asyan.org
добавить свой файл
1

Тема. Мотив єдності природи й людини. Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний настрій «Кримських сонетів» А. Міцкевича. (Слайд 1)

Мета: поглибити знання учнів про епоху романтизму, сонет як жанр, розкрити ідейно-тематичний зміст, структуру «Кримських сонетів»;

на основі аналізу сонетів даного циклу визначити його основні мотиви, провідний настрій;

дослідити втілення рис романтизму у поезіях А. Міцкевича;

розвивати образне та критичне мислення учнів, навички аналізу поетичного твору, виразного читання поезій;

виховувати любов до рідного краю, вміння бачити прекрасне.

Обладнання: тексти «Кримських сонетів» А. Міцкевича, портрет М. Огінського, його полонез «Прощання з Батьківщиною», фото кримських краєвидів, що пов´язані з сонетами А. Міцкевича, відеофільм «Побачення з Кримом», карта Криму.

^ Тип уроку: урок-подорож у поетичний світ митця (вивчення нового матеріалу).

Найбільші подвиги

благородства було зроблено

з любові до батьківщини

Ж.-Ж. Руссо

Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку.

1. Сьогоднішню нашу зустріч присвятимо ще одній сторінці світового романтизму. А саме – творчості польського поета-романтика Адама Міцкевича (записати тему уроку у зошити).

У попередніх класах ви вже мали нагоду познайомитися з деякими творами А. Міцкевича.

2. Бесіда на повторення вивченого.

- Який твір А. Міцкевича вивчався у 7 класі?

- Про що цей твір?

Балада «Альпухара» - одна з пісень, органічно вплетених у поему «Конрад Валленрод». Поет звертається в баладі до героїчної звитяги маврів, щоб вогнем історичної пісні розпалити серце синів роздрібленої Польщі, згуртувати їх та підняти на боротьбу за єдність і незалежність батьківщини.

^ Слово вчителя. Але то був лише перший дотик до поетичної спадщини польського Прометея. Сьогодні продовжимо знайомство з діяльністю поета-бунтаря, що поклав своє життя на алтар боротьби за свободу та незалежність рідної землі.

Куди б не закидала його доля – чи до похмурого Петербурга, чи до сонячного Криму, чи до безкраїх степів України, чи до великого Парижа – звідусюди думки його линули до рідної Польщі.

На сьогоднішньому уроці ми маємо не лише розширити свої знання про романтизм, про поета А. Міцкевича, а й розглянути його взаємини з нашою батьківщиною. В Україні поет перебував більше дев´яти місяців. За цей час він відвідав Київ, Харків, Стеблів. В Одесі мав отримати посаду учителя ліцею Рішельє. У Харкові у грудні 1825 р. поет познайомився з відомим українським письменником М. Гулаком-Артемовським, який потім зробив переспів балади «Пані Твардовська» українською мовою.

Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим. Прекрасна природа цієї «землі богів і поетів» дала поштовх творчому натхненню. Відеофрагмент фільму «Побачення з Кримом».

Але навіть краса не змогла вгамувати йог сум за батьківщиною. Увесь біль поета-вигнанця вилився на сторінках збірки «Кримські сонети», яку співвітчизник автора М. Мохнацький назвав «новим поетичним відкриттям». Це був єдиний позитивний відгук на книгу митця, яку реакційна польська критика засудила, зустріла зі злою ворожістю. Хоча мандрівка Кримом збагатила поетичну палітру митця, дала змогу світові через польську поезію відкрити для себе Україну, що через століття відгукнулося поетичним словом у творчості М. Рильського, М. Бажана, М. Пригари, П. Тичини, Б. Тена, М. Лукаша. Поезією А. Міцкевича захоплювався Т. Шевченко.


У 1825 р. із 14 серпня по 14 жовтня А. Міцкевич подорожував Кримом.

«…я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі… Я бачив Схід у мініатюрі.» А.Міцкевич (Слайд 2).

