asyan.org
добавить свой файл
1

Тема: Шарль Бодлер – французький поет другої половини ХІХ ст., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Поетична збірка «Квіти зла».

Мета: ознайомити студентів із життям та творчістю Ш. Бодлера, естетичними поглядами, втіленими у зб. «Квіти зла»; розкрити роль поета у формуванні мистецтва символізму; розвивати навички виразного читання та аналізу поетичного твору; вчити студентів висловлювати власні судження; виховувати у них високі естетичні смаки, прагнення розуміти мову мистецтва слова.

Обладнання: портрети Ш. Бодлера роботи Г. Курбе, А. Матісса, скульптура О. Родена «Я – прекрасний»;

картини А. Межберга за мотивами віршів Бодлера;

фонозапис симфонії сонетів для баса, фортепіано і ударних Е. Лазарєва на вірші з книги Ш. Бодлера «Квіти зла».

Тип уроку:

Поезія – це особлива манера

сприймати зовнішній світ.

Г. Флобер

Поета породжує не дар творчого

вимислу, а дар одухотворення.

Т. Манн


Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

Фронтальне опитування.

  • Які зміни спостерігаються у європейській по-її середини ХІХ ст.?

  • Коли і де сформувалося поетичне угрупування „Парнас”?

  • Назвіть його представників та основні естетичні принципи парнаської школи.

  • Чому парнасці сповідували принцип „чистого мистецтва”?

  • Хто з російських поетів підтримав ідею «чистого мистецтва»?

  • У чому виявилося новаторство поезії Волта Вітмена?



ІІ. Презентація теми, мети уроку.

План

1. Модерністські зрушення у поезії середини ХІХ ст. Поява символізму.

2. Ш. Бодлер. Окремі факти біографії поета.

3. Новаторський характер зб. «Квіти зла».

4.Аналіз окремих поезій збірки.

5. Ш.Бодлер і українська поезія.

Слово викладача. Французька поезія середини – другої половини ХІХ ст. зберігає традиції романтизму, однак відбуваються модерністські зрушення, які долали усталені традиції мистецтва. Естетична концепція модернізму визначила шляхи розвитку символізму.

Зміст символізму як модерністського напрямку визначає філософія двох світів: світ видимий, матеріальний, світ людського тіла (суспільне життя, соціальні проблеми, матеріальні потреби) та світ духовний, ідеальний (вищі моральні цінності, ідеали, духовні потреби, мистецтво), який вищий за матеріальний. Ці світи різноспрямовані (умовно кажучи – до землі й до неба), конфліктні, тому картина світу у символістському творі побудована на контрастах. У символістів звучать мотиви безнадії, зневіри, прихований чи очевидний сум, розпач.

Естетика символізму ставить мистецтво вище за реальне життя. Головне покликання поета – прагнення до вищого світу, відчуття й осягнення його. Символістська творчість – це ідеал, доведений до витонченої досконалості, це ідеалізування позитивного та концентрований осуд потворного.

Одним із перших все це великою мірою відчув і передав у своїх віршах ^ Ш. Бодлер, французький поет, якому доля подарувала лише 46 років, але який назавжди увійшов до еліти світової класики. З ним пов’язують появу декадансу, у його творчості знаходять витоки символізму. Зрештою, саме він заговорив про необхідність створення літератури на нових творчих і естетичних засадах, яку і назвав просто і ясно – новою (модерновою або модерністською).

Він належав до тих поетів, які не знайшли розуміння і визнання у сучасників. Його вважали небезпечним аморальним богохульником, анархістом,напівбожевільним. Лише дехто, переважно діячі мистецтва, вбачав у Бодлерові великого поета. Таке ставлення до нього пояснюється насамперед тим, що все своє життя письменник перебував у стані конфлікту з тогочасним суспільством, кидав виклик йому. І цей конфлікт був непримиренним. Дуже багато в житті письменника було такого, чого не лише пересічна, а й мистецьки розвинена особистість навряд чи змогла б сприйняти. Проте нас передусім мають цікавити його твори, а не подробиці особистого життя. Але його творчість мала велике значення для подальшого розвитку літератури, зокрема модернізму.

