asyan.org
добавить свой файл
1


Формування ціннісних ставлень школярів

у системі роботи класного керівника

Кісельова Інна Володимирівна,

практичний психолог ЗОШ № 4 м. Южноукраїнська
Провідну роль у формуванні ціннісних орієнтацій в учнів у загальноосвітній школі грає класний керівник. Існує думка, що немає у школі більш відповідальної посади, ніж посада класного керівника. Перелік його посадових обов’язків надзвичайно широкий, а робота складна й відповідальна. У принципі, саме від класного керівника залежить, чи будуть реалізовані в повній мірі інноваційні ідеї адміністрації закладу щодо вирішення проблем виховання підростаючого покоління. Безперечно, роль класного керівника у системі освіти є центральною, оскільки він виступає тією ланкою, яка зв’язує воєдино процеси навчання, виховання, соціалізації учнів. Він створює умови для формування соціально орієнтованої особистості у процесі організації профілактичної взаємодії з іншими суб’єктами навчально-виховного процесу. Класний наставник сприяє інтелектуальному, духовному, фізичному розвитку учнів, а також дбає про задоволення освітніх та соціально-культурних потреб школярів.

Однією із складових процесу управління , зокрема регулювання процесу виховання підростаючого покоління є психолого-педагогічне проектування розвитку-саморозвитку особистості вихованця, що включає в себе сукупність психолого-педагогічних технологій, які пов’язані між собою й розкривають послідовність і характер управлінської взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Конструктивний особистісний розвиток учня потребує створення інноваційних психолого-педагогічних технологій. Наша школа для оптимізації навчально-виховного процесу включає елементи діаностично-проектуваоьного комплексу «Універсал». Ця цілісна навчально-виховна система, включає в себе вісім взаємодоповнюючих наукомістких технологій: комплексну діагностику; системно-кореляційний аналіз; конструювання задач навчального закладу та задач особистісного розвитку учня; програмування предметно-орієнтованого змісту; моделювання проблемно-цільового змісту проектів, планування реалізації особистісно-орієнтованого змісту; творення особистісно-розвивального змісту в навчально-виховних сценаріях; реалізація навчально-виховного змісту.

Одне із багатьох завдань, що стоять перед класним керівником, - це організація класного колективу. Створення високого морального, соціально-психологічного клімату в класі - забезпечується професійною компетентністю класного керівника, його вміннями згуртовувати дитячий колектив, висувати перед колективом і окремими учнями близькі, середні та дальні перспективи життєдіяльності; організацією учнівського самоврядування; виконанням учнями тимчасових і постійних індивідуальних, групових , поступово дедалі громадських доручень (навчальних, трудових, культурно-освітніх, спортивних, організаційних).Від педагога залежить, яку роль він зіграє у цьому процесі: чи активно допоможе у формуванні необхідних корисних якостей своїх вихованців, чи займе нейтральну позицію, чи, навпаки, своїм втручанням призведе до деформації школяра як особистості. Для того, щоб процес включення дітей у діяльність класного колективу був оптимальним, на допомогу приходить діагностика «соціометрія», результати якої враховуються в конструюванні проблем та потенційних можливостей учнів.

За допомогою програмування та моделювання, кожен класний керівник складає такі проекти:


^ Проект

Життєтворення особистості учнів (6-клас) (95 год.)

Автор(и) програми: Під редакцією В. Киричука

Автор проекту: Післар Л.В.

Передмова

Проект створено на реалізацію проблемних задач особистісного розвитку учнів шостих класів загальноосвітніх навчальних закладів.

В проекті передбачено роботу з батьками та іншими учасниками НВП. Особливу увагу звернено на соціально-комунікативний розвиток вихованців. Реалізація даного проекту протягом навчального року.

^ Мета: Конструктивний розвиток учнів в системі проектування особистісно-розвивального навчально-виховного змісту

Завдання:

1. Формувати дружний згуртований класний колектив в атмосфері захищеності через поєднання індивідуального виховання, самовиховання.

2. Сприяти визначенню особистості через появу в учнів позитивного самоусвідомлення, пізнання свого власного "Я", шляхом самопізнання позитивних рис характеру однокласників.

3. Розвивати особисту ініціативу учнів в усіх активних видах діяльності, шляхом включення вихованців до колективних творчих справ.

4. Стимулювати соціально-комунікативну, громадсько-корисну, національно-громадянську активність учнів, шляхом формування ціннісних пріоритетів до своєї держави через підняття власної самооцінки

5. Підвищити соціальний імідж ізольованих та відторгнутих учнів через психокорекцію вад особистісного розвитку вихованців шляхом формуванню позитивних рис характеру.

