asyan.org
добавить свой файл
1




"Куди пришвартується білий лайнер?"


Євген САМАРЦЕВ

вчора

НА ЧАСІ

Україна може стати серйозним гравцем на світовому ринку морських круїзів

Цього року Одеський морський порт має прийняти понад 80 круїзних суден загальною місткістю понад 100 тисяч пасажирів, що на 10% більше, ніж у минулому році. Здавалося б, час проводити гучні прес-конференції та звітувати про успіхи. Натомість керівництво порту б’є на сполох – якщо держава терміново не вживе системних заходів як щодо розвитку інфраструктури для прийому круїзних суден нового покоління, так і для покращення обслуговування пасажирів у приймаючих портах, ми не тільки не збережемо тенденції до зростання, а й можемо втратити партнерські відносини з найбільшими світовими круїзними компаніями.

Без модернізації немає співпраці

А втрачати є що. Світовий ринок морських круїзів у цьому році досягне 16 мільйонів чоловік, у тому числі майже 5 мільйонів у Європі. Лідером в цьому сегменті завжди були Сполучені Штати. Ще одна цифра щодо наших сусідів: тільки в Європі розвиток круїзної індустрії в цілому генерує в усіх пов’язаних галузях майже 33 мільярди доларів. Торік у приймаючих європейських портах загалом висадилося 23 мільйони пасажирів та 13 мільйонів членів екіпажу круїзних суден. Якщо враховувати, що в середньому їхні витрати тут тільки на екскурсіях, ресторанах, сувенірах тощо коливаються від 100 до 200 доларів, можна сміливо говорити про формування фінансових потоків в обсязі 3-5 млрд доларів.

Саме тому між країнами та портами розгортається боротьба за залучення круїзних суден, де найбільший приз – судна нового покоління довжиною до 300 метрів, здатні перевозити до 5 тисяч чоловік одночасно. Керівництво Одеського морського торговельного порту давно оцінило масштаби й перспективи цього напрямку:  збільшення судозаходів в Одесу – це результат системної роботи колективу на міжнародних професійних виставках і конференціях, співпраця з головними круїзними операторами.

Проте якщо технічні характеристики порту в Одесі дають змогу прийняти навіть 2 мегасудна, то в Ялті та Севастополі, які сьогодні теж приймають міжнародні морські круїзи, швартування таких суден відбувається з надзвичайними труднощами. Так, причал ялтинського порту майже вдвічі коротший, ніж це потрібно для найбільших лайнерів. У Севастополі портова інфраструктура для круїзних суден теж потребує модернізації.

Тож керівництво круїзних операторів уже попередило українських партнерів, що в разі ігнорування таких вимог їхня стратегія щодо України вже найближчим часом може різко змінитися. Однак варто зазначити й таку суттєву деталь: круїзні оператори можуть виступити інвесторами такої модернізації – для цього у них є фінансові і технічні можливості. Тут потрібно лише політичне рішення центральної влади і чітка організація роботи на місцях щодо спрощення умов інвестування.



^ Технічні характеристики Одеського порту дають змогу прийняти навіть 2 мегасудна. Фото Євгена САМАРЦЕВА 

На чому доїхати до пам’ятки?

Проте однією тільки довжиною причалів проблему розвитку круїзного туризму не розв’язати. Портовому місту і туристичному бізнесу треба одночасно прийняти понад 2 тисяч пасажирів, що вимагає відповідної кількості комфортабельних автобусів, належного простору для їх паркування біля основних туристичних пам’яток, екскурсоводів, що володіють іноземними мовами. Як не згадати про стан самих пам’яток та благоустрій територій навколо них, інформаційні вказівники, туалети тощо. Нині автобуси, що обслуговують «круїзників», збираються чи не з усього Півдня країни і після екскурсії у Ялті їдуть до Одеси, а потім у зворотному напрямку.

Саме тут варто згадати про імідж країни. Пасажири мегалайнерів порівнюють свої враження від портів різних країн, і нерозвиненість відповідної туристичної інфраструктури відразу впадає в око. Якщо через ці причини враження про наші міста зіпсовані, про це потім дізнаються всі родичі і друзі кожного мандрівника. І замість того, щоб використовувати круїзний туризм як потужний механізм формування позитивних вражень та стійкого іміджу туристичної України, ми, хоч як це прикро, можемо отримати зворотний результат. Варто нагадати, що дві третини європейських круїзних пасажирів – це туристи з Великобританії й Німеччини, найбільших генеруючих туристичних ринків Європи і світу, де нам конче потрібно просувати український туристичний продукт.