  • Робота з епіграфом.

  • Презентація портретів Ш. Бодлера роботи Г. Курбе, А. Матісса.

(Коментар біографів) Поет Теодор де Банвіль писав про свого сучасника 22-річного Бодлера: «Якщо можна назвати людину чарівною, то найбільшою мірою це стосується Бодлера… Погляд його сповнений життям і думкою…»

Але цей образ трагічно змінювався. На відомому портреті Курбе Бодлер зображений вночі при світлі свічки, заглибленим у читання якогось фоліанта. Від прекрасної шевелюри не лишилося й згадки. Зникла замріяна чарівність юності. Його згорблена фігура, відкинута в сторону рука з неприродно розчепіреними пальцями – все виражає напружену роботу думки. Глядача охоплює відчуття тривоги.

На останньому портреті, написаному за життя поета художником Фантен-Латуром, обличчя поета виражає такий трагічний відчай, таку невідворотну скорботу, що від нього довго не можна відвести очей, а серце стискається від болю.

Вражає погляд Бодлера в роботі А. Матісса. Художник зобразив Бодлера вольовим, рішучим, нескореним. Та душу поета автор портрета приховав від людей.

  • Бесіда.

  • Які ж події виявилися доленосними у житті поета?

Коментар біографів.

  • Чи доводилось вам тримати в руках книжку, яку засуджено офіційно – за вироком суду? Саме таку книгу написав поет. А вирок виніс суд другої імперії. Майже через століття – у 1946 році Установчі збори Франції переглянули вирок суду, що звинувачував автора збірки Шарля Бодлера у зневазі до суспільної моралі, і відмінили цей вирок.

  • Якою видається вам назва збірки?

Критики. Розкриття сенсу назви збірки.

Квіти – прекрасне творіння природи, символ краси та досконалості світу, радості. Зло – чорна сила диявольського темного породження, антипод добра, страждання, біль. «Заголовок-каламбур» - так визначав назву збірки сам автор. Отже, в назві збірки – парадокс, у ній протиставлено сподівання, ідеали, відчай та безнадія. Та чи завжди квіти – це символ радості? Адже з квітами людей проводжають в останню путь, приносять їх на могилу аж ніяк не на знак радості. А чи можна однозначно стверджувати, що квіти дарують радість, після прочитання таких рядків Бодлера:

В нагретой комнате, где воздух – как в теплице,

Где он опасен, прян и глух,

И где отжившие, в хрустальной их гробнице,

Букеты испускают дух..?

Назва збірки напрочуд містка і виразна, бо сфокусувала в собі не лише суперечності епохи, а й суперечності самого Бодлера. У стислій формі передано сприйняття поетом сучасного світу як царства зла й водночас його власне бачення сумної реальності. Збірка трактувалася сучасниками як поетизація аморальності. Але сам Бодлер стверджував, що книжку слід сприймати цілісно, лише тоді з неї випливає жорстокий моральний урок.

Після 1848 р. поет пережив гостру духовну драму. Він переосмислює події французької революції, намагається осягнути їх з філософської точки зору. І якщо раніше митець схилявся до думки, що світ - це збалансованість добра і зла, то тепер зазначає, що зло всесильне. Від злих намірів письменник і сам неодноразово потерпав, тому у збірці «Квіти зла» все більше звертає увагу на суперечності життя. Він стверджує, що у кожної людини є два прагнення: одне спрямоване до Бога (це духовність, прагнення до внутрішнього вдосконалення), друге - до Сатани (тваринність і насолода від власного падіння). Не без виклику письменник часто поетизував те. що можна назвати падінням, оспівував насолоду від цього. Але це не означає, що він визнавав перевагу зла. За словами О. Блока, своєю поезією Бодлер переконував, що й, «перебуваючи в пеклі, можна мріяти про білосніжні вершини».

