asyan.org
добавить свой файл
1

5 клас

Соціальна складова здоров’я

Розділ

Безпечне середовище

Тема. Умови виникнення пожежі

Мета :

  • навчальна: сформувати уявлення про умови виникнення горіння та наслідки пожежі, правила особистої безпеки під час виникнення пожеж;

  • розвивальна: розвивати вміння використовувати одержані знання в повсякденному житті; розвивати здатність орієнтуватися в загрозливих життєвих ситуаціях, реально оцінювати небезпеку; розвивати спостережливість, сміливість, винахідливість; розвивати навички індивідуальної, колективної та групової роботи;

  • виховна: виховувати співпереживання, бажання прийти на допомогу ближньому, спонукати до вироблення осмисленої особистісної позиції щодо виконання правил пожежної безпеки.

Очікувані результати

Після заняття учні мають знати:

  • основні умови виникнення пожежі;

  • поняття “стадії горіння”;

  • основні види горючих матеріалів;

  • правила поведінки під час пожежі;

  • способи захисту органів дихання;

  • способи гасіння пожежі на першій стадії;

  • як телефонувати за номером 101;

  • способи домедичної допомоги.

Після заняття учні мають уміти:

  • запобігати створенню умов для виникнення та розвитку пожежі;

  • правильно діяти під час виникнення пожежі.


^ Методи та прийоми навчання:

Проблемна ситуація, розповідь, бесіда, робота в групах, робота в парах, самостійна робота учнів, індивідуальна робота,ТЗН (слайди), інтерактивні методи.

^ Обладнання та матеріали: комп’ютер та мультимедійний проектор для демонстрації слайдів, таблиці з пожежної безпеки, картки з назвами різних горючих, негорючих, важкогорючих речовин; віяло для створення потужного потоку повітря, джерело горіння (сірники, запальничка, іскра тощо); спиртівки, свічка, скляний ковпак; матеріали для виготовлення підручних засобів для захисту дихальних шляхів, предмети для створення ситуацій різних пожеж, секундомір, малюнки з ситуаціями, набір карток з ситуаціями для роботи в групах.

Тип уроку: комбінований

Форма: урок з елементами тренінгових вправ.


^ ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка готовності до уроку. Створення позитивного настрою.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Слово вчителя:

- На минулому уроці ми розглянули тему «Стихійні лиха». Тож зараз з’ясуємо, як ви її засвоїли.

2.1. Виконання завдання на картках контролю навчальних досягнень. Заповнити таблицю, вказавши причину стихійного лиха, наслідки та порядок дій під час стихійного лиха. ( Два види стихійних лих на вибір). Час 5-7 хв.

^ Стихійне лихо

Причина

Наслідок

Порядок дій

Повінь










Буревій










Снігові замети










Землетрус










^ 2.2. Фронтальне опитування.

- Що називається стихійним лихом?

Це явища природи, які виникають раптово і призводять до порушення нормального життя, загрожують життю багатьох людей, завдають значних збитків природі та людям.

- Які стихійні лиха трапляються у нашій місцевості, та якими були їх наслідки?

Повені - підтоплення значних ділянок суходолу, спричинені сильними зливами, таненням снігу. Завдають шкоди народному господарству Руйнують дороги, греблі, мости, будівлі, інколи гинуть тварини й люди.

Буревій - потужний поривчастий вітер, що підхоплює й переносить різні предмети. У 2009 році у райцентрі Любешів буревій зруйнував будівлі, пообривав лінії електромереж, знищив посіви на полях, повиривав дерева з корінням.

Снігові замети утворюються внаслідок тривалих снігопадів. Спричиняють затори на дорогах, під вагою снігу ламаються дерева, обриваються лінії електропередач.

- Об’єднайте запропоновані стихійні лиха за такими ознаками: які з них трапляються переважно влітку, навесні, восени, взимку, а які не залежать від пори року? (землетрус, повінь, буревій, снігові замети, селі, зсуви, виверження діючих вулканів, лісові пожежі).

- Тварини відчувають наближення стихійних лих. Яка поведінка тварин свідчить про зміну погоди?

  • Ластівки низько літають – на дощ і вітер.

  • Багато ворон літає та каркає – на негоду.

  • Жаби стрибають уздовж берега – на дощ, а якщо сидять у воді – дощу не буде.

  • Якщо кіт спить, закриваючи лапкою ніс, очікуй похолодання, а якщо лежить черевцем догори, буде тепло.

  • Гусаки ляскають крилами, піднімають під себе одну ногу - до морозу.

  • Ворона ховає дзьоб під крило – до морозу.

  • Птахи сідають на верхівки дерев - до теплої погоди.

