asyan.org
добавить свой файл
1



«Естетично вихована людина

вміє бачити, розуміти

і створювати прекрасне.»

Якщо учень добре знає певний предмет, скажімо математику, хімію, біологію чи літературу, захоплюється ним, то це багато в чому визначає його подальший життєвий шлях і впливає на вибір професії. Психологи підтверджують, що захоплення певним предметом, галуззю науки робить життя дитини цікавішим, розмаїтішим, розвиває потяг до пізнання, цілеспрямованість, наполегливість, працьовитість. Але ніщо не робить людину такою самодостатньою, не виховує почуття гордості, самоповаги, впевненості у своїх можливостях, як уміння робити якусь потрібну річ своїми руками, відчуття того, що ти багато чого вмієш, знаєш і можеш. Тому роль трудового навчання у вихованні учнів, формуванні їх як особистостей надзвичайно велика.

Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої навчальної діяльності. На уроках трудового навчання, на відміну від уроків мови і літератури, образотворчого мистецтва та багатьох інших навчальних предметів, де в учнів формуються уявлення про такі естетичні категорії, як прекрасне і потворне, величне і низьке, трагічне і комічне та багато інших, виникає можливість розкрити і показати їм взаємовідношення між виробництвом, технікою і мистецтвом. І це цілком закономірно, адже сприйняття і розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності. У праці людина діставала задоволення від успішних творчих, фізичних і розумових зусиль, від корисності вдосконалення особисто виготовлених предметів, перетворення довкілля.

Об’єкти праці, виконувані на уроках трудового навчання, я розглядаю як засіб художньо – естетичного виховання школярів. У більшості випадків ці вироби мають практичне застосування, і знання «законів краси» дозволяє створювати речі, які мають свій стиль і художній образ. Виготовлення своїми руками корисних і красивих предметів побуту та одягу робить уроки трудового навчання в очах учнів цікавими і корисними.

Тому протягом останніх років працюю над темою «Форми і методи художньо-естетичного виховання школярів на уроках трудового навчання».

Як педагога, мене особливо цікавить проблема художньо-естетичного виховання учнів. Воно направлено на розвиток у дітей здатності відчувати і розуміти красу в природі, мистецтві, вихованні художнього смаку. З цієї точки зору вважаю плідним взаємозв’язок освітніх областей «Трудове навчання», «Технологія» і «Мистецтво».

Питання організації навчально-виховного процесу спрямовую на:

  • активізацію пізнавальної діяльності учнів;

  • оволодіння новими знаннями та вміннями;

  • розвиток творчої ініціативи, природних задатків, логічного, абстрактного та технічного мислення.

Головне завдання у роботі вчителя трудового навчання – навчити дітей здобувати знання самостійно. Це пов’язано з великим потоком інформації й малою кількістю годин з предмета. Сьогодні не можна задовольнитися тим, що учні здобувають знання лише в готовому вигляді: із підручника та зі слів учителя. Вони повинні активно шукати знання самі, користуючись різними джерелами інформації. Тому є можливість проводити заняття трудового навчання, де учні являються співавторами уроку, допомагаючи вчителю у пояснені нової теми. Прикладом такого уроку є тема «Регіональні особливості оздоблення виробів», де учні готували коротку інформацію про знаки, символи і кольорову гамму орнаментів різних регіонів України.

Головною особливістю навчання є активність. Учитися – означає виявляти активність. Навчання має проходити емоційно, викликати в учнів подив. Учитель має дивувати своїх учнів, що я і намагаюсь робити у своїй педагогічній практиці, вишукуючи нові, оригінальні ідеї для творчих проектів, а також нових, сучасних технологій в обробці текстильних матеріалів.

Ушинський зазначив, що наочності викладання вимагає сама дитяча природа. Тому у своїй роботі я намагаюся якомога краще унаочнювати уроки. У нашій майстерні оформленні постійно діючі виставки дитячих робіт та тематичні стенди з кожного розділу програмового матеріалу. Та і учням приємно побачити свої роботи на виставках, а знаходяться там кращі з кращих.

Основне завдання вчителя – вчити. Тому необхідно намагатися всіма можливими засобами створювати ситуації подиву, захоплення, успіху, які є необхідною умовою для підсилення інтересу до знань.