^ Збірка створювалася поетом упродовж усього життя й увібрала все найкраще з його поетичної спадщини. У цьому плані вона схожа на «Листя трави» У. Уїтмена чи «Кобзар» Т. Шевченка. «Квіти зла» - цілісний твір, де всі частини й окремі вірші органічно пов’язані. Книга має посвяту, вступ і складається із шести циклів: «Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти зла», «Бунт» і «Смерть». Усі цикли об’єднані за проблемно-тематичним принципом.

Бодлер розглядав людину як поєднання різних суперечностей, як боротьбу різних начал - тілесного і духовного, високого і буденного, тваринного і людського. Тому у ліричному героєві збірки разом із «звірячою» сутністю живе «прекрасна душа», спрямована до Бога. Бодлерівський Бог самотній, недоступний. Він відділений від світу безоднею, і будь-яке наближення до нього є відстороненням від світу. Вихідною позицією бодлерівської творчості є напружене протистояння добра і зла. Бога І Сатани.

  • Демонстрація фотографії із зображенням скульптури О. Родена «Я – прекрасний»

Слово викладача. На відомій скульптурі Огюста Родена викарбовано перші слова «Гімну красі» - твору, що увійшов до збірки, яка своїм виходом у світ 1857р. засвідчила появу символізму. Це поетична збірка «Квіти зла». Її автора французького поета Ш. Бодлера вважають теоретиком символізму. Це він висунув теорію «системи відповідностей», за якою всі предмети та явища, всі чуття та почуття невидимо поєднані в одну невиразну, містичну, цілісність. Завдання ж митця – побачити ці зв’язки, розплутати їх, показати таємничу залежність усього на світі.

Виразне читання поезії „ Гімн красі”:

  • Яке значення вкладає поет в поняття „краса”?

  • Як він її характеризує?

  • Доведіть суперечливість поняття ”Краса” у розумінні Бодлера.

  • Знайдіть контрастні образи, поняття, порівняння у творі. Як вони впливають на розкриття основної думки твору?

  • Отже, що таке Краса? Бог чи Сатана? Чи відповідає поет на це запитання? А ви можете дати чітку відповідь: що таке Краса?Може хтось зрозумів її походження і суть?

(Так, важко знайти однозначну відповідь на це питання., бо поняття краси багатогранне. Бодлер у своєму вірші не стверджу. А розмірковує. У пошуках ідеалу він опиняється між Добром і Злом, між Богом і Сатаною, між духом і плоттю. І ці пошуки викликають у нього і захоплення,і жах.)


Слово викладача. Двополюсність відчуття визначила композиційну структуру збірки і передусім її основної частини «Сплін та ідеал», яка відкривається трьом віршами («Благословення», «Альбатрос», «Лет»). В них утверджується божественна природа людини, з найбільшою повнотою втілена у образі поета.

  • Повторне звернення до епіграфа.

  • Пригадайте і назвіть вивчені твори української і світової література тури, в яких порушено проблему взаємин поета і народу?

  • Коротко охарактеризуйте специфіку вирішення цієї проблеми в творчості Пушкіна, Некрасова.

  • Визначте, в чому полягає своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос».

(Цей вірш був написаний у 1842 році під час поїздки на острів Маврикій, куди відправив Бодлера вітчим, щоб повернути його на путь істини. Шарль, перебуваючи 10 місяців на кораблі під наглядом капітана і спостерігаючи за птахами, роздумував над власною долею – долею поета).

  • Виразне читання сонета «Альбатрос».

  • Аналітичні питання для проведення бесіди.



- Установіть відповідність між образами сонета та їх символічним змістом:

А. Альбатрос 1. Людська доля

Б. Моряки 2. Життя

В. Море 3. Життєві негаразди

Г. Корабель, човен 4. Поет

Д. Грім,гроза, блискавка 5. Натовп

- Аргументуйте думку, що в образі альбатроса Ш. Бодлер зображає себе,

тобто поета.

  • Душа ліричного героя прагне до духовних висот, «жадає висоти». Хто протистоїть у цьому прагненні поета?

  • Як автор ставиться до альбатроса?

  • Доведіть, що у протистоянні поета і натовпу втілюється мотив боротьби добра і зла протиставлення поета і натовпу.

  • Умотивуйте, що головною думкою твору є ствердження божественної сили мистецтва.

  • Як у вірші поєднуються традиції романтизму та модернізму?

Висновок. У творчості Ш. Бодлера поєдналися романтичні та символічні елементи. Вірші збірки мають головним чином двопланову структуру, де на передньому плані зображені предмети, емпіричні явища, конкретні деталі, за якими прихована ідея, абстракція, що перетворює конкретні образи на символи; автор утверджує велич душі, що прагне високого ідеалу, краси, духовності, а натовп не розуміє цих поривань – духовність беззахисна перед грубою дійсністю. Тому й гине, залишаючи пам'ять про високий злет.

Слово викладача. « Кожне мистецтво по суті символічне», - так стверджував російський поет Андрій Бєлий. Адже за допомогою символу митець спроможний доторкнутися до світу метафізичного, потойбічного, надчуттєвого. Символ пов’язує земне та емпіричне з вічним, з глибинами душі, з іншими світами. Символ допомагає митцеві відшукати «відповідності» між явищами, між реальним і таємничим світами. Цей шлях символів у мистецькому творі вказав у своєму відомому сонеті «Відповідності» Шарль Бодлер. У цьому творі природа постає як певний «ліс символів», крізь який прямує людина.

  • Виразне читання сонета «Відповідності».

  • Словникова робота.

Бензол – смола з приємним запахом;

амбра – соскоподібна запашна речовина сірого кольору, продукт патологічного виділення кашалота;

мушмула – кущі або невисокі дерева родини трояндових.

^ А. Франс писав: «Прекрасний вірш подібний до смичка, яким проводять по лунким фібрам нашого єства. Не свої – наші думки змушує поет співати в нас».

  • Бесіда.

  • Над чим вас спонукав замислитись цей сонет?

  • Які думки, навіяні сонетом, вас відвідували і раніше, а над чим ви замислились вперше, завдяки Бодлеру?

  • Чи поділяєте ви думки автора?

  • Поясніть назву сонета.

  • Яке завдання ставить перед поетом Бодлер у своєму творі?

  • Чому, на вашу думку, саме цей соне Бодлера став утіленням естетичної програми символістів?

(У центрі вірша тема таємничих відповідностей видимої природи і невидимих сутностей. Людина в храмі природи. І, оскільки, природа – це храм, то її барви й кольори, всі аромати і тони є лише різними кодами однієї мови, якими вона себе проявляє).

Сонет «Відповідності» з циклу «Сплін та ідеал» належить до найвідоміших віршів Бодлера і неодноразово переспівувався. ^ Основна його тема – речі видимого світу є символами прихованої реальності – у світовій поезії не нова. Про це писав ще давньогрецький філософ Платон. Однак саме цей сонет Бодлера для французьких символістів став утіленням нової естетичної програми:

Природа – це той храм, де від колон живих

Неясні голоси почути часом можна.

Там гаєм символів іде людина кожна,

Їй нікуди тепер подітися від них.

(Переклад В. Ткаченка)

Саме в цьому сонеті Бодлер визначив основне завдання поета – опанувати «усі безмежні речі», почути «підмурків та колон неясні голоси», відновити, возз’єднати втрачену гармонію або хоча б розповісти про неї, зрозумівши «взаємного зв’язку невидимі закони».

За принципом «відповідностей» Бодлера образи і метафори в художньому творі не використовуються для опису реальних предметів і явищ,а символічно позначають якісь ідеї,універсальні прояви буття, а також навіюють читачам певні настрої чи душевні стани.

Теорія літератури.

