asyan.org
добавить свой файл
1

УДК 657
Міклуха О.Л., к.е.н., ст. викладач (Національний університет водного

господарства і природокористування, м. Рівне)
МОДЕЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У статті розглянуто стратегію управління підприємством з врахуванням можливих надзвичайних подій. Визначено мету стратегічного

управління надзвичайною діяльністю підприємства, запропоновано стратегічне планування роботи підприємства в умовах надзвичайної

діяльності, тактичні і стратегічні цілі управління надзвичайною

діяльністю.
In this article we discuss the strategy of the enterprise management taking into account all possible extraordinary items. We outline the aim of strategy management of the extraordinary activities of the enterprise; propose a

strategy planning of the enterprise work under the circumstances, of

extraordinary activities, tactic and strategy aims of overcoming the extraor

dinary.
Вступ. В Україні щоденно виникають надзвичайні ситуації, внаслідок яких ускладнюється господарська діяльність підприємства, що потребує особливих управлінських рішень. Питання стратегії управління підприємством з врахуванням можливих надзвичайних подій набувають все більшої значимості в економічній науці і практиці у зв’язку з явними тенденціями до їх зростання у всьому світі, і в Україні зокрема. Журнал „” опублікував дані про те, що 45% менеджерів із 1000 опитаних компаній засвідчують підвищення інтересу до методів боротьби з потенційними кризовими ситуаціями [4]. За даними Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, надзвичайні події об’єктового масштабу протягом останніх шести років складали у їх загальній кількості найбільшу частку [7]. Підприємства мають за рахунок власних коштів, а також відшкодувань, на які вони будуть спроможні, відновлювати свою звичайну діяльність, оскільки нормативними документами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій не передбачено відшкодування подій об’єктового масштабу за рахунок державного бюджету. Оперативне надання інформації для прийняття стратегічних управлінських рішень, швидке реагування працівників і адміністрації підприємства, повна готовність всіх служб і підрозділів можливі тільки за умови наявної стратегії управління підприємством в умовах надзвичайних подій. Теорія стратегічного управління досліджує моделі, які стосуються різних напрямків господарської діяльності. Але на сьогоднішній день відсутні розробки для застосування в умовах надзвичайної діяльності підприємства.

^ Постановка завдання. Стратегія управління підприємством повинна враховувати можливі надзвичайні ситуації, заходи для їх попередження, оптимальні шляхи відновлення звичайної діяльності. Таким чином, у стратегії управління можна виділити сегмент, що стосується управління надзвичайною діяльністю підприємства. Пропонуємо розглянути мету стратегічного управління надзвичайною діяльністю підприємства, стратегічне планування роботи підприємства в умовах надзвичайної діяльності, тактичні і стратегічні цілі управління надзвичайною діяльністю.

Результати. Мета стратегічного управління надзвичайною діяльністю підприємства – забезпечення ефективної роботи підприємства по ліквідації наслідків надзвичайної події і відновлення звичайної діяльності.

Стратегічне планування роботи підприємства в умовах надзвичайної діяльності повинне включати:

- проведення діагностики ресурсних можливостей підприємства для ліквідації наслідків надзвичайної події і відновлення звичайної діяльності власними коштами і власними силами;

- визначення зовнішніх потоків коштів та ресурсів, які можливо залучити для ліквідації наслідків надзвичайної події і відновлення звичайної діяльності;

  • визначення вартості залучених ресурсів і економічної вигоди від їх залучення

Тактичні цілі управління надзвичайною діяльністю повинні бути орієнтовані на прискорення процесу ліквідації наслідків надзвичайної події. Стратегія підприємства завжди спрямована на зростання прибутку. Враховуючи це, визначимо тактичні і стратегічні цілі управління надзвичайною діяльністю підприємства (таблиця).

Таблиця 1

Порівняння тактичних і стратегічних цілей управління надзвичайною діяльністю підприємства

Тактичні цілі

Стратегічні цілі


Скорочення часу на ліквідацію наслідків надзвичайної події

Мінімізація можливих втрат від надзвичайних подій в майбутньому

Мінімізація збитків від простою підприємства під час ліквідації наслідків надзвичайної події

Мінімізація наслідків впливу надзвичайних подій на прибуток

Мінімізація витрат на ліквідацію наслідків надзвичайної події

Мінімізація наслідків впливу надзвичайних подій на конкурентоспроможність підприємства на ринку

Тактика підприємства в процесі ліквідації наслідків надзвичайної події включає процедури зі скорочення затрат часу і коштів на ліквідацію наслідків надзвичайної події, що вплине на зменшення періоду простою підприємства.

