asyan.org
добавить свой файл
1

Я і Україна (Громадянська освіта)

Тема: Народні свята зимового циклу. Її зміст. Ст. 60 – 62

Мета: поглибити і розширити знання учнів про зимові свята; сформувати поняття про традиції, звичаї та обряди українського народу; дослідити традиції святкування народних свят зими в Україні; розвивати пам’ять, увагу, фантазію, естетичні смаки, збагачувати словниковий запасу учнів, вчити стисло та зрозуміло висловлювати свою думку; виховувати почуття гідності, любов до рідного краю.

Обладнання: ілюстрації, комп’ютер, зошит, презентації «Народні свята зимового циклу», підручник.


Хід уроку

e:\photo\новая папка\img_6757.jpg

  1. Організація класу до уроку

Пролунав дзвінок,

Починається урок!

Встаньте, діти, поверніться,

Гостям нашим посміхніться,

Привітайтеся чемненько,

І сідайте всі рівненько

Свій урок ми починаєм

Будем працювати старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім третім класі

Дітки – просто молодці!

Хочу побажати вам гарного уроку,

Щоб було цікаво всім вам працювати,

Щоб хотіли дуже всі відповідати

Щоб допомагало вам вміння міркувати

І 12 балів легко заробляти


Подивіться один на одного, подаруйте посмішку своїм друзям і побажайте гарного настрою та успіхів на уроці друзям в своїй групі й іншим. Погляньте на мене, подаруйте мені посмішку і я вам подарую. Настрій на урок взяли і працювати почали.


  1. Повідомлення теми і мети уроку

  1. Казка «Пори року» e:\photo\новая папка\img_6738.jpg

Послухайте казку, яку приніс ранковий вітерець.

За синіми морями, зависокими горами, в густому лісі на галявині стоїть хатинка. А ліс цей незвичайний. У ньому і птахи, і звірі, і навіть дерева розмовляють. Ось і розповіли вони, що живе в цій хатинці старий, але дуже мудрий дідусь. Є в нього чарівна палиця. Стукне він нею об землю і дива творяться: то сніг іде, то квіти розпускаються, то яблука достигають. А звати того дідуся – Рік. Є у нього чотири доньки. Та такі гарні, що й очей не можна відірвати: добрі, швидкі, ласкаві, але між собою не схожі. Найменша вітає журавлів, пробуджує поля, небеса, струмки, заквітчує гай – це Весна. e:\photo\новая папка\img_6758.jpg

Добра і весела, завжди з квітами і ягодами – це щедре Літо.

Золотокоса красуня, в золотому намисті, що без пензля і без барвів скрізь малює золотом. Це осінь.

  1. Загадка.

  • Відгадайте загадку і скажіть, як звали наступну доньку Року.




Чудо - сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

В санях тих сидить цариця –

Білокоса, білолиця.

Рукавом махає,

Сріблом все вкриває.

(Зима)


e:\photo\новая папка\img_6759.jpg




  • Які слова допомагають відгадати загадку?

e:\photo\новая папка\img_6760.jpg

  1. Створення павутинки

  • А яка зима? (люта, сива, чарівна, білосніжна, святкова, весела, казкова, морозна, сувора, холодна)

e:\photo\новая папка\img_6764.jpg


Зима


e:\photo\новая папка\img_6765.jpg


  • За що, діти, ви любите зиму?e:\photo\новая папка\img_6766.jpg

Зима – це не тільки сніги і морози, а ще зимові свята. Скільки цікавого й казкового несуть нам народні традиції, їх святкування. Вони відкривають перед нами чудові сторінки чарівної казки, яка чарує своєю красою, заворожує, залишаючи на згадку щось незвичайне, що запам’ятовується на все життя. Багато дітей люблять цю чудову пору року. Адже тільки взимку можна покататися на ковзанах, лижах, санчатах. Сьогоднішній урок ми присвячуємо цій чудовій, прекрасній порі. У народі говорили «Зима прийшла і свята привела». Тема уроку: «Народні свята зимового циклу. Їх зміст.»