Слайд 3. Карта півострова Крим, на якій відмічені географічні об’єкти, названі А.Міцкевичем у «Кримських сонетах».

Географія «Кримських сонетів»

Перелік сонетів

1. Акерманські степи (сонет «Акерманські степи»).

2. Мис Тарханкут («Морська тиша (штиль)»).

3. м. Євпаторія («Вигляд гір із степів Козлова»).

4. м. Бахчисарай («Бахчисарай», «Гробниця Потоцької»).

5. пер. Байдарські ворота («Байдари»)

6. м. Алушта («Алушта вдень», «Алушта вночі»).

7. Вершина Чатир-Даг 1527м н.р.м.(«Чатир-Даг»).

8. Печерне місто Чуфут-Кале («Дорога над прірвою Чуфут-Кале»).

9. Гора Кікінеїз («Гора Кікінеїз»).

10. м. Балаклава («Руїни замку в Балаклаві»).

11. Гора Аю-Даг («Аю-Даг»)

1. Акерманські стели.

2. Морська тиша (штиль) мис Тарханкут.

3. Плавба.

4. Буря.

5. Вигляд гір зі степів Козлова (Євпаторія).

6. Бахчисарай.

7. Бахчисарай уночі.

8. Гробниця Потоцької.

9. Могили гарему.

10. Байдари.

11. Алушта вдень.

12. Алушта вночі.

13. Чатир-Даг.

14. Мандрівник (пілігрим).

15. Дорога над прірвою Чуфут-Кале.

16. Гора Кікінеїз.

17. Руїни замку в Балаклаві.

18. Аю-Даг


Помітно, що А. Міцкевич відвідує ті ж місця, що і О.С. Пушкін у своїй подорожі Кримом. 1825 р. А. Міцкевич поки що знає О. Пушкіна тільки за його творчістю, особисто вони познайомляться пізніше, у 1826 р. у Москві. А поки що-намагання подивитися на О. Пушкіна через предмети, явища, які бачив російський поет, теж вигнанець. Збігаються не лише шлях, а й образи, що приваблюють поетів. Ось як пише про це М. Бажан: «Душу молодика вабила ця романтика гір, ця екзотика Сходу, як вона і надихала Д. Байрона, Й. Гете, О. Пушкіна. Мов клейнод, передав російський поет легенду про татарську бранку Марію Потоцьку своєму польському співбратові, а десь аж через 65 років у «Кримських спогадах» Леся Українка знову піднесла освячену великими поетами легенду і знову оспівала і бахчисарайський дворець, і бахчисарайську гробницю. Таким триєдиним сузір´ям світять нам нині променисті поезії про Бахчисарай, народжені волелюбним натхненням російського, польського й українського поетів».

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Чому А. Міцкевичу було заборонено жити у Польщі?

2. Із ким познайомився поет в Росії?

Бесіда на повторення вивченого: (Слайд 4).

1. Згадайте, який ліричний твір називається сонетом?

2. Де і коли з´явився сонет?

3. Хто з поетів працював у цьому жанрі?

Схема «Сонет». Слово вчителя.

Збірку «Кримські сонети» літературознавці визначають як сонетний цикл.

^ Робота зі словником літературних термінів.

Сонетний цикл – це низка віршів, об´єднаних автором за жанровим, ідейно-тематичним принципом або спільністю персонажів. Кожен твір, що входить до складу циклу, може існувати окремо, проте внаслідок такого вилучення втрачається цілісний художній зміст циклу. До складу сонетного циклу входять твори, об´єднані спільним жанром (сонет), спільною думкою, настроєм та, як правило, образом ліричного героя.

