asyan.org
добавить свой файл
1


Трагедія Бабиного Яру – в серці українського народу

  • Підготувала:Варнавська М.В.,

  • учениця 11-А класу,

  • ЗЗОШ № 92.

  • Рецензент: Олійник І.В.,


В чому трагедія

  • В чому трагедія

  • Бабиного Яру?!



Вступ

  • Бабин Яр-урочище у північно-західній частині Києва, між районами Лук‘янівка та Сирець.

  • Бабин Яр став всесвітньо відомім завдяки масовим розстрілам громадського населення, що проводились окупаційними військами у 1941 р.

  • До сучасної забудови тут знаходився один з найбільших у Києві ярів – довжина близько 2,5 км, глибина більше 50 м. По його дну протікав однойменний струмок, узятий зараз у колектор.



^ До Великої Вітчизняної

  • Вперше згадується під сучасною назвою у 1401 р., коли власниця («баба») шинку, що знаходився тут, продала ці землі домініканському монастирю. У XV — XVIII ст. також зустрічалися назви «Шалена Баба» і «Бісова Баба».

  • У 1869 р. поблизу Бабиного Яру був відкритий літній військовий табір — «Сирецький військовий табір». У 1895 р. на його території була відкрита так звана Дивізіонна церква, знищена після революції. На місці цієї церкви пізніше знаходились ворота Сирецького концентраційного табору.

  • У 1870 р. територія, що прилягала до Бабиного Яру з півдня, була використана під будівництво Лук'янівського громадського кладовища (існує ще Лук'янівське військове кладовище). У 1934—1940 р.-р. на ньому ховали розстріляних НКВС діячів української культури, священників, партійних діячів, та інших неугодних радянському режиму. Разом з лісом під Биковнею, це одне з найбільших поховань жертв НКВС у Києві. Кладовище закрили у 1962 р. Зараз територія кладовища — заповідна зона.

  • У 1891—1894 р.-р. біля Бабиного Яру було створено Нове єврейське кладовище (з ділянкою для караїмів). Воно було закрите у 1937 та знищене під час Другої Світової війни. Залишився тільки невеликий фрагмент кладовища та контора.



За чиї гріхи?

  • Німці зайняли Київ 19 вересня 1941 р.

  • 24 вересня на Хрещатику силами НКВС були підірвані будинки, в яких розташувались представники окупаційної адміністрації. Вибухи та пожежі продовжувалися у наступні дні, було знищено близько 940 найбільших житлових та адміністративних споруд. У звіті представника імперського міністерства окупованих східних територій від 5 жовтня 1941 р. йшлося, що пожежа розповсюдилась на площу 2 тисячі кв. м, без даху залишилось десь 50 тис. осіб. Це було використано окупантами, як привід для знищення єврейського населення.



^ Трагедія розпочалась

  • У неділю 26 вересня 1941 р. газета "Українське слово" вмістила велику статтю німецького військового кореспондента Віллі Елерса під назвою "Київ зберіг своє українське обличчя". Серед вражень від Києва були й такі рядки:

  • "Взагалі всі багаті жиди повтікали й полишили сотні тисяч своїх одноплемінників. Вони ходять тепер як духи по вулицях і стараються вичитати на наших лицях, чи буде для них яке милосердя".



Наказ



Супровідний документ



Смертельний наказ

  • Того ж дня по місту було розклеєно оголошення:

  • "Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника – Доктерівській (коло кладовищ).

  • Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше

  • Хто не підпорядкується цьому розпорядженню буде розстріляний.

  • Хто займе жидівське мешкання або пограбує предмети з тих мешкань, буде розстріляний".

  • П і д п и с у н е б у л о.



Підготовка до "веселощів"

  • Бабин Яр готується прийняти гостей



Машина смерті запрацювала

  • Більшість з тих, хто прийшов, були жінки, діти та люди похилого віку. Крім євреїв були представники інших народів з інтернаціональних сімей.

  • У кінці вулиці був обладнаний пропускний пункт, за яким знаходилась прихована канцелярія. По черзі за пропускний пункт заводили 30-40 осіб, де у них відбирали речі та примушували роздягатися. Потім поліцаї за допомогою дубівок заганяли людей у проходи у валу на краю яру глибиною 20-25 метрів. На протилежному боці знаходився кулеметник. Постріли приглушувалися музикою та шумом літака, котрий кружляв над яром. Після того, як рівчак заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.



Процес

  • Жид? Жид!

  • Бах.



Перші результати!