У цьому вірші поет використовує синестезію – поєднання в одному тропі різних, іноді далеких асоціацій, викликаних різними органами чуття, що спричинює синтез кількох відчуттів: запахи, наприклад, «ніжні, як гобой», «щедрі, злі, липучі, як смола». Синестезія робить образ туманним і неясним, і разом із натяком, символом і звукописом є засобом творення сугестії ( навіювання):

Як верховинський лун, глухі, протяжні гуки

Зливаються в акорд протяжний і міцний,

Де все з’єдналося: і ніч, і день ясний, -

Так сполучаються парфуми, барви й звуки.

(Переклад М. Драй-хмари).

Лише це злиття «барв і кольорів», «ароматів і тонів» у «можуть єдиного єства», що «за безкрай шириться, як і саме життя», здатне подарувати «екстазу дум» і «захват почуття».

Висновок. Отже, символ народжується там, де неможливо зобразити предмет. Він покликаний виразити алегоричне і невимовлене шляхом відповідностей між двома світами – світом зовнішнім і світом мрій та ідеалів.

Музична пауза. Прослуховування фонозапису симфонії сонетів для баса, фортепіано і ударних Е. Лазарєва на вірші з книги Ш. Бодлера «Квіти зла».

Повідомлення дослідницької групи про вплив французького символіста Ш. Бодлера на творчість українського поета М. Вороного.

Творчість поета Миколи Вороного – це перша декларація ідей і форм українського символізму. «Любов, краса і шукання правди (світла, знання, початку чи Бога) – це сфери символічної поезії, вона найкраще може про це оповісти», - стверджував поет-естет.

За життя поета критика справедливо порівнювала його доробок із творами французького символіста Шарля Бодлера і Поля Верлена. Вороний, як і Верлен, обстоював передусім красу поезії, її естетику. Творчість М. Вороного – різноманітна й неоднорідна за змістом і стилістикою – збагатила українську літературу й дала потужний імпульс новаторству молодих майстрів слова початку ХХ ст.

  • Виразне читання вірша М. Вороного «Краса».

  • Бесіда.

  • Визначте основний мотив поезії «Краса!».

  • Розкрийте вимоги до поетичних творів, задекларовані у вірші М. Вороного.

  • Яке естетичне кредо проголошене поетом?

  • Що дає підстави назвати вірш «Краса!» поетичним маніфестом символізму?

  • Прокоментуйте останню строфу вірша.

Висновок. У вірші «Краса!», який став вершиною модерністської поезії М. Вороного, задекларований пієтет митця перед Красою, яка для нього – найвищий ідеал, богиня, «натхненна чарівниця». Він переконаний, що у швидкоплинному житті вічними цінностями залишаються Краса і Україна:

Її я славлю, і хвалю,

І кожну їй хвилину

Готов віддати без жалю,

Мій друже, я Красу люблю…

Як рідну Україну!



  • Порівняльний аналіз вірша М. Вороного «Краса!» з віршем Ш. Бодлера «Гімн красі».

У вірші Ш. Бодлера краса уособлена в образ незворушної і непохитної статуї, таємницю якої осягнути неможливо. Поет утверджує думку, що Добро і Зло як категорії однаковою мірою можуть бути джерелом Прекрасного.

Основою своєї естетичної програми Бодлер вважав «видобування краси із зла». У його розумінні природа не може бути джерелом оновлення почуттів людини, тому постає її ворогом. Поет шукає натхнення в «іншій природі» - у творах мистецтва і людській праці. Відчуття «жахів життя» штовхало поета до пошуків нової незнаної краси, що зростає на ґрунті розкладу й відчаю. У відчаї він розуміє призначення поезії як засобу вирощування квітів (тобто Прекрасного) із зла.

У поезії Бодлера сфокусовано суперечності епохи та сприйняття поетом сучасного світу як царства зла.

Музична пауза. Прослуховування фонозапису симфонії сонетів для баса, фортепіано і ударних Е. Лазарєва на вірші з книги Ш. Бодлера «Квіти зла».