Необхідність ознайомлення учнів з використанням комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання зумовлена зростаючими потребами суспільства. Саме тому на уроках з розділу «Технологія виготовлення вишитих виробів» я пробую використовувати програму «Paint» для самостійної розробки схем узорів. Також за її допомогою будь-яку картинку чи фотографію можна перетворити в проект для вишивання хрестиком.

Трудова підготовка в розвинутих країнах світу значною мірою пов’язана з образотворчим мистецтвом, конструюванням, дизайном, що дає змогу формувати якості, необхідні працівнику в умовах сучасного виробництва, високоякісної праці.

Мене як учителя трудового навчання приваблює такий напрям у роботі зі здібними учнями. ^ Моя мета – виховувати всебічно розвинуту особистість, яка:

  • уміє використовувати здобуті знання, закріплювати й розширювати їх, систематизувати;

  • удосконалює свої вміння, формує навички в роботі різними видами обладнань;

  • уміє виражати свій задум за допомогою малюнка, креслення, створення різних виробів, у тому числі зразків декоративно-ужиткового мистецтва.

Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу намагаюся у своїй практичній діяльності знайти оптимальні шляхи його вдосконалення, використовуючи різноманітні способи побудови структури уроку, комбінуючи методи навчання. Виступаю певною мірою в ролі дослідника, експериментатора.

Розробляючи поурочні плани, я дотримуюся принципу: кожен наступний урок повинен бути складнішим за попередній. Така послідовність відповідає важливому принципу дидактики – від простого до складного, що дає можливість створити атмосферу зацікавленості, творчого пошуку.

Суспільно-історичною унікальністю українського народу є творча обдарованість, що супроводжується розмаїттям видів національного декоративно-ужиткового мистецтва, серед яких чільне місце належить вишивці. Навчання мистецтву вишивання потребує певних зусиль, зосередженості, терпіння. Це заняття розвиває естетичний смак, творче ставлення до праці, формує світогляд.

Ілюстрацією цього може бути відкритий урок, проведений у 8 класі з теми «Регіональні особливості оздоблення виробів. Види лічильної гладі та техніки їх виконання».

На моє переконання, сучасний вчитель має бути мобільним, готовим до змін у змісті технологічної підготовки, здатним швидко переорієнтовуватись на викладання будь-якого нового профілю трудового навчання в загальноосвітній школі.

Основними видами діяльності людини є навчання, праця і гра, причому, гра не тільки готує дитину до навчання і праці, а разом з ними сама є навчанням і працею. Гра сприяє допитливості та цікавості учнів, тому що саме в процесі гри вони отримують не тільки рівні права, а й реальну можливість стати лідерами. Таким чином, гра – форма пізнавальної діяльності, яка сприяє розвитку та закріпленню інтересу до предмета. Цей метод пробую використовувати на уроках в 5-их класах при вивченні теми «Види текстильних волокон».

В іграх різноманітні знання та навички учень отримує вільно. Тому часто те, що на уроці здавалося б важким, навіть недосяжним, під час гри легко засвоюється.

Та існує ще таке поняття, як дидактичні ігри – це складне педагогічне явище, призначення якого полягає в імітації та моделюванні навчальних ситуацій через гру. На уроках трудового навчання доцільно використовувати такі дидактичні ігри, як: «Правда-неправда», «Знайди помилку» та інші.

Окреме місце на уроках трудового навчання відвожу рольовим (діловим) іграм. Рольова гра імітує реальність шляхом проживання ситуації в ролі і надає можливість учневі діяти «як насправді». Цей метод можна розглянути на уроці в 9 класі по темі «Художнє конструювання. Основи біоніки у проектуванні», де їм надавалась можливість побути у ролі художника-модельєра.

Дотримуюсь такого правила : «Вчитель – приклад для учнів. Що вмію сама – те передаю учням», а тому і сама стараюсь рости творчо, виховуючи художньо-естетичний смак у школярів через свої творчі роботи.

Висновок. У нестабільні часи розвитку України вчитель повинен намагатися підготувати молодь до життя, навчити самостійно вирішувати проблеми, приймати важливі життєві рішення, володіти високим рівнем знань, мати потяг до нового, оригінального; виховати людину, для якої творча діяльність була б життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найбільш характерним.