asyan.org
добавить свой файл
1



Відділ освіти Бучацької РДА

Районний методичний кабінет

Переволоцька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Додаток 1


Методична скарбничка

Словограй
Бойко Галина Йосипівна,

вчитель початкових класів

1. Робота з предметними малюнками.

Назвати предмети, зображені на малюнках, визначити слово, узагальнююче для групи предметів.

Книжка, ручка, зошит, олівець. (Навчальне приладдя.)

Лопатка, м'яч, відерце, коник, обруч, машина. (Іграшки.)

2. На дошці демонструються ілюстрації з тем «Сад», «Річка», «Риболовля», «Полювання кота на мишку» та інші. Учитель пропонує дітям знайти ілюстрації, зображення на яких можна назвати одним словом, на­
приклад: сад, річка, упіймав...

Доцільно запропонувати учням назвати слова, до яких можна знайти відповідні зображення на ілюстра­ціях.
3. Відгадати загадки.

  • День і ніч я стукаю, всі дерева слухаю. (Дятел.)

  • Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова.)

• У садочку понад тином
Я зробив йому хатину,
Він навколо обдивився,
Засміявся й оселився. (Шпак.)

— Скажіть, як одним словом назвати слова-відгадки? Доповніть цю групу слів іншими. Назвіть зимуючих птахів.
4. Відгадати загадки.

• Саме сіреньке, маленьке,
Хвостик, як шило, тоненький,

Та хоч якого кота з місця стягне. (Миша.)

• Дуже товсті ноги маю,
Ледве їх переставляю.
Сам високий я на зріст,
Замість рота в мене хвіст. (Слон.)

  • Яка миша? Який слон?

  • До слів маленька, добрий, короткий, товстий підберіть слова з протилежним значенням.


5. За характеристикою відгадати предмет.

• Круглий, великий, блакитний, гумовий. (М'яч.)

  • Білий, пухнастий, холодний, іскристий, скрипучий. (Сніг.)

  • Люба, лагідна, рідна, дорога, найкраща. (Мама.)


6 Учитель показує зображення берези. Учням слід дібрати слова, з допомогою яких можна описати березу. (Білокора, зелена, кучерява, струнка, висока, гілляста.)


  1. Кого можна описати такими словами?

  • Руда, гарна, кмітлива, хвостата. (Лисичка.)

  • Бурий, великий, вайлуватий, волохатий. (Ведмідь.)


8. Дібрати слова за сюжетними малюнками з тем «Сім'я» (бабуся, дідусь, тато, мама, братик, сестрич­ка, дядько, тітка), «На уроці» (дошка, учитель, учні, зошити, книжки, лінійка, олівець) тощо.
9. Вправляння у називанні окремих предметів та добір до них загальної назви.

• Морква, буряк, капуста, перець, картопля, помідори, цибуля. (Овочі.)

  • Чашка, чайник, ваза, миска, тарілка. (Посуд.)

  • Костюм, піджак, штани, сорочка, спідниця, фартух. (Одяг.)


10. Вправляння у доборі видової назви до загальної (родової).

  • Взуття: чоботи, туфлі, черевики, кеди, капці.

  • Фрукти: яблука, сливи, груші, абрикоси, лимони, мандарини.


11. Які слова можна вжити замість поданих слів?

  • Учень, школяр. (Хлопчик.)

  • Учениця, школярка. (Дівчинка.)


12. Гра «Упізнай слово».

  • Руда, хитра, пухнаста, хвостата. (Лисиця.)

  • Продовгувата, солодка, оранжева. (Морква.)

  • Білий, пухкий, сріблястий. (Сніг.)


13. Гра «Кому належать голоси?»

Учитель називає слова на позначення голосів тварин. Діти визначають, чиї це голоси. Мукає... (корова).

Цвірінькає... (горобець).

Мекає... (коза).

Каркає... (ворона).

Гавкає... (собака).
14. Визначити, що роблять названими знаряддями праці.

Лопатою... (копають).

Олівцем... (малюють, креслять).

Пилкою... (пиляють).

Ножицями... (ріжуть).

Косою... (косять).

Сапою... (сапають).
15. Підібрати слова, які допоможуть порівняти один предмет з іншим.

  • Сніжинки, немов...