Стратегія формує підходи до мінімізації можливих втрат від надзвичайних подій в майбутньому, зниження впливу наслідків надзвичайних подій на прибуток, на конкурентоспроможність підприємства на ринку.

Алгоритм вибору стратегічної моделі поведінки підприємства в умовах надзвичайної діяльності, представлений на рис.1, дозволяє в залежності від результатів прогнозного аналізу, який враховує обмеження, що виникли в запасах, грошових коштах, основних засобах і оцінює ефективність впровадження заходів з нейтралізації негативних явищ та тенденцій, запропонувати консервативну або активну модель побудови подальшої господарської діяльності підприємства. При неможливості відновлення діяльності підприємства розпочинається процедура його ліквідації. Консервативна модель забезпечує збереження господарських зв’язків, старої структури і асортименту продукції. Вплив надзвичайної події проявляється у зниженні обсягів господарської діяльності (скорочення працівників, проведення ремонту власними силами; зниження заробітної плати)і згортанні інвестиційних проектів. В даному випадку стратегія підприємства спрямована на поступове відновлення обсягів виробництва (робіт, послуг) і прибутків, які мали місце до надзвичайної події. Активна модель вимагає пошуку можливостей для встановлення нових господарських зв’язків, розробки нових проектних рішень і залучення інвестиційних коштів. Така модель поведінки передбачає зміни в організаційній структурі підприємства, в асортименті продукції. Значною мірою вибір альтернативних варіантів стратегічної поведінки підприємства в умовах надзвичайної діяльності залежить не тільки від величини втрат, понесених підприємством, але й від кваліфікації менеджерів підприємства.

На рис. 2 представлено модель систематизації факторів, які впливають на середовище підприємства, постраждалого від надзвичайних подій. Як видно з рис. 2, середовище підприємства, постраждалого від надзвичайних подій, знаходиться під впливом групи факторів, які можна поділити на нормативні і ті, що пов’язані з видами діяльності підприємства. Нормативні фактори стосуються законодавчого врегулювання процедур отримання відшкодувань з бюджету, від страхових організацій та юридичних і фізичних осіб. Недосконала система регулюючого законодавства може затрудняти або унеможливити отримання надзвичайних доходів підприємством, яке цього потребує. Також недостатньо висвітлені законодавчо процедури визнання і списання дебіторської і кредиторської заборгованості, пов’язаної з надзвичайною подією. Фактори, пов’язані з операційною діяльністю – негативний вплив надзвичайних витрат на процеси виробництва (надання послуг, здійснення робіт). Серед них: зростання витрат, втрата товарів, запасів, готової продукції, дебіторської заборгованості, невиконання договірних зобов’язань перед замовниками і постачальниками під час попередження або ліквідації наслідків надзвичайної події.

Прогнозування можливостей господарської діяльності підприємства, яке постраждало від надзвичайних подій






Виявлення обмежень, які виникли в запасах, грошових коштах, основних засобах

Оцінка ефективності капіталоємних та некапіталоємних заходів з нейтралізації негативних явищ та тендецій









Вибір стратегічної моделі поведінки в умовах надзвичайної діяльності

Ліквідація підприємства
так ні









Консервативна модель

- Збереження господарських зв’язків;

- Зниження обсягів господарської діяльності (скорочення працівників, проведення ремонту власними силами; зниження заробітної плати);

- Збереження старої структури випуску продукції;

- Незмінний асортимент продукції;

- Згортання інвестиційних проектів

^ Активна модель

- Пошук та встановлення нових господарських зв’язків;

- Пошук інвестицій під нові проекти;

- Зміни в організаційній структурі підприємства;

- Зміна асортименту і структури випуску продукції;

- Нарахування заробітної плати в залежності від результатів діяльності




Рис. 1. Алгоритм вибору стратегічної моделі поведінки підприємства в умовах надзвичайної діяльності