Не секрет, робота щодо розв’язання означених питань вимагає досить значних фінансових і організаційних зусиль бізнесу і влади, проте до неї слід приступити вже найближчим часом. Більше того, в Одесі, Ялті, Севастополі всі ці проблеми мають комплексний характер, як і в інших туристичних центрах держави. Скажімо, сучасний аеропорт в Одесі потрібен не тільки для того, щоб зробити місто відправною або кінцевою точкою морського круїзу. Це легендарне і всесвітньо відоме місто з неповторним обличчям та фантастичним туристичним потенціалом давно повинне мати достойне летовище.

І розвиток суднобудування теж

Коротко згадаємо про інші порти країни – Керч, Феодосію, Євпаторію, Очаків, де можна було б розвивати внутрішні круїзи, орієнтовані на ринок України та країн СНД, формуючи засади для сталого розвитку туріндустрії українського півдня в цілому. Яка, до речі, може дати потужний поштовх вітчизняному суднобудуванню, портовому будівництву.

Безумовно, не менший потенціал має і розвиток круїзів «ріка — море». Так, щоб об’єднати зусилля круїзного бізнесу в Чорноморському басейні, утворена асоціація головних гравців на цьому ринку з усіх країн регіону Black Sea Cruise, штаб-квартира якої знаходиться в Одесі. Ця асоціація вже приєдналася до Ради з питань туризму та курортів, яка об’єднує більшість професійних структур, що працюють задля розвитку української туріндустрії.

Вже розроблено план дій для покращення професійного співробітництва між різними сегментами туріндустрії, задіяними у прийомі круїзного туризму. Проте без системної діяльності влади та приватно-державного співробітництва весь комплекс проблем не розв’язати. Саме тому Рада з питань туризму та курортів вже звернулася до Кабінету Міністрів з проханням прийняти спеціальне рішення щодо заходів з розвитку морського круїзного туризму. В разі формування системної стратегії в цьому сегменті туризму Україна має всі підстави для того, щоб стати головною круїзною державою Чорного моря і увійти до переліку провідних гравців світового ринку.

Євген САМАРЦЕВ,
голова Ради з питань
туризму та курортів

^ ЯК У СУСІДІВ

 

«Мізунь» виїде на карпатському трамваї

Ольга ЛОБАРЧУК,
«Урядовий кур’єр»

ІНВЕСТИЦІЇ. За всієї туристичної розмаїтості Прикарпаття хто не спокуситься спробувати мінеральної води з тих рідкісних у світі, що і в космосі не змінила своєї структури? Запитаєте, як мізунська «Горянка» потрапила в космос? Бо космонавти залюбки приїжджали у карпатську глибинку на реабілітацію цією мінеральною водою в місцевий санаторій «Джерела Прикарпаття». А Георгій Береговий взяв її для експериментів у космосі. Результати, навіть порівняно з іншими цілющими водами, виявилися унікальними. Тож і сьогодні «Горянка» сприяла припливу в ці краї інвесторів, які беруться за розвиток інфраструктури.

Серед найбільших проектів — початок будівництва майже на тригектарній площі урочища Савчинець на території Старомізунської сільради відпочинкового комплексу «Мізунь», який має стати окрасою Долинського району та й загалом туристичної Івано-Франківщини. Тож «Вигодській вузькоколійці», що поблизу, доведеться невдовзі везти туристів, які люблять первозданність природи, ще на кількадесят кілометрів углиб гір. Карпатський трамвай рушатиме зі станції, від якої за кількасот метрів розташується двоповерховий ресторан, будиночки-вілли на кількадесят сімей, адміністративний та відпочинково-оздоровчий корпуси з процедурами апі- та герудотерапії.

Років вісім тому   такий екологічно чистий вид транспорту, як карпатський трамвай, починався з одного відреставрованого вагона. Тепер має кабріолет та своєрідне «СВ», в якому прагматики і романтики, весільні пари і просто закохані втікають від гамірних міст понад столітньою вузькоколійкою до незайманої природи. Тут тільки гілля ялин та буків постукує у вікна.

Щоправда, відпочинок у туркомплексі «Мізунь» слід планувати не раніше 2015-го. Саме тоді новобудова, вартістю 70 млн грн, які вкладає вітчизняна фірма «Ю.М.І.», прийме перших відпочивальників. Цього року освоєно понад 2 млн гривень. Якщо проект запрацює на повну силу, робочі місця матимуть близько 150 фахівців.

Крім знаменитої мінеральної «Горянки», тут чекають свого інвестора ще шість свердловин цілющої води і земельні ділянки, які добрим господарям і роботодавцям пропонує місцева влада на пільгових засадах.

Цей край давно освоюють любителі екстремальних видів спорту. А самі гори природою створені для зимових видів спорту, зокрема й проведення зимової Олімпіади-2020.


При копіюванні матеріалів, посиллання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua