asyan.org
добавить свой файл
1

УРОК № 16 при вивченні теми «Мінерально-сировинні ресурси»(3год)

Тема уроку: НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ. РОДОВИЩА НЕРУДНОЇ СИРОВИНИ. ГОСПОДАРСЬКА ОЦІНКА МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ.

Мета: продовжити класифікацію родовищ корисних копалини, визначити господарське значення мінерально-сировинних ресурсів і заходів щодо раціонального використання та охорони корисних копалини.

Тип уроку: комбінований.

Устаткування: карти фізична, корисних копалини, атласи, медіопроектор, виставка корисних копалин.

^ Географічна номенклатура: основні родовища нерудних корисних копалини.

Хід уроку:

I. Організаційний момент(музика)

II. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Все то, что по традиции берем из недр Земли,
Когда-то в экспедициях геологи нашли,
Все благосостояние берет начало с вас –
И золота сияние, и нефтяной запас!
Конечно, вы – романтики, но ваш нелегок труд,
Хоть в Африке, хоть в Арктике пройдете свой маршрут,
И пусть планете дороги подземные слои –
Земля отдаст геологам сокровища свои!, н

По горам, по лесам, по долинам
Неустанно геологи бродят.
Что-то ищут в подземных глубинах.
Что-то ищут… и что-то находят.


^ III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності .

Розповідь вчителя

Що ми сьогодні будемо шукати та знаходити на уроці?

Як корисні копалини попали в землю?

Як корисні копалини приходять в наші будинки?

Чи можуть запаси корисних копалини вичерпатися?

Чого більше від корисних копалини: шкоди або користі?


На ці та інші питання ми намагатимимося знайти разом сьогодні відповіді.


Коли ж люди почали добувати корисні копалини? Одним з перших гірничодобувних підприємств, відмічених в історії, була єгипетська експедиція на Синайський півострів приблизно в 2600 році до н.е. Вони відправилися для видобутку слюди, а відкрили і добули корисніший мінерал — мідь. Древні греки добували срібло в шахтах на південь від Афін в 1400 році до н.е. Греки будували шахти приблизно в 600 — 350 роках до н.е. Деякі зі свердловин досягали 120 м глибини. Пізніше з цих же самих копій добувалися і інші метали, такі як свинець, цинк і залізо.

Щоб забезпечувати величезну імперію, римляни видобували корисні копалини у великих розмірах. Їх шахти були всюди — від Африки ка Британії. Серед найбільш коштовних римських шахт була шахта Ріо Тінто в Іспанії, де добувалася велика кількість золота, срібла, міді, олова, свинцю і заліза. Горнодобича досягла великого розмаху в XVIII столітті, коли почалася промислова революція. Була потрібна велика кількість вугілля для металургії і фабричних печей. Тому видобуток вугілля розвивався швидкими темпами. Сучасна гірничодобувна технологія зародилася саме в ті часи.


^ Прийом «Викликаю асоціацію»

Запропонувати учням висловити асоціації, які викликають у них «рудні корисні» копалини, «паливні корисні» копалини.

Які види мінеральних ресурсів, ви знаєте? (слайд №1) Які види паливних ресурсів Ви знаєте?(з'являються умовні знаки, діти їх називають) (слайд №1)

Яку властивість кам'яного вугілля ми можемо відчути зараз в класі?

^ Діти відповідають.Відчуваємо тепло батарей, по ним тече гаряча вода з казана, в топці якого горить кам'яне вугілля.

Питання і перевірка домашнього завдання (завдання і відповіді на дошці)

1.Назвіть вугільні басейни (діти відповідають з місця та показують лазерними указками на великій карті) (слайд №2,3,4)

2.Письмова перевірочна робота (завдання на столі у дітей до початку

уроку- Додаток №1 )

Перевірка завдань (слайд № 5,6)

Встановіть залежність між групами корисних копалини та їхнім переліком (усні відповіді)

(слайд №7)

^ IV. Вивчення нового матеріалу( слайд №8) та закріплення теми.Слово вчителя.