^ Модуль 1. Розвиток комунікативних здібностей

Мета: Створення сприятливих умов в класному колективі для повноцінного психічного, соціального і духовного розвитку вихованців, формування в особистості потреби до самовдосконалення.

1.1. Година спілкування "Правила за якими працює група"

1.2. Години спілкування "Розкажи про себе"

1.3. Година спілкування 1. Криголам: " Вгору по веселці"; 2. Вправа: " Мій портрет у променях сонця";

Модуль 3. Цей "важкий" "перехідний" вік.

Форми роботи: 1. Бесіди. 2. Ігри, конкурси, змагання. 3. Свята. 4. Виховні заходи. 5. Робота з батьками.

3.1. Спортивні змагання з батьками

3.3. Свято з батьками: «День сім'ї».

Завдяки прогнозуванню особистісного розвитку учня, вчителю надаються рекомендації з корекції проблем та розвитку потенційних можливостей учня. Наприклад:

Взаємостосунки та соціальний стан учениці в класному колективі у підсистемі неофіційного спілкування з однокласниками та психоемоційні контакти з ними знаходяться на середньому рівні розвитку. Для того, щоб підвищити рівень позитивних емоційних взаємовідносин учениці з однокласниками, необхідно як можна частіше включати їх в систему ділових відносин, наприклад, організувати спільне виконання ними громадських доручень або заохочуючи до інших форм позакласної роботи.

Значна група однокласників до учениці ставиться з симпатією. Потрібно: для розвитку лідерських якостей доручати учениці керівництво учнівськими групами, які сформовані для будь-яких цілей.

Ставлення учениці до однокласників доброзичливе, позитивне. Це позитивно впливає на міжособисті контакти та покращенню взаємостосунків серед однокласників.

^ Ціннісні орієнтації учениці в системі взаємостосунків однокласників сформовані слабко. А саме: у дозвільно-ігровій діяльності на низькому рівні. У зв'язку з тим, що учениця недостатньо відпочиває, потрібно зорієнтувати її на особистісно-розвиваючі форми проведення вільного часу…

Формування ціннісних орієнтацій особистості передбачає процес становлення його ціннісної свідомості, основними категоріями якого є моральний ідеал, глибокі переконання, основи світогляду, етичні цінності і норми, моральна мотивація, етична оцінка; ідейно-емоційного ставлення до явищ дійсності; здатності до саморегуляції, самовизначення, самоствердження і рефлексії. Основи формування базової структури ціннісних орієнтацій закладаються у підлітковому віці, коли відбувається усвідомлення самого себе, своїх можливостей, здібностей, інтересів, виникає прагнення відчути себе і стати дорослим, зростає потреба в спілкуванні з однолітками, в самоствердженні і самовираженні (тобто бажання проявити себе в тих якостях особистості, які він вважає цінними). Ціннісні орієнтації формуються і розвиваються в процесі соціалізації під впливом різних факторів: суспільних відносин, рідної мови, культури, освіти, соціального оточення і т. п.

Здійснення індивідуального та диференційованого підходу до вихованців у процесі поетапного формування у них ціннісних орієнтацій передбачає: наявність у педагога адекватного уявлення про рівень сформованості ціннісних орієнтацій кожного учня, суто типових і яскраво індивідуальних сторони його особистості; організацію виховних справ, спрямованих на розвиток соціальної активності учнів і презентацію їх особистих творчих досягнень, апробацію дітьми своїх можливостей у різних видах суспільно корисної діяльності; підтримку соціально-цінних ініціатив, захоплень, інтересів; забезпечення ефективної взаємодії учнів різних рівнів сформованості ціннісних орієнтацій; стимулювання прагнення до самовиховання.

Вчитель має бути здатним підготувати людину до самостійного життя, виховати її духовність, яка стане основою діяльності, способу життя, стилю й характеру практичної поведінки. Ґрунтовні знання, навички практичної діяльності, професіоналізм й ряд інших важливих речей, без яких життєдіяльність людини є явищем неможливим. Сутність людського буття та відповідно процес підготовки до нього засобами освіти охоплюється поняттям «духовність», формування якого в конкретному індивідові робить його людиною.

Список літератури:

1. Бех І. Д. Важливі аспекти у сучасному вихованні // Світ виховання. –– 2007.

2. Киричук В.О. Проектування навчально-виховного процесу в комп’ютерному комплексі «Універсал» // Навчально-методичний посібник. Київ 2010