asyan.org
добавить свой файл
1

Навчання ГРАМОТИ дітей старшого дошкільного віку


ВСТУП


Часто батьки замислюються над питанням: чи потрібно навчати дитину читати й писати перед школою?


Усім добре відомо, що невміння читати або повільне читання ( по буквах) є серйозною перешкодою в навчанні дитини в школі. Крім того, установлений факт: семилітня дитина важче опановує читання, ніж шестилітня, а той п’ятилітня.


Виявлено, що в певному віці («від 2 до 5») дітям надзвичайно цікаво займатися звуковими аспектами мови. Цей дитячий інтерес допомагає ввести «занурити» дитину в дивний світ звуків, відкрити для неї ази фонетики й морфології мови й у такий спосіб навчити читати в 5-6 річному віці.


(4-5 років)При цьому дошкільнята осягають певну систему закономірностей рідної мови, навчаються чути звуки мови, розрізняють голосні (наголошені й ненаголошені), приголосні (тверді й м’які), порівнюють слова за звучанням, знаходять спільність й відмінність, ділять слова на склади, будують слова з фішок, що відповідають звукам, тощо.


(6-7 років) Згодом дошкільнята вже можуть ділити мовний потік на речення, речення – на слова, знайомляться з усіма буквами алфавіту, складають із них слова й речення, уживаючи граматичні правила написання, опановують злитий і за складами способи читання.


До школи вихованці мають іти не тільки вміючи читати (відповідно запитів батьків та можливостей самої дитини), але й аналізувати усне мовлення, грамотно складати з букв абетки слова й речення.


Навчаючи дитину письма, ми свідомо обмежуємося підготовкою руки до писання. Для дітей 3-4 років ми рекомендуємо довільні вправи для рук і пальців – рухи, що імітують письмо за певними зразками, які дитина опановує, навчається керувати своїми руками й пальцями. Це підготовчий етап.


Діти 5-6 років навчаються сприймати в робочому рядку різні предметні образи, наближені до конфігурації букв, і писати друковані літери. При письмі особливо важливо не стільки опанувати окремі вміння , скільки сформувати весь комплекс готовності дитини до писання: поєднання темпу й ритму мовлення з рухами очей і руки.


Усе навчання проходить у захоплюючій ігровій формі й образному контексті зрозумілих дитині ситуацій.


СЕРЕДНЯ ГРУПА: заняття з грамоти проводяться 1 раз на два тижня, починаючи з жовтня, бажано у підгрупах. Можливо їх провести інтегрованим заняттям у поєднанні грамоти з орієнтуванням у просторі чи конструюванням.


Мета: підготовка до опанування звукового аналізу слів і розвитку в дітей керування руками й пальцями для елементарної підготовки руки до письма. Фонетико-фонематична робота з дітьми середньої групи: діти порівнюють, змінюють слова; виділяють окремі звуки, у тому числі й інтонаційно; виокремлюють звуки, диференціюють їх на тверді й м’які. На заняттях широко використовуються словесні матеріали: вірші, лічилки,Ю приказки, казки, історії, ігрові ситуації. Підготовка руки до письма: головне місце посідає образний контекст руху, його словесний супровід та емоційне ставлення дитини до того, що вона зображує.


СТАРША ГРУПА: заняття з грамоти проводяться 1 раз на тиждень, починаючи з жовтня, бажано у підгрупах.


У старшій групі діти навчаються безпосередньо грамоти. Робота триває у двох напрямках:


- засвоєння фонетичних аспектів мовлення, тобто здатність орієнтуватися у звуковій системі мовлення, поступово осягаючи її закономірності ( проведення звукового аналізу слів, диференціація звуків за їхніми якісними характеристиками (голосні наголошені, ненаголошені; приголосні тверді й м’які); порівняння слів за звучанням, підбір слів на заданий звук; вичленовування словесного наголосу; опанування графічного запису складового поділу. )


- підготовка руки до писання – опанування писального інструменту й деяких графічних умінь ( робота в зошиті: діти навчаються обводити олівцем зовнішній контур предметів (сонечко, будиночок, зірочки0, тобто опанувати графічні вміння.


МАТЕРІАЛ необхідний для проведення занять даного циклу:


- картки-схеми звукового складу слів із зображенням предмета й клітинок під ним ( 3,4,5 звуків)


- смужки-схеми звукового складу слів із 3,4,5 звуків


- фішки-картки для позначення виділених звуків аналізованого слова, по шість штук червоного (0 голосний звук), синього ( - твердий приголосний), зеленого кольору ( = м’який приголосний), які лежать у пеналах для кожної дитини


- навчальна дошка


- індивідуальні указки для дітей


- набор предметних малюнків.


- Забезпечити кожну дитину робочим зошитом для підготовки до писання й сприйняття форми букв.


Орієнтовний обсяг завдань для дітей старшого дошкільного віку з пропедевтики навчання елементів писемного мовлення у підрозділах «Навчання елементів грамоти», «Підготовка до письма» відповідно до програми «Впевнений старт»


Навчання елементів грамоти. У межах добуквеного періоду до навчання елементів грамоти проводити підготовчу, пропедевтичну роботу із засвоєння елементів писемного мовлення.


Ознайомити з основними одиницями мовлення й навчити правильно користуватися термінами на їх позначення «речення», «слово», «звук», «склад», «буква».