  • Яблуко, немов...

  • Прудкий, ніби...

  • Хитра, як...


16.Якими словами можна замінити слово сніговій? (Віхола, метелиця, хурделиця, заметіль, хуртовина.)
17.Скласти «весняний» словничок.

•Весна (яка?)...

• Сонечко (що робить?)...

Небо (яке?)...

Явища природи (що буває навесні?) — ....
18. Закінчити речення.

  • Євген, Мар'яна, Йосип, Ганна — це...

  • Шевченко, Франко, Кузьменко — це...

  • Миколайович, Василівна, Павлович — це...

  • Мурчик, Гавчик, Орлик, Зірка — це...

  • Вовк, коза, ведмідь, заєць, корова — це...

  • Я знаю такі клички тварин: ...

  • Дніпро, Дністер, Рось, Росава — це...

  • Київ, Львів, Вінниця, Житомир — це...


19. Доповнити словосполучення, дібравши якнайбільше ознак.

Хата (яка?)...

Лимон (який?)...

Зима (яка?)...

Сонце (яке?)...

Їжак (який?)...

Лисичка (яка?)...

20. Визначити, кого або що можна описати поданими словами.

  • Житній, свіжий, смачний (що?)... (хліб).

  • Червоне, велике, кисле (що?)... (яблуко).

  • Тепле, яскраве, весняне (що?)... (сонце).

  • Рідна, привітна, мила (хто?)... (мама).

  • Хитра, велика, руда (хто?)... (лисиця).


21. Від поданих утворити й записати слова, що озна­чають назви багатьох предметів.

Син, лин, степ, книга, ручка, гриб, серп, герб.
22. До слова кричить дібрати слова, що означають назви предметів. Записати словосполучення.

Кричать діти. Кричать дівчата. Кричать хлопчики. Кричать сусіди.
23. До кожного слова дібрати такі слова, які б вказу­вали на його ознаку.

Газета, голуб, огірок, кавун.
24. Прочитати вірш. Назвати слова, вжиті у пере­носному значенні.

Ходить червень і гладить колосся,

Чи у ньому зерно налилося?

І дзвенять колосочки до нього:

«Дай нам сонця й дощу золотого!»

(М.Пригара)
25. Записати подані групи слів, вилучити «зайве»; дати кожній групі узагальнену назву.

  • Книга, зошит, олівець, вулиця.

  • Дівчина, хлопець, ластівка, чоловік.

  • Високий, зелений, синій, червоний.

  • Газета, журнал, вікно, книга.

  • Стіл, дощ, сніг, град.


26. Упізнати звіра за описом, скласти і записати ре­чення, використовуючи слова-ознаки та назву тварини.

Сірий, косий, вухатий, боягузливий.
27. Які предмети можна описати, використавши такі слова-ознаки?

  • Червоний, довгий, заструганий, круглий —

  • Круглий, важкий, червоний, солодкий —

  • Струнка, білокора, ошатна —

  • Могутній, розлогий, гіллястий —


28. За змістом речення побудувати й записати два питання.

Із золотих кленів опадає листя.

— Що означає вислів золоті клени!
29. Скласти і записати з поданими словами словоспо­лучення таким чином, щоб ці слова мали різні значення.

Зразок: поля пшениці, поля зошита.

Місяць, коса, ключ.
30.Знайти і виписати слова, близькі за значенням.

Дорога, поле, шлях, траса, шосе, долина.
31.Виписати слова, близькі за значенням, групами.

Труд, метелиця, хуга, хуртовина, робота, завірюха, віхола, праця, заметіль.
32.До поданих слів дібрати слова, близькі за значен­ням; записати їх.

Сум, дощ, господар, дах, плаття, віз, потічок, лід. Слова для довідки: крига, підвода, хазяїн, злива, сукня, покрівля, струмок, смуток.
33. Списати, вставити замість крапок потрібне слово.

  • Цукор солодкий, а цибуля...

  • Заєць маленький, а слон...

  • Зала широка, а коридор...


34. Дібрати слова з протилежним значенням і записати.
Новий, сміливий, великий, товстий, чорний, ранній, сумний, солодкий.
35. Прочитати слова, дібрати до них слова з проти­лежним значенням.

