездатністю значної частини людей самостійно і критично осмислювати складності реального життя; вносити нові ідеї в усі сфери життя суспільства; бути вільними від конформізму та догматизму;

- зниженням моральності певної частини соціуму;


- певною втратою традиційних людських ідеалів, якими виховувалися попередні покоління;

- заміною високої духовності, смисложиттєвих цінностей на штучну, часто тільки зовнішню.

^ Пріоритетними для мене є:

- доцільне впровадження інноваційних педагогічних технологій;

- інтегрування світової літератури з історією, кіномистецтвом, театром, музичним та образотворчим мистецтвом;

^ В своїй роботі дотримуюсь таких принципів:

- доступності, наочності, толерантності, поваги до особистості дитини;

- особистісно-орієнтованого, індивідуально-диференційованого підходу;

- оптимального співвідношення розвитку й саморозвитку учня;

- поєднання навчання й виховання;

- гуманістичної спрямованості, розвитку унікальної своєрідності кожної дитини.


^ Головними своїми завданнями вбачаю:

- виховання людини незалежної, вільної, здатної самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де;

- формування високого духовного світогляду школяра, комплексу загальнозначущих, прийнятих світовим суспільством, духовних та моральних цінностей людини;

- вироблення вміння учнів точно характеризувати героїв та події творів, співставляти та аналізувати власні вчинки, давати їм відповідну оцінку.

^ За мету ставлю:

- повна відмова від авторитарної педагогіки;

- перехід до педагогіки партнерства, пам’ятаючи слова Р. Емерсона, що “секрет успішного виховання – у повазі до вихованця”;

- оволодіння знаннями щодо загальноприйнятих людських цінностей, визначення міри їх впливу на сучасного учня;

- необхідне корегування поведінки учня та його ставлення до оточуючого світу;

- відновлення забутих та втрачених ціннісних орієнтирів серед учнівської молоді;

- формування в учнів вміння проектувати власні позитивні дії на майбутнє.

- формування етичного, толерантного ставлення до чужої думки.

^ У моїй педагогічній майстерні…

Я мислю – отже, я існую” - сказав в свій час відомий французький філософ Рене Декарт. А вже через роки, ніби відлуння, прозвучали слова Дені Дідро: “Люди припиняють мислити, коли перестають читати”. Заглибившись в суть цих слів, в моїй уяві виникла схема взаємозв’язку трьох понять: читаю – мислю – існую [Додаток 2]. І це справді так. Адже жити повноцінним життям в сьогоднішньому стрімко мінливому і бурхливому світі може тільки людина, критично мисляча. Тому, що тільки критичне мислення піднімає людину до рівня Людини, якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати.

Як же навчитись критично мислити? І тут на допомогу приходить література, зі своїми творами, з проблемами, що порушуються в них, з літературними героями…

Працюючи над своєю проблемою, я відкрила ще одну істину: критичне мислення не може розвиватися ізольовано, воно завжди виступає в гармонії з моральними цінностями [Додаток 3]. Аналізуючи твір, ми завжди шукаємо

Х-фактор моральних цінностей літературних героїв [Додаток 4].

Стратегій, прийомів розвитку критичного мислення, як свідчить педагогічна література, багато. Я у своїй практиці використовую далеко не всі з них, а тільки ті, які на мій погляд, найбільше адаптовані до школи і тому найбільш ефективні.

^ Опис прийомів, використовуваних на уроках

З метою розвитку критичного мислення використовую найменшу можливість для створення діалогічної ситуації. Дуже важливо під час бесід створювати проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію.

Цікавою формою розвитку мислення є створення сенканів (узагальнення роботи над твором або образом).

Сенкан – невеличкий твір – характеристика героїв, явищ, що складаються за такою схемою:

1 рядок - одне слово, іменник, який є темою сенкану;

2 рядок – два слова, прикметники, які є означеннями до теми;

3 рядок – три слова, дієслова, які вказують на активність, дієвість, пов’язану з темою;

4 рядок – чотири слова, фраза, якою висловлюється розуміння теми;

5 рядок – одне слово, іменник – синонім до теми.