Фактори







^ Нормативні фактори

Операційні фактори

Інвестиційні фактори

Фінансові фактори

- недосконала система регулюючого законодавства

- зростання витрат;

- втрата товарів, запасів, готової продукції, дебіторської заборгованості;

- невиконання договірних зобов’язань перед замовниками і постачальниками;

-збільшення тривалості виробничого циклу

- збільшення тривалості виробничого циклу;

- втрата інвестиційних ресурсів;

- зниження запланованих прибутків від інвестиційного проекту

- порушення структури активів;

- низька ліквідність;

- потреба у значних обсягах залучених коштів

Рис.2. Модель систематизації факторів, що впливають на середовище підприємства, яке постраждало від надзвичайних подій
Вказані фактори діють на вповільнення або зупинку операційної діяльності підприємства. Фактори, пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю враховують порушення, які відбулись у звичайній діяльності пов’язаних підприємств. Інвестиційні фактори пов’язані із збільшенням тривалості виробничого циклу, втратою інвестиційних ресурсів, зниженням запланованих прибутків від інвестиційного проекту в процесі надзвичайної діяльності підприємства. До фінансових факторів відносять порушення структури активів, низьку ліквідність, виникнення потреби у значних обсягах залучених коштів у зв’язку із дією нормативних, операційних, інвестиційних факторів.

Вище означені фактори, їх кількість та сила впливу, формують вибір варіанту стратегічної поведінки підприємства в умовах надзвичайної діяльності.

Стратегічний план роботи підприємства в умовах надзвичайної діяльності повинен включати:

- оцінку потенційної загрози (визначення можливих для даної галузі та регіону надзвичайних подій)

- аналітична частина (розрахунки можливих збитків та коштів, необхідних для відновлення звичайної діяльності, можливі партнери при ліквідації наслідків надзвичайної події, доцільність заключення договорів з іншими підприємствами про співпрацю і допомогу у випадку надзвичайної події);

- заходи з підготовки персоналу до дій у випадку надзвичайної ситуації (навчання, тренінги з детальним описом термінів, відповідальнх виконавців, джерел фінансування).

Висновки. Запропоновано стратегічне планування роботи підприємства в умовах надзвичайної діяльності. Визначено тактичні і стратегічні цілі управління надзвичайною діяльністю підприємства, проведено їх порівняння. Зазначено, що тактика підприємства в процесі ліквідації наслідків надзвичайної події включає процедури зі скорочення затрат часу і коштів на ліквідацію наслідків надзвичайної події, що вплине на зменшення періоду простою підприємства. Наголошується, що стратегія управління надзвичайною діяльністю підприємства повинна формувати підходи до мінімізації можливих втрат від надзвичайних подій у майбутньому, зниження впливу наслідків надзвичайних подій на прибуток, на конкурентоспроможність підприємства на ринку. Запропонований алгоритм вибору стратегічної моделі поведінки підприємства в умовах надзвичайної діяльності, який дозволяє в залежності від результатів прогнозного аналізу, враховуючи обмеження, що виникли в запасах, грошових коштах, основних засобах, оцінити ефективність впровадження капіталоємних та некапіталоємних заходів з нейтралізації негативних явищ та тенденцій, застосовувати консервативну або активну модель побудови подальшої господарської діяльності підприємства.


  1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. за №397/3690 (із змінами та доповненнями); 2. Указ Президента України “Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” від 9.02.01 р. №80/2001; 3. Ван Хорн. Основы управления финансами. – М.:Финансы и статистика,1996.-799с.; 4. Хіт, Роберт. Кризовий менеджмент для керівників: Пер. З англ. – К.: Все увито, Наук. Думка, 2002. – 566 с. 5. Чурсіна Ю.О. Звіт про прибутки та збитки як джерело інформації для прийняття управлінських рішень. У зб.: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково – практичної конференції „Бухгалтерський облік та фінансова звітність як інструменти контролю”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. -116с.- С. 65-67; 6. Кузнєцова Т.В., Тесняк О.Ю. Критерії визначення еколого-економічної безпеки потенційно-небезпечних підприємств. У зб.: Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Економіка. Збірник наукових праць. Випуск 5(18). – Рівне: УДУВГП, 2002.-219с.- С. 99-104. 7. http://www.mns.gov.ua/