Говорить, ремонтує, загубив, випрямився, почався, погасив.
36. Підібрати слова, протилежні за значенням до слів вузький (великий, високий, широкий), низький (глибокий, високий, великий), мілкий (малий, глибокий, високий).
37. Прочитати і списати. Знайти слова, протилежні за значенням.

• Від маленької іскри може загорітися великий ліс.

• Для щастя свого народу не страшно у вогонь і у воду.
38. Записати прислів'я, підкреслити слова, протилежні за значенням.

  • Від рідної землі віє теплом, від чужої — холодом.

  • Дерева в лісі бувають високими і низькими.

  • Малого коня хвали, а великого запрягай.

  • Що літо родить, то взимку не шкодить.

  • У червні на полі густо, а в коморі пусто.


39. Прочитати вірш, списати, знайти слова, протилежні за значенням.

Край дороги одним-одна

День і ніч шумить сосна.

Втихни, сосонко, засни,

Хай тобі присняться сни.
40. Дібрати дії, протилежні за значенням до названих.
Говорити, загадати, прибирати, сваритися.
41. У поданих словосполученнях виділені слова за­мінити словами, протилежними за значенням.

Радісна подія. Зимові канікули. Ледачий хлопчик. Почався урок.
42. Продовжити речення словами, протилежними за значенням виділеним.

Як є початок, то буде й....

Де багато слів, там... діла.

Хто багато говорить, той... робить.
43. Прочитати прислів'я, виписати парами слова з протилежними значеннями.

  • Дощик вимочить, а ясне сонечко висушить.

  • Старий світ зруйнували, новий — збудували.

  • Чого замолоду навчився, те на старість пригодиться.


44.Пояснити лексичне значення поданих слів, скорис­тавшись тлумачним словником.

Діброва, довідник, журба, зала, колектив, краєвид, притулок.


45 Відгадати загадки, списати, виділити слова, вжиті в переносному значенні.

  • За лісом, за пралісом золоті клубки висять. (Зорі.)

  • Поле голубе, овечки золоті, пастух рогатий. (Небо, зорі, місяць.)

  • Стоїть півень на грядках у червоних чобітках. (Б)ряк)



46.Прочитати подані словосполучення; поміркувати, чи однакове значення мас у них слово гострий. Скласти з ними речення; визначити, у прямому чи переносному значенні вони вжиті.

гостре слово гострий ніж

гострий олівець гострий біль

47 Записати словосполучення, в яких є слова, вжиті у переносному значенні.

  • Золота обручка, золоте волосся, золоті руки,

  • Срібний голос, срібна роса, срібна ложка.

  • Весела дітвора, веселе літо, веселі сніжинки.


48 До поданих словосполучень підібрати такі, в яких є слова з переносним значенням.

Зразок. Золота ложка — золота людина.

Золотий годинник —...

Кришталева ваза —...

Солодке печиво —

Танцюють діти —...
49. Списати, вставляючи замість крапок слова з довідки; визначити, у якому значенні — прямому чи переносному — вжито вставлені слова.

У сади і ліси ... осінь. Повіяв ... вітер. У повітрі... листочки. Земля вкрилася ,.. ковдрою.

^ Слова для довідки: золотою, закружляли, сердитий, прийшла.
50 Поміркувати, скільки значень має слово гребінець; скласти і записати речення, у яких це слово матиме різні значення.

51 Списати подані речення; виділити в них слова, які однаково пишуться, але мають різні значення.

  • На нотному стані зображено скрипковий ключ.

  • Я маю ключ від дверей.

  • Високо в небі пролітав ключ журавлів.


52 Скласти з поданими словами речення, у яких вони мали б різні значення.

Лінійка, коса, язики, ручка.
5. Скласти різні словосполучення зі словами перо, голова, щоб показати їх багатозначність.

Зразок. Коса дівчини, коса косить, коса в морі.

53 Прочитати подані речення; пояснити в них зна­чення виділеного слова.

  • Учні записали слово в зошити. (Одиниця мови.)

  • Петро на зборах попросив слова. (Право висловитись.)

  • Звучить рідне слово. (Мова.)

  • Послухайте щире слово поета. (Вірш.)