^ Слово вчителя. Усі поезії «Кримських сонетів» об´єднані спільною ідеєю – ностальгією за батьківщиною, яку змушений був покинути поет. Вісімнадцять сонетів пов’язує між собою образ ліричного героя. Його еволюція, душевна драма й емоційні конфлікти становлять головний інтерес автора. У кожному сонеті центральні образи несуть символічне навантаження та знаходять прояв в інших сонетах. Душа ліричного героя мандрує, і саме вона поєднує всі вірші в збірку. Для поета подорож Кримом – втілення романтичного образу Сходу.

Епіграфом до циклу є слова німецького поета Й. Гете: «Хто хоче зрозуміти поета, той мусить піти в поетову країну». Щоб зрозуміти творчість поета необхідно збагнути духовний світ митця, його інтереси та прагнення, що складають «поетову країну».

ІІІ. Аналіз сонетів.

1. «Акерманські степи». Виразне читання сонету, підготовленим учнем.

- Який настрій панує у вірші?

- Визначте провідний символічний образ.

- Яку роль відіграє пейзаж у змалюванні настрою ліричного героя?

Коментар. Сонет «Акерманські степи» відкриває збірку. Чому саме цим сонетом починається збірка? Головний його мотив, головна його тема – туга за батьківщиною, любов до батьківщини. «Акерманські степи» можна розглядати як пролог до усієї збірки, адже головна тема – туга за батьківщиною – буде різнопланово розвиватися упродовж усієї збірки.

Ліричний герой – пілігрим – від імені якого йде мова в сонеті, це сам автор, волелюбний, багатогранний, що тонко сприймає конкретну дійсність – природу, предмети оточення, але у своїх думках дуже далекий від цієї конкретної дійсності, бо всі його мрії про батьківщину, яку палко кохає, за яку вболіває, яку хоче бачити вільною та незалежною. Через пейзажні малюнки поет передає свої тривожні почуття та мрії. Цей пейзаж дає можливість уявити настрій поета, настрій людини, заглибленої у свої думки. «Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану…» Уже в одному лише рядку сонета А. Міцкевич створює образ мороку, серед якого не видно «ні шляху, ні кургану». Цей образ сутінок можна сприйняти як такий, що символізує самотність поета, закинутого далеко, на чужину, відірваного від своєї землі, від своїх друзів, позбавленого можливості бути активним учасником громадського та політичного життя. «Шукаю провідних зірок у вишині…» Ці слова передають надії, пошуки, сподівання героя. Подальші слова сонета: «Спинімось! Тихо як!» готують читача до чогось особливого. Поет створює гіперболізований образ тиші, де головним є відтворення настрою ліричного героя, його внутрішнього стану.

2. «Бахчисарай».

1. Учнівська презентація сонету.

2. Виразне читання напам´ять сонета у перекладі М. Рильського українською та В. Левика російською.

3. Використовуючи прийом «щоденник подвійних нотаток», складаємо таблицю:



Слово-образ, яке вразило найбільше

Асоціативний рядок, викликаний образом

Сльоза перлова

Блиск, чистота, коштовний камінь, заплакана дівчина, хмарка, із якої йде дощ, солона, біла як сіль

Німий двір, сад

Тихий, самотній, занедбаний, усім байдужий, не може говорити, хоча йому є про що розповісти


Кожен учень називає один образ, зачитує свій рядок асоціацій і клас колективно підбирає найбільш типові.

Висновок: образ Бахчисарайського палацу з фонтаном складається з окремих яскравих образів («трон», «любощів дивани», «сарана», «гад», «руїна», «сльоза», «джерело») і символізує минущість багатства, слави, життя, утверджуючи вічність лише природи.

3. «Гробниця Потоцької».

1. Учнівська презентація сонету.

2. Аналіз сонету:

а) сонет побудовано з використанням прийому контрасту. Доведіть це, записуючи приклади у зошити.

Розкішні сади, край весни – смертна печаль.

Молода троянда – зів´яла в гаремі.

Зірки, обернені до польської землі – неможливість бути на Батьківщині.

б) чому легенда про Марію набуває в сонеті узагальнюючого значення?

