asyan.org
добавить свой файл
1

Урок № 1


Тема. Календарно-обрядові пісні, їх різновиди.

Календарно-обрядові пісні літнього циклу: «У ржі на

межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я

русалочки до бору», «Купайло, Купайло», «Заплету

віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Маяло житечко, маяло»,

«Там у полі криниченька»


Мета: ознайомити учнів із українською календарно-обрядовою

поезією, її різновидами, визначити роль і місце пісні в житті

народу; дізнатися більше про календарно-обрядові пісні

літнього циклу; навчити розуміти магічну силу обрядових

пісень для наших предків; розвивати вміння виразно і

вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст; формувати

світогляд учнів; виховувати любов та повагу до славного

минулого нашого народу, до його історії, звичаїв і традицій, до

загальнолюдських цінностей.

^ Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування нової компетенції).

Форма проведення: усний журнал.


Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації до календарно-

обрядових пісень літнього циклу, матеріали про хліб,

прикрашений сніп (дідух); мультимедійна презентація.


^ Теорія літератури: народна пісня, анафора, постійні епітети.


Епіграф. Народні пісні для України – все: і поезія,

й історія, і батьківська могила…

М. Гоголь

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. 1. Оголошення теми та завдань уроку. (Слайд 1)

2. Мотивація навчальної діяльності школярів. (Слайд 2)

ІІІ. Основний зміст уроку


Сторінки журналу


1. Обрядові пісні українського народу.

  1. Літній цикл календарної обрядовості (загальна характеристика).

  2. Русальні пісні.

  3. Купальські пісні.

  4. Жниварські пісні: зажинкові, жнивні, обжинкові.


ІІІ.1. Перша сторінка «Обрядові пісні українського народу»

Учитель. Кажуть, що пісня – то душа народу. Пісня супроводжує людину в горі та в радості, у праці та під час відпочинку. І коли наші далекі пращури, змагаючись із грізними силами природи, намагалися «задобрити» злих духів, то поряд із різними магічними обрядовими діями (жертвоприношенням, танцем) звучала й пісня.

Обрядові пісні українців тісно пов’язані з хліборобським календарем і поділяються на пісні літнього циклу, зимового та весняного.

Зібрали селяни щедрий урожай із ниви – треба подякувати землі-годувальниці, попросити, щоб і наступного року був добрий ужинок; прийшов час окоту худоби – треба її пошанувати; забарилася весна, ніяк не може здолати люту зиму – потрібно їй допомогти, прикликати піснями-веснянками та «жайворонками».

Календарно-обрядові пісні виникли в сиву давнину, а з прийняттям християнства набули ще й нової тематичної спрямованості – уславлення Творця за його щедрі дари й ласку до людей.

Що ж таке народна пісня?

^ Народна пісня – невеликий музично-поетичний твір строфічної форми, автором якого є народ.

Особливості народних пісень:

  • вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;

  • стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;

  • висока поетичність мови;

  • відповідність мелодій словесному тексту;

  • віршова форма;

  • малий обсяг;

  • одночасне виникнення слів і мелодій;

  • усне поширення;

  • існування тексту й мелодій у різних варіантах.


Різновиди календарно-обрядових пісень:

  1. Пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські).

  2. Пісні зимового циклу (колядки, щедрівки).

  3. Пісні весняного циклу (веснянки, гаївки, пісні-ігри).


ІІІ.2. Друга сторінка «Літній цикл календарної обрядовості (загальна характеристика)»

Учитель уводить шестикласників у чарівний світ усної народної творчості, звернувшись до часів сивої давнини, коли наші предки-слов’яни святкували прихід літа із настанням тепла. Літній цикл народної творчості становить цілісну систему обрядово-поетичних дійств. Як і в інші періоди року, літні ритуали були тісно пов’язані з найдавнішими культами та віруваннями, древньою міфологією. Знайомлячи учнів із основними святами літа, учитель пояснює, що всі пісні цього періоду можна поділити на такі види: русальні, купальські, жниварські. (Слайд 3)


ІІІ.3. Третя сторінка «Русальні пісні»

«У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору»


Заздалегідь підготовлені учні, які отримали випереджувальне завдання, коротко повідомляють про русальні пісні, їх виникнення та період виконання. Під час своїх повідомлень учні демонструють ілюстрації, власні малюнки.