  1. Сприйняття й осмислення нового матеріалу

В народі кажуть, що взимку скільки днів, стільки й свят. Як ви це розумієте? А які свята ви знаєте?e:\photo\новая папка\img_6734.jpg

Ми провели пошукову роботу і дізналися, що взимку дуже багато свят. Учні нашого класу створили календар народних свят зимового циклу.

(Показ календаря)


  1. Початок зимового циклу календарних свят найбільш виразно виступає 4 грудня, коли відзначається одне із двунадесятих свят – ^ Богородичне свято Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Цей день у народі ще називають Третя Пречиста (що значить непорочна, незаймана). До цієї дати на всій території України прив’язано чимало прикмет, прогнозів і звичаїв, що свідчили про її важливе значення. Вважалося, що Введення відкривало собою зимовий святковий сезон. У народі говорили: «Введення прийде, свят наведе». І дійсно, після 4 грудня йшла низка дуже популярних у народі свят. e:\photo\новая папка\img_6768.jpge:\photo\новая папка\img_6769.jpg

  • А які прислів’я ви знаєте про свята?

Введенські прислів’я розкривають прагнення хлібороба зазирнути в майбутнє, передбачити, якою буде наступна зима і як вона вплине на врожай.


«Як Введення мосте мостки, а Микола забива гвіздки, то люта зима буде».e:\photo\новая папка\img_6770.jpg

«Як ляже глибока зима, готов глибокі закрама».

«Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави».

«Як на Введення вода, то буде в мисці молоко».


  1. ^ 7 грудня – День Катерини.

Саме в цей день християнський світ відзначає день пам’яті великомучениці Катерини. Розумна й освічена, ця жінка була страчена за свою віру. В Україні ставлення до Катерини, як і до інших святих великомучениць, було особливим: довірливим і житейським. Невипадково свято Катерини називали святом «дівочої долі». Сподіваючись на розуміння й допомогу святої, жінки просили про щасливий шлюб та злагоду в сім’ї. e:\photo\новая папка\img_6771.jpg

  • Які народні прикмети і традиції ви знаєте під час свята Катерини?

Дівчата за традицією зрізали гілки вишні, ставили їх у воду чи на землю на покуті або на вікні у хаті. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року, - це передвіщало швидке одруження.


  1. ^ 13 грудня – День Андрія.

Великим зимовим святом, особливо важливим для молоді, був день Андрія. Це свято вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозваного. За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва. День святого Андрія починається з поклоніння хлібові. Цей хліб печуть у формі сонця. Він називається Калитою, бо спечений на честь сонячного божества Корша. В цей день, увечері, молодь збиралася у селянській хаті на вечорниці. Калиту пекли дівчата. Прикрашали її узорами з колосків, зірочок, зверху посипали маком і змащували медом. Хлопці приходили з музиками і починалося веселе дозвілля. Молодь танцювала, співала. e:\photo\новая папка\img_6773.jpg

  • Які народні прикмети і традиції ви знаєте під час свята Андрія?

У цей вечір дівчата відгадували свою долю. Для цього, крім калити, пекли ще балабушки або млинці. Виклавши їх на тарілки, чекали, чию балабушку вхопить собака, якого перед цим запускали до хати. Вважалося, чию балабушку собака з’їсть першою, та дівчина найшвидше вийде заміж.e:\photo\новая папка\img_6774.jpg


  1. ^ 14 грудня – День Наума.

За старих часів саме цього дня діти йшли до школи: «святий Наум наставляє на ум». Відправивши дитину до школи, батьки звертаються з молитвою до святого Наума, щоб наука добре дітям давалася. e:\photo\новая папка\img_6776.jpg

За народним віруваннями, у ці дні вовки ходити зграями починають. І тільки на Йордань їх розженуть постріли мисливців.


  1. ^ 17 грудня – День Варвари Великомучениці.