Одним із прийомів роботи в групах або в парах є так званий “Інформаційний пакет”, який сприяє розвитку критичного мислення на широкому полі інформації. Це добірка цитат, висловлювань (про письменника, твір, героїв, проблеми тощо) літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей. Працюючи в парах, учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання:

  • Який вислів найкраще висвітлює дану проблему?

  • З яким твердженням не погоджуюсь?

  • Чиї думки найоригінальніші?

  • Які вислови сподобалися?

  • Доповніть “пакет” власною думкою (цитатою, прислів’ям).

Такий вид роботи допомагає учням приймати самостійне рішення, знаходити потрібну інформацію, висувати власні ідеї.

Універсальним збудником думки та емоцій учнів є прийом “Незакінчені речення”. Цей прийом дає можливість учням висловитись, визначивши певну

тему. Вчитель формулює початок речення і пропонує закінчити його:

- Коли б я був…

  • Таке рішення було ухвалено, тому що…

  • ^ Це мій улюблений герой, бо…

Для висловлення враження від знайомства з творчістю письменника або прочитаного твору використовую “Вільне письмо”. Дана стратегія допомагає зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки. До уваги не беруться помилки, стиль. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їх демонструвати.

Подобається дітям і дає певні результати інтелектуальна розминка - “входження” в урок. За першими літерами імені головного героя твору треба записати слова – асоціації, які виникають під час читання.

Для перевірки засвоєння і розуміння змісту прочитаного твору доцільно використовувати прийом “Порушена послідовність”. На окремих смужках паперу розміщені фрази, що стосуються твору, який вивчається. Записані на окремому аркуші, вони втрачають логічний зв'язок. Учням потрібно відтворити з пропонованих частин текст і відновити сюжет твору. Кількість карток необмежена.

Результативним для розвитку критичного мислення є прийом “Збережи останнє слово за собою”. Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.

Досить ефективні під час колективного обговорення прийоми “Мозковий штурм” та “Мікрофон”. “Мозковий штурм” спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів. Прийом “Мікрофон” дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Для розвитку асоціативного мислення широко застосовую прийом

Гронування” або “Асоціативний кущ”. Підсумовуючи вивчене, учням

пропонується створити образ літературного героя за даною схемою.

Останнім часом на своїх уроках використовую метод проектів. Це будь – яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. В своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі (ілюстрації до творів, власні хоку, вірші), ігрові проекти. Учні створюють портфоліо – систему своїх творчих наробок: малюнки, кросворди, твори, казки, есе, вірші, тощо.

У старших класах для розвитку критичного мислення учнів, на мою думку, слід частіше проводити уроки – диспути, дискусії, дебати. Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом “Обери позицію”. Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи.

До дискусії усіх учнів спонукає прийом “Коло думок”. Головне завдання, яке стоїть перед кожним із них, - висловити власну думку. Запитання для дискусії передбачаються різні, але всі вони мають бути пов’язані з твором, що вивчається.

Стратегія “Кола Вена” допомагає учням скласти порівняльну

характеристику героїв. У першому колі записуються риси характеру одного героя, у другому – іншого, а в перетині – те, що їх об’єднує.

Ефективним у роботі є прийом “Прес”. Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком:

1. Я думаю, що…

2. Тому, що…

3. Наприклад…

4. Отже, я вважаю…

Цей вид роботи дає можливість висловити власну думку, пояснити, в чому вона полягає; чому саме вибрана така точка зору; навести приклад, який є аргументом, щодо висловленого; узагальнити свою думку.

Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок – подорож, урок – представлення проектів, урок – дослідження, урок – пошук істини.

Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, воно продовжується в позакласній роботі. Здійснюємо різноманітні проекти, створюємо тематичні та ювілейні газети, готуємо літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали.

^ Результати досвіду

Навчання за технологією критичного мислення ефективне і результативне [Додаток 5]. Воно розвиває інтелектуальну й духовну сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює активність та ініціативність учня на уроці; виховує самостійність; дає можливість учню самореалізуватися та самоствердитися; убезпечує навчання від механічності. Учні вміють: виконувати складні мисленнєві операції; відповідати на запитання високого рівня; інтерпретувати текст; виробляти свій контекст; самостійно навчатися. Упродовж останніх років разом з учнями працювали над створенням “Скарбниці мудрості”, де зібрано крилаті вислови та їх першоджерела.