asyan.org
добавить свой файл
1



Урок-проект з позакласного читання


Тема. Батьківщина – моя рідна Україна.


Мета проекту :

  • підвести підсумки проекту;

  • залучити дітей до читання художніх творів про Україну;

  • вчити самостійно знаходити інформацію та вміло представити її аудиторії;

  • познайомити учнів з державним устроєм, символами, природними багатствами України,

  • удосконалювати навички виразного читання, переказу прочитаних творів;

  • розвивати увагу, збагачувати словниковий запас, діалогічне мовлення;

  • розвивати пізнавальні здібності учнів, критичне мислення, навички спілкування в соціумі;

  • виховувати естетичні смаки, творчі та художні навички;

  • виховувати любов до Батьківщини, викликати у дітей почуття гордості за неї,

  • виховувати повагу до народних символів і сумісної праці.

Проблема. Що таке Батьківщина? Чи згодні ви з думкою про те, що наша країна найкраща у світі?

Обладнання: ілюстрації за темою уроку, дитячі малюнки, поробки, презентація «Символи України» (електронний носій), кросворди, прислів'я, загадки, повідомлення, книги, магнітофон.

Тривалість: 2 тижні.

Завдання проекту:

  • з’ясувати сутність поняття Батьківщина;

  • довести думку про те, що наша країна найкраща у світі;

  • ознайомитися з творами поетів, письменників, музикантів, художників про Україну;

  • спробувати свої можливості у написанні віршів, у виготовленні поробок з паперу, пластиліну, у малюванні;

  • провести опитування "Чи знаєте ви, що належить до народних символів України?".

^ ОБЛАДНАННЯ І МАТЕРІАЛИ: малюнки, ілюстрації, кросворди, прислів'я, загадки, повідомлення, книги, магнітофон, комп’ютер.



Хід уроку

І Організацій ний момент

Вчитель.

Заходьте, будь ласка,

До нас на гостину,

Де з учнями казка

Тут кожну хвилину!

Лунають веселі пісні

у нашому класі,

1


Танцюють учні усі

Запальні веселі танці.

Ласкаво просимо!

Доброго дня!


Учні. Ми вам раді, люди добрі

І вітаєм щиро вас,

І запрошуєм ласкаво

На урок у другий клас.


ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Хвилина поезії.

Урок, цінуючи, традиції

Розпочнемо хвилиною поезії.

(Під музичний супровід діти розказують вірші)

1. Країн багато в світі є,

у кожній з них життя своє

Є поміж них лише одна,

Найдороща усім сторона.

Де суть людини в доброті,

де ріки, ниви золоті.

Де сонце і блакить ясна

і віковічних гір сторона.


2. Вона стоїть заквітчана калиною,

Стоїть у синьо-жовтому вбранні.

І називає себе просто Україною,

І ніжно посміхаєтся мені.


^ 2. Бесіда з учнями

- Про яку ж країну ми будемо говорити сьогодні на уроці?

Тема сьогоднішнього нашого уроку «Батьківщина – моя рідна Україна». Я пропоную епіграфом нашого уроку взяти рядки чудового вірша

Мій любий край – це Україна!

Це доля, це земля моя,

Моя ріднесенька країна,

Тебе шаную дуже я.

ІІI. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. (Малюнкове оголшення завдань проекту).

Шановні гості! Сьогодні нам хочеться поділитися нашими спільними наробками з чудової теми: "Батьківщина – моя рідна Україна", підвести підсумки зробленого. Хочеться вірити, що в ході творчих пошуків, опрацюванні різноманітного матеріалу - кожен учень нашого класу поповнив скарбницю знань про нашу країну, її народ, його перлини, що збагачують наш внутрішній світ, розвивають мову, розширюють світогляд та відкривають широку дорогу у світ знань.

2

Вчитель. Діти, вам вже дещо відомо про нашу Україну, а сьогодні на уроці ми зробимо деякі відкриття. Кожна група працювала над певним проектом по заданій темі і дізналась багато цікавого, нового про нашу Батьківщину.

