asyan.org
добавить свой файл
1

Навчімося хвалити і дякувати один одному!

Що таке вдячність? З одного боку, це ритуал, прийнятий в людському суспільстві, з іншої – відчуття вдячності, яке ми відчуваємо до людини, яка зробила нам щось хороше. Що ж важливіше: бути вдячним (переживати почуття) чи дякувати (дотримуватися ритуалу)? Психологічно важливо і те і інше. Людина, яка виголошує слова вдячності, переживає радість через те, що їй, наприклад, посміхнулися у відповідь, або через те, що вона порадувала когось проявом своєї вдячності. Людина, якій адресовані слова вдячності, радіє тому, що розуміє: її праця оцінена, про неї не забули, їй вдячні. Але чи завжди просто вимовити це чарівне слово "спасибі"? Виявляється, ні, це не просто.
Є сім'ї, де ритуал вдячності в повсякденному житті практично не використовується. Він виникає лише в якихось особливих випадках: в день, коли у будинку гості, або у свято. Чесно кажучи, така вдячність «з нагоди» виглядає дуже неприродно, і її спокійно вилучають із вживання, як тільки мине особлива необхідність. Кожен з нас спостерігав, як в транспорті або в магазині мама нагадує дитині: "Скажи "спасибі"" або "Що слід сказати"? Нічого дивовижного в такому нагадуванні немає, якщо дитині 2-3 роки. А ось, якщо нагадування адресоване одинадцятирічному підліткові, то виглядає воно дуже безглуздо. Часто при цьому підліток соромиться, червоніє, злиться. Звичайно, ні про яке почуття вдячності тут мови бути не може. Одна тільки незручність і прикрість.

Що ж робити?

Чи, вже неможливо щось виправити, раз не склалася в сім'ї традиція вдячності?
Думається, що немає нічого неможливого в людських стосунках.

^ Головне – прийняти і запам'ятати декілька простих правил:
- Усі зміни розпочинайте з себе. Почніть робити для інших те, що хочете отримати від них.

- Не бійтеся просити, щоб вам подякували, скажіть, як вам хочеться почути добрі слова про те, як добре ви щось зробили. Зрозумійте і прийміть як факт, що навіть дуже близькі люди можуть не здогадуватися про те, що для вас важливо і необхідно. Ми часто говоримо: "Невже він (вона) не розуміє, що...» А він (вона) дійсно не розуміє або не замислюється над цим.

- Будьте наполегливі і послідовні у своєму прагненні до мети.

- Не бійтеся розпестити своїх близьких словами вдячності і захоплення.

- Не засмучуйтеся, якщо стиль спілкування у вашій сім'ї не мінятиметься так швидко, як вам цього хотілося б.

Почуття упевненості потрібне кожній людині. Сім'я – головне джерело цього почуття, як для дитини, так і для дорослого.

психолог-методист

голова методичного об’єднання психологів

та соціальних педагогів

Т.Черниш