  • Зміну погоди можна визначити й по акваріумних рибках. Якщо вони плавають на поверхні води, слід очікувати негоди. Риються на дні в піску - буде гарна погода.

  • Комарі кусають увесь день - до тривалого дощу.

  • П'явки з'являються на березі - до тривалого дощу.

  • Галки й ворони кричать - до дощу.

  • Рано ранком не чутно жайворонка - до дощу.

  • Горобці купаються в пилу - бути дощу.

- Як поводяться рослини-барометри перед зміною погоди?

  • Якщо травичка, яку називають мокрицею, до дев'ятої годин ранку не підніметься й квіти її не розкриються, слід очікувати дощу.

  • Гарним синоптиком є й в'юнок польовий. Перед дощем він щільно закриває біло-рожеві квіточки, а напередодні сонячного дня, навіть у похмуру погоду, обов'язково розкриє їх.

  • Відома усім червона конюшина перед бурею витягає своє стебло вертикально. А от фіалка перед грозою згинається, низько кланяючись землі.

  • На суходільних галявинах і пагорбах завжди справно несе свою метеорологічну службу заяча капуста. Якщо вона на ніч не закриває свої рожеві або червоні пелюстки, виходить, ранком піде дощ. Закриті ввечері пелюстки заячої капусти - ознака гарної погоди.

  • Латаття закривається - бути дощу.

  • Клен "плаче"- до дощу. Квіти видають сильний захід - до дощу.

2.3. Фронтальне оцінювання. Мотивація і виставлення оцінок.

ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів.

На слайді висвітлюються слова: деревина, бензин, 101, кисень, вогнище, дим, захист органів дихання тощо.

Слова вчителя:

- Діти, які асоціації викликають у вас ці слова? (Обговорення)

- Як ви гадаєте, про що ж сьогодні на уроці буде наша розмова ? ( Діти формулюють тему).

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Роздаю учням паперові краплинки і повідомляю, якій темі присвячено заняття.

^ V. Повідомлення теми та очікуваних результатів. (Тема та очікувані результати записані на дошці).

- Діти, на дошці перед вами - мальовнича галявина. Розміщуємо на нашій галявині вогнище. Напишіть ваші очікування на краплинках. Ми розвісимо їх над вогнищем на хмаринці. Якщо наші сподівання здійсняться, то ми зможемо загасити вогнище своїми краплинками.

^ VІ. Вивчення нового матеріалу.

6.1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

- Вогонь супроводжує людину на всьому шляху розвитку людства. В час, коли люди навчилися керувати вогнем і його здобувати, їх можливості багаторазово збільшилися. За допомогою вогню людство навчилося зберігати їжу і захищатися від звірів, очищати поля від рослин і здобувати метали. Вогонь забезпечує тепло і освітлює приміщення, рухає автомобілі і літаки. Вміння здобувати і використовувати вогонь надало людині відчуття незалежності від Природи.

Історія свідчить, що вогонь завжди був символом. Відомий міф про Прометея, що викрав вогонь у богів Олімпу і приніс людям, тим самим зробивши їх незалежними від богів. Сьогодні вогонь палає біля пам’ятників загиблим героям і нагадує про перемогу, що здобута ціною життя багатьох людей. Олімпійським вогнем відкривають найбільше земне мирне спортивне свято - Олімпіаду. Вогню під силу викликати у людей чудові емоції. Часто родини збираються біля каміна, спостерігаючи за вогнем.

Горіння - це процес з’єднання речовин з киснем, що супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум ’я та (або) світінням.

Але, коли вогонь виходить з-під контролю людини, він перетворюється на страшне лихо - пожежу.

Демонструю учням вирізаний з паперу трикутник і запитую:

- Як називається ця геометрична фігура (Міжпредметні зв'язки).

Для того, щоб з'ясувати умови виникнення горіння, я пропоную відповісти на запитання: «Що? Де? Коли ? »:

  1. ЩО необхідно, щоб розпочалося горіння?

(Горючі речовини або матеріали: дерево, папір тощо).

  1. ДЕ може відбутися горіння?

(Там, де є кисень.)

  1. КОЛИ це може трапитись?

( Коли є джерело запалювання: іскра, відкритий вогонь, висока температура тощо).

Отже, існує три умови виникнення горіння: горюча речовина, кисень і джерело запалювання. Ці складові утворюють «трикутник вогню». ( Див. на дошці )

Цей термін запропонував французький хімік Лавуазьє для того, щоб було легше запам’ятати три умови виникнення горіння.

Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.

Не завжди горіння перетворюється на пожежу. За відсутності будь-якого чинника горіння не відбудеться.