Батько святої Варвари був дуже багатою та знатною людиною. Він рано втратив дружину (вона померла), тому всю свою любов віддавав доньці. Але навіть ця несамовита любов не врятувала непокірну доньку від страшної батьківської кари. Він був язичником, а вона – християнкою. Тому він віддав її правителю міста на тортури душевні та тілесні. Дівчина не зреклася своєї віри. Загинула вона від рук власного батька: він відрубав їй голову.e:\photo\новая папка\img_6775.jpg

За народною легендою, свята Варвара Великомучениця вишивала так красиво, що самому Ісусу Христу вишила ризу.

Цей день – поворот на весну, але саме на цей день зазвичай припадає початок найсильніших морозів. Починаючи із цього дня й протягом наступних трьох люди варять кутю й узвар – на добробут і здоров’я.


  1. ^ 18 грудня – День Сави.

Цей святий мешкав у монастирі з восьми років. Коли подорослішав, то пішов у пустелю, що поблизу Йордану. У V столітті на тому місці, де була його келія, заснували монастир, який згодом став одним із великих центрів православної віри на Сході. Послушники цих монастирів прославилися тим, що надавали матеріальну допомогу всім, хто її потребував, до того ж давали початкову освіту місцевим жителям.


  1. 19 грудня – День Святого Миколая.e:\photo\новая папка\img_6777.jpg

В українському церковному році на особливу увагу заслуговує свято Святого Миколая. Святий Миколай довгі літа був єпископом у Мирах в Малій Азії. Він брав участь у першому Вселенському Соборі в Нікеї. Помер близько 345 року. Після смерті Бог нагородив його даром творення чудес, і за те його називають великим чудотворцем. Святий Миколай – захисник усіх бідних і знедолених. Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він добрий захисник і завжди приходить з подарунками. Святий Миколай є заступником людей від усіх лих і нещасть. Усе життя він ніс людям добро і милосердя. У старій свиті, підперезаний мотузком, у чоботях, цей найпростіший і найдобріший Святий постійно піклується про своїх підопічних. Він опікується не тільки людьми, а й дикими звірами. Миколу Чудотворця зображають на іконах, моляться йому і звертаються у складних життєвих ситуаціях.

  • А чи знаєте ви легенду про Святого Миколая?

Багато років тому жив в одному краї та служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. То була дуже добра і порядна людина. Він допомагав усім людям, котрі вірували в Ісуса Христа. А найперше тим, котрих спіткало горе. І любив він свої дари давати так, щоб його не бачили. Говорять, що в бурю він врятував молитвою корабель і його пасажирів. Молитвою воскресив мертвого моряка, що впав зі щогли і розбився. А в однієї жінки помер чоловік. І було тій вдові дуже важко жити. Одного разу вона прокинулася, застеляє ліжко, а під подушкою – гаманець, набитий грішми. Здивувалася дуже жінка. Подякувала щиро за добро, а сама й думає, що то робота Святого Миколая. І відтоді стій молодиці добре жилося, бо Святий Миколай зробив те від щирого серця.

  • Які народні прикмети ви знаєте підчас свята Святого Миколая?

  • Якщо в цей день ішов сніг, то народ казав:

«Миколай бородою трусить».

  • Як на Миколи іній – буде овес. e:\photo\новая папка\img_6747.jpg

  • До Миколи нема зими ніколи.

  • Миколай бородою трусить – дорогу стелить.

  • Як на Миколая впаде великий іній – на гарний врожай хліба.

  • Як на Миколая дощ, то врожай на озимину.

  • Якщо на Миколая мороз, то на добрі хліба та городину.




  1. 22 грудня – День Ганни.

Це свято було запроваджене на честь зачаття праведною Ганною Богородиці. У цей час, як правило, вже встановлювалась зимова дорога, тому говорили: «На Ганьки сідай в санки». До дня Ганни відносяться ряд спостережень, пов’язаних із бджільництвом: «Починають бджоли мед їсти», «Ходять у погріб до бджіл, щоб добре роїлись».