А дізнаєтесь, куди ви вкладете

Всі свої здобутки,

Якщо з розсипанок прочитаєте

Приказки про групах.

Прочитайте і скажіть

як ви зрозуміли їх.

^ IV. Захист проекту.

Створення Книги Батьківщина – моя рідна Україна»

1. Робота над виставкою книг.

Вчитель. В кожнім домі, в кожній хаті-

У містах і на селі,-

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

Ви колективно добре працювали

Виставку книг підготували.

Що за книги, розкажіть.

Чи по темі уроку вони? Доведіть.

Традиційно в класі нашім

Книгу створимо і ми.

Скарбничку знань у неї вложим,

Що в творчім пошуці знайшли.

Кожна група буде мати одну

сторіночку книги пусту.

Інформацію свою розмістіть,

Все, що зібрали, ви тут залишіть.

^ 2. Оформлення титульної сторінки.

Книгою ми причаруєм

Молодших читачів і старшого віку,

Коли барвисто ми оформим

Титульну сторінку.

Автором картини буде Діана Кравчук –

Володарка умілих рук.

А допомагати в оформленні будуть

Художники із різних груп.

Фарби я візьму у руки ,

Намалюю рідні луки.

Намалюю рідний край –

Дім в селі, ставок і гай,

Синє небо, жовте сонце

Загляда до нас в віконце,

Чорнобривці тут на гряді,

Полуниці в палісаді,

І хліба вже чималі,

3

В небі линуть журавлі.

Тут і гори, і долини,

Тут річки, моря, рівнини,

Тут тварини і птахи,

Ось струмок сховавсь у мхи.

Пісня солов'їна,

верба і калина -

це все УКРАЇНА,

найкраща, єдина!!!

Вчитель. Коли ми на сторінку тепер подивились,

Посмішки в очах з’явились.

І сказати зможе кожен без зупину:

- Як ми любим Україну!

Ця країна чарівна

І єдина в нас вона.

^ 3. Звіт про роботу 1 групи. Сторінка « Зерна народної мудрості»

« Зерна народної мудрості» - сторінка наступна,

Тут залишить звіт про роботу 1 група.

Чомусики – цікаві дітки,

Часу марно не втрачали,

Прислів’я ізагадки

Про рідний край підготували.

1. Розгадування загадок.

- Читають загадки, вивішують слова відгадки. Зачитують учні слово, що утворилося.

- Читають прислів’я і приказки, вивішують набрану інформацію на листках.

2. Бесіда

- Діти, чи згодні ви з думкою про те, що наша країна найкраща у світі?

- За що ви любите свій рідний край?

- А як ви можете виразити свою любов до України? (відповіді учнів)

(А ще ми можемо гарно прочитати вірші про рідний край).


Щоб швидко й виразно вдавалось читати,

Спробуймо цікаву гру пограти.

3. Гра на комп’ютері « Вчимося читати швидко»

^ 4. Звіт про роботу 2 групи. Сторінка «Поетичні перлини»

«Поетичні перлини» - сторінка наступна ,

Тут звіт про роботу залишить друга група.

Пізнайки теж сумлінно працювали,

Вірші українських поетів

І народні легенди

В саморобну книгу записали.

Учень. Ми свою книгу змайстрували,

Папір відомим способом згинали.

Титулка, щоб була міцною

Виготовили із картону.

Щоб сторінки увагу привертали,

4

Ілюстрації до віршів малювали.

1. Аналіз прочитаних віршів з використанням учнівських ілюстрацій.

— Ви показали нам не лише книгу, а й виставку своїх малюнків до тих творів, що прочитали. (Учитель почергово бере з ви­ставки 4-5 малюнків і спрямовує розмову на аналіз прочитаних віршів.)

— Хто автор цього малюнка? До якого вірша ти його підготував? Що тебе привабило у ньому?

