asyan.org
добавить свой файл
1


                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И



Про прискорений перегляд регуляторних актів,
прийнятих органами та посадовими особами
місцевого самоврядування


Цей Закон установлює правові та організаційні засади
проведення прискореного перегляду регуляторних актів, прийнятих
органами та посадовими особами місцевого самоврядування, щодо їх
відповідності принципам державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності та спрямований на забезпечення додержання
цих принципів під час здійснення місцевого самоврядування.

Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

прискорений перегляд регуляторних актів - комплекс заходів та
дій, спрямованих на забезпечення якнайшвидшого приведення
регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами
місцевого самоврядування, у відповідність із принципами державної
регуляторної політики, визначеними у статті 4 Закону України "Про
засади державної регуляторної політики у сфері господарської
діяльності" ( 1160-15 );

інші терміни вживаються у значенні, визначеному в Законі
України "Про засади державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності" ( 1160-15 ).

Стаття 2. Засади проведення прискореного перегляду
регуляторних актів
1. Усі регуляторні акти, прийняті органами та посадовими
особами місцевого самоврядування на день набрання чинності цим
Законом, підлягають прискореному перегляду в порядку,
встановленому цим Законом, протягом 90 днів.

2. Кожен регуляторний акт, прийнятий органом або посадовою
особою місцевого самоврядування, підлягає аналізу на відповідність
принципам державної регуляторної політики.

3. Органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські
голови зобов'язані забезпечувати участь представників об'єднань
суб'єктів господарювання, роботодавців та громадських організацій
споживачів (об'єднань споживачів) у прискореному перегляді
регуляторних актів на всіх його етапах, визначених у статті 4
цього Закону.

Стаття 3. Робочі комісії з питань прискореного перегляду
регуляторних актів
1. Для проведення прискореного перегляду регуляторних актів
та залучення до його проведення громадськості сільськими,
селищними, міськими головами, Київським міським головою, головою
Севастопольської міської ради, головами районних у містах,
районних та обласних рад у п'ятиденний строк утворюються робочі
комісії з питань прискореного перегляду регуляторних актів
(далі - робочі комісії).
2. Робочі комісії, утворені сільськими, селищними, міськими
головами, проводять аналіз регуляторних актів, прийнятих
відповідно сільськими, селищними, міськими радами, радами міст
Києва та Севастополя, їх виконавчими органами, сільськими,
селищними, міськими головами, Київським міським головою, головою
Севастопольської міської ради. Робочі комісії, утворені головами
районних у містах, районних, обласних рад, проводять аналіз
регуляторних актів, прийнятих відповідними радами, а робоча
комісія, утворена Київським міським головою, проводить також
аналіз регуляторних актів, прийнятих районними у місті Києві
радами.

3. До складу робочої комісії включаються на паритетних
засадах депутати відповідної ради, посадові особи апарату
сільської, селищної, міської ради, виконавчих органів сільської,
селищної, міської ради, виконавчого апарату районної у місті,
районної, обласної ради, виконавчого комітету районної у місті
ради, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань державної регуляторної політики, територіальних
органів Антимонопольного комітету України, Міністерства юстиції
України та інших центральних органів виконавчої влади, а також
представники об'єднань суб'єктів господарювання, роботодавців,
громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів),
наукових установ та окремі фахівці (за згодою).
4. Діяльність робочої комісії ґрунтується на засадах
відкритості та гласності.
5. Основною формою роботи робочої комісії є засідання, які в
разі потреби скликаються її керівником.
6. Керівник, секретар та інші члени робочої комісії працюють
на громадських засадах.
7. Методичні рекомендації щодо формування та організації
діяльності робочих комісій з питань прискореного перегляду
регуляторних актів затверджуються спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань державної
регуляторної політики.
8. Організаційною основою прискореного перегляду регуляторних
актів є співпраця та обмін інформацією між робочими комісіями,
органами та посадовими особами місцевого самоврядування, місцевими
державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки
Крим та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої
влади з питань державної регуляторної політики.
9. Методична допомога з питань проведення прискореного
перегляду регуляторних актів робочим комісіям, органам та
посадовим особам місцевого самоврядування, місцевим державним
адміністраціям та Раді міністрів Автономної Республіки Крим
надається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої
влади з питань державної регуляторної політики.

Стаття 4. Етапи прискореного перегляду регуляторних актів

1. Прискорений перегляд регуляторних актів проводиться за
такими етапами:
1) складання загальних переліків регуляторних актів,
прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування
(далі - загальні переліки регуляторних актів);
2) проведення аналізу регуляторних актів;
3) підготовка пропозицій за результатами аналізу регуляторних
актів;
4) узагальнення результатів прискореного перегляду
регуляторних актів та здійснення контролю за приведенням
регуляторних актів у відповідність із принципами державної
регуляторної політики.