6.2. Створення проблемних ситуацій

Проводжу учням досліди та пропоную дати відповіді на запитання.

Дослід 1. Запалюю свічку, накриваю прозорим ковпаком (склянкою або розрізаною навпіл пляшкою з-під води). Через декілька секунду свічка погасла - кисень згорів.

  • Чому погасла свічка? (Для горіння потрібен кисень.)

Дослід 2.

Беру дві спиртівки із спиртом і водою. Не розповідаючи учням, що знаходиться у спиртівках, пропоную одному з учнів їх запалити. Зрозуміло, та, що з водою, не загориться.

  • Зробіть припущення, чому так трапилося? (Потрібна горюча речовина.)

Дослід 3.

Далі працюю зі спиртівкою, наповненою спиртом. Змінюю потік повітря, діти слідкують за полум’ям.

- Чому полум’я загасло? (Різна потужність повітря може загасити полум’я, а може і роздути).

6.3. Робота в групах. ( об’єдную учнів у 3 групи за допомогою запитань: «Що? Де? Коли ?»)

1. Вогонь можна загасити, якщо накинути на нього цупку тканину, ковдру, якщо вони не синтетичні. Яка умова при цьому зникає?

2. Чому полум’я збільшується, коли відкривають вікна і двері?

3. Збивати вогонь гілкою, віником треба короткими рухами. Чому, як ти вважаєш?

6.4.Фізкультхвилинка (Руханка) .

Учні стають у коло й повторюють рухи за вчителем:

На галявині вогнище, (показують)

Полум'я стелиться низько-низько (присідають),

Далі вогнище розгоряється, (піднімаються)

І полум'я коливається (показують руками).

Ми взяли водичку прямо із кринички (нахиляються).

Полили, загребли (імітація руками)

І з галявини пішли (крокують).

Проводжу дітям досліди та пропоную їм зробити висновки.

Дослід 1. Беру два однакових аркуші. Один з них змочую у водному розчині солі і висушую його. Показую два схожих аркуша і підпалюю їх. Один швидко згоряє, а другий залишається неушкодженим.

Дослід 2. Аркуш паперу наполовину замочую у воду. Підпалюю, суха половина згоряє, мокра залишається неушкодженою.

- Чому ? (Вода не горить).

Дослід 3. Сталевий дріт тримаю над свічкою, він почервонів, але горіти не почав.

  • Чому? (Всі тіла згоряють по-різному. Тому всі речовини поділяються на горючі, негорючі та важкогорючі).

Розповідь вчителя.

  • ^ Отже, майже всі речовини можуть горіти. Горіти можуть тверді тіла, рідини, гази і метали. Всі вони горять по-різному.

Деякі тверді тіла горять із тлінням: деревина, папір, солома, тканини тощо. Деякі горять без тління, наприклад, пластмаси. Особливо потрібно звернути увагу на горіння рідких речовин. Ті з них, що не розчиняються у воді, (бензин, нафта) згоряють на її поверхні; такі рідини, як спирт, гліцерин розчиняються у воді, але все рівно горять суміші.

Тому всі речовини поділяються на горючі, важкогорючі та негорючі.

Горючі матеріали загоряються від джерела вогню та продовжують горіти після зникнення джерела запалювання.

Важкогорючі під впливом вогню чи високої температури спалахують, чи тліють, чи обвуглюються. Після зникнення джерела запалювання горіння чи тління припиняється.

Негорючі - під дією вогню або високої температури не спалахують, не тліють і не обвуглюються

- Чи може полум’я виникнути само по собі? (Діти дають відповідь)

(Відповідь. У більшості випадків потрібно джерело запалювання або висока температура, наприклад тертя. Можуть самозагорятися зерно на елеваторах, торф’яники тощо).

^ Цілий ряд матеріалів мають здатність самозайматися. З такими речовинами потрібно поводитися дуже обережно. Наприклад, самозаймання може визвати кислота, яку пролили на деревину або тирсу. Самозаймаються речовини, що виділяють тепло під час своєї життєдіяльності: сіно, торф, зерно, буре вугілля, вугільний пил та інші органічні матеріали.

До джерел запалювання відноситься відкритий вогонь: тліюча цигарка, сірник тощо. При їх горінні виділяється багато тепла у короткий час. Температура полум’я тліючої цигарки може держатися на рівні 320-420 градусів протягом 2 -2,5 хв., сигарети - 420-460 градусів - протягом 26 -30 хв., сірника - 620-640 градусів - 0,33 хв. Зрозуміло, що така кількість тепла при необережному користування обов’язково призведе до запалювання.