— До якого вірша намальована ця ілюстрація? Прочитай те місце у вірші, що відтворене у малюнку.

  • Хто автор цієї ілюстрація? До якого вірша ти її намалював? Зачитай виразно вірш.

2. Робота в парі. Розучування вірша-діалогу в парі.

^ СЛОВО УКРАЇНСЬКОЇ ДИТИНИ

Хто ти, хлопчику маленький?


Син я України-Неньки!

Українцем я зовуся

Й тою назвою горджуся!


А по чім тебе пізнаю?

По вкраїнському звичаю,

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.


А скажи, де Край твій рідний?


Там, де неба круг погідний,

Там, де сонце сяє ясне

На вкраїнські діти красні;

Де лани, степи безкраї,

Де орел буйний літає,

Де Дністер і хвилі Прута,

Де Дніпро, старий Славута;

Як поможеш свому люду?

Пильно все учитись буду,

Щоб свої мене любили,

А чужі щоби цінили,

Щоб про мій народ питали,

Україну шанували.

Вчитель. Що ти справжній українець, А ми, діти, теж до танцю

Зможеш нас переконати, Дружно всі вставаймо!

Якщо український танець, За українським звичаєм

Спробуєш затанцювати. Весело відпочиваймо.

5

Фікультхвилинка

(Голос)

Увага! Увага!

Вам у клас телеграма.

(Це не просто реклама - а справжня телеграма).(Читає учень)

На український ваш урок,

Несу цікавий подарунок,

До класу лише тоді увійду,

Коли розшифруєте назву мою.


3. Гра «Розшифруй та прочитай слово» . Робота в групах.

Завдання: Слово з цифрами: переставити літери і отримати слово.

7 5 1 8 3 6 4 2

К Ї У А Р Н А К

Давайте покличемо до нас Українку.

( Під музичний супровід заходить українка)

Співає пісню «Українка я маленька».

Я прийшла вам показати,

Що у нас на Україні є інші таланти.

Можемо не тільки гарно танцювати,

А й талановито пісню заспівати.

Та прийшла я не з пустими руками,

Принесла вірш,

Який потрібно

Доповнити словами.


Ми дуже любим весь наш край,

І любим У_______ (Україну),

Її лани, зелений гай,

В саду рясну _______ (калину).

Там соловейко навесні

Співає між _______ (гілками),

Та й ми співаємо _______ (пісні) –

Змагається він з нами!

М.Познанська

(Діти виходять і прикріплюють слова до вірша ).

^ 5. Звіт про роботу 3 групи. Сторінка «Скарбниця ерудита»

«Скарбниця ерудита» сторінка остання

Слово надаємо невтомним Всезнайкам.

Всезнайки – довго працювали,

Презентацію нам підготували.

Про «Символи України» будуть розповідати,

Бо про їх походження треба добре знати.

Ми підготували презентацію на тему «Символи України»

6

1. Синьо-жовтий прапор України –

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ – і вільний, і щасливий.

2. Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила.

В нім священне слово «воля».

Що рятує від недолі.

1. До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном.

Слово гімн – грецького походження (дослівний переклад – похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як символ державної, національної єдності.

Слова Національного гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках ХІХ століття відомий український поет Павло Чубинський, а музику – композитор Михайло Вербицький.

^ 2. НАРОДНІ СИМВОЛИ

«Без верби і калини нема України»,- казали у давнину і кажуть досі. Верба і калина насправді, основні народні символи, які ще називають рослинними символами.

1. Окрім рослин в Україні є живі символи, серед яких лелека, зозуля, соловей. У давнину українці вважали, що на своїх крилах лелека приносить весну. Окрім цього казали, що лелека є охоронцем роду і приносить щастя.