Цього дня юні дівчата збиралися на свої сходки, щоб узгодити, як будуть святкуватися різдвяні свята. З дня Ганни дня починали готуватися до свят і жінки: мастили та прибирали оселі, краще підгодовували свиней, щоб мати свіжину до Різдва.


  1. 25 грудня – День Спиридона.e:\photo\новая папка\img_6779.jpg

Коли настала ніч, відьма прийшла, аби виконати свою обіцянку. Спиридон не спав, почув її кроки, і як скочила вона в подобі кішки йому на груди, — він її за хвіст схопив і об землю вдарив. Загинула зла відьма. Ранком громада мертву відьму знайшла та як годиться поховала. Інші ж відьми вирішили помститися Спиридонові — розірвати його на шматки. Коли настала ніч, Спиридон відправився на могилу й заліз на хрест, аби простежити, щоб убита відьма не встала з могили. Відьми-месниці кинулися шукати парубка в домі, аж його нема. На хресті ж вони його побачити не могли. От ходять вони навколо могили, не бачать Спиридона, а вбита відьма промовляє: «Він сидить на моєму хресті, а я встати не можу». Щоб визначитися, як дістати Спиридона, відьми полетіли до самого Києва по мудру київську відьму. Київська відьма порадила зібрати дванадцять недопалків свічок та спалити хрест, на якому парубок сидів. Запалили хрест; Спиридон бачить уже, що непереливки йому, і почав просити Бога: «Господи, укороти ніч хоча б трішечки, щоб хрест не встиг згоріти до сходу сонця, а то ж мене смерть спіткає!» Як тільки він це проказав, заспівали півні — відьми й розбіглися хто куди, а сам Спиридон залишився живий. e:\photo\новая папка\img_6749.jpg

Цей день знаменує поворот сонця на літо, а зими — на мороз. Саме із цього дня люди вже серйозно беруться до підготовки до різдвяних свят.


  1. 1 січня – Новий рік.e:\photo\новая папка\img_6750.jpg

Свято зустрічі Нового року – одне з найдавніших і найпопулярніших у світі. У давні часи рік в Україні розпочинався у березні, у пору весняного рівнодення, коли, за українською міфологією, було створено світ і людину. Згідно з календарем, 1492 рік починався з 1 вересня. Указом від 15 грудня 1699 року Петро I запровадив римський календар і тим самим встановив новий початок року: за 31 грудня 7208 року «Від створіння світу» настало 1 січня 1700 року нашої ери. В церковних відправах цей календар діє до цього часу. У повсякденному житті ми користуємось дещо іншим календарем, так званим «новим стилем». Найулюбленішим святом дітей є Новий рік, що відзначається в Україні в ніч з 31 грудня на 1 січня. У січні Новий рік почали святкувати в Україні з початку 18 ст. Тоді ж з’явилася і новорічна ялинка, що прийшла на зміну Дідуху – солом’яному снопові, який убирали до свята медяники, горішками і ставили на покуті. Стояв він у хаті протягом усіх новорічних свят. Неодмінним учасником новорічних свят в Україні став Дід Мороз.e:\photo\новая папка\img_6780.jpge:\photo\новая папка\img_6782.jpge:\photo\новая папка\img_6733.jpg


  • Дійсно, Новий рік найулюбленіше свято дітей, а який Новий рік без ялинки і у нас буде ялинка.e:\photo\новая папка\img_6784.jpg

Гра «Прикрась ялинку»



  1. Музична фізкультхвилинка «А зима».

  • Яку приказку знаєте про Новий рік?

  • Новий рік – до весни відлік.e:\photo\новая папка\img_6786.jpg

  • На новий рік прибавилось дня на заячий скік.e:\photo\новая папка\img_6799.jpg




  1. Продовження вивчення нового матеріалу.