Стаття 5. Складання загальних переліків регуляторних актів
1. Уповноважені посадові особи місцевого самоврядування у
семиденний строк подають робочій комісії список (списки) усіх
нормативно-правових актів, прийнятих відповідними органами та
посадовими особами місцевого самоврядування, та копії таких актів
на паперових та електронних носіях.
2. Робочі комісії у десятиденний строк складають загальні
переліки регуляторних актів.
3. Органи та посадові особи місцевого самоврядування
зобов'язані в будь-який час протягом строку, встановленого
частиною першою статті 2 цього Закону, забезпечувати
безперешкодний доступ членів робочої комісії до відомостей (баз
даних) про акти відповідних органів та посадових осіб місцевого
самоврядування і до текстів цих актів, крім тих, що містять
відомості, які становлять державну та іншу захищену законом
таємницю, незалежно від того, чи вважають ці органи та посадові
особи місцевого самоврядування відповідний акт регуляторним.

Стаття 6. Проведення аналізу регуляторних актів

1. Робочі комісії протягом 45 днів на підставі загальних
переліків регуляторних актів проводять аналіз регуляторних актів.
2. У ході проведення аналізу регуляторних актів робочі
комісії виявляють регуляторні акти, що не відповідають принципам
державної регуляторної політики, та визначають спосіб їх
приведення у відповідність із зазначеними принципами.

3. Методичні рекомендації щодо проведення аналізу
регуляторних актів затверджуються спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань державної
регуляторної політики.

Стаття 7. Підготовка пропозицій за результатами аналізу
регуляторних актів

1. За результатами аналізу регуляторних актів робочі комісії
у п'ятдесятиденний строк складають та подають сільським, селищним,
міським головам, Київському міському голові, голові
Севастопольської міської ради, головам районних у містах,
районних, обласних рад, які утворили відповідні робочі комісії:
1) перелік регуляторних актів, що відповідають принципам
державної регуляторної політики;
2) пеелік регуляторних актів, що не відповідають принципам
державної регуляторної політики та потребують внесення до них
змін;
3) перелік регуляторних актів, що не відповідають принципам
державної регуляторної політики та потребують визнання їх такими,
що втратили чинність, або скасування;
4) стисле обґрунтування включення кожного регуляторного акта
до переліків, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини.
2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування, до
повноважень яких належить розроблення проектів актів органів та
посадових осіб місцевого самоврядування, на основі переліків
регуляторних актів та обґрунтувань, зазначених у частині першій
цієї статті, готують відповідні проекти актів про внесення змін до
відповідних регуляторних актів, визнання їх такими, що втратили
чинність, або їх скасування.

Стаття 8. Узагальнення результатів прискореного перегляду
регуляторних актів та здійснення контролю
за приведенням регуляторних актів
у відповідність із принципами державної
регуляторної політики

1. Загальні переліки регуляторних актів, переліки
регуляторних актів та обґрунтування, зазначені в частині першій
статті 7 цього Закону, протягом 55 днів подаються:
1) сільськими, селищними, міськими головами міст районного
значення - Севастопольській міській державній адміністрації,
відповідній районній державній адміністрації;
2) міськими головами міст республіканського в Автономній
Республіці Крим, обласного значення, головами районних у містах
(крім міст Києва та Севастополя), районних рад - Раді міністрів
Автономної Республіки Крим, відповідній обласній державній
адміністрації;
3) Київським міським головою (щодо регуляторних актів,
прийнятих районними у місті Києві радами, їх органами, посадовими
особами), головами районних у місті Севастополі рад - відповідно
Київській та Севастопольській міській державній адміністрації;
4) головами обласних та Севастопольської міської рад,
Київським міським головою (щодо регуляторних актів, прийнятих
Київською міською радою, її виконавчим органом, Київським міським
головою) - спеціально уповноваженому центральному органу
виконавчої влади з питань державної регуляторної політики.
На письмову вимогу спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики,
Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих
державних адміністрацій їм подаються також тексти регуляторних
актів, зазначених у переліках, на паперових та електронних носіях.
2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади з питань державної регуляторної політики, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві державні
адміністрації протягом 75 днів:

1) аналізують інформацію, що міститься в поданих переліках
регуляторних актів та в обґрунтуваннях до них;
2) проводять у разі потреби повторну експертизу регуляторних
актів на відповідність принципам державної регуляторної політики;
3) перевіряють обґрунтованість включення регуляторних актів
до відповідних переліків;
4) на основі аналізу загальних переліків регуляторних актів,
переліків та обґрунтувань, зазначених у частині першій статті 7
цього Закону, виявляють регуляторні акти, які не були предметом
прискореного перегляду.