2. Українська милозвучна пісня також є символом нашого народу. Українці дуже співочі. У давнину казали, що одного разу, коли ще й ніхто не бачив солов’я, він пролітав над нашою країною. Випадково почув українську пісню, яка йому так сподобалася, що він назавжди залишився у нас. Відтоді ці птахи допомагають українцям співати, наслідують їх.

1. Хліб і сіль, рушник – гостинності ознака,

Теж культові й обрядові знаки.

Чудовий український наш рушник! На щастя, він ще з побуту не зник.

2. Вінок — символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва. Вінок є також символом довершеності.

1. Київ-місто історичне,

Йому вже багато літ.

А воно красиве, вічне,

Навесні каштанів цвіт.

З нього почалась держава

У прадавні ще часи ...

В ньому наша міць і слава,

В ньому предків голоси.

Щоб наш проект залишив яскравий слід у ваших серцях

Ми із кольорового паперу виготовили плакат.

^ 6. Читання оповідання Київ.

7

Щоб про Київ більше нам знати,

Оповідання Наталі Забіли треба прочитати.

1.Читання вчителем .

Діти слідкують і виправляють помилки.

2. Бесіда за прочитаним.

- На березі якої річки стоїть Київ?

- Чому вулиці в Києві гористі?

- Яких дерев багато в Києві?

3.Слоникова робота

Щоб читалось без проблем ,

Словникову роботу проведем.

Слова найдовші прочитаєм.

Їх вимову запам’ятаєм .

4. Читання «бджілкою» - напівголосне читання кожною дитиною.

5. Гра «Дочитай кінцівку». Один учень читає початок речення, а решта шукають і читають продовження.

5. Гра «Спробуй наздожени».

^ 7. Словникова робота.

Справжні українці

Пам’ятають рідковживані слова,

Тож і ми у свою скарбницю

Покладемо ці слова.

ІII. Підсумок уроку

1. Мозковий штурм.

А зараз гру «Мікрофон» пограємо,

Що таке Батьківщина, ще раз згадаємо.

(Кожен учень передає один одному мікрофон і по одному слову говорять, що таке Батьківщина?)

Слова свої дружно усі запишіть,

На таблиці ви їх прикріпіть.

^ Записи вивішують

Вчитель: - Діти! Любіть нашу прекрасну Україну,

Цінуйте рідну мову солов’їну,

Шануйте обряди наші, звичаї і свята,

Шануйте маму завжди й тата!

^ Пісня « Україна»

Усю інформацію ми впорядкували,

Сторінку до сторінки старанно складали.

Наче в книгарні, відбулись дива,

Книга з’явилася у класі нова.

Діти: Гості наші дорогенькі!

Добра вам бажаєм.

І за звичаєм вкраїнським

Хлібом-сіллю пригощаєм.


8


Результат проекту. Збір інформації про походження та значення державних символів, написати проект по даній темі, донести інформацію учням класу.


Планування діяльності. 1 – знайти інформацію в науково-популярній та художній літературі; 2 – звернутись про допомогу до вчителя історії; 3 – записати знайдену інформацію, написати твори, дібрати відповідні малюнки; 4 - написати проект; 5 – провести звіт про проведену роботу.


1 учень. Як суверенна і незалежна держава, Україна має органи влади, зовнішні атрибути державності – герб, прапор, гімн.


2 учениця. З глибини віків дійшла до нас ось така легенда. Жила собі жінка і мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини і зібралися в далеку дорогу. Мати, проводжаючи синів, давала їм на згадку про себе різні подарунки.


- На згадку про свою матусю, візьми, сину, ось цю золоту корону з трьома промінцями. Ця корона буде зігрівати людей, вести тебе вперед до перемог.


За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб.


- А ти , синочку, одягни ось цей жовто-блакитний одяг, нехай нагадує він тобі рідне небо та наші щедрі ниви.


Сміливий і сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам’ятали його і назвали Прапором.


- Ти ж мій сину, отримав у дарунок від мами соловейків голос. Нехай же повсюди лунає твій голос і величний спів.