1-й учень. Русальні пісні – це жанр календарно-обрядової лірики, пов'язаний зі святкуванням Русального тижня. (Слайд 4)

Русальні пісні виконувалися під час обрядів, пов’язаних із «Зеленими святами» чи «клечальною неділею». За релігійним обрядом – це Трійця. Самі епітети «зелений», «клечальний» вказують на особливість цього свята – вшановувати зелений світ рослинності, яку наші предки одухотворювали. Так само, за стародавніми уявленнями, й люди посмертно могли перетворитися на рослин чи духів, які знаходили собі притулок у лісах, полях, водах. Свято називалося ще «русальним» або «мавським тижнем», під час якого ці фантастичні істоти з’являлися в селі.

2-й учень. Русалок (мавок, нявок) народна фантазія наділила надзвичайною красою і підступним характером. Це стрункі зеленоокі й русокосі дівчата у легкому прозорому вбранні, уквітчані водяними лілеями чи польовими квітами. Вони можуть сприяти або шкодити людині в її господарських справах; їхнє улюблене заняття – водити танки, а якщо вони побачать необережних юнака чи дівчину, то втягують їх у свої ігрища і залоскочуть до смерті. Проти них існували обереги – часник, полин, яких русалки нібито не переносили й утікали геть.

3-й учень. Прикрашаючи зеленню хати й подвір’я, водячи з піснями по селу прикрашену гілочками, квітами й листям дівчину – «тополю» ( у деяких місцевостях «берізку», «вербу»), наші предки вшановували рослинний світ і своїх прародичів у ньому.

Пісні русального типу – ліричні, повні радості життя, світла, простору, духовного здоров’я. Героїні пісень – дівчата, настрій яких співзвучний із природою, що розквітає: «Ой зросла ж я у свого таточка, кохалася в рідної мамочки – ой луги ж мої всі зелені!»

Перегляд слайдів 5-9.

Робота з текстами пісень.

«Ой біжить, біжить мала дівчина»

  • Виразне читання твору.

  • Визначення теми (показ русалки, яка, наздогнавши малу дівчину,

запропонувала їй відгадати три загадки).

- Далі над русальною піснею шестикласники працюють у парах за

такими питаннями:

  1. Яку форму має пісня?

  2. Яке повір’я про русалок використане в ній?

  3. Добра чи погана русалка?

  4. Чи вдалося вам відгадати загадку?

  5. Який висновок про мовленнєвий етикет наших предків можна

зробити з огляду на звертання «красна панно»?


«У ржі на межі»

  • Виразне читання обрядової пісні.

  • Визначення теми (зображення русалки, яка, сидячи на кривій березі,

звернулася до дівчат із проханням, щоб ті дали їй сорочку).

- Опрацювання змісту твору за питаннями:

  1. З яким проханням русалка звернулася до дівчат?

  2. Для чого, на вашу думку, русалці потрібна була сорочка?


«Проведу я русалочки до бору»

  • Виразне читання твору.

  • Визначення теми (зображення проводів русалочок до бору, щоб вони

не завдавали людям будь-якої шкоди).

- Далі над русальною піснею шестикласники працюють у малих групах

за такими питаннями:

  1. Від чийого імені виконується пісня?

  2. Який її настрій?

  3. Чому русалка не змогла зашкодити дівчатам?

  4. Назвіть слова пісні з пестливими суфіксами. Якого звучання

надають вони твору?


Рубрика «Порівняй!»

Завдання: порівняти зміст пісень «Ой біжить, біжить мала дівчина» та «Проведу я русалочки до бору».

Висновки.

  • Перша пісня закінчується трагічно, а в другій – русалка не страшна дівчині.

Отже, ми переконалися, що ставлення до русалок було неоднозначним.

  • Однаковий початок окремих рядків в обох піснях: «Ой що…», «Да нашого…»

Повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій на початку віршових рядків чи строф називається анафорою (єдинопочатком).

Анафора підносить емоційну силу віршів і сприяє композиційній стрункості й завершеності. (Слайд 10)


ІІІ.4. Четверта сторінка «Купальські пісні»

Повідомлення вчителя (одночасно демонструються слайди).

Чи не найвідомішим у липні є свято Івана Купала – свято краси, молодості та самоочищення. Свято припадає на ніч між 6 і 7 липня – період літнього сонцестояння, коли найбуйніше розквітає природа. (Слайд 11) З цього часу починається її повільне відмирання. І цей переломний момент обов’язково відзначали. Людина вірила, що магічними силами зможе побороти темні сили. На Купала топили або розривали смерть, яку скрізь називали по-різному: Морена або Марена, Мара, Купало, в ролі якого виступало опудало з соломи, кропиви, прикрашене квітами та пір’ям. Вважалося, що в цю ніч і трави, і води, і роса ставали цілющими.