54. Скласти словосполучення з поданими словами, беручи до уваги їх значення, роз'яснені в дужках. Скласти два речення зі словами, які звучать і пишуться однаково.

Кран (водопровідний) — кран (баштовий); сходи (рясні) — сходи (гранітні); точити (ніж) — точити (сік).
55 Прочитати і списати вірш, виділити слова, близькі за значенням.

Ой, яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс, лісок, лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак.

(О.Підсуха)
56 До слова спритний дібрати слова, близькі за зна­ченням. (Жвавий, рухливий, прудкий.)
57 Прочитати і списати вірш, знайти у ньому синоніми.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль».

Є в ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

58. Знайти у тексті невдало вжиті слова, замінити їх синонімами, записати удосконалений текст.

Настала золота пора року. Золотіє листя на деревах. Вся природа вдяглася в золотисті кольори.
59. У поданому тексті невдало вжиті слова замінити синонімами, записати удосконалений текст.

Оленка забігла до бабусі в гості. Баба Марія жила в маленькому будинку біля річки. Радо зустріла баба онучку.

60. Вставити у прислів'я найбільш вдалі слова з дужок.

Маленька ... краща за велике безділля (праця, труд, робота). Згода ... будує, а незгода руйнує (дім, будинок, оселя, хата, хатинка, житло). Білочка... стрибає з гілки на гілку (швидко, скоро, прудко, хутко, жваво).
61 Записати вірш із пам'яті й відповісти на запитання.

Півники

Знов півники на квітнику

Розквітли так блакитно,

Що я від тебе їх ніяк

Не можу відрізнити.

(А. Костецький)

— У, якому випадку слово півники є назвою істоти, а в якому неістоти?

— Поясніть значення слів котики, сонечко, лисички.



62,Змінити прикметники так, щоб похмура картина природи змінилася радісною.

Важкі чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте листя сумно тріпотіло од вітру. Настала холодна осінь.
63 До кожного прикметника дібрати прикметник із протилежним значенням і записати.

Темний, легкий, дешевий, свіжий, сухий, швидкий, веселий, малий, довгі, густі, радісний.
64 До поданих слів дібрати антоніми.
швидкий — білий — малий —
старий — сумний — твердий —
добрий — гіркий — порожній —
65 До прикметників у поданих словосполученнях дібрати відповідні антоніми.

Стара жінка—...

Старе плаття —...

Стара газета —...
66 До прикметників у поданих словосполученнях дібрати відповідні синоніми.

Добрий борщ — …

Добре слово —...

Добрі успіхи —...
67. Виписати в одну колонку словосполучення при­кметників з іменниками у прямому значенні, а в другу — в переносному.

Ясне сонце, пухнастий сніг, дикий виноград, шовкові нитки, чисте поле, шовкові кучері, польові квіти, чорна ніч, залізна лопата, привітний погляд, чарівна усмішка, яблуневий цвіт.
68 Прочитати і відгадати загадку. Виписати з вірша дієслова, які влучно передають шум весняної води. До­повнити ряд синонімами.

Прислухайся до шуму:

З весною він іде!

Щось тріщить, ламається,

Скрегоче і гуде.

^ Слова для довідок: йде, біжить, шумить, дзвенить, стукає, дзюрчить, співає, хлюпає, булькотить, вирує, тупцює, кипить, клекотить.
69. Прочитати слова, дібрати до них дієслова, що роз­повідають про якості, ознаки, стан та дії людини.

Очі, погляд, усмішка, чоло, ніс, волосся, постава.

^ Слова для довідок: голублять, заспокоює, зігріває, надихає, облагороджує, кращає, випромінює, пестить.

70 Поставити синоніми у такому порядку, щоб кожний наступний виражав більшу міру якості, сили, дії.

  • Наклеп, обмова, наговір.

  • Пишатися, чванитися, приндитися.

  • Роздавлювати, роздушувати, розчавлювати.

Рідна, дорога; звучить, лунає; щира, сердечна; пам'ятати, не забувати.

71.До іменників початок, багатство, батьківщина, безсмертя, свято, визволення дібрати антоніми і запи­сати їх парами.