За його дзвінкі і урочисті пісні люди дали йому ім’я - Гімн.


Учні вивішують газету «Державні символи України»


Знак країни головний –


Це тризубець золотий.


Він – як сонце в небі синім,


В ньому слава, в ньому сила.


В нім священне слово «воля».


Що рятує від недолі.


Будь же, рідна Україно,


Під гербом цим вільна й сильна,


Хай про тебе в цілім світі


Знають всі: дорослі й діти.


2 учень. Прапор, як засіб сигналізації, відомий з античних часів. Спершу це взагалі могла бути звичайнісінька гілка дерева, жмут трави чи волосінь з кінського хвоста. Згодом почали з’являтися розшиті нитками стяги, хоругви.


Великого розквіту українська символіка набула за часів козацтва. Свої прапори мали полки, курені, сотні.


Наш державний прапор складається з двох смуг: верхня – синя, а нижня – жовта. Жовтий колір – це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір – це ще й колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився життєдайний хліб.


Синій колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. А невже без матері-води визрів би, заколосився б хліб? От вам і ще один блакитний колір – колір цариці води.


3 учень. Сьогодні синьо-жовтий прапор майорить на всіх державних установах України, під ним ходять у моря-океани українські пароплави. Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на п’єдестал пошани підіймаються українські спортсмени. Де б не був наш прапор – на кормі корабля, на борту літака, на машині українського дипломата, на будинку Верховної Ради – скрізь і всюди він засвідчує: тут присутня Україна, тут її громадянин.


Синьо-жовтий прапор України –


Це безхмарне небо, синє-синє,


А під небом золотіє нива,


І народ – і вільний, і щасливий.


Прапор, як святиню, любі діти,


Треба шанувати й боронити.


Прапор – символ нашої держави,


Він для всіх ознака сили й слави.


4 учень. Слово гімн – грецького походження (дослівний переклад – похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як символ державної, національної єдності.


Слова Національного гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках ХІХ століття відомий український поет Павло Чубинський, а музику – композитор Михайло Вербицький. Верховна Рада України 6 березня 2003 року затвердила як Державний гімн України слова першого куплета і приспіву цієї пісні.


Лине пісня незабутня,


Горда, величава.


В ній – надія на майбутнє,


України слава.


Нею сонце зустрічає


Нашу Батьківщину,


День новий розпочинає –


Сильна, неподільна.


До нових здобутків кличе


Пісня Україну,


А зовуть її велично


Всі Державним Гімном.


народ символи


звичаї


пісня Батьківщина


вишиванка


ПРАПОР

Синій, як море, як день, золотий —

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!


Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

Олександр Олесь


^ ПРО НАШУ УКРАЇНУ

Ми дуже любим весь наш край,

І любим Україну,

Її лани, зелений гай,

В саду — рясну калину.


Там соловейко навесні

Співає між гілками:

Та й ми співаємо пісні -

Змагається він з нами!

^ Марія Познанська


МАТИ-УКРАЇНО!

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас —

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!


Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

Микола Сингаївський


^ ДОБРИЙ ДЕНЬ, УКРАЇНО МОЯ!

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!

^ Павло Тичина


На український ваш урок,

Несу цікавий подарунок,

До класу лише тоді увійду,

Коли розшифруєте назву мою.


Фізхвилинка


( Лунає музика. Танцюють усі учні.)


^ СЛОВО УКРАЇНСЬКОЇ ДИТИНИ


Хто ти, хлопчику маленький?


Син я України-Неньки!

Українцем я зовуся

Й тою назвою горджуся!


А по чім тебе пізнаю?


По вкраїнському звичаю,

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.


А скажи, де Край твій рідний?


Там, де неба круг погідний,

Там, де сонце сяє ясне

На вкраїнські діти красні;

Де лани, степи безкраї,

Де орел буйний літає,

Де Карпат вершки високі,

Де потоків дна глибокі;

Де Дністер і хвилі Прута,

Де Дніпро, старий Славута;

Де високії могили,

Що в них голови зложили

Мої предки в лютім бою

За Вкраїну любу свою.