3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади з питань державної регуляторної політики, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві державні
адміністрації у разі необґрунтованого включення регуляторних актів
до відповідних переліків або виявлення регуляторних актів, які не
були предметом прискореного перегляду, подають протягом 80 днів
органам та посадовим особам місцевого самоврядування, які їх
прийняли, пропозиції щодо внесення до них змін, визнання їх
такими, що втратили чинність, або їх скасування.
4. Протягом 90 днів органи та посадові особи місцевого
самоврядування, зазначені у частині першій цієї статті, подають
спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з
питань державної регуляторної політики, Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, відповідним місцевим державним адміністраціям
копії актів про внесення змін, про визнання їх такими, що втратили
чинність, або їх скасування за результатами прискореного перегляду
регуляторних актів.
5. У разі якщо протягом 90 днів не будуть визнані такими, що
втратили чинність, або скасовані регуляторні акти, які були
включені до переліків регуляторних актів, що не відповідають
принципам державної регуляторної політики та потребують визнання
їх такими, що втратили чинність, або їх скасування, та регуляторні
акти, щодо яких спеціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади з питань державної регуляторної політики, Рада
міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві державні
адміністрації у строк та в порядку, встановлені частиною третьою
цієї статті, подали пропозиції щодо визнання цих актів такими, що
втратили чинність, або їх скасування, спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади з питань державної регуляторної
політики, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні
місцеві державні адміністрації звертаються до адміністративного
суду з відповідним позовом.
6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні
місцеві державні адміністрації протягом 120 днів подають
спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з
питань державної регуляторної політики за встановленою ним формою
зведену інформацію про результати прискореного перегляду
регуляторних актів.

Стаття 9. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Перебіг строків, установлених цим Законом, починається з
дня набрання ним чинності.
Президент України В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ, 14 грудня 2010 року
N 2784-VI

Отримано з офіц

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва

від 13.01.11 р. № 2
^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ

І. Організаційне забезпечення здійснення перегляду регуляторних актів

Для проведення прискореного перегляду регуляторних актів та залучення до його проведення громадськості, сільськими, селищними, міськими головами, Київським міським головою, головою Севастопольської міської ради, головами районних у містах, районних та обласних рад у п’ятиденний строк утворюються робочі комісії з питань прискореного перегляду регуляторних актів (далі – робочі комісії).

Відповідному регуляторному органу необхідно забезпечити робочу комісію з перегляду повним переліком існуючих чинних регуляторних актів, які були видані цим органом, а також, за вимогою робочої комісії з перегляду, забезпечити текстами та необхідними, пов’язаними з цими регуляторними актами документами, якщо такі відсутні у вільному доступі членів робочої комісії.

Робочій комісії з перегляду необхідно здійснити перегляд кожного регуляторного акта згідно з наданим переліком (методологія здійснення перегляду наводиться нижче) та підготувати:

^ 1) перелік регуляторних актів, що відповідають принципам державної регуляторної політики (далі – Перелік 1);

2) перелік регуляторних актів, що не відповідають принципам державної регуляторної політики та потребують внесення до них змін (далі – Перелік 2);

3) перелік регуляторних актів, що не відповідають принципам державної регуляторної політики та потребують визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування (далі – Перелік 3).

До кожного регуляторного акта також додається стисле обґрунтування включення кожного регуляторного акта до відповідного перелік. (Обґрунтування рекомендується готувати у вигляді висновку, форма якого наведена нижче).

За результатами перегляду робоча комісія з перегляду передає переліки регуляторних актів разом з висновками щодо кожного регуляторного акта керівнику відповідного регуляторного органу.

До Переліку 1 вносяться тільки регуляторі акти, які відповідають всім трьом вищезазначеним критеріям.

Керівник регуляторного органу дає доручення відповідному структурному підрозділу на підготовку проекту рішення з метою скасування регуляторних актів, що визначені у Переліку 3.

Крім того, керівник регуляторного органу дає доручення відповідним структурним підрозділам на підготовку проектів регуляторних актів відповідно до Переліку 2, з подальшим забезпеченням проходження цими проектами регуляторних актів процедур, визначених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
П. Методологія проведення перегляду регуляторних актів робочою комісією з перегляду

Основною умовою проведення перегляду регуляторних актів на їх відповідність принципам державної регуляторної політики є участь громадськості в її здійсненні та забезпечення робочої комісії з перегляду найповнішою інформацією щодо кожного регуляторного акта.

Проведення перегляду регуляторних актів здійснюється з урахуванням основних положень ^ Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308.
Перегляд регуляторних актів здійснюється на відповідність таким критеріям:

- відповідність вимогам актів вищої юридичної сили, а також компетенції відповідного органу;

- економічна доцільність та обґрунтованість існування регуляторного акта;

- економічна ефективність для суб’єктів господарювання, а також прозорість вимог регуляторного акта.

Робоча комісія з перегляду регуляторних актів може самостійно визначити певні регуляторні акти, які будуть підлягати першочерговому перегляду, якщо у її членів наявна інформація щодо назви такого регуляторного акта та невідповідності його вищезазначеним критеріям.
Ш. Відповідність вимогам актів вищої юридичної сили, а також компетенції відповідного органу

Експертиза на відповідність першому критерію, за яким аналізується регуляторний акт, повинна полягати у проведенні аналізу юридичної сили акта(ів), на підставі якого(их) видавався регуляторний акт.

У разі, якщо акт вищої юридичної сили (або його окрема норма), на підставі якого був прийнятий регуляторний акт, втратив чинність, такий регуляторний акт має бути внесений до Переліку 3.