^ Слова для довідки: бідність, кінець, чужина, забуття, поневолення, будень.
72 Прочитати речення; виписати з нього антоніми.
• Праця людину годує, а лінь марнує.
73. Поєднати іменники ніс, перо, ключ, бік з іншими словами так, щоб показати їх багатозначність.
74. Списати текст, розкриваючи дужки; пояснити зна­чення слова лоза.

Дуже давнім промислом в Україні є плетіння з (лоза). (Лоза) можна гнути, переплітати. Вона не лама­ється. З (лоза) плетуть кошики, колиски, меблі. Вміють працювати з (лоза) народні умільці.

^ ТЕМАТИЧНІ ГРУПИ СЛІВ
Сніг пухкий, переливається, лапатий, кружляє, слі­пучо-білий, виграє, кружляє, синюватий.

Мороз пекучий, лякає, тріскучий, мурує, злий, малює, колючий, студить, щипає, кусає.

Вітер дужий, пекучий, сердитий, колючий, свище, на­ганяє, пустує, виє, торкається, щипає, сніговій, студить.

Хмара снігова, купчаста, кучерява, темна, пливе, насувається, розсипає.

День щасливий, веселий, світлий, святковий, дарує, дивує, згасає, народився.

Лід вкриває, прозорий, сковує, гладенький.

Небо чисте, змінилося, зимове, заграло.

Зима завітала, запорошила, заглянула, принесла, накинулася, чарівна, злюча, казкова, сніжна, весела, морозна, біловолоса.

Сонце рум'янить, котиться, всміхається, ховається, посилає, торкається, блискуче, холодне, зимове, яскраве, золоте, веселе.

Білочка чепурна, приваблива, пишнохвоста, черво­няста, прудка, пухнаста, стрибає, готує, носить, ласує.

Заєць полохливий, пухнастий, боязкий, косоокий, завмер, причаївся, розгублений, насторожився, мчить, метнувся.

Лисичка насторожена, хитра, спритна, принюхується, скрадається, стежить, метнулася.

Їжак колючий, круглий, щедрий, чимчикує, засинає.


ІГРИ

«Слово заблукало».

Учитель звертається до дітей:

— Учора слова з віршиків ходили один до одного в гості. Але поверталися дуже пізно і в темряві заблука­ли. Не всі вони змогли повернутися на свої місця. І от що із цього вийшло (учитель читає текст плутанки). Давайте допоможемо словам повернутися на свої місця.

Діти, прослухавши плутанку, розповідають, що в ній було неправильно і які слова «заблукали».

На подвір'ї біля діжки

На кота напали мишки.

Гарбузи на тин полізли,

По дорозі зайця згризли.

А дашок злетів з хлівця

І присів на горобця.

Ручка хлопчика вхопила

І вмочила у чорнило.

А у клітці біля шибки

Золоті співали рибки.

(І.Кульська)
«Збери слова у кошик».

Перед початком гри кожна дитина отримує по три фантики. Учитель або ведучий бере кошик, називає яке-небудь слово: пенал, веселий, вчора, бігати, мій — і кладе до кошика фантик. Після цього він подає кошик дитині й пропонує зробити так само, тобто назвати слово й покласти фантик. Якщо гравець не зможе назвати слово, він передає кошик далі. Довго думати й затримувати кошик у себе не дозволяється. Час від часу ведучий забирає кошик собі й змінює тип слів (якщо діти називають тільки іменники — пропонує назвати прикметник, займенник, числівник та ін.).

Виграє той, хто першим покладе у кошик усі три свої фантики.
«Хто придумає кінець той і буде молодець».

Учитель називає початок слова, а діти придумують за­кінчення.

Жме... (нька, ринка), жни... (ва, ця, варка), ве... (сна, рба, ликий, чір), то... (ра, лова, дина), поча... (ток) і т. ін.
«Виправ слово».

Учитель читає віршики, а діти хором або індивіду­ально виправляють фонологічні помилки у них.

  • Он на клумбі росте бак.

Ні, не так, ой, не так —

Там на клумбі росте... (мак).

  • В нірку враз сховалась тиша.

Та не тиша! Може... (миша)?

  • В морі плескається корж.

Ні, не корж, а радше... (морж).

  • В лісі виросла Галина.

Не Галина, а... (малина).

  • На дивані кіт гурчить.

Ні, неправда, він... (мурчить).