Як поможеш свому люду?


Пильно все учитись буду,

Щоб свої мене любили,

А чужі щоби цінили,

Щоб про мій народ питали,

Україну шанували.

Чи при праці, чи в забаві,

Все послужу рідній справі.

Ні маєтку ані труду

Жалувати я не буду,

Щоб народові Вкраїни

Помогти устать з руїни, -

Все зумію перенести

Для Вкраїни слави й честі.

Господа буду благати,

Щоб нам дав добра діждати!


Про дружбу


Помирились сонце з хмарою,

І тепер танцюють парою.

Ллється дощ, і сонце світить,

Усміхаються їм діти...


Матусю! Світ моїх очей!

Матусю! Світ моїх очей!

Де б не була я, що б я не робила,

Ніколи не забуду я того,

Чому в житті завжди мене ти вчила.


Метелик

Метелик над лужком літав,

Веселу пісеньку співав.

Почули пісню ту тополі,

Почуло пісню чисте поле...


Рушник

Рушник український висить,

Переді мною, на іконі.

Навіює козацьку Січ

І всю історію до волі.


На ньому тисячі хрестів,

Червоних, чорних, геть, як доля,

Як доля тисячі життів,

Як панськая гірка сваволя.


Вкраїна наша, це рушник,

Де доля вишита народом,

Зблизька лиш бачим чорну нить,

Здалеку – квітку з ясним взором.


Сонечко сідає, в небі, за горбами,

Наче з пластиліну хмари й горизонт,

А з-під небосхилу, бачу очі мами,

Що землі колисці навівають сон.

Моє місто...


Місто - воно живе... Воно дихає, засинає і прокидається, хвилюється і радіє, відчуває спеку і холод, воно плаче і усміхається...

* * * * *

Місто всміхнулося відбитим у калюжах сонечком і голубим небом, немов маля, на обличчі якого ще не висохли сльози, та вже сяє усмішка... =)


Україна


Тихим голосом соловїним

Пронесу крізь усе століття:

"Вітаю, моя Україно,

З незалежним твоїм повноліттям".

Серед країн прекрасних й незбагненних,

Серед земель могутніх і гарячих,

Стоїть така проста й така священна

Країна моїх радостей дитячих.


Тут ясне сонце мене будить зранку,

Й чарують золоті його тони.

А вона вдягає вишиванку,

І віночок сплетений з весни.


І дерева прикрашає цвітом,

І співає з ніжністю пісні,

А яка вона прекрасна літом,

У неї очі незбагненно-чарівні.


Вона в полях позолотить колосся,

Вечірню в небі запалить зорю,

А травам порозчісує волосся

І прошепоче: “світе, я люблю!”


І знову вітер мчить у даль стежиною,

Голублячись до неї в світлу мить.

А іноді він зве її єдиною,

І між гірських зникає верховіть.


Вона ж стоїть заквітчана калиною,

Стоїть у синьо-жовтому вбранні.

І називає себе просто Україною,

І ніжно посміхаєтся мені.

^ Я люблю своє місто зелене,

Квіти влітку, берізки і клени,


Небо блакитне,

ліси і луги,

землі родючі,

квітучі сади,

яснеє сонце,

лани і поля,

золоте колосся,

річки і моря,


Фарби я візьму у руки ,

Намалюю рідні луки.

Намалюю рідний край –

Дім в селі, ставок і гай,

Синє небо, жовте сонце

Загляда до нас в віконце,

Чорнобривці тут на гряді,

Полуниці в палісаді,

І хліба вже чималі,

В небі линуть журавлі.

Тут і гори, і долини,

Тут річки, моря, рівнини,

Тут тварини і птахи,

Ось струмок сховавсь у мхи.

