asyan.org
добавить свой файл
1

Година спілкування з батьками «П’ять мов любові до дітей»

М. Семенів, практичний психолог

Черніївської ЗОШ І-ІІІ ст.

Тисменицької районної ради

Якщо ви зацікавлені, щоб ваша дитина виростала гармонійною особистістю та хочете налагодити з нею, діалог взаєморозуміння, навчіться розмовляти мовою, яка властива маленькій людині. Цих мов у кожної дитини є п’ять, проте одна з них завжди домінує. Як її визначити, як навчитися вправно спілкуватися, як бути вимогливими і водночас люблячими батьками?

Розпочинаємо діалог із батьками, який може проводити учитель, класний керівник, психолог.

^ Любов – це основа

  1. Згадайте випадки, коли ви відчували любов до своєї дитини або виражали її.Чи це частіше стосувалося цінності дитини як особи, чи радше її досягнень, позитивних якостей? Іншими словами: чи ваша любов необмежена, чи радше залежить від певних умов?

  2. У яких ситуаціях ви відмовляли дитині у своїй любові? Чи це трапляється тоді, коли дитина не справдила ваших сподівань? Якщо так – визначте для себе спосіб поєднати необмежену любов із відповідним навчанням та дисципліною.

  3. За шкалою від нуля до десяти визначте рівень задоволення емоційних потреб дитини. Подумайте, як можна підняти цей рівень. Наступного тижня кожного дня зосереджуйте свою увагу на трьох способах, як цього досягти.

  4. Поверніться пам’яттю до своїх приємних спогадів дитинства. Як ваші батьки задовольняли ваші емоційні потреби і як це позначалося на вашій самооцінці? Які добрі спогади ви залишаєте своїм дітям і як це пов’язано з необмеженою любов’ю?

  5. Поспостерігайте за поведінкою своїх дітей. Що вам найбільше подобається? Що найважче сприйняти? З чим ви можете змиритися, а на що мусите зреагувати?

^ Для обговорення

Любов, обмежена певними умовами, породжує у дитини почуття загрози, тривоги, низьку самооцінку і гнів. Якою мірою ваша дитина виявляє назовні такі почуття? Дайте можливість батькам у групі поділитися випадками, коли їхня любов була обмеженою певними умовами. Учасники обговорення можуть також запропонувати, як любити свою дитину без огляду на якісь умови.
^ Перша мова любові: фізичний дотик

  1. Як у вашій сім’ї ставляться до фізичних доторків? Чи ваші батьки обнімали й цілували вас, чи мали якісь ще інші фізичні вияви почуття? Який вплив це справило на ваше доросле життя?

  2. Спираючись на спостереження, які містяться у цій частині, чи можете сказати, що ваші діти отримують досить фізичних доторків? Поясніть чому.

  3. Які є особливі вияви прагнення фізичних доторків? Як може такий фізичний контакт, як борюкання, задовольняти емоційні потреби дитини? Коли фізичний дотик може зранити дитину? За яких умов фізичний дотик недоречний?

  4. Обговоріть, яких ще форм фізичних доторків, окрім звичних обіймів і поцілунків, може потребувати дитина. Окресліть можливості запровадження їх у практику.

  5. Упродовж наступного тижня запроваджуйте щораз більше фізичних доторків у спілкуванні зі своїми дітьми, проте пильнуйте, щоб вони відповідали їхньому вікові, а також зважали на особу кожного з них. Визначте ефект своїх дій і реакцію дітей.


^ Для обговорення

Подумайте, чи може фізичний доторк бути головною мовою когось із ваших дітей. Якщо так, поясніть, чому ви дійшли такого висновку. Окрім того, нехай учасники групи поділяться спогадами із власного дитинства і виявлять ставлення до фізичних доторків – позитивне чи негативне. Чого ви можете навчитися з їхнього досвіду?
^ Друга мова любові: слова утвердження

  1. Які особливі фрази з вашого дитинства справили вплив на подальшу вашу самореалізацію? Розгляньте як позитивні, так і негативні слова, які вплинули на вас, без огляду на те, чи вони були слушними.