(В.Пиишлко)

«Зміни слово».

На дошці записані слова: коса, щука, мак, цинк, пічка. Дітям пропонується замінити в кожному слові якусь одну букву буквою р так, щоб отримати нове слово. Наприклад:

Коса — кора, роса.

Щука — рука.

Мак — рак і т. ін.
«Магазин».

На дошці розміщені картинки з відповідними зобра­женнями: торт, хліб, молоко, віник, трактор, молоток та ін. Діти повинні вибрати («купити») тільки ті малюн­ки, на яких зображено продукти харчування.
«Хто чи що?»

Учитель називає слова, що означають назви істот чи неістот: завод, заєць, мороз, музика, язик, зозуля, боягуз, звір, завірюха і т. п., — а діти сигналізують семафориками або плескають у долоні, показуючи, на яке питання (хто? або що?) відповідає дане слово.
«Чарівна буква».

Учні мають вставити в слова літери так, щоб повніс­тю змінилося значення слова.

Рис (Рись.) Лан (Лань.)

Лід (Глід.)

Полин (Полинь.) Нити (Гнити.)

Бере (Берег.) Раб (Граб, краб.)
«Збери слово».

На дошці розміщені зображення — цибулі, цистерни, цапа (малюнки відповідно до мети уроку можуть зміню­ватися). Під кожним малюнком записано літери, з яких потрібно буде скласти слово.

Учитель звертається до класу:

— Під малюнком напис був.

Котик йшов — хвостом махнув

Та й розсипав букви вмить.

Ви ж хутенько їх зберіть,

І як правильно розставите —

Слово швидко прочитаєте.

Діти переставляють букви, складають слова, що нази­вають предмети, зображені на малюнках. Доцільно додати завдання на виконання звукового аналізу утворених слів.
«Хто кращий поет?»

Учитель називає слова, а діти мають назвати такі, які з ними римуються: юрба верба, лічба; коза коса, краса, роса і т. ін.
«Хто? Що?»

Гравці одночасно починають і пишуть протягом умовленого часу (5—10 хв) слова, що відповідають на питання що? (хто?), відповідно до заданої учителем теми: «Клас», «Ліс», «Прогулянка».

Після закінчення відведеного терміну діти називають записані слова, решта учасників у своїх списках викрес­люють ті слова, які повторюються. Перемагає той, у кого залишиться найбільше слів.
«Який? Яка? Яке?»

Ведучий називає слово, яке відповідає на питання хто?, що?. Гравці добирають до нього та записують слова, які є назвами ознак. Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений...
«Відгадай слово».

Учням слід відгадати слово за характеристикою, яку дає ведучий.

Гравець, що назве слово, написане на картці, забирає її. Якщо назве слово, яке відповідає даній характерис­тиці, а у ведучого немає картки з таким словом, учневі видається чиста картка. Переможцем виходить той, хто на закінчення гри має найбільше карток.

^ Зразки завдань:

  • Буква Я стоїть на початку слова. Слово відповідає на питання що?. У ньому два склади. (Явір, яма, ясен, ятір, ясла, язик...)

  • Слово означає предмет, вироблений з дерева, ви­користовується у побуті. (Шафа, стілець, стіл...)

  • Слово означає ім'я дівчини. Буква/Г стоїть у кінці. (Леся, Юля, Оля, Надя...)

  • Буква Ю стоїть на початку слова. Слово відповідає на питання хто?. (Юра, Юля, юнак, юннати...)

  • Слово відповідає на питання що?. На початку слова стоїть буква Ю. (Юшка, юрба, юрта...)


Гра «Хто більше?»

Хто більше назве заголовків казок з антонімами, той і переможе. Наприклад: «Ситий голодному не вірить», «Життя і смерть», «Про бідного парубка і Марка багато­го», «Правда і кривда».

Крім того, варто запропонувати дітям пояснити орфограми в словах-антонімах.
Гра «Весняні дарунки».

Весна дарує кожному,

Що треба і що хочеться.

Полям — ... (сніги поталі).

Лісам — ... (траву і листя).

Птахам, що повертаються,

Дарує ... (гнізда рідні).

А мамам — ... (перші квіти ніжні).