Регуляторний акт також аналізується на предмет виявлення норм, які суперечать або не узгоджуються з нормами актів вищої юридичної сили

Наступним аналізується компетенція регуляторного органу з видачі цього регуляторного акта, яка закріплена у відповідних актах законодавства на сьогоднішній день. Метою такого аналізу є з’ясування, чи був регуляторний акт прийнятий в межах повноважень або поза межами наданих відповідному органу повноважень.

Крім того, необхідно з’ясувати проміжок часу, на який був виданий регуляторний акт (крім тих, дія яких не обмежена часом), та співставити строк дії регуляторного акта, зазначений в ньому, з датою здійснення аналізу.

На цьому етапі перегляду також з’ясовується дотримання порядку підготовки регуляторного акта вимогам Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, а також наявність інформації про офіційне оприлюднення регуляторного акта згідно з вимогами статті 12 цього Закону.

Негативна відповідь в процесі проходження одного з будь-яких етапів аналізу є підставою для внесення регуляторного акта до Переліку 3. У зв’язку з існуванням вищенаведеної підстави перегляд на відповідність регуляторного акта другому та третьому критерію не проводиться.
IV. Економічна доцільність та обґрунтованість існування регуляторного акта

Експертиза регуляторного акта на відповідність другому критерію починається з виявлення наявності аналізу регуляторного впливу до цього регуляторного акта (крім тих, що розроблялися та були прийняті після набрання чинності Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”).

Відсутність аналізу регуляторного впливу до регуляторного акта, який був розроблений і прийнятий після набрання чинності Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, є підставою для внесення такого регуляторного акта до Переліку 3.

Наступним етапом є аналіз досягнення регуляторним актом цілей його прийняття. На цьому етапі мають бути з’ясовані питання:

- чи розв’язана проблема, яку необхідно було вирішити за допомогою регуляторного акта? Якщо проблема розв’язана, то необхідно зазначити, чи може ця проблема знову виникнути, якщо регуляторний акт буде скасований;

- чи потребує вирішення проблеми внесення змін до регуляторного акта і яких саме?;

- які вигоди отримує держава/громада від існування регуляторного акта?;

- чи несуть суб’єкти правовідносин, що регулюються цим регуляторним актом, витрати від дії цього акта і які саме? До суб’єктів правовідносин відносяться три загальні категорії: держава/громада, суб’єкти господарювання, населення;

- чи виникли додаткові проблеми під час існування регуляторного акта?

Для регуляторних актів, до яких був розроблений аналіз регуляторного впливу, відповіді на ці питання необхідно співставити з інформацією та даними, наведеними в аналізі регуляторного впливу.

Згідно з відповідями на ці питання регуляторний акт може бути відразу віднесений до Переліку 3, після чого аналіз на відповідність регуляторного акта третьому критерію не проводиться, або до Переліку 2 з визначенням норм, в які необхідно внести зміни, та суть пропонованих змін і доповнень.

При цьому, якщо регуляторний акт, який пропонується внести до Переліку 2, не буде відповідати третьому критерію, то він підлягає включенню до Переліку 3.
V. Економічна ефективність для суб’єктів господарювання, а також прозорість вимог регуляторного акта

Аналізу на відповідність третьому критерію підлягають регуляторні акти, які на цей момент ще не включені в жодний з трьох переліків або вже включені до Переліку 2.

Основним підходом у проведені перегляду за третім критерієм є врахування громадської думки - представників суб’єктів господарювання та об’єднань громадян, включених в робочу комісію з перегляду, та залучених незалежних експертів (за наявності).

Представники громадськості проводять аналіз складу та розміру витрат (як грошових, так і часових) при здійсненні господарської діяльності, які виникають внаслідок дії цього регуляторного акта (за наявності таких обґрунтованих витрат).

При цьому, якщо розмір витрат може бути знівельований внесенням певної зміни до норми цього акта, то у висновку зазначається необхідність такої зміни. Якщо зменшення розміру витрат суб’єктів господарювання за рахунок внесення відповідних змін є неможливим, то такий регуляторний акт підлягає внесенню до Переліку 3.

Останнім етапом перегляду регуляторного акта є його аналіз на прозорість норм.

Членами робочої комісії визначаються норми, які є частково або повністю незрозумілими для виконання суб’єктами господарської діяльності. Виявленню також підлягають норми, які можна неоднозначно трактувати в процесі застосування регуляторного акта і які можуть бути по різному розтлумачені, та потягнути корупційні діяння з боку посадових осіб.

У разі невідповідності регуляторного акта третьому критерію, він вноситься до Переліку 3.