  2. А тепер спитайте у кожної своєї дитини. Виберіть, одну позитивну й одну негативну фразу, які вплинули на їхню поведінку у той чи той спосіб. Тоді, опинившись з дитиною віч – на – віч, ще раз потвердіть те позитивне, що ви їй говорили, аби звести до мінімуму вплив негативних фраз.

  3. Дуже часто ми відчуваємо любов і ніжність до своїх дітей і думаємо, що вони це розуміють. Та оскільки діти мислять конкретно, вони можуть цього не вловлювати. Наступний тиждень кожного разу, коли відчуваєте любов до дитини, виражайте це словами, наскільки це можливо. У кінці тижня спитайте їх, чи стали вони ліпше розуміти вашу любов до них.

  4. Безпосереднє вираження любові словами завжди доречне, проте це потрібно доповнювати особливими словами. Виберіть місце, яке дитині дуже подобається, і там, у найбільш відповідний для цього момент, скажіть дитині, чому ви її любите. Намагайтеся спирати свої пояснення на тому, ким дитина є, а не на тому, як вона поводиться.

  5. Важливим вираженням любові можуть бути слова заохочення. Якщо ви заохочуєте і підбадьорюєте за різних умов, то можете записувати це, а тоді вибрати спосіб, як це застосовувати до дитини, зважаючи на її вік та обставини. Спершу розпитайте дітей, у чому вони найбільше потребують допомоги або де зазнали труднощів.

  6. Коли гнів перекреслював ваші навіть найбільш позитивні слова? Попросіть вибачення за ті випадки, коли ваш гнів, хоч, може, і справедливий, вразив ваші стосунки з дитиною

^ Для обговорення

Нашим найбільшим ворогом є гнів, який виражається також вербально. Обговоріть конструктивні способи запровадження дисципліни і виправлення поведінки дитини без негативного впливу деструктивного гніву. Нехай учасники обговорення поділяться своїм досвідом, як позитивним, так і негативним, у керуванні своїм гнівом. Чого ви можете від них навчитися?
^ Третя мова любові: спільне проведення часу

  1. Скільки часу ви провели із кожним із своїх дітей за минулий тиждень, щоб задовольнити їхні емоційні потреби? Чого потребує від вас кожна дитина, коли ви є разом? Спитайте їх, що їм найбільше подобається робити разом з вами і чому це для них так важливо.

  2. Постарайтеся щотижня проводити щонайменше годину із кожною дитиною увесь наступний рік. це може звучати як зобов’язання, проте хіба діти цього не заслуговують? Намагайтеся виділяти для цього той самий час у вашому тижневому розпорядку, проте коли щось не виходить, обов’язково компенсуйте цей час на вихідні.

  3. Укладіть список цікавих і важливих тем для обговорення із кожною дитиною. Виберіть заголовки для таких категорій: цінності, корисні навички, розваги, плани на майбутнє, внутрішній світ дитини і, врешті, ваш власний світ.

  4. «Тиранія поспіху» становить серйозну проблему сучасного життя. Прогляньте свій діловий щоденник за останній місяць. Які справи було переплановано чи скасовано через зміну пріоритетів? У яких випадках змарнований час можна було провести зі своїми дітьми?

  5. Як можна взяти на себе частину відповідальності за щоденний розпорядок дитини, а також спонукати її ділитися своїми справами у школі? Чи можете допомогти дитині ліпше виконувати домашні завдання, наводячи якісь цікаві приклади?

^ Для обговорення

Найбільше виховання дітей відбувається, коли ви проводите час разом. Тоді ви можете поділитися з ними своїми найглибшими спогадами про різні моменти – і просто тішитися спілкуванням. Бо ж, коли дивитися вперед, діти будуть з вами лише якийсь короткий час. тому на кожен рік плануйте щось таке, аби якось по – особливому провести з ними час.

Нехай учасники групи поділяться своїм досвідом проведення часу спільно з дітьми. Так само ви можете згадати час, який проводили зі своїми батьками. Що може дати вам цей досвід?
^ Четверта мова любові: подарунки

  1. Ми всі цінуємо подарунки з різних причин: за те, що вони корисні, за те, що виражають пам'ять і турботу про нас, або за їхню вартість. Які подарунки у вашому житті пройшли випробування часу і чому? що воно може свідчити про вас?

