asyan.org
добавить свой файл
1

Тема: Казка І. Костирі «Як звірята розуму набиралися»

Мета: формувати пізнавальну компетентність в процесі ознайомлення учнів із творчістю талановитого земляка, зі змістом його казки, а також під час аналізу змісту й характеристики головних і другорядних персонажів; вчити відрізняти народну казку від літературної; формувати комунікативну компетентність під час відтворення епізодів, застосовування відомих засобів виразності в процесі переказу прозових творів; формувати соціальну компетентність через розвиток умінь працювати в парі, розвиток умінь адекватно оцінювати свої вчинки; формувати самоосвітню компетентність шляхом розвитку вмінь планувати свою діяльність; розвивати критичне та асоціативне мислення, усне зв’язне мовлення; виховувати допитливість, інтерес до природи.

^ Цілі.
Учні повинні знати:
окремі факти з життя Івана Костирі; зміст казки «Як звірята розуму набиралися»; визначення понять «казка», «народна казка», «літературна казка»; жанрові особливості народної та літературної казок; засоби та особливості виразного читання прозових творів.
^ Учні повинні вміти: виразно читати казку; переказувати окремі епізоди; характеризувати героїв; давати оцінку їхнім рисам характеру та вчинкам, порівнювати риси героїв твору з власними; визначати жанрову приналежність твору, його тему; брати участь у колективному обговоренні; працювати самостійно.
Обладнання: електронна презентація «Творчість І. С. Костирі», малюнки учнів до казки, текст казки (за книгою І. Костиря «Териконний край». Оповідання та казка. - Київ «Веселка», 1982рік або інші видання).

^ Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: урок-аналіз з літератури рідного краю.

Методи і прийоми: технології «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Кубування», робота в парах, евристична бесіда, асоціативний ланцюжок та асоціативне ґроно.

^ Місце уроку в календарному плануванні: І семестр, під час вивчення теми «Дивосвіт літературної казки» (класи з російською мовою навчання) або під час вивчення розділу «Світ фантазії й мудрості. Літературні казки» (клас з українською мовою навчання)

^ Епіграф уроку: Стара казка потрібна. У ній багато того дорогого минулого, яке корисне нині і знадобиться потім .
П. Бажов

Хід уроку

І. Повідомлення теми уроку.

- Сьогоднішній урок літератури рідного краю присвячений творчості нашого талановитого земляка Івана Сергійовича Костирі, казку якого ви прочитали вдома.

ІІ. З’ясування емоційної готовності до уроку. «Мікрофон»

  • Визначте свій настрій на початку уроку за допомогою дієслів (хвилююся, очікую, радію, непокоюся, сподіваюся, сумую… ) (Учні по черзі, передаючи мікрофон, озвучують свій настрій. Учитель аналізує відповіді, з’ясовує їх емоційний стан.)

ІІІ. Актуалізація суб’єктивного досвіду. «Незакінчене речення»

  • Прошу висловити свою думку щодо прочитаної казки за допомогою одного речення, початок якого я вам пропоную: На мій погляд, казка
    І. Костирі цікава тим, що…(Орієнтовні відповіді учнів: в ній розповідається про пригоди звірят, розказано про фантастичну лісову школу, звірята нагадують учнів тощо.)


ІІІ. Цілевизначення та планування діяльності на уроці. «Мікрофон»

  • Чого ви очікуєте від уроку? Які завдання, які види роботи ви хотіли б виконати? (Орієнтовні відповіді учнів: отримати гарну оцінку; розказати, який епізод казки мені найбільше сподобався; читати казку вголос; показати ілюстрацію до казки, яку я намалював тощо)

^ IV. Мотивація навчальної діяльності.

  • Прочитайте епіграф уроку? Чи знаєте, хто такий П. Бажов?

Чи згодні ви зі словами автора? Складіть асоціативний ряд до слова казка.

КАЗКА – диво, чари, мама, добро, книга, фантазія, мудрість, розповідь…

^ V. Повідомлення мети уроку.

- Отже, ми здійснимо сьогодні подорож у чарівний світ казки І. Костирі, дізнаємося багато цікавого про письменника, обміняємося враженнями від прочитаного, будемо характеризувати образи головних героїв, з’ясуємо, чому навчає нас цей твір.

^ VІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

  1. Коротка інформація про творчість письменника-земляка. Розповідь учителя, що супроводжується електронною презентацією.