(Легенда про Марію набуває в «Кримських сонетах» узагальнюючого значення, як і біль ліричного героя, його туга за батьківщиною та водночас приреченість на вічне відчуження й душевні переживання, незрозумілі для інших:

І вчую я слова, що чув у ріднім краї,

Поет, складаючи тобі на честь пісні,

Побачить гроб і мій – для мене заспіває.

в) як розкривається в сонеті душевна драма поета?

Учитель. У нотатках, що передували створенню сонета, поет писав: «Недалеко від ханського палацу підноситься гробниця, збудована у східному стилі, із круглим куполом. Серед мешканців Криму існує переказ, що цей пам´ятник був поставлений Керім-Гіреєм на могилі невільниці, яку він дуже кохав. Була то ніби полька з роду Потоцьких. Достовірних фактів про це не існує».

3. Виразне читання напам´ять підготовленим учнем сонету «Бахчисарайська гробниця» Лесі Українки. Аналіз сонету:

а) якою бачиться гробниця поетесі?

б) чому для Л. Українки не так важливо як для А. Міцкевича, чия це гробниця?

в) як ви розумієте вислів «тут спочиває бахчисарайська слава»?

г) чи є поет (автор) особисто присутнім у створеній картині?

д) що спільного та відмінного в сонетах Лесі Українки й Адама Міцкевича?

^ Узагальнює почуте вчитель.

Спільне – яскраві метафори, порівняння, антитеза, ідея (прагнення збагнути життя).

Відмінне – у А. Міцкевича герой-мандрівник, вигнанець, присутній у картинах, що змальовуються. У Л. Українки – спостерігач, особиста присутність не завжди відчувається, певна відстороненість від згадуваних подій.

Висновок. Порівняльний аналіз сонетів А. Міцкевича та Л. Українки дає нам змогу виявити при всіх відмінностях індивідуального стилю спорідненість авторів, перш за все, на духовному, світоглядному рівні. Поезія цих авторів проникнута життєвою філософією європейських народів, у центрі якої знаходиться вільна індивідуальність із силою волі та високо розвинутим почуттям національної честі й особистої гідності, що не дозволяє коритися під ударами долі.

4. «Буря».

1. Учнівська презентація сонету.

2. Аналіз сонету.

- Як зображено бурю на морі в сонеті А. Міцкевича?

- Яку словесну картину створив поет у першій строфі?

- Прокоментуйте фразу з другої строфи: «Ступив на корабель жорстокий геній смерті».

- Назвіть зорові та слухові образи, які використовує поет, щоб передати враження катастрофи.

- Як буря на морі характеризує ліричного героя А. Міцкевича?

- Назвіть епітети та метафори, вжиті поетом у тексті сонету.

- Що символізує у вірші захід сонця?

- Як вдається авторові передати атмосферу тривоги за життя у першому терцеті вірша?

- Чи зможе людина вистояти у цій боротьбі?

- Чи не схилиться вона перед всепоглинаючою стихією?

5. «Пілігрим».

1. Учнівська презентація сонету.

2. Учитель. Образ ліричного героя циклу «Кримські сонети» найповніше розкривається у вірші «Пілігрим». Герой А. Міцкевича – ніби в центрі світу й одночасно – над ним, над цим світом, щоб зрозуміти святі істини та сенс буття. Заради цього він і вирушив у далеку мандрівку.

3. Бесіда. – Чому А. Міцкевич називає ліричного героя «пілігримом»?

- Доведіть, що в основі катренів «Пілігрима» лежить прийом контрасту.

- Із якою метою поет вдається до риторичних запитань, звертань, окликів?

- Чи можна стверджувати, що образ коханої ототожнюється у А. Міцкевича з образом батьківщини?

- Які життєві істини відкрив ліричний герой?

- Який провідний настрій цього сонета? (Ностальгія).

Мозкова атака. Ліричний герой «Кримських сонетів». Який він?

