asyan.org
добавить свой файл
1



ТЕМА «Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії середини – другої половини XIX ст.

Етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики (М.Некрасов). Нові грані романтичного поетичного світу в творчості «пізніх» романтиків (Ш.Бодлера, В.Вітмена, Ф.Тютчева). Принципи «чистого мистецтва» у поезії (група «Парнас», творчість А.Фета).

Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі. Поняття «декаданс».

МЕТА: ознайомити учнів з особливостями розвитку поезії середини XIX ст.; розглянути питання про етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики; пояснити феномен «чистого мистецтва» у поезії, поняття «декаданс».

ОБЛАДНАННЯ: мультимедійна презентація, словник літературознав-чих термінів, збірки поезій, відеоролики.


Хід уроку

^ I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми і мети уроку.

III. Робота над темою уроку.

1. Лекція вчителя ( під час лекції демонструється мультимедійна презентація, учні складають тези лекції).

В культурі Нового часу XIX ст. займає особливе місце. Це століття класики, коли буржуазна цивілізація досягла своєї зрілості та потім вступила в стадію кризи. В своїй основі культура XIX ст. намагається надати відповідь на фундаментальне питання: «Як існує світ, в якому ми живемо?» Однак новизна історичної ситуації зажадала і нових підходів до рішення цього старого питання. Зазначені обставини - наслідок трьох епохальних явищ, значення яких для доль європейської культури важко переоцінити: промисловий переворот, війна США за незалежність і Велика Французька буржуазна революція.

У літературі зв´язаний коренями з романтизмом реалізм здобуває соціально-критичну форму і в 40-і рр. XIX ст. стає впливовою течією. Реалізм, що прагне до відображення «типових характерів у типових обставинах», виходить з самої дійсності, хоча і піддає її критиці, і в ній же намагається знайти тенденції наближення до ідеалу.

В другій половині XIX ст. критична спрямованість знаходить інші форми вираження, а саме: умовне і незацікавлене відношення до дійсності, переоцінка цінностей, ідеалів, що все більше концентруються в сфері мистецтва. Це було характерним для культури декадансу.


^ 2. Робота зі словником літературознавчих термінів

(+ див.Слайд 1)

3. Лекція вчителя (див. Слайд 2)

Уперше термін «декаданс» використав поет Т.Готьє в передмові до збірки поезій Ш.Бодлера «Квіти зла» (1869).

(див. Слайд 3 - відеоролик «Квіти зла»)

Основними мотивами творчості декадентів були сум і відчай, самозаглиблення і спроба самоізоляції від проблем реального світу.

(див. Слайд 4)

У творчості митці декадансу надавали перевагу формі над змістом, орієнтувалися на не на широку публіку, а на вузьке коло «обраних» інтелектуалів. Провідною темою декадентських творів стає утвердження ролі мистецтва, його переваги над реальністю.

(див. Слайд 5)

У цей час великий вплив на мистецтво мали філософські теорії А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, А.Бергсона.

(див. Слайд 6)

Намагання митцями надати відповідь на питання: «Як існує світ, в якому ми живемо?» і «Хто ми в цьому світі?» призвело до появи не тільки ідейних течій, а й різних мистецьких шкіл й угрупуваннь. Так зявляються група «Парнас», школа «чистого мистецтва», течія символізму тощо. Мистецтво шукало засоби відтворення внутрішнього світу особистості.

(див. Слайд 7)

^ 4. Повідомлення групи учнів-дослідників творчості представників поетичної групи «Парнас».

(див. Слайд 8, 9)

5. Слово вчителя.

Стихи мои! Свидетели живые

За мир пролитых слез!

Родитесь вы в минуты роковые

Душевных гроз

И бьетесь о сердца людские,

Как волны об утес. (1858)

Ці хвилюючі рядки належать генію російської поезії Миколі Олексійо-вичу Некрасову.

(див. Слайд 10)

^ 6. Повідомлення групи учнів-дослідників життя і творчості М.О.Нек-расова.

* Дитинство.

* Навчання. Перші вірші.

* Збірка «Мрії та звуки».


* Творчість 40-х років. Часописи «Современник»та «Отесественніе записки».