Вплив кисню на хід горіння. Пожежа розвивається, коли у повітрі 14-16% кисню. Наприклад, за недостатньої кількості кисню горюча речовина згоряє неповністю і виникає дим. При цьому виникає небезпечний для дихання людини вуглекислий газ. Надлишок повітря може в одних випадках припинити пожежу, наприклад, коли ви задмухуєте свічку (багато повітря, замало горючої речовини). В інших, навпаки, може роздути полум’я. Так буває під час пожежі в лісі ( багато і горючої речовини, і кисню). Деякі речовини можуть горіти і без наявності окисника. Під час горіння цих речовин виділяється кисень, який і підтримує горіння "без кисню". Без окисника горять бікфордів шнур, бенгальські вогні.

Стадії горіння. Горіння зазвичай проходить декілька стадій. Можна виділити три основні, а саме: запалювання (виникнення), поширення полум'я (горіння) і згасання полум'я.

^ Кожна людина має знати про причини та стадії пожежі, щоб вміти правильно діяти, за відсутності часу.

Будь-яка пожежа починається із загоряння, яке може ліквідувати одна людина, якщо має відповідні навички і знає способи та правила її гасіння, Якщо виникла пожежа - рахунок часу йде на секунди, тому необхідно заздалегідь знати, де і які засоби пожежогасіння розміщуються і як ними користуватися.

У звичайному будинку перетворення загоряння у пожежу триває приблизно 1-3 хвилини (І стадія). II стадія - зростання зони горіння - 5-6 хвилин. А далі йде нарощування пожежі, температура підвищується у середині приміщення до 250-300 градусів.

^ Найсуттєвішими факторами, які створюють загрозу життю і здоров’ю людини є токсичні продукти горіння, вогонь, підвищена температура середовища, дим, недостатність кисню, вибухи та руйнування, витоки небезпечних речовин, ураження електричним струмом, паніка.

Якщо пожежа застала вас у приміщенні

Не панікуйте! Відомо, що паніка серед людей навіть під час невеличкої пожежі є причиною значних жертв.

  1. ^ У всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте “101” і викличте пожежну команду.

  2. Ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього прямо на підлогу; повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу; обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте; якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум’я не дозволять вам вийти; щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь - якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму, та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи щодо порятунку. Кілька ковтків диму досить, щоб людина знепритомніла. Ніс та рот треба закрити шарфом, рушником, хустинкою, носовичком тощо і дихати через них. Ці речі треба змочити. Якщо неможливо намочити, то через декілька дихальних рухів тканина зволожиться від парів видиху.

  3. ^ Присядьте, глибоко вдихніть повітря, відчиніть вікно, висуньтеся та кричіть ’’Допоможіть, пожежа!”.

  4. Ви не в змозі відчинити вікно - розбийте віконне скло твердим предметом та приверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

  1. Ви вибралися через двері, зачиняйте їх за собою і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення;

  2. Під час пожежі у будинках заборонено користуватися ліфтами.

  3. Якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.

Пожежник зобов’язаний їхати на будь-який виклик. Тому інформацію про пожежу потрібно падавати чітко, повно і правильно. Яка інформація потрібна пожежникам?

Слід вказати що, де горить, прізвище того, хто телефонував або з якого номеру, щоб перевірити інформацію.

Перша допомога при опіках

^ При отриманні опіків потрібно:

  • посадити або покласти постраждалого;

  • обливати місця опіків великою кількістю води (15 хвилин і більше). При цьому треба бути обережним, щоб не допустити переохолодження постраждалого, (особливо взимку);

  • якщо є можливість, потрібно зняти з уражених місць каблучки, годинники, паски, взуття до того, доки ці місця не почали набрякати;

  • зняти предмети одягу, які згоріли або ще тліють. Однак це можливо лише у тому випадку, якщо вони не пристали до уражених місць постраждалого;

  • всі опіки необхідно захистити від інфекції, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу.

  • посадити або покласти постраждалого;

Пам’ятайте про “Не”:

  • Не чіпайте нічого, що пристало до місця опіку!

  • Не змащуйте опіки ніякими кремами, лосьйонами, оліями або маслами! Жир закриває пори, не дає охолоджуватися!

  • Не проколюйте пухирі!

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу (рефлексія)

7.1. Робота в групах ( об’єдную за видами речовин «Горючі», «Важкогорючі» і «Негорючі»).

Завдання 1. Пропоную розподілити вказані речовини на горючі, важкогорючі і негорючі.

Приклади горючих речей: вата, папір, ганчірка, дерево, гас, бензин, майже усі пластмаси, спирт.