Пісня солов'їна,

верба і калина -

це все УКРАЇНА,

найкраща, єдина!!!


Коли ми на сторінку тепер подивились,

Посмішки в очах з’явились.

І сказати кожен зможе без зупину:

- Як ми любим Україну!

Ця країна чарівна

І єдина в нас вона.


Кожному мила своя сторона.


Я дитина українська!


Я дитина українська,

Вкраїнського роду,

Українці — то є назва

Славного народу.

Україна — то край славний,

Аж по Чорне море,

Україна — то лан пишний,

І степи, і гори.

І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по-вкраїнськи

Вчила розмовляти.

І як мені України

Щиро не любити?

Мене вчили по-вкраїнськи

Господа молити.

За свій рідний край і нарід

Я Господа молю:

Зішли, Боже, Україні

І щастя, і долю!


Діти, пригадаймо інший жанр усної народної творчості – прислів’я:


Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

^ Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

Калина – одвічний символ України.

Червона калина – символ України.

Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоним.

^ У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками.

Дерево міцне корінням, людина — родом і народом.


За рідний край життя віддай. Батьківщина — всім матерям мати.


Учися в народу, бо не перейдеш і броду.


^ Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.


Навіть пташка має рідну землю.


Всяка пташка своє гніздо знає.


У своїй хаті й кутки помагають.


Чужа хата гірше ката.


Чужий кожух не гріє.


Дон Доном, а найкраще вдома.


Заїдеш в чужину, то хоч і бородатий — а все сиротина.


^ Рідна сторона — мати, чужа — мачуха.


Нема гіршої покути в ріднім краю носить пута.


Свій край — як рай, а чужина — як домовина.


За рідною землею і в раю скучно.


^ У чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце.

А тепер пригадайте ваш улюблений вид фольклору – загадки:


Сидить півень над водою з червоною головою.

Сидить півень над водою з червоною бородою.

^ Стоїть півень над водою, трясе бородою.

Над річкою, над водою стоїть півень із бородою.

Сидить дід над водою з червоною бородою.

Хто йде – не мине, за борідку ущипне.

^ Стоїть дід над водою з червоною бородою.

Тільки сонце пригріє, борода його красніє.

Серед ліса-ліса червоне плаття висить.

У лісі, в пралісі черлені хусти висять.

^ За лісом, за пралісом червоні чоботи висять.

На калині, на билині ясна рожа висить.

У вінку зеленолистім, у червоному намисті.

Видивляється у воду, на свою хорошу вроду.

І не дівка, а червоні стрічки носить.

  • За хатою, у садочку, у зеленому віночку та в червоних намистах стала пава молода. І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти: за намисто кожен смик, та й укине на язик.


Слово вчителя. Калина – найчарівніша рослина, кущ, про неї складено найбільше художніх творів, пісень, легенд, прислів’їв, загадок. З давніх-давен вона була найулюбленішою рослиною, яка росла біля кожної хати українця. Калина давно стала символом України.

Калина у казці - це образ добра, справедливості.

Учитель. Калина - улюблениця нашого народу. У віршах, казках, переказах, легендах калинові ягоди порівнюються з червоним намистом - коралами і вродливою дівчиною.


Виставка саморобних намиста бабусь, мам.


Підходить до куша калини і веде розмову.


Ось калина над рікою.

Віти стелить по воді.

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

Червонясте, променисте

Розцвітає, як вогні...

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонька, і мені.

Колишися, калинонько, колишися,

Зеленими листочками розкошися,

Сонячними променями розмалюйся,

З дужим вітром буйнесеньким розцілуйся.

А ще й срібною росою вмийся чисто,

Надінь свої ягідочки як намисто.


Із-за куща калини виходить дівчина - Калина.

Діти, ви на сьогодні мали завдання: підібрати про калину пісні, легенди, прислів’я, загадки, дізнатися, яка вона в природі, яке має листя, квіти, про застосування в медицині та побуті.