  2. Як роль, яку подарунки відіграють у вашому житті, позначається на тому, що ви даруєте дітям? Чи їхнє сприйняття подарунків збігається з вашим чи радше навпаки? Поговоріть із кожним зі своїх дітей про дарування і приймання подарунків і спробуйте глибше зрозуміти їхню потенційну користь і шкоду.

  3. Пригадайте випадки, коли ви робили подарунки, керуючись відразу кількома мотивами або спираючись на хибні цінності. Чи був колись подарунок спробою плати, підкупу або навіть становив вияв вашого матеріалізму чи духовної порожнечі? Постановіть у майбутньому робити подарунки лише з любові.

  4. Розгляньте подарунки, які ви купили своїм дітям упродовж останнього року. Поділіть їх за категоріями:

  • речі, які відповідають позитивній здоровій меті і протистоять тискові узвичаєнь;

  • речі, які було вибрано через примху або якісь модні тенденції;

  • речі, у створенні яких ви брали участь, допомагали їх створювати.

  1. Упродовж наступного місяця робіть подарунки кожній своїй дитині, і то без огляду на якусь особливу нагоду. Тоді подивіться, чи подарунки є головною мовою любові дитини. При цьому належить враховувати такі реакції:

  • особлива увага до пакування подарунка;

  • особлива увага до слів та обставин, пов’язаних з отриманням подарунка;

  • подарунки розставляються на спеціальні місця, про них піклуються;

  • вам безпосередньо говорять про велике значення подарунка.

^ Для обговорення

Обговоріть, як можна навчити своїх дітей усе життя сприймати як подарунок.

Порадьтеся, як через подарунки прищепити своїм дітям дух безкорисливості, здатність дарувати й не очікувати віддяки. Який найбільший дар, окрім дару самого життя, ми повинні передати своїм дітям?
^ П’ята мова любові: служіння

  1. Служіння приносить дітям найбільше користі за умови, якщо в обох батьків фізичне й емоційне життя зрівноважено. Визначте три сфери, які, на вашу думку, потребують у вас збалансування. Які кроки у цьому напрямку збираєтеся зробити насамперед?

  2. Чи відповідає ваше служіння вікові кожної дитини? Перечисліть усе, що ви робили для кожного із своїх дітей. Чи навчилися би вони більше і чи стали би більш відповідальними, якби виконували завдання самі? Вчіть їх самостійно давати собі раду із відповідними для їхнього віку завданнями. Можете розглядати це як чин служіння, що базується на любові.

  3. Усі ми робимо щось для інших з більшою чи меншою щирістю. У ліву колонку випишіть ті випадки служіння, коли ви сподівалися «негайної віддяки», у праву натомість – «безкорисливе служіння». Підкресліть ті випадки, коли ваше служіння було неслушним. На якій підставі ваші дії можна зарахувати до першого або до другого типу служіння?

  4. Разом із кожною дитиною складіть план служіння комусь із вашої спільноти (окрім родини), хто перебуває у гірших умовах, ніж ви. Переконайте дитину взяти у цьому участь, а тоді проаналізуйте, що принесло найбільше задоволення і користі кожному з нас.

  5. Проаналізуйте, що найчастіше викликає конфлікти, коли ви просите дитину у чому допомогти вам. Чи буває так, що потрібно вдаватися до наказу? Поясніть чому. як такі конфлікти виявляють ставлення до праці і служіння іншим ваше і кожного з дітей?

^ Для обговорення

Батьки здійснюють служіння у багатьох формах. Як можна найліпше задовольнити потреби дитини і водночас поєднати наше служіння з ніжними словами і принагідним навчанням? Нехай учасники обговорення поділяться власними ідеями, як зробити так, щоб служіння було виявом любові до дітей.

Чого ви можете навчитися від інших членів групи?
^ Як визначити головну мову любові своєї дитини

  1. Згадайте, як діти виявляють свою любов до вас. Перечисліть щонайменше три таких важливих випадки за недавній період. Яку мову любові вони представляють?