Нерудні корисні копалини є найбільш поширеними в Україні як по кількості видів, так і по кількості відкритих і освоєних родовищ.Пояснюється це тим, що до них відносяться надзвичайно різні за походженням породи і мінерали.Нерудні корисні копалини мають дуже широке використання. Вони служать сировиною для галузей промисловості, використовуються в будівництві, науці і техніці, побуті та медицині. За запасами окремих видів (сірки, облицювального каменю, каоліну) Україна займає провідне місце в Європі, а за запасами графіту –друге в світі(після Китаю). За способом використання нерудні корисні копалини діляться на 4 групи (слайд №9) Наших дітей зацікавила ця тема і вони приготували декілька повідомлень (слайд №10)


^ 1. Прийом «Домашня заготовка»

Учні розповідають про гірничо-хімічну сировину(презентація про сіль)(родовища калійної та кам’яної солі учень пказує на слайді №11).У цей час для профілактики скаліоза мішечки з сіллю треба покласти дітям на голову .

Запитує учень: «Які ще родовища гірничо-хімічної сировини ви бачите на карті?» (слайд №12) Допомагає відповісти,якщо є потреба.

^ 2. Роботи в групах(діти до початку уроку вже сформовані по групам,під час роботи музика-натиснути знизу у правому кутку на слайді №13)

Діти, погляньте уважно на картинку (слайд №13) .Що ви бачите? Лише творчі люди і діти бачать тут посмішку. Я Вам бажаю творчих успіхів при виконанні наступного завдання для вивчення всіх груп нерудних корисних копалин.Після виконання завдання,на яке вам дається 7-8 хвилин,підготуйтесь до його захисту.

1 група

Прийом «Географічній практикум

За допомогою карт атласу знайти родовища нерудних корисних копалини для металургії, нанести на карту за допомогою умовних знаків-наклейок( біля дошки) та продемонструвати зразки з виставки.

^ 2 група

Робота з атласом.

Учні знаходять в атласі родовища будівельних матеріалів і називають їх(якщо залишиться час,можна подивитись відео про будівельні матеріали) За атласом Донецької області розповідають про використання нерудних корисних копалин-стор.8

^ 3 група

Робота з підручником. Діти називають коштовні та напівкоштовні камені ,які добувають в нашій країні(слайд №14), а також роблять повідомлення про мінеральні води і грязі(один розповідає, інший показує)


4 група

На основі вивчення комплексу джерел і додаткової літератури з теми: «Вплив на довкілля» учням пропонується самостійно «створити діафільм»( інформацію готує вчитель або учні до уроку і потім консультують дітей при виконанні завдання).

Послідовність роботи учнів:

1.У групі обговорюється і визначається сюжет.

2.Учні працюють в групі, створюючи декілька «кадрів». Кожен кадр — це малюнок або колаж на окремому аркуші з коротким текстом — коментарем.

3.Листи-«кадри» з’єднують разом скотчем, придумують заголовок для титульного аркуша.

4.Відбувається презентація групового проекту: «прем'єра» діафільму.

^ 5 група (гра проводиться після запису домашнього завдання)

(слайд №17-27) Прийом «Лото» .Знайти відповіді на запитання .Під час гри використано лише 9 питань .Діти називають умовний знак,потім треба натиснути на середину поля і відкриється питання.Щоб повернутися на ігрове поле ,натиснути треба стрілку праворуч знизу.

1. З кам'яного вугілля готують багато ліків. Чи знаєш ти їх назви?

Солол - від болів в шлунку, пірамідон - від головного болю, аспірин - від температури, сульфірин - при простудних захворюваннях, нашатирний спирт - при непритомності або при втраті свідомості .

2. З двох корисних копалини братами називають старшим - кам'яне вугілля, молодшим - торф. Чому?

Обидва горять і утворилися з рослин, лише торф утворюється протягом декількох тисячоліть, а для утворення вугілля потрібні мільйони років.

3. Навіщо на птахофабриках в їжу птахам і качкам додають мелений вапняк? Вапняк птахам необхідний для утворення шкаралупи в яєць, оскільки в курячого яйця 10% шкаралуп мають в своєму складі кальцій, а в качиного яйця-15%. Тому у птахів потреба в кальції більша, ніж у інших тварин.

4. Ми щодня пишемо, значить, стикаємося з кам'яним вугіллям. Як?

Чорнило виготовлене з фарбників, фарбники – з кам'яного вугілля.