Продовжуємо працювати

  1. 2 січня – День Гната. e:\photo\новая папка\img_6800.jpg

У день святого Гната, 2 січня, заборонялось прясти та прати. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата на вечорницях виготовляли прикраси: хатнім прикрасам належала особлива роль. Тож виготовляли «голубці» у вигляді птахів. Для цього брали шкарлупу з-під яйця, з обох боків проколювали два отвори та просовували кольоровий папір. Такі вироби підвішували до сволока. Як відомо, фігурка птаха ототожнювалась у наших давніх предків із небесним світилом – сонцем. Робили також «павуків», «їжаків» тощо. Їх підвішували на конячій волосині до сволока, де вони мали висіти від Різдва до Водохрещі.

Як відлуння давнього новорічного ритуалу до нашого часу зберігся звичай усвятковувати вікна. Прикраси робили із соломи. Виготовляли різноманітні ромбики, кубики тощо та вставляли їх у вікна. Такі прикраси створювали новорічний настрій. Біля вікон чіпляли хрестики, як оберіг від нечистої сили.


  1. ^ 6 січня – Святий вечір.

Вечері напередодні Різдва – «Свят-вечір» був магічним часом творення іншого, вимріяного буття. Звичайні й буденні речі, предмети набували чарівної сили, а господар ставав домашнім жерцем. Урочисто вносив він до господи сніп, як правило, житній, і ставив його на покуті – на врожай і достаток. Це була коляда або ще «дідух», «дідочок». Із застромленими в нього серпом, граблями стояв він на покутті аж до Нового року, мирно сусідуючи з іконами. А панувала у свят-вечір кутя – головна обрядова страва. На святковому столі 12 страв, і геть усі пісні.e:\photo\новая папка\img_6801.jpg

Святий вечір – одне з найбільш важливих родинних свят, один із найбільш магічних днів, коли кожна сім’я і словом, і ділом створювала у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру.

В Україні на Святий вечір готували дванадцять пісних страв. За народними віруваннями, кожна страва приноситься в жертву одному із місяців у році. Багата їжа в цей день, за народними уявленнями, повинна була забезпечити добробут людей у наступному році.

Головне місце в ритуальній їжі належало багатій куті, яку споживали першою після Господньої молитви. Після неї споживали усі інші страви.


  1. ^ 7 січня – Різдво Христове.

Різдво – свято народження у Марії і Йосипа сина Божого Ісуса Христа. У святий вечір всі дочікуються сходу першої зірки на небі, яка колись вказала пастухам шлях до вертепу із новонародженим Малям. Потім сідають до столу. У святвечір готують дванадцять пісних страв, серед яких обов’язкова – кутя: зварена пшениця, перетерта з маком, медом і горіхами. Ця вечеряє особливо таємничою та врочистою.e:\photo\новая папка\img_6802.jpge:\photo\новая папка\img_6803.jpg

Одною із найзнаменніших і найвеличніших подій святкового календаря, якою власне започатковується рік, є Різдво Христове, що в народі іменують просто Різдвом. Святкували Різдво серед зими: біліли сніги, тріщали морози. А за столами в хатах уже загадували на літо: намагалися раніше сісти вечеряти - щоб раніше жати, не дозволяли пити з відра — щоб не линув дощ серед жнив. Відтак повсюди у храмах відправляли нічну Божу Службу з таким розрахунком, щоб завершити її удосвіта та сісти за святковий стіл, доки не зійшло сонце. Адже за віруваннями, добрі духи перебували у хаті лише із сутінками. Розговівшись, лягали спати. До обіду, як правило, ніхто у гості не ходив. Потім відбувалась родинна вечеря. Вона тривала допізна. Ніхто із присутніх не згадував сумних історій та образ, бо це трапезування мало «очистити всіх від скверни» та об'єднати злагодою і любов'ю. Надвечір починалось масове колядування.

  • А які народні традиції ви знаєте підчас святкування Різдва?