  2. Спостерігайте за тим, як діти виражають любов до своїх братів і сестер, друзів, учителів, дідуся й бабусі і под. Чи спосіб, у який вони це роблять, відрізняється від того, яким виражається любов до вас? Якщо існує різниця, то у чому полягає її причина?

  3. Наші діти просять нас часто про щось. Перегляньте зовнішні ознаки п’ятьох мов любові і спробуйте перечислити якомога більше таких прохань, аби ідентифікувати їх з котроюсь із них. Про що дитина просить найчастіше? Як ви можете задовольнити ці прохання?

  4. Як і за яких обставин дитина виявляється, що почувається нещасною? Про що свідчать ці випадки? Чого дитина тоді найбільше прагне? Проаналізуйте причини, через які ви не зауважили цих прагнень. Як найбільш ефективно задовольнити тут потреби дитини?

  5. Упродовж наступних кількох місяців дайте дитині змогу вибирати між двома мовами любові. Записуйте її реакцію. Намагайтеся зрозуміти причину, чому дитина робить саме такий вибір, а відтак визначте ту мову любові, яка вибирається найчастіше. Напевне, це і є головна мова любові вашої дитини.

^ Для обговорення

Зосередьтеся на ролі ключів – підказок, які можуть допомогти визначити головну мову любові вашої дитини. До них можуть належати стать дитини, її вік, темперамент, виховання, духовна й інтелектуальна зрілість і под.На вашу думку, чому так важливо зрозуміти головну мову любові своєї дитини, а також розмовляти з нею й рештою мов? Послухайте відповіді учасників обговорення.

^ Дисципліна і мови любові

  1. Дисципліна часто розглядається лише як покарання, проте існує багато позитивних способів привчати дитину до дисципліни. Наведіть приклади за останній період, коли ви вдавалися до певних форм дисципліни і вирішили використовувати їх частіше за інших: приклад, словесна інструкція, прохання, навчання і повчальний досвід.

  2. Розгляньте останні випадки невластивої поведінки дитини. Чи можете сказати, що це радше наслідок незадоволених потреб у любові, ніж явний бунт ? у який спосіб дитина виражає свою потребу у любові і як надалі ліпше задовольняти це її прагнення?

  3. З усіх п’яти способів корегувати поведінку дитини прохання є найбільш ефективним із них. Перечисліть користь, яку прохання приносять вам обом з дитиною. Тепер розгляньте накази, фізичну маніпуляцію, покарання і зміну поведінки. Які бачите застереження у застосуванні цих форм щодо кожної дитини? Згадайте якісь особливі випадки, коли інша форма могла спрацювати ліпше.

  4. Уявіть собі і запишіть якусь ситуацію, у якій ваша дитина могла би поводитися у невластивий спосіб. Уявіть діалоги, доторки і под., які б допомогли пристосувати дисципліну до головної мови любові дитини. Наскільки такий сценарій відрізняється від ваших звичних підходів і дій? Наскільки відрізнятиметься реакція дитини, коли у гру вступить її головна мова любові?

  5. А тепер опишіть сцену, коли ви використовуєте певну форму дисципліни, яка може заходити у конфлікт з головною мовою любові вашої дитини (напр., візьмімо випадок, коли головною мовою любові є спільне проведення часу). Якою може бути реакція і як це може підважити той позитивний урок, який ви намагалися їй дати?

^ Для обговорення

Коли йдеться про застосування дисципліни, то більшість батьків впадають у крайнощі, поводячись або надто суворо, або надто м’яко, навіть цього не усвідомлюючи. Аби здати собі з цього справу, поставте перед собою такі питання:

  • За допомогою яких методів мої батьки привчали мене до дисципліни?

  • Які прочитані книжки про виховання дітей і батьківство вплинули на мої ідеї щодо запровадження дисципліни?

  • Які поради, отримані від інших батьків, справили вплив на мій спосіб виховання дітей?