Приклади важкогорючих речей: брезент, войлок, рядно, оббите металом дерево, мокрі або просочені захисною сумішшю тканина, дерево (ялинка).

Приклади негорючих речей: камінь, метал, склотканина, пісок, вода, інертний газ.

Завдання 2. Дати відповіді на запитання.

  • Поясніть, чому потрібно виконувати правило: при пожежі у будинку не можна користуватися ліфтом?

  • Чому краще бігти на дах будинку, ніж спускатися сходами?

  • Чим не можна користуватися в приміщеннях, де знаходяться легкозаймисті речовини? Наведіть приклади.

  • Чому під час пожежі вогонь спалахує з більшою силою, коли намагаються відчинити двері для того, щоб утекти або випустити дим.

  • Чи доцільно гасити водою деревину? Бензин? Чому?

  • Чим краще гасити гасові лампи, легкозаймисті рідини? Чому?

  • Чому під час пожежі, щоб вибратися із квартири, потрібно плазувати?

  • Як можна захистити органи дихання під час пожежі?

Завдання 3. Робота з малюнком Додаток 1).

На цьому малюнку зображено уявний будинок. Якби він дійсно існував, то в ньому неодмінно виникла б пожежа, тому що всі мешканці порушують правила пожежної безпеки.

  • Знайдіть відповідні порушення правил пожежної безпеки у будинку, зображеному на малюнку і поясніть можливі наслідки.

  • Знайдіть на малюнку єдину істоту, яка не порушує правил пожежної безпеки.

^ VІП. Підсумок уроку.

- Діти, з’ясуймо, чи справдилися ваші очікування на краплинках, які розвішені у вигляді хмаринки над вогнищем. Якщо так, то перемістіть їх на вогнище, і тим самим ви зможете загасити його своїми краплинками.

8.1.Прощання. Вправа «Я-рятувальник»

  1. Учні стають у коло, витягують вперед ліву руку долонею догори й уявляють, що на ній лежать знання й уміння, які вони мали до цього уроку.

  2. Відтак витягують праву руку й уявляють на ній ті надзвичайно важливі знання і вміння, які вони отримали на цьому занятті.

  3. За командою «Так!» учні об’єднують долоні, приєднуючи нові здобутки до тих, які вони мали раніше. Всі разом говорять: «Ми - рятувальники!»

8.2. Вправа «Тепло долонь». Учні беруться за руки і відчувають тепло долонь.

ІХ. Домашнє завдання.

1. Прочитати § 7-8 у підручнику ( Т.В.Воронцова, В.С.Пономаренко, І.А.Репік) Виконати завдання на стор.48

Прочитати § 13 у підручнику ( Т.Є.Бойченко, С.В.Василенко та інші). Виконати завдання на стор.101

2. Закінчіть речення:

1 варіант: наша квартира відповідає вимогам пожежної безпеки тому, що…

2 варіант: ми слідкуємо за пожежонебезпечними предметами, тому….

3. Практичні завдання:

3.1. Намалюйте план евакуації зі своєї квартири. Позначте на схемі телефон, вогнегасник (якщо є кнопку виклику, пожежний кран), ключі від запасних дверей, вкажіть додаткові шляхи евакуації. Перевірте чи не захаращені запасні виходи.

Для цього вивчіть особливості вашого будинку, знайдіть можливі шляхи залишення квартири, будинку.

3.2. Подивіться, які місця у вашій квартирі, найбільш пожежонебезпечні? (телевізор на журнальному столику із газетами, плита, над якою сушаться речі тощо).

3.3.Потренуйтеся чітко і коротко повідомляти про пожежу за телефонам 101.

3.4. Перевір своїх рідних. Чи знають вони, як поводитися під час пожежі?

4. Творчі завдання (за вибором учнів) Підготувати відповіді-мініатюри:

а) на кухні загорілася штора, яка знаходиться біля газової плити.

б) на балконі відкинутого згори недопалка загорілися речі.

г) на підвіконні стояла гасова лампа, від вітру перевернулася, гас розтікся, підвіконня загорілося.

д) на спині товариша загорівся одяг.


^ Кутинець Сергій Григорович,

вчитель основ здоров’я Залізницького НВК

Любешівського району Волинської області,

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії


Список використаних джерел


  1. Бойченко Т.Є. Основи здоров’я: Підручник для 5 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. / Т.Є. Бойченко, та ін. – К.: Навчальна книга, 2005.

  2. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Основи здоров’я. 5 клас: Посібник для вчителя. – К.: Алатон, 2005.

  3. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Основи здоров’я. 5 клас. – К.: Алатон, 2005.

  4. Основи здоров’я, 5-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К. – Ірпінь: Перун. – 2005.



Додаток 1