  • Іван Сергійович Костиря відомий в Україні письменник, літературна діяльність якого була тісно пов'язана з краєзнавством, з оспівуванням рідної землі, місцями, де він народився, виріс, жив. Такими краями стали для письменника Дніпропетровщина та Донеччина.
    Народився він 13 січня 1932 року на хуторі Федорівка Межівського району на Дніпропетровщині у родині сільського вчителя. Дитинство і юність минули в Донбасі, вчитися поїхав на Дніпропетровщину - закінчив Дніпропетровську фельдшерську школу. Згодом вчився в Київському медичному інституті, а по його закінченні повернувся в Донбас. З 1957 по 1965 рік працював у Горлівці дитячим, шкільним лікарем, лікарем швидкої допомоги, а потім - психіатром. Як лікар брав участь у геологічних експедиціях у Середню Азію, на Урал, у Забайкалля, плавав на криголамі в Арктику.

Перше оповідання Івана Костирі було надруковане ще під час навчання. Писав російською мовою. За своє життя Іван Костиря встиг написати й видати добрих сорок книжок для дітей та дорослих. Досвід його лікарської практики відбився у повістях «Ночные дежурства», «Детский доктор», «Срочный вызов», дія яких розгортається в Донецькому краї. Краєзнавча тематика особливо знайшла відображення в книгах, що вийшли в останні роки його життя. У 2002 році вийшли «Думы о Донбассе», які мовою легенд, переказів, оповідок, бувальщин розповідають про Донецьку землю, її природу, минуле й сучасне, її людей, і «Слово о Донецком крає» - своєрідна літературна історія Донбасу. За відображення праці шахтарів у літературі письменник був нагороджений знаком «Шахтарська слава» III й II ступеня. Письменник є лауреатом літературних премій. Для дітей написав книжки: «Подземний ход» , «Живой родник» , «Шахтёрский богатырь» , «Тринадцатое число» , «Терриконовый край», «Сказка о солнечных братьях» , «Як звірята розуму набиралися»

Жив і працював у Донецьку. 2012 рік міг бути ювілейним для письменника, йому виповнилося б 80 років, але життя Івана Костирі обірвалося 2003 року. Донецька обласна бібліотека з нагоди річниці з дня народження Костирі проводила конкурс творчих робіт для школярів. Уявіть, що організатором такого конкурсу на честь письменника обрано вас. Який варіант назви заходу ви б обрали відповідно до прослуханої інформації про письменника? (Орієнтовна відповідь: «Співець териконного краю», «Поет шахтарської праці», «Письменник, казкар, лікар» тощо)

  1. ^ Перевірка домашнього завдання. Виставка малюнків. Учні показують малюнки, які вони намалювали до різних частин казки та стисло переказують зміст улюбленого епізоду. Відповідають на питання, чи сподобалася казка і чим саме?

  2. Визначення жанру твору

  • Доведіть, що прочитаний вами твір, це справді казка. (Розповідається про вигадані, фантастичні події)

  • Це народна казка чи літературна? (Літературна, бо написана автором, а герої поєднують у своєму характері і позитивні риси, і негативні.)

  • До якого виду казок вона належить? Чому? (Це казка про тварин, бо дійові особи – лісові тварини)

  • Визначте тему казки (Розповідь про навчання звірят у лісовій школі)

  • Хто з відомих українських письменників, з творчістю якого ви нещодавно знайомилися на уроці української літератури, теж написав збірку казок про тварин? Назвіть цю збірку. (Іван Франко «Коли ще звірі говорили»)

  1. Літературна диктант-вікторина «Впізнай героя казки»

  1. У якого героя казки одного разу на уроці заболіло півголови? (Зайченя Куций Хвіст)

  2. Хто з героїв не схотів їсти капустяні плескачики? (Лисеня Гостре Вухо)

  3. Хто був суддею у змаганні з бігу між зайцем і лисом? (Вовчик Голосна Паща)

  4. Хто вже в дитинстві добре знав, що його майбутня професія – стерегти ліс? (Ведмедик Солодка Лапа)

  5. Хто міг відповідати урок за іншого, якщо примружиться? (Білченята Сірі Оченята та Чорні Оченята)

  6. Кого з класу в клас «тягнули за вуха»? (Віслюка Твердого Лоба)

  7. Хто збирався викладати в лісовій школі «заморську мову»? (Сорока Сто-Слів-За-Хвилину)

  8. Хто хотів зробити зі школи комору і зберігати в ній ялинові шишки? (Лісова доглядачка Ворона)

  9. Хто збирався до весни піти у відпустку? (Вчитель Їжак Їжакович)

  10. Кого з учнів лісової школи звали Чхну-Перечхну? (Борсучка)

  1. Фізкультхвилинка- руханка «Ураган» (Учні, яких стосуються подані твердження встають зі своїх місць)

  • Ураган для тих, хто любить читати казки.