Поділіться своїм досвідом з учасниками групи й обговоріть ідеї, що містяться у поставлених питаннях. Послухавши думки інших, накресліть кроки щодо застосування більш ефективних способів запровадження дисципліни у своїх дітей.
^ Навчання і мови любові

  1. Що найбільше стимулює вашу дитину до навчання? Що найбільше шкодить навчальному процесові? Виходячи з цього, як можна описати сильні і слабкі сторони дитини, коли справа стосується навчання?

  2. Що становить найбільш критичний фактор у житті дитини, який впливає на її емоційний стан? Як можна описати актуальний емоційний стан дитини за допомогою таких категорій: самооцінка, відчуття безпеки, реакція на стрес і на зміни, здібності до навчання?

  3. Як рівень вашого спілкування з дитиною впливає на її відчуття довір’я і безпеки, що, своєю чергою, позначається на мотивації до навчання? Як ваші схильності й зацікавлення допомагають або перешкоджають навчанню вашої дитини? Як ідеї, взяті з цієї частини, можуть допомогти вам підвищити мотивацію дитини до навчання вже у наступному семестрі?

  4. Запитайте дитину, що їй найбільше подобається вивчати. Запишіть усі її зацікавлення і подумайте, як ви можете допомогти їй розвинути їх.

  5. Подумайте, чи не перебираєте на себе цілковиту відповідальність за навчання дитини або, можливо, навпаки, надто мало цим цікавитеся. Як можна заохочувати дитину і водночас прищеплювати їй почуття відповідальності за виконання домашніх завдань, контрольних у школі і под.? Складіть план заохочення дитини, уникаючи при цьому перебирання на себе цілковитої відповідальності за результати її навчання.

^ Для обговорення

Дитина досягає найліпших успіхів у навчанні, коли її емоційний стан стабільний. Ця стабільність досягається насамперед через задоволення потреби дитини у любові. Нехай учасники групи поділяться своїми ідеями, як батьки можуть підвищити здатність дитини до навчання, якщо її головною мовою любові є спільне проведення часу. Обговоріть у такий спосіб варіанти із кожною мовою любові. Можливо, вам варто буде записати деякі з почутих ідей.
^ Гнів і любов

  1. Пригадайте випадок чи проблему, що викликали ваш гнів і спокусили до певних дій. Чи був ваш гнів слушний і чи було його спрямовано досягнення позитивного результату? Як це ваше почуття відрізнялося від деструктивного або «егоїстичного» гніву?

  2. Як би ви оцінили своє вміння керувати власним гнівом? Як це впливає на кожного з ваших дітей, зокрема на їхню здатність керувати власним гнівом? Як можна поліпшити ваше вміння керувати почуття гніву і навчити дітей поводитися у подібний спосіб? Чи відчуваєте, що ваші дії, спрямовані на те, щоб навчити дітей відповідно обходитися із гнівом, були радше неправильні? Чому?

  3. Оцініть, за шкалою від одного до десяти, свою дитину у таких категоріях: чесність, дотримання обіцянки, особиста відповідальність. Тепер розгляньте її вияви гніву (або їхню відсутність) і визначте, як це може бути пов’язано з цими моментами. Зосередьтеся на пункті, де у дитини була найнижча оцінка, й обговоріть зі своєю половиною, як допомогти дитині виправити свою поведінку, навчивши її належно керувати почуттям гніву.

  4. За слушної нагоди заохотьте дитину ділитися з вами, коли вона чимось розгнівана, засмучена або розчарована. Переконайте її бути максимально щирою й емоційною з вами. Пообіцяйте, що ви разом спробуєте знайти розв’язок її проблеми.


Для обговорення

Обговоріть, як поводитися з дитиною у ситуації, коли вона з вами не погоджується. Як можна тоді ліпше розуміти дитину і виявляти свою любов до неї, а також зберегти свій батьківський авторитет? Визначте стратегії, які допомагали вислухати дитину, прийняти справедливе рішення й у належний спосіб пояснити його дитині. Нехай кожен у групі поділиться своїм досвідом, коли у подібних ситуаціях припускалися помилки, а коли, навпаки, вдавалося досягти успіху.