* «Сейте разумное, доброе, вечное…»

(див. Слайд 11, 12, 14, 15 )

^ 7. Прослуховування аудіозапису й аналіз вірша М.Некрасова «Роздуми біля парадного підїзду»

(див. Слайд 16, 17, 18, 19)

- Чим були викликані роздуми поета?

- Наведіть приклади описів селян.

- Чи можна судити про ставлення автора до простого люду?

- За допомогою якого прийому поет зображує господаря «розкішних палат»? Чому саме цей художній прийом використав автор?

- Яке ставлення викликають слуги чиновника?

- Які рядки вірша ви вважаєте найважливішими?

* Робота над композицією, темою, інтонацією, художніми засобами вірша.

^ 8. Виразне читання підготовленим учнем вірша «На смерть Шевченка».

(див. Слайд 20)

9. Продовження лекції вчителя.

«Мистецтво для мистецтва» або «чисте мистецтво» - це назва певноі кількості естетичних концепцій, що стверджують самоцінність художньої творчості, незалежність мистецтва від політики і суспільних вимог. Існуючи з часів античності, ідеї «чистого мистецтва» оформлються в теорію до середини XIX століття як реакція на прагматизм буржуазних суспільних відносин. Сприймаючи весь уклад життя і заперечення естетичних ідеалів, митці і теоретики мистецтва прагнули створити світ краси наперекір дійсності, ставлячись до мистецтва як до певної сфери естетизму.

(див. Слайд 21, 22)

Найяскравішим представником «чистого мистецтва», предтечею символізму можна вважати відомого російського поета А. Фета. Мистецтво, за Фетом, має бути елітарним. Тому він зробив свою поезію втіленням виключно величних почуттів. Темами обирав лише те, що вважав прекрасним. Природу зображував як найвищу естетичну досконалість. Характерний стан ліричного героя Фета - це стан захопленості, яку викликає природа, і, подібна до прекрасної душі природи, жіноча краса. Кохання для героя віршів - це радість, насолода. З великою майстерністю передає поет незвичайно тонкі відтінки почуттів чекання, надії, любовного сподівання, закоханості.


Саме Фетові належить формула-заперечення принципів «громадської поезії» («Поэтом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан»): «Радость чуя, не хочу я ваших битв…». Фет вважав, що життя має бути розділене на високе і низьке.

А.Фет відомий як перекладач світових літературних шедеврів. Серед його перекладів слід назвати твори Горація, Вергілія, Гете.

(див. Слайд 23)

^ 10. Перегляд відеоролика «Я пришёл к тебе с приветом…»

(див. Слайд 24)

11. Повідомлення групи учнів-дослідників на тему «Ф.Тютчев – представник школи «чистого мистецтва».

* Життєвий і творчий шлях поета.

* Філософська лірика ф.Тютчева.

(див. Слайд 25, 26, 27)

^ 12. Виразне читання вірша «Silentium» учителем.

13. Слово вчителя.

Творчість Ф.Тютчева – це синтез філософії та лірики, це почуття та пейзажі, бурхливість життя та роздуми над загадками душі та природних явищ. (див. Слайд 28, 29)

^ IV. Рефлексія. (див. Слайд 30)

Запитання за темою уроку:

- Які соціальні умови виникнення декадансу ?

- Дайте визначення поняття “декаданс”.

- Які особливості декаденського світосприйняття ?

- Як ви розумієте термін “чисте мистецтво” ?

- Які течії існували в російській поезії другої половини XIX століття ? - Російський поет, літературний критик Аполлон Григор’єв назвав

М.Некрасова “людиною з народним серцем”. Як ви думаєте, що йому дало підстави так говорити про поета ?

- Які принципи теорії “чистого мистецтва” відобразилися у творчості А.Фета і Ф.Тютчева ?

- Висловіть власне ставлення до творчості поетів, вірші яких прозвучали на уроці.

V. Домашнє завдання. (див. Слайд 31)

1) За складеними під час уроку тезами підготувати розповідь про провідні шляхи розвитку поезії середини-другої половини XIX ст.

2) Дати визначення поняття «декаданс».

3) Вивчити один із віршів М.Некрасова, А.Фета, Ф.Тютчева напам’ять (за вибором).