Кутя є своєрідним символом самих різдвяних свят. Як удасться кутя - буде крута ще й із "верхом" — то буде на урожай, а в оселі щастя.

Поклавши в рукавицю гроші (щоб водилися), господиня несе кутю на покуть, а діти під час цієї церемонії завзято мекають, мукають, іржуть, квокчуть, крякають — щоб уся ця живність плодилася, щоб курчата й каченята водилися.

Символічним вважається і різдвяний хліб, який протягом усіх свят стоїть на столі та уособлює в собі сімейний добробут і багатство. Засушений окраєць різдвяного хліба донедавна зберігали до того дня, коли вперше виходили в поле сіяти.

Поширеним був звичай ставити на покуті сніп жита або пшениці, який називався дідухом. Дідух, крім символу нового врожаю, добробуту та багатства, уособлював у собі дух пращурів та бога врожаю.

Разом з дідухом на Святий вечір вносили до хати і сіно, яке клали на стіл під обрус. Воно символізує місце народження Ісуса Христа. Сіно на столі, за народними віруваннями, символізує також добробут на противагу голому столові, що означає бідність.

Різдвяна ніч повнилася чудесами: із колодязя можна, згідно з повір'ям, напитися вина, потрібно було тільки потрапити до нього в цей час.

Вода із трьох криниць, принесена в роті, віщувала дівчатам про заміжжя. Також цієї ночі гуляє нечиста й зла сила. Проти неї клали на чотири краї столу зубці часнику, господар засікав сокирою пороги господарських будівель, промовляючи при цьому: "Згинь, щезни, нечиста сило!"

  • На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина.

  • Зелене Різдво — білий Великдень.

  • Якщо на Різдво буде багато бурульок понад стріхою, то вродить ячмінь.

  • Який день Різдва, такий і на Петра, бо як по Різдвові, так і по Петрові.

  • Як за два тижні перед Різдвом рясний іній, то перед Петром буде на гречці рясний цвіт.

  • В який день тижня Різдво, у такий треба починати жнива.



Колядниця-коляда,

Місяців йде череда.

Одяглися в кожушки,

Як в вертепі пастушки.




Коляда-колядниця,

Для дітей розрадниця,

Щедра на гостинці

У лляній торбинці

Колядники - бажані гості на Різдво у кожній оселі. Вони ходять із “зіркою” або з “вертепом” і виконують спеціальні пісні – колядки. Господарі нагороджують їх за це солодощами, горіхами, яблуками чи грішми.



  1. ^ 13 січня – Меланка.

Меланка, або Щедрий вечір - свято веселощів та перевдягань. Цього дня у двері стукають ряджені. Вважається - чим більше прийде таких ватаг, тим щасливішим буде рік. Ряджені грають на музичних інструментах і співають щедрівки.


Коза, Меланка і Циганка Ватаги весело крокують,

Йдуть на подвір’я наше зранку, Добро і радість всім щедрують.

На всі щедрують голоси: Де ходять ряджені - там сміх.

«Давай за те нам ковбаси!» А з неба сипле-сипле сніг.


  1. ^ 14 січня – Новий рік (за старим стилем) або свято Василя.

У цей день перший до господи повинен зайти чоловік, тому жінки на Василя не виходять з дому аж до полудня. Характерною прикметою новорічного свята в Україні було щедрування – давній народній звичай. На Новий рік із самого ранку, коли ще на дворі темінь, хлопчики ідуть засівати.


  1. ^ 19 січня – Водохреща.

В цей день закінчувався дванадцятиденний період святок. Центральною подією дня було водоосвяття. У цей період свято за традицією відбувалося на річці або біля струмка. Після Святої літургії миряни, колядуючи, ідуть на річку до хрестильниці (до місця освячення води). Тут священик читає молитви на освячення води, благословляє воду хрестом через його занурення у воду під спів тропарів. Після водоосвяття священик благословляє людей свяченою водою. В Україні є гарний звичай ставити хрест з льоду на тому місці, де відбувається водоосвяття. Від найдавніших часів Християнська церква вважає освячену Йорданську воду за велику святість та приписує їй чудодійну силу. Вона зціляє душу і тіло людини, очищає її від усякої скверни, позбавляє різних хвороб. Люди приносять освячену воду додому, і ця вода стоїть цілий рік, не псується, а весь час свіжа.