Ніч на Купала – найчарівніша: у цей час можна почути мову звірів, побачити чудодійні квіти, найактивніше проявляє себе нечиста сила. Опівночі розцвітає папороть (Слайд 12), загоряється дивним вогнем й одразу ж осипається. Хто встигне вирвати квітку, той віднайде всі закопані скарби, дістане чудодійну силу. Але всяка нечисть стереже цвіт папороті, тому тільки найсміливіші парубки йдуть цієї ночі в ліс.

Святкуючи Купала, молодь запалює вогнища й стрибає через них, щоб очиститися. Дівчата ворожать, пускають віночки на воду: куди попливе вінок, туди й заміж піде. Якщо два віночки сходяться докупи, то бути закоханим у парі. Перегляд слайдів13-20.

Робота з текстами пісень.

Учні мовчки читають пісні «Купайло, Купайло», «Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», а потім виконують завдання.

Учитель показує дітям гілочку деревця (вербову чи березову), на якій прикріплені штучні листочки із запитаннями.

^ Запитання для відповідей

  1. Знайдіть пісню, в якій змальоване опудало, що стало символом

свята, і прочитайте її.

  1. В який момент свята Купала виконувалася пісня «Заплету

віночок»? Які почуття та сподівання у ній відтворено?

  1. Знайдіть у текстах анафори, визначте їхню роль.

  2. Що спільного й відмінного в піснях «Заплету віночок» і «Ой

вінку мій, вінку»? Які епітети показують, що дівчина закохана?

  1. Яким настроєм пройнята пісня і якою може бути її мелодія?

Перегляд слайдів 21-23.

Теорія літератури. З’ясувати, які епітети називаються постійними, навести приклади. (Слайд 24)

ІІІ.5. П’ята сторінка «Жниварські пісні:

зажинкові, жнивні, обжинкові» (Слайд 25)


Розповідають про ці пісні два учні (хлопчик та дівчинка), одягнуті в українське національне вбрання.

Хлопчик-українець. Жнива – найвідповідальніша пора в житті хліборобів, адже вчасно зібраний добрий урожай – достаток у домі. (Слайд 26) Хоча жнива – це виснажлива праця, селяни облагороджували цю пору, бо ж вінцем жнив ставав святий хліб, випечений із зерна нового врожаю. Тому обряди, пов’язані зі жнивами, урочисті.

У перший день жнив люди вдосвіта йщли в поле. Господар першим зжинав кілька колосочків, його родина співала зажинкові пісні, прославляючи ниву, благаючи, щоб сили природи (відтепер дощ) не завадили зібрати хліб. (Слайди 27-28)

Дівчинка-українка. Власне жнивних пісень найменше, бо ж було не до співів: працювали під палючим сонцем з раннього ранку до ночі, а кожна згаяна хвилина вартувала дуже дорого.(Слайд 29) Жнивні пісні здебільшого сумні. (Слайди 30-31)

Найщасливіший момент жнив обжинки. (Слайд 32) На лану залишали бороду – 9 або 12 стеблин невижатого колосся; її прикрашали стрічками, квітами. Вважали, що після цього нива буде родити надалі, а духи поля не гніватимуться за спорожнілий лан.

Останній сніп називався дідухом. На Святий вечір він був колись головним атрибутом. Дідух прикрашали і ставили на покуті – найпочеснішому місці. (Слайди 33-34)

Обжинкові пісні найурочистіші. У них подяка Богові, уславлення хліба, сподівання на новий урожай.

Пісню «Маяло житечко, маяло» учні аналізують методом незакінчених речень (можна письмово).

  1. Це обжинкова пісня, бо …

  2. Жнива завершилися успішно, адже …

  3. У пісні є персоніфікований образ …

  4. Вінок символізує …

  5. «Чистім полі», «буйного вітречку» – це …

  6. Основна думка пісні – …


ІV. Закріплення набутих знань

Завдання. Доведіть тезу: «Життя наших предків було тісно пов’язане з природою».


V. Підсумок уроку

Рефлексія.

Продовжити речення.

  • Сьогодні на уроці я дізнався про …

  • Найцікавішим для мене було …

  • Найбільше мене вразило …

  • Хочу більше дізнатися про …


VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІ. Домашнє завдання

  • Самостійно проаналізувати пісню літнього циклу «Там у полі криниченька»;

  • Вивчити напам’ять одну пісню (на вибір).

Завдання за бажанням:

- підготувати розповідь про святкування в родині Різдва.