Проведення міні-тесту та само оцінювання.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

  • Узагальнення і систематизація інформації.

Характерні особливості символізму.

  • заглиблення у внутрішній світ людини;

  • умовні образи замість індивідуальних характерів;

віддаленість від реальності;

  • використання символів фольклорного літературного походження;

  • звернення до вічних філософських проблем;

  • песимістичний настрій.

Заключне слово викладача. Не кожного з тих, які вміють писати римовані рядки, можна назвати поетом. Та й чи багато хто прагне бути справжнім поетом? Адже поет – це не тільки слава, шанувальники. Це ще ризик бути незрозумілим більшістю, перетворитися із « володаря блакиті» на безпомічну забавку для оскаженілого натовпу. Бодлер не боявся бути поетом, тому його поезія вражає нас своєю щирістю і болем навіть через століття.

Домашнє завдання: Ковбасенко Ю. Світова література. Підручник для 10 класу. – К.: Грамота, 2010, с. 247-260.


Міні-тест. Укажіть правильну відповідь.

1. Зачинателем якої модерністської течії був Шарль Бодлер:

а) футуризму:

б) символізму;

в) імпресіонізму;

г) експресіонізму?

^ 2. Ознаки якого мистецтва присутні в творах Бодлера:

а) модернізму та реалізму;

б) модернізму та романтизму;

в)романтизму та реалізму;

г) романтизму та неоромантизму?

^ 3. Який мотив є провідним у збірці «Квіти зла»:

а) невідворотності людської долі;

б) безрезультатності пошуку краси;

в) несумісності дійсності та ідеалу;

г) боротьби за право бути зрозумілим сучасниками?

^ 4. Який вірш відкриває збірку «Квіти зла»:

а) «Альбатрос»;

б) «До читача»;

в) «Благословення»;

г) «Гімн красі»?

5. До якого віршованого циклу належить вірш «Альбатрос»:

а) «Сплін та ідеал»;

б) «Паризькі картини»;

в) «Квіти зла»;

г) «Смерть»?

^ 6. Яка тема є провідною у сонеті «Альбатрос»:

а) людина і природа;

б) поет і натовп;

в) поет і мистецтво;

г) мистецтво і краса?


Недавно художник закончил большое по размеру, необычное по композиции и сложное по содержанию плотно по мотивам стихов замечательного французского поэта Бодлера. Картина не иллюстрирует стихи поэта. Художник создал визуальную версию и в каком-то смысле философскую интерпретацию символики поэтического цикла, в которые входят «Падаль» и «Цветы зла». Полотно состоит из пяти сюжетов, пяти самостоятельных картин на одной плоскости с таким явным музыкальным звучанием, которое воспринимается как симфоническая поэма из пяти тем. Картина начинается со спокойного вступления – пейзажа с элементами восточной архитектуры. Нижнюю часть образует триптих античных скульптур, который контрастирует с главной центральной частью картины, символизирующей хрупкость человеческой жизни и эмоционально перекликается с образами бодлеровских «Цветов зла».


Эмоциональное и смысловое звучание картины усиливается необычной формой демонстрации. Полотно занимает центральную стену помещения, а на боковых стенках картина еще и проецируется в большем формате. Зрелище вызывает такое чувство, словно зритель находится в центре фантастических событий. Трехмерная форма демонстрации — не единственная оригинальная находка автора. Показ сопровождается музыкальным концертом. Музыку к живописному шоу написал современный композитор Евгений Прицкер. Он же соло на гитаре. В концерте также участвует известный джазовый музыкант тромбонист Дев Тейлор. Музыка органично связана с визуальной частью шоу и представляет собой современную интерпретацию классики с элементами джаза.


В продолжение роденовской темы, хочу рассказать еще об одном шедевре великого Мастера, который поразил мое воображение..


Над этим фундаментальным барельефом Роден трудился около 20 лет, и так и оставил его незаконченным. Но в «Вратах ада» сама незаконченность выглядит частью замысла художника.