Регуляторний акт, який не відповідає третьому критерію, може бути внесений до Переліку 2, тільки за умови, якщо робочою групою з перегляду будуть запропоновані зміни та доповнення до такого акта, які позитивно вплинуть на його економічну ефективність для суб’єктів господарювання, а також усунуть непрозорість та неоднозначність трактування норм регуляторного акта.
VІ. Узагальнення результатів перегляду

Переліки 2 та 3 разом з відповідними обґрунтуваннями протягом 55 днів з дня початку прискореного перегляду подаються:

1) сільськими, селищними, міськими головами міст районного значення - Севастопольській міській державній адміністрації, відповідній районній державній адміністрації;

2) міськими головами міст республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного значення, головами районних у містах (крім міст Києва та Севастополя), районних рад - Раді міністрів Автономної Республіки Крим, відповідній обласній державній адміністрації;

3) Київським міським головою (щодо регуляторних актів, прийнятих районними у місті Києві радами, їх органами, посадовими особами), головами районних у місті Севастополі рад – відповідно Київській та Севастопольській міській державній адміністрації;

4) головами обласних та Севастопольської міської рад, Київським міським головою (щодо регуляторних актів, прийнятих Київською міською радою, її виконавчим органом, Київським міським головою) - спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики.

На письмову вимогу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих державних адміністрацій їм подаються також тексти регуляторних актів, зазначених у переліках, на паперових та електронних носіях.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної регуляторної політики, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві державні адміністрації протягом 75 днів:

1) аналізують інформацію, що міститься в поданих переліках регуляторних актів та в обґрунтуваннях до них;

2) у разі потреби проводять повторну експертизу регуляторних актів на відповідність принципам державної регуляторної політики;

3) перевіряють обґрунтованість включення регуляторних актів до відповідних переліків;

4) на основі аналізу загальних переліків регуляторних актів, переліків та обґрунтувань, зазначених у частині першій статті 7 цього Закону, виявляють регуляторні акти, які не були предметом прискореного перегляду.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної регуляторної політики, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві державні адміністрації у разі необґрунтованого включення регуляторних актів до відповідних переліків або виявлення регуляторних актів, які не були предметом прискореного перегляду, протягом 80 днів з дня початку прискореного перегляду подають органам та посадовим особам місцевого самоврядування, які їх прийняли, пропозиції щодо внесення до них змін, визнання їх такими, що втратили чинність, або їх скасування.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування, залучені до прискореного перегляду, протягом 90 днів подають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, відповідним місцевим державним адміністраціям копії актів про внесення змін, про визнання такими, що втратили чинність, або їх скасування за результатами прискореного перегляду регуляторних актів.

У разі якщо протягом 90 днів не будуть визнані такими, що втратили чинність, або скасовані регуляторні акти, які були включені до переліків 2 та 3, а також регуляторні акти, стосовно яких спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної регуляторної політики, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві державні адміністрації подали пропозиції щодо визнання цих актів такими, що втратили чинність, або їх скасування, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної регуляторної політики, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві державні адміністрації звертаються до адміністративного суду з відповідним позовом.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві державні адміністрації протягом 120 днів подають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики за встановленою ним формою зведену інформацію про результати прискореного перегляду регуляторних актів.

Додаток
Форма

висновку з відповідності регуляторного акта принципам державної регуляторної політики
Назва РА __________________________________________________________________
Дата прийняття _____________ № прийняття ______
Орган, що прийняв _________________________________________________________
І. Критерій № 1: відповідність вимогам актів вищої юридичної сили, а також компетенції відповідного органу
1. Юридична сила акта, на підставі якого був виданий РА: чинний / нечинний
2. Компетенція органа на видачу РА: в межах / поза межами повноважень
3. Наявність норм, які суперечать або не узгоджуються з нормами актів вищої юридичної сили: так / ні
Номер пункту РА, що суперечить чи не узгоджується: ____________________________
Назва акта законодавства та номер статті (пункту, частини): ________________________
4. Строк дії РА: необмежений / закінчився / не закінчився (в цьому випадку необхідно зазначити строк, який залишився до закінчення дії РА)
5. РА був офіційно оприлюднений: так / ні
Висновок за Критерієм № 1: відповідає / не відповідає


ІІ. Критерій № 2: економічна доцільність та обґрунтованість існування РА
1. Наявність аналізу регуляторного впливу: так/ ні (заповнюється тільки для РА, які розроблені та прийняті після набрання чинності Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» і є регуляторними актами)
2. Проблема, на розв’язання якої був виданий РА, вирішена: так / ні
3. Імовірність виникнення проблеми, якщо РА буде скасований: існує / не існує
4.Вигоди держави від дії РА: ___________________________________________________
5. Витрати від дії РА: для держави/громади ______________________________________________
для суб’єктів господарювання _______________________________
для населення _____________________________________________
6. Вирішення проблеми потребує внесення змін до РА: так / ні
№ пункту РА, який пропонується змінити: ________
Суть змін: _________________________________________________________________
7. Додаткові проблеми, пов’язані з дією РА: виникли / не виникли
Суть додаткових проблем: _____________________________________________________
Висновок за критерієм № 2: включити до Переліку _________________ / провести експертизу на відповідність критерію № 3.