  • Ураган для тих, кому в дитинстві мама розповідала казки.

  • Ураган для тих, хто розповідає має молодших братиків чи сестричок і розповідає їм казки.

  • Ураган для тих, хто сьогодні намалював малюнок до казки.

  • Ураган для тих, у кого є домашня тваринка.

  • Ураган для тих, хто любить вчитися.

  1. Евристична бесіда за змістом казки.

  • Виконуючи завдання літературного диктанту, ви пригадали імена героїв казки . Назвіть звірят, що вчилися в лісовій школі. Поясніть, чиї імена пов’язані із зовнішністю, а чиї із поведінкою. (Зовнішній вигляд тварин відображають імена зайчика – Куций хвіст, лиса – Гостре Вухо, поведінка тварин відображена в іменах ведмедика, сороки, вовка)

  • Пригадайте, які характери мають персонажі- тварини в народних казках. Чи схожі вони всі на характери звірят з казки Костирі? (Зайчик боягузливий, але разом з тим хитрий, лінькуватий)

  • Які частини казки в жартівливій формі пояснюють природні особливості різних тварин? (Чому у зайця тремтить хвіст і косять очі; чому у віслюка довгі вуха;чому ведмеді, борсуки та їжаки зимою впадають у сплячку)

  • Яка частина казки нагадує відому народну казку? Яку? (Як зайченя і Лис бігали наввипередки)

  1. Характеристика головних героїв казки. Робота в парах «Кубування»

  • Розкажіть про головних героїв казки – зайця, ведмедика і лиса. Хто з них чим вам більше сподобався, запам’ятався? Попрацюйте в парах. По черзі кидаючи кубик, виконайте завдання, записані на шести гранях куба .

1)Назвіть ім’я героя казки. Опишіть його зовнішність.

2) Розкажіть про вчинки героя казки.

3)Порівняйте обраного героя казки з іншим персонажем. Визначте, чим вони схожі, а чим відмінні.

4)Висловіть своє ставлення до обраного героя. Що ви про нього думаєте, прочитавши твір?

5)Оцініть, наскільки вдалося письменникові зацікавити вас героєм? Чи вірно він відтворив його характер і вчинки?

6) Чи маєте ви риси, властиві героєві? Хотіли б ви чи не хотіли бути на нього схожим? Чому?

  1. ^ Визначення головної думки твору.

  • Чому навчилися звірі на кінець навчального року? Чим може зацікавити казка нас, читачів? Чому може нас навчити? Складемо асоціативне ґроно «УРОКИ ЛІСОВОЇ ШКОЛИ» (Орієнтовні відповіді учнів: Бути чесним, не брехати батькам, друзям чи вчителю, не лінуватися, не бути жадібним, не хвалитися, не хитрувати , не лякатися дурниць, не красти у друзів, не заздрити одне одному, цінувати те, що маєш, добре вчитися, набиратися розуму, думати про майбутнє, допомагати друзям, підтримувати товаришів, розуміти жарти.)

^ VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів.

  • Чи захотілося вам після уроку продовжити або змінити своє висловлювання «На мій погляд, казка І. Костирі цікава тим, що…»?(Учні коментують свої відповіді)

VІІІ. Рефлексія діяльності.

  • Чи змінився ваш настрій протягом уроку? Як саме? Які види роботи вам сподобалися? Які виявилися нецікавими чи складними? (^ Учні пишуть свої думки на аркушах паперу у вигляді цифр, обираючи той бала, яким вони б оцінили своє враження від казки І. Костирі та свою роботу на уроці)

ІХ. Домашнє завдання.

На вибір учнів: скласти сенкан про героя казки; придумати свою пригоду про учнів лісової школи; прочитати дитячі оповідання І. Костирі і зробити записи щодо враження від них у читацькому щоденнику.



Допомагати друзям

Розуміти жарти




Не лінуватися

Бути чесним

Не заздрити іншим

Добре вчитися

Думати про майбутнє

УРОКИ ЛІСОВОЇ ШКОЛИ

Щедро ділитися з друзями тим, що маєш