Отож, вирушаймо всі разом у подорож до красуні калини – одвічного символу України.

На початку літа кущі калини вкриваються безліччю білих суцвіть серед зеленого листя й стоять, привертаючи зір кожного, ніби наречена в білосніжній сукні.

Завдяки такому ніжному цвітінню калина стала символом дівочої краси, чистоти й кохання. (Звучить у запису пісня “Цвіт калини – кохання” у виконанні П.Зіброва).


Учитель. Дуже гарною буває калина не тільки навесні, а й восени, коли вкривається яскраво-червоними кетягами ягід, що нагадують корали. Плоди на голках калини зберігаються дуже довго. Ягоди залишаються свіжими всю зиму.


Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхнулась щиро доля,

Материнський білий цвіт.

Посадіть калину на городі,

Щоб розквітнула земля!

Із роси пречиста врода,

З неба – почерк журавля.

Посадіть калину коло тину,

Щоби злагода цвіла!

Буде щедрою родина –

Буде честь їй і хвала.

Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

Посадіть калину в чистім полі!

Хай вона освятить час!

Рід наш дуже любить волю.

Хай же воля любить нас!

Синє небо, злоте поле...

Посадіть калину коло школи.

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів’янув в спориші,

Посадіте коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.


Скоромовки

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: – «Ти не вмієш так, як я – так, як ти, не вмію я».

Кричав Архип, Архип охрип, Не треба Архипу кричати до хрипу.


Стриб-стриб-стриб - підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.

Летів горобець, сів на хлівець, А як вийшов стрілець, то утік горобець.


Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.


Бабин біб розцвів у дощ - Буде бабі біб у борщ.


Бобер на березі з бобренятами бублики пік.


Боронила борона по боронованому полю.


Босий хлопець сіно косить, Роса росить ноги босі.


Був бик тупогуб, Тупогубенький бичок. У бика була тупа губа.


Був господар, був господар, Та й розгосподарився.


Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.


Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.


Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.


Бук бундючивсь перед дубом, Тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука - Буде букові наука.


В домі Дими дим. Ой ходім туди, ходім. Рятувати Димин дім.


В сіренької горлички туркотливе горлечко.


Варка варила вареника, Василь взяв вареника.


^ Рекомендації до уроку.

1. Заздалегідь пропоную учням сформувати творчі групи, які працюватимуть у різних напрямах:

г р у п а - "Пізнайки" - досліджуватимуть питання: «Що належить до культурної спадщини?»

г р у п а — "Промінчики" — виготовлятимуть поробки з паперу, пластиліну, намалюють малюнки, складатимуть віршики, твори про Україну

г р у п а — "Пошуковці" — шукатимуть твори, вірші, фото, ілюстрації, музику

г р у п а — "Журналісти" — проведуть опитування "Чи знаєте ви, що належить до культурної спадщини нашого народу?".


Я прийшла вам показати,

Що у нас на Україні є інші таланти.

Можемо не тільки гарно танцювати,

А й талановито пісню заспівати.

Та прийшла я не з пустими руками,

Принесла вірш,

Який потрібно

Доповнити словами.


^ СЛОВО УКРАЇНСЬКОЇ ДИТИНИ


Хто ти, хлопчику маленький?


Син я України-Неньки!

Українцем я зовуся

Й тою назвою горджуся!


А по чім тебе пізнаю?


По вкраїнському звичаю,

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.


А скажи, де Край твій рідний?


Там, де неба круг погідний,

Там, де сонце сяє ясне

На вкраїнські діти красні;

Де лани, степи безкраї,

Де орел буйний літає,

Де Карпат вершки високі,

Де потоків дна глибокі;

Де Дністер і хвилі Прута,

Де Дніпро, старий Славута;


Як поможеш свому люду?


Пильно все учитись буду,

Щоб свої мене любили,

А чужі щоби цінили,

Щоб про мій народ питали,

Україну шанували.