5. Який вид вапняку можна зустріти у всіх музеях, парках культури, в палацах, в метро? Мармур

6. Людині для побудови кісток потрібний кальций- продукт вапняку. Чи знаєте ви, яка хвороба розвивається у дітей, якщо їх організму не вистачає кальцію? Рахіт

7.Використання скла в нашому господарстві колосальне. Чи не знайдете зараз

у класі предмети, зроблені з піску? Шибка, лампочки, ваза, стекла на годиннику тощо.

8. Яку властивість глини використовують скульптори, коли ліплять етюди своїх майбутніх скульптур? Пластичність - це здатність вологої глини набувати будь-якої форми і зберігати її при випаленні і сушці.

9.Чи можна загасити нафту, що горить, водою? Ні, оскільки нафта легша за воду.

10.Які 4 нафтопродукти необхідні, щоб міг рухатися автомобіль або автобус? Бензин, змащувальне масло, гума, покришки коліс

11. Який продукт нафти захищає наш одяг від пошкодження моллю? Нафталін.

12.Коли ви розгортаєте цукерочку, ви стикаєтеся з одним з продуктів нафти. Яким? Цукерки завертають в папір, просочений парафіном. Парафін- продукт нафти.

13.Про яку властивість солі говориться в загадці: “У воді народиться, а води боїться. ” Сіль добре розчиняється у воді.

14. З чого роблять цвяхи, пили? Чому? Із сталі. Якщо з чавуну - кололися б, якщо із заліза - згиналися б.

^ V. Підсумки уроку

Прийом«Роблю висновки» (усні відповіді)

1.Про які нерудні корисні копалини Ви дізнались на уроці?

2.Установіть взаємозв'язок між формами рельєфу, тектонічними структурами і корисними (слайд №15) копалинами.

Вчитель разом з учнями підводить підсумки і оцінює роботу на уроці(діти дають оцінку уроку, заповнюючи додаток №2, який в кінці уроку передають вчителю)

VII. Домашнє завдання (слайд №16)

1. Підготуватися до узагальнення з теми: «Тектонічні структури», «Геологічна будова», «Мінерально-сировинні ресурси».

2.Презентація за темою: «Господарське використання мінерально-сировинних ресурсів»

(на вибір учнів)

3.Мої роздуми: «Гіпотези розвитку Землі»

Додаток №1

Перевірочна робота

Знайди характерні ознаки:

1.Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний басейн-__________________

2.Карпатський нафтогазоносний басейн-________________

3. Причорноморський нафтогазоносний басейн-____________________

1)80% об'єму видобутку нафти та газу;

2)Джанкойське,Глібовське ;

3) Розвідано більше 30 родовищ газу ;

4)Долинське,Бориславське;

5) Північно-Казантипське-перспективне родовище;

6) Найкрупніші родовища газу - Щебелинське,Єфремівське;

нафти – Леляківське,Глинсько-Розбишівське;


1

В

2

А

3

Е

4

Б

5

Г



4.Знайди пару: корисна копалина + родовище

1.Поліметалеві 2.Нікелеві 3.Титанові 4.Ртутні

5.Золото

А.Деренюське,Капітанівське

Б.Микитівське

В.Берегівське,Біганське

Г.Пріднепров’є,Приазов’є,Закарпаття

Е. Житомірська обл., Дніпропетровська обл.


Додаток №2

0             10хв.

10              15хв.

16              24хв.

25             36хв.

37             45хв.

Перевірка домашньої підготовки

Нова тема +учнівська

презентація

Робота в групах по новій темі

Захист

групової роботи

Підведення підсумків,

гра-лото

По можливості точніше дай відповіді на питання :

1. Скільки часу пішло у тебе,щоб включитися в роботу?

0        5         10         15         20         25    _     30         35         40         45

2. Відміть відрізки часу,коли тобі було цікаво.

0        5         10         15         20         25    _     30         35         40         45

3. Відміть час,коли ти не зміг сосредоточиться.

0        5         10         15         20         25    _     30         35         40         45

4. Відміть час ,коли ти заставляв себе бути уважним.

0        5         10         15         20         25    _     30         35         40         45

5. Чи був час,коли тобі нічого не хотілось робити.

0        5         10         15         20         25    _     30         35         40         45


Материал для создания диафильма –группа №4 (готовили дети)

«Влияние на окружающую среду»

Использование ископаемых видов топлива, а именно процесс их сгорания, оказывает отрицательное воздействие на окружающую среду и является причиной глобального изменения климата и выпадения кислотных дождей.

