asyan.org
добавить свой файл
1

Застосування технології критичного мислення на уроках хімії як засіб підвищення пізнавального інтересу учнів до предмету

Панченко Дар’я Володимирівна

ДНЗ «Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну»

Сучасна ситуація вимагає застосування сучасних освітніх технологій, які покликані сприяти підвищенню ефективності навчання. Однією з таких технологій є технологія критичного мислення, яка, на мій погляд, оптимальніше інших реалізує інтерактивний і особистісно-орієнтовний підходи в освітній системі.

Технологія "Розвиток критичного мислення" розроблена Міжнародною асоціацією читання університету Північної Айови і коледжів Хобарда і Уільяма Сміта. Автори програми - Чарльз Темпл, Джінні Стіл, Курт Мередіт. Ця технологія є системою стратегій і методичних прийомів, призначених для використання в різних предметних галузях, видах і формах роботи.

Застосування технології критичного мислення допомагає вчителю активізувати слабких учнів, налаштовує їх на відтворення матеріалу, який вивчається, через мотивацію своєї життєвої позиції.

Формування критичного мислення в період розширення інформаційного простору набуває особливої актуальності. Під критичним мисленням в навчальній діяльності розуміють сукупність якостей і умінь, що обумовлюють високий рівень дослідницької культури учня і викладача, а також "мислення оцінююче, рефлексійне", для якого знання є не кінцевою, а відправною точкою, аргументоване і логічне мислення, яке базується на особистому досвіді і перевірених фактах. [2, c. 5]

В основі технології формування критичного мислення через читання і письмо лежить теорія осмисленого навчання Л.С. Вигоцького "…будь-який роздум є результат внутрішньої суперечки, так, якби людина повторювала по відношенню до себе ті форми і способи поведінки, які вона застосовувала раніше до інших", а також ідеї Д. Дьюї, Ж. Піаже і Л.С.Вигоцького про творчу співпрацю учня і вчителя, про необхідність розвитку в учнях аналітично-творчого підходу до будь-якого матеріалу. [1, c. 243-268]

В якості цілей при вивченні, зокрема, хімії виступає не лише навчання в цілому, при якому змістом будуть практичні знання, навички і уміння, а й становлення особистості. При цьому важливо сформувати в учнів комплекс медіаосвітніх вмінь, які включають:

- знаходити інформацію, яку вимагають, у різних джерелах;

- критично осмислювати інформацію, інтерпретувати її, розуміти зміст, адресну спрямованість, мету інформування;

- систематизувати інформацію за заданими ознаками;

- переводити візуальну інформацію у вербальну знакову систему і навпаки;

- видозмінювати об'єм, форму, знакову систему інформації;

- знаходити помилки в інформації, сприймати альтернативні точки зору і висловлювати обґрунтовані аргументи;

- встановлювати асоціативні і практично доцільні зв'язки між інформаційними повідомленнями;

- вміти тривалий час (семестр, навчальний рік або інший відрізок часу) збирати і систематизувати тематичну інформацію;

- вміти вирізняти головне в інформаційному повідомленні, відокремлювати його від "білого шуму" тощо. [4]

Суть медіаосвіти ясно відображується в думках Я.А. Коменського, що "вчитель повинен думати про те, щоб спочатку зробити учня придатним для сприйняття освіти. Вчитель, перш ніж сповнювати учня своїми настановами, спочатку повинен будити в учневі прагнення до освіти, робити учня, принаймні, придатним до освіти". Не обсяг знань або кількість інформації, вкладена в голову учня, є метою освіти, а те, як вміє керувати цією інформацією: шукати, найкращим способом привласнювати, знаходити в ній сенс, застосовувати в житті. Не привласнення "готових" знань, а конструювання їх, які народжуються в процесі навчання.

Кожному етапу уроку властиві власні методичні прийоми і техніка, спрямовані на виконання завдань етапу, деякі з яких приведені нижче. Комбінуючи їх, вчитель може планувати уроки відповідно до рівня зрілості учнів, цілей уроку і об'єму учбового матеріалу. Можливість комбінування технік має важливе значення і для самого педагога - він може вільно почувати себе, працюючи за цією технологією, адаптуючи її відповідно до своїх переваг, цілей і завдань. Комбінування прийомів допомагає досягти і кінцеву мету застосування технології критичного мислення - навчити дітей застосовувати цю технологію самостійно, щоб вони могли стати незалежними, грамотними мислителями і із задоволенням вчилися впродовж усього життя. [2, c. 15]

^ Прийоми технології розвитку критичного мислення.

Прийоми стадії виклику. Вірні і невірні твердження (чи "вірите ви"), ключові слова.
Кластери. Виділення смислових одиниць тексту і графічне оформлення в певному порядку у вигляді грони.

Інсерт. Під час читання тексту необхідно робити на полях позначки, а після прочитання тексту, заповнити таблицю, де значки стануть заголовками граф таблиці. У таблицю коротко заносяться відомості з тексту.
^ Ефективна лекція. Матеріал лекції ділиться на смислові одиниці, передача кожної з них будується в технологічному циклі "виклик - осмислення - рефлексія". Для організації діяльності використовується прийом "Бортовий журнал".
^ Дерево пророцтв. Цей прийом допомагає будувати припущення з приводу розвитку сюжетної лінії в розповіді, повісті.

Щоденники і бортові журнали. Графічні форми організації матеріалу можуть стати провідним прийомом на смисловій стадії. Бортові журнали – узагальнююча назва різних прийомів навчального листа, згідно яким учні, під час вивчення теми, записують свої думки.

^ Товсті і тонкі питання. Таблиця "Товстих" і " Тонких" питань може бути використана на будь-якій з трьох фаз уроку: на стадії виклику - це питання до вивчення теми, на стадії осмислення - спосіб активної фіксації питань по ходу читання, слухання, при роздумі - демонстрація розуміння пройденого.