ІІІ. Критерій № 3: економічна ефективність для суб’єктів господарювання, а також прозорість вимог регуляторного акта
1. Дія РА призводить до витрат суб’єктів господарювання: так / ні
Грошові витрати: _______________________________________________________
Часові витрати: _______________________________________________________
2. Зміни, які зменшать розмір витрат суб’єктів господарювання: існують / не існують
№ пункту РА, який необхідно змінити: ________________________________________
Зміст зміни: _________________________________________________________________
3. Норми РА прозорі і однозначно трактуються: так / ні
Зміни, які позитивно вплинуть на прозорість та однозначність трактування норм РА: існують / не існують
№ пункту РА, який необхідно змінити: ________________________________________
Зміст зміни: __________________________________________________________________
Висновок з перегляду: включити РА до переліку _________________________________


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва

від 13.01.11 р. № 2

^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ФОРМУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

РОБОЧИХ КОМІСІЙ З ПИТАНЬ ПРИСКОРЕНОГО ПЕРЕГЛЯДУ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ
З метою забезпечення прозорості та урахування ініціатив суб’єктів господарювання, об’єднань роботодавців, споживачів, представників наукових установ органи місцевого самоврядування опубліковують повідомлення про створення робочої комісії з прискореного перегляду регуляторних актів (далі – робочі комісії) у засобах масової інформації, на офіційних WEB-порталах із зазначенням терміну та способу подання пропозицій щодо кандидатур, адресу та контактний телефон для прийняття пропозицій щодо кандидатур для участі у роботі комісій.

Для забезпечення необхідної регламентації та ефективності діяльності робочих груп, доцільно включити до складу кожної з таких робочих груп не менше половини представників об’єднань суб’єктів господарювання, об’єднань роботодавців, об’єднань споживачів та представників наукових установ.

Формування робочої комісії доцільно здійснювати відповідно до такого правила: при визначенні кількісного складу робочої комісії необхідно виходити з потреб забезпечення необхідного рівня представництва усіх сторін та ефективної роботи. З огляду на це, кількість учасників робочої комісії не може бути встановлена нормативно і обмежена чиїмось рішенням.

При визначенні потенційних учасників робочої комісії зі сторони представників об’єднань суб’єктів господарювання, об’єднань роботодавців та об’єднань споживачів, слід виходити із забезпечення максимально можливого рівня представництва. Тобто, як потенційні учасники в першу чергу мають розглядатися найбільші та найактивніші громадські та підприємницькі об’єднання, представництво яких має бути забезпечене переважно першими особами таких об’єднань, що можуть постійно брати участь у засіданнях робочої комісії.

Зазначене вище допоможе забезпечити високий статус робочих груп, незмінність складу, прозорість та ефективність їхньої діяльності.

При визначенні кандидатур членів робочої комісії - експертів, науковців, юристів необхідно враховувати наступні вимоги:

- зазначена категорія членів робочої комісії повинна залучатися з наукових установ або підприємств, юридичних фірм, консалтингових, аудиторських компаній тощо;

- досвід практичної діяльності у відповідній сфері;

- досвід участі у громадських заходах: робочих комісіях, круглих столах, конференціях.

В якості членів робочої комісії на обласному та районному рівнях пропонується також залучити представників територіального органу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідній області.

^ Про сформований склад робочих груп, порядок їх роботи доцільно прийняти рішення керівника регуляторного органу.

Основною формою роботи робочої комісії є засідання, які скликаються її керівником.

Засідання сформованої робочої комісії пропонується скликати з обов’язковим повідомленням усіх членів робочої комісії про дату, час та місце проведення засідання та його порядок денний. Засідання проводяться в приміщенні відповідної ради.

Усім членам робочої комісії повинні бути надані тексти регуляторних актів, які будуть аналізуватися на черговому засіданні не менш ніж за день до дати проведення чергового засідання.

Засідання робочої комісії повинен вести її голова або, у разі його відсутності, секретар. У разі невиконання ними цієї функції робоча комісія зі свого складу визначає головуючого на засіданні.

Засідання робочої комісії є повноважним, якщо в ньому бере участь не менш як половина її загального складу.

Усі рішення на засіданні робочої комісії приймаються більшістю від загальної кількості членів робочої комісії. У випадку, якщо кількість членів робочої комісії є парною і за або проти певного рішення або питання проголосувала половина членів робочої комісії, голос головуючого на засіданні має вирішальне значення.

На засіданні робочої комісії ведеться протокол, що підписується головуючим на засіданні робочої комісії.

При складанні переліку регуляторних актів органу, що утворив відповідну робочу комісію, керівникові відповідного органу рекомендується прийняти рішення, згідно з яким усі структурні підрозділи відповідного органу повинні надати у семиденний строк на розгляд робочої комісії переліки та, у разі потреби, тексти прийнятих відповідними структурними підрозділами регуляторних актів (в паперовому або електронному вигляді).

При складанні трьох переліків регуляторних актів (тих, що не відповідають принципам державної регуляторної політики і підлягають перегляду шляхом внесення до них змін; тих, що відповідають принципам державної регуляторної політики і не потребують внесення до них змін; тих, що підлягають негайному скасуванню), відповідні переліки та експертні висновки до регуляторних актів оформлюються додатками до протоколів засідань робочої комісії. Відповідні переліки повинні бути підписані усіма членами робочої комісії.