Річкам дарує... (воду),

Зернинам —... (теплу землю),

А сіячам — ... (роботу почесну).

Щоб город перекопати,

Що беруть до рук? (Лопати.)

Потім з рук у м'яку грядку

Висівають що? (Зернятка.)

Щоб зернятко ожило,

Треба сонце і... (тепло).

А чому рослина сходить?

Бо корінчики п'ють... (воду).

Урожай ми враз потроїм,

Як внесемо... (перегною).

(А. Костецький)
Гра «Музичні слова».

Учням слід записати якомога більше іменників, до складу яких входять назви нот: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Наприклад: ведмідь, редиска. Виграють ті, у кого правильно написано більше слів.
«Голосистий м'ячик».

Учні стають у коло, вчитель у центрі. Він подає м'яч учневі, промовляючи слово. Учень має право повернути м'яч у тому разі, коли підбере до цього слова близьке чи протилежне за значенням. Завдання для гри вчитель може змінювати залежно бід мети уроку.
«Таїна слова»,

У грі використовуються слова з незрозумілими для дітей значеннями.

—- Дайте точне пояснення значення слова...

Якщо діти не можуть точно пояснити значення слова, вони звертаються до тлумачного словника.

^ Мовний матеріал для гри: абзац, акварель, багатир, блискавка, вітрило, горище, завірюха, окріп, орнамент, плесо тощо.
«Протилежне».

Результативна робота в парах для поглиблення зна­ння антонімічних пар. Учні у парі отримують картку зі словом і мають добрати антонім до цього слова, записати антонімічну пару.

^ Мовний матеріал для гри: бадьорість — утома. гідний — недостойний, ввічливо — нечемно, делікат­ний — грубий і т. ін.
«Хто більше?»

Гра розширює знання учнів про слова-синоніми. Діти об'єднуються в команди. Вчитель називає слово. По­чинається колективна робота в команді. Спочатку треба дібрати один синонім. Наступний синонім до даного слова називає друга команда, потім третя... Перемагає та команда, яка назве останній синонім до даного слова. Якщо більше ніж один-два синоніми діти дібрати не можуть, звертаємося до словника.

Наприклад: багато чимало, багацько, незліченно, незчисленно, купа, маса, тьма, безліч.

^ РОБОТА З КАРТОГРАМАМИ
Картограма — це впорядковане добирання матеріалу, яке засноване на від­повідних до програмових вимог 1-4 класів словникових словах, що вводять­ся в словник дитини під час навчально-виховного процесу.
^ Будова картограми:

  • набір словникових слів в алфавітному порядку (однаковий для всіх уч­нів), вивчення яких передбачає програма у всіх початкових класах, з умовними позначками, які зазначають завдання з мови для кожної ди­тини, що дібрані в кількох варіантах для індивідуалізації та диференціа­ції роботи з картограмою;

  • предметний малюнок (у кількох учнів однаковий, а в решти дітей — з того самого родового ряду).

Картограми можуть використовуватись на різних етапах уроків читання, мови, природознавства, навколишнього світу, основ здоров'я.
Робота з ними містить у собі:

  • тлумачення значень слів;

  • вимову цього слова;

  • виставлення наголосів;

  • розгляд малюнка;

  • відгадування загадки;

  • поділ слова на склади;

  • звуковий аналіз слова;

  • порівняння вимови і написання;

  • запис слова у зошит;

  • утворення словоформ;

  • утворення словосполучень;

  • добирання споріднених слів, синонімів, антонімів;

  • складання речень, текстів різних типів;

  • робота над дібраними за відповідною тематикою віршами, загадками, прислів'ями, приказками, текстами (розповідями, описами, роздума­ми) тощо.

Кожен учень класу отримує власний набір картограм від № 1 до № 29 і за вказівкою вчителя виконує те або інше завдання. Робота може проводитись як фронтально, так і індивідуально або в групах.