Освячену воду люди намагалися швидко набрати в посуд і рознести по домівках, вірячи, що у того, хто зробить це першим, худоба розмножуватиметься і взагалі господарство йтиме краще.

Дівчата вмивалися свяченою водою, вкинувши попередньо в посудину калину або коралове намисто, а витиралися червоною матерією, щоб мати гарний колір обличчя.

- Дівчата та жінки прагнули захопити з водою і кілька камінців. Влітку їх клали на городі, що за повір'ям позитивно впливало на врожай овочевих культур: огірків, капусти тощо.

- Якщо на Водоосвяття дерева вкриті інеєм, то весною у відповідний день тижня треба сіяти ярову пшеницю: "вродить, як гай".

- Якщо в цей день ясно й сонячно, то хліба в даному році будуть чисті, а якщо похмуро, небо вкрите хмарами - у хлібі буде багато "сажки".

- Попіл після Різдвяних свят не можна зберігати - ні в хаті, ні надворі, бо буде «пожежа»; ввечері на Водоосвяття його потрібно винести на річку й висипати на лід.


  1. ^ 20 січня – День Івана.

Цього дня хазяїн дому встає рано – вранці й пригощає свійських тварин тим хлібом, що лежав під образами в домі ще від багатої куті.


  1. 25 січня – День Тетяни.e:\photo\новая папка\img_6804.jpg

Тетяна вважається покровителькою студентів. Стародавнє ім’я «тіатіана» в перекладі з грецького означає «упорядниця».


  1. 29 січня – День Петра Вериги

Існують такі народні прикмети:e:\photo\новая папка\img_6805.jpg

  1. Якщо перед днем Петра Вериги ніч світла, зоряна, місячна, то буде добрий урожай і щасливий рік. І навпаки: якщо ніч темна, нерадісна, то й рік такий буде.

  2. Мороз цього дня віщує спеку влітку.

  3. Якщо собаки качаються по снігу, то буде відлига.

  4. Якщо вночі місяць обгорнеться хмарами, то буде вітряно.

  5. Якщо ворони кричать, то буде хурделиця.

  6. Вітер цього дня віщує сирий рік.




  1. 6 лютого – День Оксани




  1. 14 лютого – День Святого Валентина.e:\photo\новая папка\img_6767.jpg

Це свято святкують 14 лютого. Вважається, що день Святого Валентина існує вже більше 16століть, але свято закоханих відоме ще з давніх часів. Імператор Рима Клавдій II видав указ: «молоді люди придатні до служби не повинні одружуватися». Але в супереч цьому священик Валентин здійснював весільні церемонії для закоханих, за що і був засуджений до страти. e:\photo\новая папка\img_6807.jpg


  1. 15 лютого – Стрітення. e:\photo\новая папка\img_6808.jpg

Найважливішою подією в церковному календарі лютого є свято Стрітення. Від стрічі Божої Дитини і його пресвятої Матері з праведним Симеоном свято дістало назву — Стрітення. Це свято базується на події з життя нашого Спасителя, яку записав святий Євангеліст Лука. Це свято початку весни, перших змін, початку роботи без світла. За народними віруваннями в цей день Зима іде туди, де було Літо, а Літо, де була Зима. У цей день у церквах України освячують воду та свічки. Освячена на Стрітення свічка оберігає людей і худобу від грому. В цей день, прийшовши із церкви, запалювали "громичну" свічку — "щоб весняна повінь не зашкодила посівам і щоб мороз дерева не побив". Ці свічки давали також у руки помираючим під час читання відхідної молитви. Стрітенській воді приписується чудодійна сила.