^ Член робочої комісії, який бере участь у її засіданні і не згоден з рішенням, прийнятим на засіданні, в тому числі з рішенням щодо включення або не включення регуляторного акта до того або іншого переліку, має право висловити у письмовій формі окрему думку, яка додається до відповідного протоколу засідання робочої комісії.

Для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення належного виконання робочою групою своїх повноважень, робочій комісії рекомендується залучати відповідних спеціалістів, технічних працівників.

Регуляторним органам пропонується забезпечити робочу комісію приміщенням, засобами зв’язку, технікою, а також відповідними спеціалістами та технічними працівниками, яких робоча комісія вважатиме за необхідне долучити до своєї роботи.

Робочі комісії повинні у дев’яностоденний строк провести аналіз регуляторних актів відповідних рад. Під проведення аналізу підпадають всі чинні регуляторні акти незалежно від того, коли вони були видані. Кожен регуляторний акт, прийнятий органом або посадовою особою місцевого самоврядування, підлягає аналізу на відповідність принципам державної регуляторної політики.


Начало формы



Конец формы


                                                          
^ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 11 березня 2004 р. N 308
Київ



Про затвердження методик проведення
аналізу впливу та відстеження результативності
регуляторного акта
Відповідно до статей 8 і 10 Закону України "Про засади
державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"
( 1160-15 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити такі, що додаються:

Методику проведення аналізу впливу регуляторного акта;

Методику відстеження результативності регуляторного акта.

2. Державному комітетові з питань регуляторної політики та
підприємництва надавати у разі потреби роз'яснення щодо
застосування методик, затверджених цією постановою.

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету
Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 767 ( 767-2000-п ) "Про
затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки обґрунтування
проектів регуляторних актів" (Офіційний вісник України, 2000 р.,
N 19, ст. 788).
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Інд. 25
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 березня 2004 р. N 308

^ МЕТОДИКА
проведення аналізу впливу регуляторного акта




1. Ця Методика встановлює вимоги до проведення аналізу впливу
регуляторного акта (далі - аналіз), проект якого розроблений
регуляторним органом. Аналіз проводиться до оприлюднення проекту
акта. Вимоги цієї Методики не поширюються на проекти регуляторних
актів, розроблювані Національним банком.

2. У разі коли проект регуляторного акта (далі - проект)
одночасно містить норми, що регулюють господарські або
адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими
органами державної влади та суб'єктами господарювання, і норми, що
регулюють інші суспільні відносини, а також конкретні приписи,
проведення аналізу здійснюється лише стосовно норм, які регулюють
господарські або адміністративні відносини між зазначеними
органами та суб'єктами.

3. У процесі проведення аналізу:

визначається проблема, яку передбачається розв'язати шляхом
державного регулювання;

визначаються цілі державного регулювання;

визначаються та оцінюються усі прийнятні альтернативні
способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо
переваги обраного способу;

описуються механізм, який пропонується застосувати для
розв'язання проблеми, і відповідні заходи;

обґрунтовуються можливості досягнення визначених цілей у разі
прийняття регуляторного акта;

визначаються очікувані результати прийняття акта;

обґрунтовується запропонований строк дії акта (у разі
обмеження цього строку);

визначаються показники результативності акта;

визначаються заходи, з допомогою яких буде здійснюватися
відстеження результативності акта.

4. При визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати
шляхом державного регулювання, зазначаються причини та умови
виникнення проблеми; обґрунтування неможливості її розв'язання за
допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів;
суб'єкти, на яких проблема справляє негативний вплив.

5. При визначенні та оцінці усіх прийнятних альтернативних
способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не
менше ніж два можливих способи; оцінка кожного із способів;
причини відмови від застосування альтернативних способів
розв'язання проблеми; аргументи щодо переваги обраного способу.

6. В описі механізму, який пропонується застосувати для
розв'язання проблеми, і відповідних заходів наводяться основні
принципи і способи досягнення цілей державного регулювання та
визначається ступінь їх ефективності.

7. При обґрунтуванні можливості досягнення цілей у разі
прийняття регуляторного акта наводиться оцінка впливу зовнішніх
факторів на дію акта з визначенням та порівнянням позитивних і
негативних обставин, які можуть впливати на виконання вимог акта;
оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта органами
державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та
юридичними особами; характеристика механізму повної або часткової
компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків
дії акта; а також зазначається періодичність здійснення державного
контролю та нагляду за додержанням вимог акта.

8. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного
акта провадиться із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у
простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або
складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей)
формі.

Для проведення аналізу вигод та витрат установлюється певний
період. Розмір кожної вигоди та витрати обчислюється з
використанням статистичних даних, даних наукових досліджень та
опитувань, а також даних, одержаних з інших джерел. На підставі
обчисленого розміру кожної вигоди та витрати підсумовується
загальний розмір.

9. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного
акта здійснюється з урахуванням достатності цього строку для
розв'язання проблеми та досягнення цілей державного регулювання.