^ Учитель записує на дошці висловлювання учнів.

Герой «Кримських сонетів» (Слайд 6):

1. Мандрівник, пілігрим (за А. Міцкевичем). Здійснює подорож незнаною країною та відкриває її красу.

2. Мандри душі особистості.

3. Що він шукає на дорогах Криму? Себе, своє минуле кохання, дорогу серцю країну. Шукає, але не знаходить.

4. Краса Криму зачаровує, але не втішає його.

5. Ліричний герой – патріот.

6. Ліричний герой – поет. Тонко відчуває красу та гармонію природи.

7. Схильний до філософських роздумів.

8. Замріяний і мужній, залишився вірним своїм ідеалам.

Читання й аналіз сонету «Аю-Даг».

Учитель. Завершує поетичний цикл «Кримські сонети» сонет «Аю-Даг». У ньому ніби підводиться підсумок тяжкого, тернистого шляху ліричного героя та його життєвих шукань. Якщо в інших сонетах циклу існували відмінності між автором і ліричним героєм, то у сонеті «Аю-Даг» вони тотожні.

1. Виразне читання напам´ять сонету «Аю-Даг» підготовленим учнем.(Слайд 5 ). Репродукція картини Валентина Ваньковича «Адам Міцкевич на Аю-Дагу скелі». На цьому портреті, написаному художником у романтичному дусі російського живопису як ілюстрація до сонету «Аю-Даг», поет зображений в «байронівській позі»: він спирається на скелю, а на його плечах накидка, що носили кримські жителі. Цей портрет мав таку популярність в Росії, що В.Ванькович виконав на замовлення велику кількість копій.

2. Бесіда.

– До яких висновків дійшов ліричний герой після довгих випробувань?

- Як краса навколишнього світу розкриває внутрішній стан героя?

Робота в зошитах. Створення опорного конспекту. (Слайд 7 ).

«Втілення рис романтизму в збірці «Кримські сонети»

1. Основа віршів – кримські казки, легенди, перекази.

2. За формою сонети – лірична сповідь.

3. Ліричний герой – герой-самітник, мандрівник, людина, яка кидає виклик долі.

4. Картини, що постають перед читачем, тяжіють до екзотичного, виняткового.

5. Пейзаж – трагічний колорит, несе лірично-емоційне навантаження.

6. Мова сонетів насичена яскравими метафорами та порівняннями.

7. Поєднання пейзажної та філософської лірики.


ІІІ. Підсумок уроку.

Учитель. Боротьба життя та смерті в «Кримських сонетах» зосереджується у внутрішньому світі особистості. Переможцем у цій боротьбі є духовна сила людини, її нездоланне прагнення свободи, краси, єдності з природою та Вітчизною. Останній сонет «Аю-Даг» є психологічною розв´язкою всіх конфліктів циклу. Тут чорні кольори поступаються місцем світлу, прірва – гірській височині, руїна – живій природі. А головне – ліричний герой нарешті знаходить істину, яку він шукав на далеких дорогах. «Безсмертні лиш пісні…» Відірваний від Вітчизни герой не загинув духовно, його порятунком стала творчість, джерелом якої є любов до рідної землі. Автор утверджує в сонеті здатність перемагати неволю та смерть силою мистецтва. Символічний образ вінка на скронях поета нагадує про вічність високих ідеалів і творчого духу. Гора Аю-Даг у даному випадку уособлює свободу поета та прагнення до піднесеної мети і духовного відродження.

ІУ. Домашнє завдання.(Слайд 8)

1. Прочитати розділ підручника с. 224-230. Назарець В. М. Зарубіжна література.: Підручник для 9 кл. загальноосвітніх закладів.- К.: Вежа, 2009.

2. Творче завдання. Створити коротку вступну статтю до збірки «Кримські сонети».

3. Підготувати виразне читання напам´ять сонетів А. Міцкевича.