  • За два дні 29-30 вересня 1941 р. зондеркоманда 4-А під командуванням СС-штандартенфюрера Пауля Блобеля (яка входила до складу айнзатцгрупи Ц під командуванням д-ра Отто Раша) за участі частин вермахту (6-ї армії), Київського куреня української допоміжної поліції під командуванням П. Захвалинського та 1200 козаків Буковинського куреня розстріляли у цьому яру 33 771 осіб — майже усе єврейське населення Києва. Подальші розстріли євреїв пройшли 1, 2, 8 та 11 жовтня 1941 р., за цей час було розстріляно близько 17 000 євреїв.



Виконавці

  • Блобель (Blobel) Пауль

  • СС-штандартенфюрер. З червня 1941 командир зондеркоманди 4-А

  • у складі айнзатцгрупи "Ц"



Виконавці



Але це ще не все!

  • Масові страти продовжувалися до німецького відступу з Києва. 10 січня 1942 р. було розстріляно близько 100 матросів Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Серед інших, у 1941—1943 р.-р. у Бабиному Яру було розстріляно 621 член ОУН-Мельника, серед яких українська поетеса Олена Теліга.

  • Крім того, Бабин Яр став місцем розстрілу п‘яти циганських таборів. За різними підрахунками, у Бабиному Яру у 1941—1943 р.-р. було розстріляно від 70 000 до 200 000 осіб. Євреї - в‘язні, яких німці примусили спалювати трупи у 1943 р., говорили пор 70-120 тис.

  • Крім того, на місці військового табору РСЧА (колишній, «дореволюційний» військовий табір) було відкрито так званий Сирецький концентраційний табір, у якому тримали комуністів, комсомольців, підпільників, військовополонених та інших неугодних. 18 лютого 1943 р. у ньому розстріляли трьох гравців футбольної команди «Динамо» — учасників «Матчу смерті»: Трусевича, Кузьменка і Клименка. Загалом у Сирецькому концтаборі загинуло не менше 25 000 осіб.



"Нічого" не було

  • Відступаючи від Києва і намагаючись приховати сліди злочинів, окупанти у серпні – вересні 1943 р. частково знищили табір, вирили та спалили на відкритих «печах» десятки тисяч трупів, кістки перемелювалися на привезених з Німеччини машинах, попіл був розвіяний по околицях Бабиного Яру. У ніч на 29 вересня 1943 р. у Бабиному Яру виникло повстання зайнятих на роботах біля печей 329 в‘язнів-смертників, з яких врятувалося 18 осіб, останні 311 були розстріляні. Врятовані в‘язні виступили свідками намагань німців приховати факт масового розстрілу.



Ні, все ж таки щось було

  • Жертви розстрілів



Заходи з увічнення пам‘яті

  • 24 березня 2001 р. рішенням Київської Ради будівлю зачиненого кінотеатру ім. Юрія Гагаріна, що знаходився на місці Дивізіонної церкви, було передано Українській Православній Церкві з метою створення Сирецького меморіалу (собор Пресвятої Богородиці, музей, пам'ятник та кінолекторій).

  • 23 вересня 2005 Президент України Віктор Ющенко видав розпорядження № 1172/2005-р. «Про заходи по реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відношень, релігії та церкви», в якому він доручав кабміну розглянути до 15 жовтня 2005 питання про присвоєння Бабиному Яру статусу Державного історико-культурного заповідника . Лише 1 березня 2007 р. Кабінет міністрів видав постанову № 308 про створення Державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

  • 26-27 вересня 2006 р. у Києві пройшов другий Міжнародний форум «Життя народу моєму!», присвячений 65-річчю трагедії у Бабиному Яру. Організаторами форуму стали уряд України, Всесвітній форум пам'яті голокосту та «Яд Вашем» — Меморіальний центр пам'яті жертв голокосту і героїв руху Опору.



Меморіали

  • Пам'ятник розстріляним у Бабиному Яру дітям



Меморіали

  • Хрест у пам'ять розстріляним у Бабиному Яру українським націоналістам



Менора

  • Пам'ятник

  • розстріляним у Бабиному Яру євреям



Підсумки - Висновки

  • Бабин Яр – це, безумовно, трагедія Українського масштабу. Бо від цього постраждали насамперед українці. Вони стали жертвами двох систем - Більшовицької та Нацистської. Убивали і були убієнними.

  • І що?

  • Перемелені двома жорнами гори трупів

  • і торжество однієї системи над іншою.

  • Годі українцям бути інструментами

  • у чужих руках!



Перелік використаних джерел

  • 1. Петровський В.В. та ін. Історія України/неупереджений погляд.

  • – Харків.: Школа, 2007.

  • 2. Київ 1941-1943/фотоальбом.

  • – К.: Кий, 2000.

  • 3. Залесский К. СС. Охранные отряды НСДАП. – М.: Эксмо, 2005.

  • 4. Кузнецов А. Бабий Яр. – К., 1991.