asyan.org
добавить свой файл
1



Матеріали до загальнообласного

Дня інформування населення

29 листопада 2011 року

На часі – реалізація земельної реформи та запровадження повноцінного ринку землі
За час проведення земельної реформи, яка триває в Україні з 1991 року, відбулася демонополізація державної власності на землю. Об’єктом реформування стали землі майже 12 тисяч господарств, а 6,8 млн. селян набули права на земельну частку (пай). Наближається до завершення процес видачі державних актів на право власності на землю власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай). Видано 6,5 млн. державних актів на право власності на землю власникам земельних часток (паїв).

Разом з тим в державній власності залишається земель запасу та резерву – 6,1 млн. га сільськогосподарських угіль, з них ріллі –2,8 млн. гектарів.

Крім того, у державній власності знаходиться 1,8 млн. га сільськогосподарських земель з так званої відмерлої спадщини, 1,4 млн. га невитребуваних паїв, що або взагалі не використовуються внаслідок незадовільної роботи органів державної влади, або використовуються нераціонально.

У той же час суцільна парцеляція сільськогосподарських земель та їх розподіл серед колишніх працівників колективних сільськогосподарських підприємств не змогли стати основою для сталого соціально-економічного розвитку аграрної сфери та розвитку індивідуальних (сімейних) форм ведення сільського господарства.

У зв’язку з відсутністю досконалих інструментів регулювання ринку земель в Україні тимчасово встановлений мораторій (заборона на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом їх продажу), що обмежує права власників земельних ділянок, що закріплені частиною першою статті 90 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III: „Власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину”.
У рамках земельної реформи вже прийнято Закон України „Про Державний земельний кадастр”, що є вагомим кроком у реалізації завдання щодо відкриття ринку сільськогосподарських земель. Створення сучасної системи кадастру має стати запорукою гарантування прав власників і землекористувачів, здійснення землеустрою, контролю за використанням та охороною земель, встановлення обґрунтованих розмірів плати за землю.

Наразі на розгляді у Верховній Раді України знаходиться інший важливий законопроект – «Про ринок земель», розрахований на підтримку розвитку фермерства, малого та середнього бізнесу на селі. Прийняття зазначеного Закону є однією із умов для зняття мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а отже, надання можливості громадянам повністю реалізувати своє конституційне право на землю в частині вільного розпорядження земельною власністю.

^ Негативними наслідками продовження мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення є:

- стримування оптимізації сільськогосподарського землеволодіння та землекористування, неможливість поліпшити технологічні умови використання сільськогосподарських земель внаслідок нераціональних розмірів землеволодінь, черезсмужжя, вкраплення дрібних ділянок інших власників у масиви земель господарств тощо;

- концентрація більшої частини земель сільськогосподарського призначення у власності найменш економічно активної частини сільського населення (пенсіонерів та осіб передпенсійного віку), що не має належних професійних знань та фізичних можливостей займатися землеробською роботою;

- отримання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у спадщину особами, що проживають в містах, інших країнах, та не мають наміру займатися сільськогосподарським виробництвом і управляти земельними активами, що призводить до невикористання земель сільськогосподарського призначення;

- блокування процесів створення крупнотоварних господарств ринкового типу, що кардинально знижує конкурентоспроможність вітчизняного сільського господарства на світових ринках;

- зниження інвестиційної привабливості сільського господарства України, що пов’язане з підвищенням ризику інвестицій внаслідок неможливості кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу земельних ділянок.

Потребує також врегулювання на законодавчому рівні питання проведення земельних торгів, оскільки Земельним кодексом України (статті 127, 134-138) визначені основні засади проведення земельних торгів, а порядок їх проведення має регулюватися окремим законом. Цивільним кодексом визначені відповідні положення щодо проведення торгів (ст. 591). Законом України „Про іпотеку” (статті 43 – 48) визначено порядок підготовки проведення прилюдних торгів та встановлення початкової ціни продажу тощо.