Таблиці. Існує безліч способів графічної організації матеріалу. Серед них найпоширенішими є таблиці. Розглянемо декілька табличних форм. Це концептуальна таблиця, зведена таблиця, таблиця-синтез, таблиця "знаю-хочу взнати-дізнався", таблиця "Що? Де? Коли? Чому"?.

^ Читання із зупинками. Робота з художніми текстами. Особливості художніх текстів і можливості роботи з ними.

Робота в группах. Учень засвоює швидко і якісно лише те, що тут же після отримання нової інформації застосовує на ділі або передає іншим. Метою прийому "Зигзаг" є вивчення і систематизація великого за об'ємом матеріалу, на текстах меншого об'єму застосовується прийом "Зигзаг-2" (автор Славін), гра "Як ви думаєте"? - гра з картками для групи з 4-х - 6-ти чоловік.

Дискусії. Це технології, які виробляють в учнів досвід спільної діяльності. Дискусія "спільний пошук" зачіпає один з аспектів тексту, "Перехресна дискусія" (Олверманн) дозволяє побачити текст в цілому, його ідею, проблеми.
Лист. Прийом, що дозволяє висловити свою точку зору стосовно людини - "Нарис на основі інтерв'ю", створення "особового" тексту. Форми письмової рефлексії: Синквейн, Есе.

^ Прийоми проведення рефлексії. Усна форма. "Дворядний круглий стіл" має за мету обмін думками з найбільш актуальної проблеми для учасників. Письмова форма. Портфоліо.

^ Стратегія "Fishbone". Модель постановки і вирішення проблеми, дозволяє описати і спробувати вирішити ціле коло проблем (поле проблем).
Стратегія " РАФТ". Соціально-ігрове завдання: Р(оль) А(удитория) Ф(орма) Т(ема). [3]

Я пропоную більш детально розглянути один із методичних прийомів технології розвитку критичного мислення - заповнення кластерів.

"Кластер" в перекладі з англійського - осередок, з латинського - грона, пучок, сузір'я. У освіті кластер - це графічно оформлена в певному порядку у вигляді грони сукупність смислових одиниць тексту. У центрі - назва теми, проблеми, навколо неї - судження - великі смислові одиниці, що з'єднуються з різноманітними аргументами, фактами, прикладами. Таким чином, кластер - це графічна організація матеріалу, що показує смислові поля того або іншого поняття.

Складання кластера на уроках хімії дозволяє учням вільно і відкрито думати з приводу якої-небудь теми. Учень записує в центрі листа ключове поняття, а від нього малює в різні боки стрілки-промені, які сполучають це слово з іншими, від яких промені розходяться далі і далі.

Кластер використовую на різних етапах уроку, при вивченні різних тем курсу хімії. Наприклад, на стадії виклику - для стимулювання розумової діяльності, систематизації наявної інформації і виявлення можливих областей недостатнього знання.

^ На стадії осмислення застосовую цей прийом для структуризації учбового матеріалу. Кластер дозволяє фіксувати фрагменти нової інформації.

На стадіях рефлексії, тобто при підведенні підсумків вивчення матеріалу, учні, групуючи поняття відповідно до індивідуальних уявлень, графічно зображують логічні зв'язки між ними, що дає можливість відобразити індивідуальні результати навчання.

Зазвичай, на початку уроку пропоную учням виписати ключові слова по темі, що вивчається, і в ході обдумування графічно зображувати логічні зв'язки між цими поняттями. Так, на початку вивчення теми "Арени" учні створюють довільний або несистемний кластер, тобто, спираючись на наявні знання, самостійно визначають питання, які вивчатимуть в цій темі: визначення, гомологічний ряд, одержання, будова, номенклатура, ізомерія, фізичні і хімічні властивості, застосування аренів. Записую інформацію на дошці або листі ватману спочатку в тому порядку, в якому її пропонують учні, а потім після пояснення матеріалу учні перебудовують кластер.

Прочитавши текст підручника або прослухавши пояснення вчителя, учні легко можуть побудувати логічніший кластер.

Прийом складання кластера може бути використаний для організації індивідуальної і групової роботи як в класі, так і вдома.

Графічне, наочне відтворення інформації допомагає учням зрозуміти структуру поняття, явища, легше сприймати ідеї своїх однокласників і висувати власні, виділяти головне і робити правильні висновки. Використання кластерів дозволяє активізувати учнів на початковому етапі уроку і узагальнити отримані знання наприкінці.

Ця технологія сприяє формуванню наступних умінь:

  1. Мислити логічно;

  2. Виражати свою думку зв'язно, чітко, логічно;

  3. Запам'ятовувати і оцінювати факти;

  4. Формувати свою точку зору, думку, самостійно працюючи над новим матеріалом;

  5. Уміти відстоювати свою позицію. [4]

Пропоную декілька прикладів складання кластера.
Кластер «Спирти»

Спирти


визначення класифікація номенклатура



визначення насичені одноатомні спирти будова




властивості ізомерія використання одержання


загальні способи

фізичні
номенклатура


специфічні

способи


хімічні






Кластер «Метали»


Кластер «Арени»


Список використаних джерел

  1. Выготский Л.С. Проблема возраста// В кн.: Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т.- Т.4.- М.: Педагогика, 1984.

  2. Загашев И. О., Заир-Бек С. И., Муштавинская И. В. Учим детей мыслить критически. СПб : Альянс-Дельта совм. с изд-вом «Речь», 2003.

  3. Информационный банк современного учителя

http://kmspb.narod.ru/posobie/priem.htm

4. Фестиваль педагогических идей http://festival/1september.ru