Изменение климата

Большое количество данных подтверждает тот факт, что в течение последних 150 лет произошло глобальное потепление. Большинство ученых полагают, что каждые 10 лет температура воздуха поднимается на примерно на 0,3 градуса по Цельсию, и что это вызвано увеличением в атмосфере концентрации так называемых парниковых газов. Наиболее существенным компонентом парниковых газов является диоксид углерода (СO2). Главный источник выбросов СO2 в атмосферу - электростанции, автомобили и промышленные предприятия. При сжигании ископаемых видов топлива образуется около 80% общего мирового объема выбросов СO2 в атмосферу.

^ Другая причина роста количества парниковых газов - глобальная вырубка лесов. Как известно, деревья поглощают диоксид углерода. В результате массовой вырубки лесов на земном шаре увеличивается количество СO2 в атмосфере и уменьшается способность оставшихся лесов поглощать его.

Второй по значению парниковый газ - метан (CH4). Он является побочным продуктом процесса сжигания угля, а также попадает в атмосферу в процессе добычи природного газа, который представляет собой практически чистый метан. При сжигании различных видов ископаемого топлива получается различное количество СO2 на единицу произведенной энергии. Большая часть продуктов сгорания угля, состоящего, в основном из углерода, представляет собой СO2. При сжигании природного газа, представляющего собой в основном метан, образуется вода и СO2, поэтому выбросов СO2 на единицу энергии по сравнению с углём меньше. Нефть, по объему выделения СO2, находится между газом и углем, поскольку она представляет собой смесь различных углеводородов. Количество СO2, образующегося на единицу энергии из угля, нефти и газа, находится в соотношении 2:1, 5:1.Это одна из причин, приводящих к более широкому использованию на электростанциях природного газа, а не угля или нефти, несмотря на тот факт, что запасы угля намного больше.

^ Дальнейшие последствия изменения климата

Межправительственная Группа по Изменению Климата ООН предполагает, что температура воздуха увеличится ещё на 1-3,5 градуса по Цельсию, а уровень воды может повыситься ещё на 1 метр в течение следующих 100 лет. Эти изменения затронут многие аспекты нашей жизни. Вот некоторые из них:

-^ Повысится уровень мирового океана. Повышение уровня воды всего лишь на 50 см удваивает опасность штормов для прибрежного населения.
-Негативное воздействие на сбор урожая. Более теплый климат ужесточит ирригационные требования, увеличит количество определенных насекомых - вредителей, продлит сельскохозяйственный сезон в некоторых областях. Одновременно с тем, что производство продовольствия в некоторых странах возрастет благодаря потеплению климата, бедные страны, население которых уже голодает, вероятнее всего, испытают существенный спад в производстве продуктов питания.
-^ Из-за жары погибнет большое количество людей. Значительные колебания высокой температуры подобные тем, из-за которых погибли сотни людей в Чикаго в 1995 году, станут более частыми. Дети и люди пожилого возраста более подвержены тепловым ударам.
-^ Распространятся тропические болезни. Инфекционные болезни, такие, как малярия, лихорадка, энцефалит и холера, распространятся из-за того, что комары и другие переносчики болезней, распространенные в странах с более теплым климатом, смогут мигрировать на новые территории. Это приведёт к росту количества эпидемий, подобных вспышкам малярии в Нью-Джерси и лихорадке в Техасе.

-^ Будет нарушен водный цикл. С изменением водного цикла некоторые области острее испытают засуху, в то время как другие будут подвержены наводнениям. Такое непостоянство намного ухудшит положение регионов, в которых уже сегодня существуют проблемы с качеством и количеством воды.
-^ Пострадают некоторые биологические виды. Часть наиболее уязвимых растений, животных и экосистем сильно изменится. Ниже перечисленные 10 видов животного мира могут сильно пострадать от глобального потепления: Гигантская Панда, Белый медведь, Индийский Тигр, Северный олень, Белуга, Королевский Пингвин, Снежный вьюрок, Лягушка Арлекина, Бабочка-Монарх и Медведь Гризли.
-Будут повреждены коралловые рифы. Перегрев океанских вод в результате глобального потепления может привести к обесцвечиванию кораллов, что приведёт к распаду существующих сегодня сложных биологических систем.