Сформувати елементарні уявлення про слово як основну одиницю мовленнєвого спілкування та його номінативні значення (може називати предмети і явища, дії, ознаки предметів і дій, кількість тощо). Дати уявлення про слова, які не мають самостійного значення і використовуються у мовленні для зв’язку слів між собою (показати на прикладах сполучників і прийменників).


Навчити виокремлювати із мовленнєвого потоку речення, сприймати його як кілька пов’язаних змістом слів, які висловлюють завершену думку.


Вправляти у поділі речень на слова, визначенні кількості й порядку слів у них та складанні речень із розрізнених слів, із заданим словом, у поширенні речень новими словами. Залучати до моделювання речень у роботі із схемами речень.


Ознайомити із звуками мовними і немовними. На основі вдосконалення фонематичного слуху і вдосконалення звуковимови формувати уміння звукового аналізу мовлення.


Навчити визначати на слух перший і останній звуки у словах, місце кожного звука у слові, виокремлювати заданий звук у словах та визначати його позицію (на початку, в середині чи у кінці слова), виділяти звук, що частіше звучить у тексті, самостійно добирати слова із заданим звуком у певній позиції. Показати залежність значення слова від порядку чи зміни звуків (кіт – тік, карта – парта). Будувати загальну звукову схему слова, називати слова, відповідні заданій схемі


Сформувати знання про голосні та приголосні мовні звуки на основі уявлень про відмінності їх утворення. Дати поняття про склад як частину слова, утворену із одного чи кількох звуків, про складоутворювальну роль голосних звуків у словах.


Вправляти у поділі слів на склади з орієнтацією на голосні звуки, визначенні кількості та послідовності складів. Показати залежність значення слова від порядку складів у ньому (бан-ка – ка-бан, Ку-ба – Ба-ку). Навчити визначати наголошені й ненаголошені склади у словах, помічати смислову роль наголосу (за′мок - замо′к). Вправляти у складанні складових схем слів та доборі слів до заданої схеми.

Ознайомити з поняттям про тверді та м’які приголосні звуки. Навчити виконувати на слух звуковий аналіз слів, будувати звукові схеми слів із позначок


або фішок відповідно до порядку й характеристики звуків у словах (голосний чи приголосний, твердий чи м’який приголосний).


ПРИМІТКА: з урахуванням індивідуальних схильностей, можливостей, інтересів дітей та побажань їхніх батьків розпочинати в індивідуальному порядку достроковий перехід до буквеного етапу в оволодінні елементами грамоти.


Почати ознайомлення із буквами як знаками передачі звуків на письмі. Сприяти ознайомленню з основними буквами за принципом частотності вживання відповідних звуків в усному мовленні, пропонуючи дітям не алфавітні, в звукові їхні назви.


Формувати початкові уміння звуко-буквеного аналізу складів і слів, злитого читання складів різної структури на основі аналітико-синтетичного способу: двобуквених закритих (голосний + приголосний ) і відкритих (приголосний + голосний), трибуквених без збігу та із збігом приголосних. Поступово переходити до читання односкладових, двоскладових слів простої структури, ускладнюючи завдання для читання залежно від індивідуального темпу засвоєння способів читання дитиною (до пропонування для свідомого читання речень і коротких текстів).


Підготовка до письма. Розвивати просторові уявлення, уміння орієнтуватися на площині, сторінці альбому, книжки, зошита(знаходити центр, середину, лівий, правий, верхній, нижній краї, правий верхній, правий нижній та інші кути). Розвивати дрібні м’язи, гнучкість суглобів та моторику пальців і кистей рук, координацію рухів кистей рук та очей, окомір у художній діяльності (малювання, ліплення, аплікація, конструювання і художня праця з різними матеріалами та інструментами, гра на музичних інструментах та ін.).


Вчити правильно тримати олівець і ручку для виконання спеціальних вправ з підготовки до письма (на відміну від утримання олівця при малюванні).


Вправляти у спеціальних графомоторних і графічних вправах із обведення контурів зображень, штрихування форм різними способами (крапками, короткими штрихами, прямими і хвилястими лініями у різних напрямках), проведення прямих, ламаних, кривих ліній різної конфігурації на нелінованій та лінованій основі.


Вчити впевнено рухатися по площині, вздовж рядка, ритмічно розміщувати на рядку прості зображення, графічні елементи і візерунки з них.


В індивідуальному порядку задовольняти інтерес дітей до друкування букв, складів і слів, вимова і написання яких збігаються.


Показники ефективності якісної підготовки дитини щодо «Навчання елементів грамоти», «Підготовка до письма»:


- має уявлення про речення, слово, склад, звук і букву як одиниці мовлення, вичленовує їх із мовленнєвого потоку;


- володіє елементарними навичками роботи із схемами речення, складовими і звуковими схемами слів;


- має навички звукового аналізу простих слів;


- цікавиться читанням, робить спроби читати;


- правильно сидить за столом, тримає олівець і ручку;


- орієнтується на сторінці книжки, альбому, зошита, в межах клітинки та ліній у зошитах з лінованою основою;


- координує рухи очей і кисті руки та впевнено рухається по площині, вздовж рядка при виконанні графічних завдань.


Література:


1. Базовий компонент дошкільної освіти України.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі”/ Наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко. – 3-тє вид., випр. – К.: Світич, 2009. – 430 с