Зазначені положення законодавства України регулюють загальні правила проведення земельних торгів, але не встановлюють системну послідовність їх здійснення.

Таким чином, склалася ситуація, коли місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування – розпорядники земельних ділянок державної та комунальної власності, керуючись законами України „Про місцеве самоврядування в Україні” та „Про місцеві державні адміністрації” власними нормативно-правовими документами встановлюють автономні правила проведення земельних торгів. Зазначені документи визначають різні механізми набуття земельних ділянок на торгах. Існують відмінності у способах формування стартової ціни, критеріях визначення переможців, ролі спеціалізованих організацій – організаторів торгів. Це дає можливість визнати земельні торги недійсними.

Наявна ситуація вимагає запровадження єдиної державної політики у зазначеній сфері та прийняття закону, який надасть можливість прозоро і ефективно реалізувати земельні ділянки за їх реальну ринкову вартість.
Метою прийняття Закону України „Про ринок земель” є правове врегулювання питань, пов’язаних з організацією і функціонуванням ринку земель в Україні шляхом визначення у законопроекті правових та економічних засад ринкового обігу земельних ділянок, встановлення порядку продажу земельних ділянок та прав на їх оренду на земельних торгах, встановлення економіко-екологічних та правових обмежень щодо обігу земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання спекулятивним операціям та монополізації ринку земель сільськогосподарського призначення, оптимізації сільськогосподарського землекористування при обігу земельних ділянок, визначення ефективного власника землі.
Зокрема, проектом Закону України „Про ринок земель” встановлено кваліфікаційні вимоги до покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що дозволить забезпечити концентрацію земель у власності безпосередніх виробників сільськогосподарської продукції. Набувачами земельних ділянок за цивільно-правовими угодами мають бути лише:

- громадяни України;

- фермерські господарства, створені відповідно до закону;

- держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.
Обмежується участь іноземного капіталу у придбанні земель сільськогосподарського призначення, що дозволить попередити втрату Україною національного суверенітету у вирішенні питань виробництва продовольства.

Так, іноземні особи не можуть набувати у власність землі сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими договорами. Ті іноземні особи, які після набрання чинності Законом України «Про ринок земель» набудуть право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (наприклад успадкують) – зобов’язані будуть відчужити їх протягом одного року з дати набуття.

Юридичні особи, що матимуть у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення та набудуть статусу іноземної особи внаслідок збільшення у їх статутному капіталі частки іноземних осіб зобов’язані відчужити належні їм земельні ділянки протягом одного року з дати придбання іноземною особою частки більше 10 % частки у статутному капіталі.

Іноземні фізичні та юридичні особи, які після набрання чинності Закону України „Про ринок земель” набудуть право власності на землі сільськогосподарського призначення, не матимуть права обтяжувати належні їм земельні ділянки сільськогосподарського призначення правами третіх осіб, в тому числі передавати їх у користування, заставу, іпотеку, крім передачі в оренду на строк, що не перевищує строку, за який вони зобов’язані відчужити ці земельні ділянки – один рік.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не були відчужені в установлений строк – примусово припиняється в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його територіального органу за місцем розташування земельної ділянки.
Запроваджена проектом Закону заборона надмірної концентрації земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності однієї особи дозволить попередити монополізацію земель як ресурсу людського та економічного розвитку у сільській місцевості. Максимальні площі земель у власності однієї особи дозволятимуть вести ефективне товарне виробництво і не призводитимуть до значного обмеження доступу інших учасників земельних відносин до землі як основного засобу виробництва. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва може перевищувати граничну максимальну площу земельних ділянок у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у відповідному регіоні у разі успадкування земельних ділянок.
Для недопущення спекуляції земельними ділянками сільськогосподарського призначення запроваджуються диференційовані ставки державного мита за посвідчення угод, за якими відбудеться перехід прав на земельні ділянки: у разі відчуження у перший рік – 100 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки; у другий рік – 90 відсотків; у третій рік – 80 відсотків; у четвертий рік – 70 відсотків; у п’ятий рік – 60 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до проекту Закону України „Про ринок земель” переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення будуть мати:

- держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів – щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів;

- органи місцевого самоврядування – щодо земельних ділянок, розташованих в межах населених пунктів;

- орендар чи користувач чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;

- власники суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Особа, що має намір відчужувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення, зобов’язана буде повідомити суб’єктів переважного права на купівлю шляхом опублікування оголошення у друкованих ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження. Якщо ж упродовж одного місяця особи, які мають право переважної купівлі земельної ділянки, письмово не повідомлять про своє рішення, вважається що вони відмовилися від реалізації свого права. У такому разі продавець має право відчужити земельну ділянку іншій особі.

Запровадження переважного права на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності у разі їх продажу дозволить створити потужний регуляторний інструмент для подолання подрібнення земель як найбільш негативного наслідку реформування земельних відносин в Україні, а також дозволить у стислі терміни розпочати формування інвестиційно-привабливих цілісних земельних масивів.
Відповідно до законопроекту забороняється здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, що були набуті із земель державної та комунальної власності протягом 10 років з дня укладання договору відчуження.
Законопроектом передбачено покладання функцій щодо регулювання ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Так, основними напрямами діяльності розпорядника земель державної власності будуть:

- управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі та резерві за межами населених пунктів;

- управління невитребуваними земельними частками (паями);

- набуття у державну власність земельних ділянок, власники яких померли, за відсутністю спадкоємців (відумерла спадщина);

- перерозподіл у процесі консолідації земель колишніх земель колективної власності (проектні польові шляхи, лісосмуги, господарські двори тощо).

Таким чином у активний господарський оборот будуть залучені сільськогосподарські землі, що у даний час не використовуються або використовуються без достатніх правових підстав. А за умови ефективного управління ними до державного бюджету додатково буде залучена певна сума коштів.

Для реалізації перерахованих повноважень прикінцевими положеннями законопроекту «Про ринок земель» передбачено внесення змін до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів.

Для ефективного функціонування ринку також будуть прийняті нормативно-правові акти, що дозволять посилити гарантії права власності на землю, створити прозорі економічні механізми регулювання ринкових земельних відносин, відповідно до практики європейських країн світу.
Отже, з метою формування цивілізованого ринку земель необхідно законодавчо запровадити прозорий механізм купівлі – продажу земельних ділянок, як несільськогосподарського так і сільськогосподарського призначення, а ключовим у розв’язанні цих питань є прийняття закону „Про ринок земель”.
Виступаючи на урочистому зібранні з нагоди Дня працівників сільського господарства 18 листопада ц.р. Президент України Віктор Янукович наголосив, що мета аграрної реформи – створити прозорий механізм обігу земель на основі єдиної системи державного земельного кадастру. „Маємо зробити все, щоб земельна реформа захищала насамперед інтереси селян, не допускала їх обезземелення, сприяла реалізації їх прав, припинила схеми тіньової приватизації сільгоспземель”, – підкреслив Глава держави.

За словами Президента України, земельна реформа також працюватиме на підвищення інвестиційної привабливості агровиробництва, розвиток іпотечного кредитування, створення дієздатних ринків аграрної продукції та системи підтримки сільгоспвиробництва європейського рівня. „Сьогодні врешті-решт нам треба набратися політичної мужності та відповідальності й довести її до завершення. Маємо вирішити завдання історичної ваги – повернути землі справжньому господарю, ефективному власнику, реалізувавши конституційне право селян вільно розпоряджатися своїм правом на землю”, – підкреслив Віктор Янукович.

Впровадження цивілізованого ринку земель сільгосппризначення, на переконання Глави держави, стане вагомим поштовхом до відродження українського села, розвитку АПК та економіки країни в цілому.