^ Орієнтовні завдання до картограм на уроках читання та української мови (форма виконання завдання — усна чи письмова)


  • Прочитати слова (різними способами); поставити наголос;

  • прочитати (виписати) і запам'ятати правопис словникових слів;

  • знайти дво-, три-, чотирискладові слова;

  • прочитати мовчки і вибрати слова, значення яких не зрозуміле;

  • знайти слово в слові;

  • записати транскрипцію заданого слова;

  • зробити звуковий аналіз заданого слова;

  • поділити слово на склади;

  • поділити слово для переносу;

  • розібрати слово за будовою;

  • назвати (записати) слова з картограми, які запам'ятали (після читання мовчки за певний час);

  • дібрати синоніми (антоніми, омоніми) до даного слова;

  • дібрати споріднені слова із заданим словом; . '

  • скласти словосполучення із заданим словом;

  • дібрати прикметники (дієслова, іменники) до заданого слова;

  • скласти речення із заданим словом;

  • пригадати оповідання, казку, вірш, скоромовку, загадку, приказку чи прислів'я, де б згадувалось задане слово;

  • прочитати скоромовку (підготовлену вчителем на додатковій картці) і знайди в ній словникові слова;

  • відгадати загадку (прочитану учителем або підготовлену на додатковій картці);

  • прочитати і переказати текст на додатковій картці;

  • спробувати пов'язати якнайбільше слів із картограми в одне речення;

  • спробувати скласти зв'язну розповідь, використавши всі слова з карто­грами;

  • скласти опис предмета на малюнку даної картограми;

  • придумати розповідь до малюнка на картограмі;

  • розгадати кросворди із вміщеними в них словниковими словами тощо.


Орієнтовні завдання до картограм на уроках природознавства

  • згрупувати за спільними ознаками предмети на малюнках, що є у кож­ного;

  • скласти міні-розповідь природничого характеру про тварину (рослину), зображену на предметному малюнку;

  • розповісти щось цікаве про тварину (рослину), зображену на карто­грамі;

  • знайти в додатковій літературі цікаву інформацію про тварину (росли­ну) з картограми.



1 клас

ЦУКОР

ЦУКЕРКА

4 клас

ЦЕМЕНТ

Цукор

Цукор, -у, чол. Біла кристалічна речовина, солодка на смак, що виготов­ляється з цукрових буряків, цукрової тростини тощо. // прикм. цукровий, -а, -е. Цукровий пиріг.

^ Спільнокореневі слова. Цукор, цукристий, цукерка, цукорниця.

Словосполучення. Солодкий, білий, смачний, мілкий, крупнистий... цукор. Принести, купити, взяти, насипати... цукор.

Речення

  1. У нашому товаристві обмеженої відповідальності багато років поспіль вирощують цукровий буряк.

  2. Із цукрової тростини до нас завезли цукор.

  3. Турбуючись про своє здоров'я, цукор людина повинна споживати в об­меженій кількості.

  4. Батько купив дуже красиву цукорницю.


Цукерка

Цукерка, -и, жін. Солодкий кондитерський виріб, виготовлений із різ­них продуктів, зварених із цукром, що має вигляд невеличкого шматочка, подушечки, кульки тощо.

Словосполучення. Карамельна, шоколадна, велика, смачна... цукерка. Їсти цукерку. Поділитися цукеркою. Купити цукерки.

Речення,тексти

  1. Діти з усіх продуктів харчування найбільше полюбляють цукерки.

  2. Брат приніс на свято велику коробку цукерок.

  1. Тато приніс Лесику цікаву цукерку: на паличці медяний ведмедик, яко­го можна смоктати. Смоктав Лесик цукерку, смоктав, аж доки лишила­ся одна паличка. А де ж подівся ведмедик? (В. Григоренко)


Цемент

Цемент, -у, чол.

Порошок сірого кольору, який використовують у будівництві.

^ До витоків слова. Слово німецького походження — zement, від латинсь­кого caementum — «бите каміння»

Спільнокореневі слова. Цемент, цементний, цементувати.

Словосполучення. Привезти цемент. Завезти цемент. Цементний завод. Цементний розчин. Цементувати підлогу.

Загадка. Щоб скріпилось за один момент, будівельник додав ще у роз­чин... (цемент).

Речення,тексти

  1. На будівництво школи завезли цемент.

  2. Будівельники сьогодні будуть цементувати площадку.

  1. У нашому місті є цементний завод. Мій батько працює на цьому за­воді.

  1. За показниками праці цементний завод є найкращим у місті.


Піктограми













Посміхається Дивується Ображається













Плаче Сміється Сердиться