10. Прогнозні значення показників результативності
регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після
набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і
державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на
яких поширюватиметься дія акта;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами
господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням
вимог акта;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або
фізичних осіб з основних положень акта.

11. Прогнозні значення показників результативності
регуляторного акта можуть бути виражені у кількісній формі. У разі
неможливості обчислення розмірів тієї чи іншої вигоди або витрати
наводиться текстовий опис результативності акта.

12. При визначенні заходів, з допомогою яких буде
здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта,
зазначаються строки проведення базового та повторного відстеження
результативності акта; вид даних (статистичних, наукових
досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого
відстеження; групи осіб, що відбиратимуться для участі у
відповідному опитуванні; наукові установи, що залучатимуться для
відстеження.

13. Результати аналізу викладаються у письмовій формі і
підписуються розробником проекту, а в разі, коли розробником
проекту є регуляторний орган, інший орган, установа чи
організація, - керівником органу, установи чи організації.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 березня 2004 р. N 308

^ МЕТОДИКА
відстеження результативності регуляторного акта




1. Ця Методика встановлює вимоги для здійснення відстеження
результативності прийнятого регуляторного акта
(далі - відстеження). Вимоги цієї Методики не поширюються на
регуляторні акти, прийняті Національним банком.

2. Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне
та періодичне відстеження у межах строків, установлених статтею 10
Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності" ( 1160-15 ).

Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності
регуляторним актом або більшістю його положень з метою оцінки
стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія
акта.

Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання
чинності актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж
через два роки, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв
цей акт, не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня
досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та
якісні значення показників результативності акта порівнюються із
значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового
відстеження.

Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки починаючи
з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у
разі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було
продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених
цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників
результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних
показників, що встановлені під час повторного відстеження.

3. У процесі відстеження встановлюється кількісне та якісне
значення для кожного показника результативності, визначеного під
час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

4. Базове, повторне та періодичне відстеження здійснюється на
основі показників і даних, визначених під час проведення аналізу
впливу регуляторного акта.

5. Види даних, що використовуються для відстеження,
визначаються регуляторним органом.

6. У разі коли для встановлення кількісних та якісних значень
показників результативності регуляторного акта необхідна
інформація, якої не містять статистичні дані та дані наукових
досліджень, проводиться опитування сукупності респондентів в усній
чи письмовій формі (далі - опитування).

7. Для встановлення кількісних та якісних значень показників
результативності регуляторного акта можуть використовуватися
статистичні дані за відповідний період, що передує даті початку
виконання заходів з відстеження, а для базового відстеження - даті
набрання чинності актом або більшістю його положень.

8. Проведення опитування під час відстеження включає
визначення сукупності осіб, які повинні виконувати вимоги
регуляторного акта (далі - цільова група); складення анкети;
збирання інформації; створення бази даних опитування, їх обробку
та аналіз.

9. Для визначення складу цільової групи можуть
використовуватися відкриті для загального доступу дані реєстрів,
що ведуться регуляторними органами та іншими органами державної
влади.

10. Чисельність цільової групи, яка визначається для
повторного відстеження з використанням опитування, повинна
дорівнювати чисельності цільової групи, яка була визначена для
базового відстеження.

11. Під час повторного і періодичного відстеження
застосовуються ті самі підходи до визначення складу цільової групи
та вибіркової сукупності (частина цільової групи, яка відбирається
для участі в опитуванні за допомогою спеціальних методів для
достовірного відображення структури та основних характеристик цієї
групи), що і для базового відстеження.

У разі коли чисельність цільової групи не перевищує 150 осіб,
опитуються усі респонденти цільової групи без визначення
вибіркової сукупності.

12. Підставою для складення анкети під час базового,
повторного і періодичного відстеження є кількісні та якісні
значення показників результативності регуляторного акта,
встановлені під час проведення аналізу його впливу.

Після виконання відповідних заходів готується звіт окремо для
базового, повторного і періодичного відстеження, який
оприлюднюється в установленому порядку.

13. У звіті про результати відстеження зазначаються:

вид та назва регуляторного акта, результативність якого
відстежується, дата його прийняття та номер (у разі базового
відстеження дата прийняття і номер акта не зазначаються);

назва виконавця заходів з відстеження;

цілі прийняття акта;

строк виконання заходів з відстеження;

тип відстеження (базове, повторне або періодичне);

методи одержання результатів відстеження;

дані та припущення, на основі яких відстежувалася
результативність, а також способи одержання даних;

кількісні та якісні значення показників результативності
акта;

оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня
досягнення визначених цілей.

14. Звіт про відстеження підписується керівником
регуляторного органу.

( Текст взято з сайту Верховної Ради України )


За консультаціями та для участі у роботі робочих комісій з питань прискореного перегляду регуляторних актів звертатись до представника територіального органу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Хмельницькій області Трачук Діни Михайлівни (м.Хмельницький, вул. Грушевського, 87/2, тел./факс (0382) 76-41-25, mail: dina61@ukr.net)