Кислотные дожди Другим отрицательным эффектом сжигания ископаемых видов топлива является образование кислотных дождей. В процессе сгорания ископаемых видов топлива образуются диоксид серы (SO2) и окиси азота (NOx). Попадая в атмосферу, эти газы в результате химических реакций преобразовываются во вторичные загрязняющие вещества, такие как азотная и серная кислоты, легко растворимые в воде. Таким образом, любой дождь является в какой-то степени кислотнымХимическое уравнение образования кислотного дождя выглядит следующим образом:

^ SO2 (Диоксид Серы) + NO (Окись Азота) + H2O (Вода) = Кислотный дождь

В некоторых регионах мира дождь может быть в такой же степени кислотным, как сок лимона или уксус. Самая высокая эмиссия серы наблюдается в регионах с высоким уровнем энергопотребления, и при сжигании серосодержащих видов топлива, а именно твердого топлива и серосодержащей тяжелой нефти. К твердому топливу относятся ископаемые виды топлива, наиболее сильно загрязняющие атмосферу как в локальном, так и в глобальном масштабах. Относящиеся к ним каменный уголь, мягкий бурый уголь и лигниты при сгорании выделяют много отходов и загрязняющих веществ таких как сера, тяжелые металлы, влага и пепел.

Вред, наносимый лесам и почве

Кислотный дождь, впитавшийся в почву, делает её фактически невозможной для жизни деревьев. В результате этого деревья становятся более восприимчивыми к вирусам, грибкам и насекомым-вредителям, становятся неспособными для борьбы с ними и поэтому умирают.

 Разрушение строений

Кислотный дождь негативно влияет и на сооружения. Материалы, такие как камень, цветное стекло, росписи и другие объекты могут быть повреждены или даже разрушены. Дождь медленно, но постепенно разъедает материал, пока от него ничего не останется. Строительные материалы разрушаются, металлы разъедаются, цвет окраски портится, кожа портится, и поверхность стекла покрывается коркой. Во многих частях мира множество известных и древних зданий повреждены кислотным дождем. Некоторые каменные постройки Собора Святого Павла в Лондоне разъедены кислотным дождем. В Риме статую Марка Аврелия работы Микеланджело убрали с открытого пространства для защиты от загрязняющих веществ в воздухе.





Кислотный дождь и озера

Падая на землю, кислотный дождь наносит вред почве. Также он негативно влияет и на озера и другие водоемы. Большая часть флоры и фауны, обитающей в чистых озерах и реках не способна противостоять кислотным дождям.

Если уровень pH в воде приближается к 6,0, то ракообразные, насекомые, и некоторые разновидности планктона начинают исчезать. Если уровень pH приближается к 5,0, происходят серьёзные изменения в составе планктона, нежелательные виды мха и планктона могут начать размножаться, занимая большие территории. Вероятна потеря некоторых популяций рыб, в первую очередь ценных видов, обычно более уязвимых к содержанию кислоты в воде. При pH ниже 5.0 значительная часть рыбы гибнет, дно покрывается веществом, не подвергающимся распаду, а прибрежная территория может почти полностью покрыться мхом. Воздействию подвергается также животный мир, зависящий от водных экосистем. Здоровье людей

Такие токсичные элементы, как алюминий, медь, ртуть в результате кислотных дождей становятся более растворимыми, поэтому уровень содержания этих металлов в необработанных запасах питьевой воды может увеличиваться. Высокие концентрации алюминия в почве могут также препятствовать поглощению и использованию питательных веществ растениями.

Плохое качество воздуха

Качество воздуха ухудшается не только из-за парниковых газов, SO2 и NOx, вызывающих кислотные дожди, но и из-за попадания в атмосферу мелких частиц . Сжигание топлива - наиболее важный источник образования окисей азота. Причиной появления летучих органических соединений является процесс сжигания топлива и выхлопные газы, вырабатываемые двигателями автомобилей.

Загрязнение морей За последние 30 лет было зафиксировано более 200 случаев утечки нефти, каждая объемом более 1300 тонн. В 1989 году танкер "Exxon Valdez" сел на мель у берегов Аляски, выпустив 39000 тонн нефти и сформировав нефтяное пятно, охватывающее территорию в 3000 квадратных километров, нанеся вред окружающей среде.