Це свято зустрічі Зими і Весни. В Україні це свято завжди особливо шанувалося. Селяни намагалися не працювати, а стежити за погодою, адже в цей день Зима з Весною змагаються: хто кого переборе, такою й погода буде до кінця лютого. У цей день починали закликати весну:


^ Благослови, мати, весну закликати!

Весну закликати, зиму проводжати!

Зимонька в візочку, літечко в човночку.


  • Якщо на Стрітення півень води нап'ється, то на Юрія віл напасеться.

  • Якщо на Стрітення іде сніг, то буде багатий урожай.

  • Напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво, що називалося "жайворонками". Це такі чудові коржики у вигляді весняних птахів. Старі люди розповідали, ніби ця пташка народилась із сонячного жару. їх давали дітям, щоб віднесли у садок і закликали весну в гості.




  1. ^ 24 лютого – День Касіяна.

День преподобного Насіяна припадає на 29 лютого, отже — тільки на високосні роки. В народі цей святий мав не надто добру славу. За переказом, одного разу святі Іван та Касіян, рибаливши на озері, побачили потопаючого рибалку. Святий Іван одразу ж поспішив йому на допомогу, а Касіян залишився осторонь. Дивлячись на все це з небес, Бог постановив: «Іван велику шану від людей матиме, і святкуватимуть його тричі на рік, Касьяна жраз на чотири роки». Отож, коли приходить рік Касьянового свята, він гнівається на людей і навіть на Бога, чинить усе їм назло. Колись вважалося, що дитина, народжена цього дня, матиме погану вдачу і зможе зурочувати інших.e:\photo\новая папка\img_6810.jpg


  1. За 40 днів до Великодня – Масляна.

Масляна або Масниця – одне з календарно – побутових свят, яке пов’язане із давнім народним звичаєм – проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту. e:\photo\новая папка\img_6811.jpg

Ми почули гарні повідомлення про народні свята зимового циклу.


  1. Робота з підручником

- Тепер, ви, будете працювати самостійно з текстом в підручнику. В кожній групі є картки. Це завдання я пропоную вам зробити за 5 хвилин; 3 хвилини - читаєте, 2 хвилини – радитесь у групах, визначаєте, що вас зацікавить, що для вас нове, що ви знаєте. e:\photo\новая папка\img_6812.jpg

Кожна група виставляє свій зоровий ряд.

  • Таким чином утворюються такі зорові ряди:e:\photo\новая папка\img_6814.jpg

  • Коли ми подивимось на наші зорові ряди, то побачимо, що ми отримали нові знання, що вас щось зацікавило, і була така інформація, яка вам відома.

e:\photo\новая папка\img_6823.jpge:\photo\новая папка\img_6822.jpg


e:\photo\новая папка\img_6825.jpg


  1. Робота в групах

Гра «Склади прислів’я»

  • А як ви знаєте прислів’ями зараз побачимо.

  1. Краще Різдво тріскуча, ніж пекуче.

  2. В лютому зима з весною зустрічається.

  3. Зима зі снігами – літо з хлібами.e:\photo\новая папка\img_6829.jpge:\photo\новая папка\img_6826.jpg



e:\photo\новая папка\img_6833.jpg


  1. Робота в зошитах

Вправа «Мікрофон»

  1. Яку тему ми вивчали на сьогоднішньому уроці?

  2. Що вам найбільше сподобалось?

  3. Що найбільше запам’яталось?e:\photo\новая папка\img_6838.jpg

  4. Перед вами листок. Що на ньому написано? Урок!!! Створіть павутинку, який був урок для Вас.

e:\photo\новая папка\img_6847.jpg


Д/з: Намалювати малюнок «Моє улюблене зимове свято». ст. 60-62 підручник. e:\photo\новая папка\img_6852.jpg


e:\photo\новая папка\img_6850.jpg


e:\photo\новая папка\img_6853.jpg


Класний керівник 3 – В класу : Тарнавська В.В.