asyan.org
добавить свой файл
1

Вчителем інформатики у Ватутінській спеціалізованій школі №1, яка спеціалізується на поглибленому вивченні англійської мови, я працюю останні 5 років. Свій перший педагогічний досвід здобувала в професійно-технічній освіті. Хоч це і не найлегша стежка на педагогічній ниві, але я вдячна долі, що вона починалася саме там. Адже з самого початку, працюючи з непростими, оригінальними, досить часто запущеними не лише в навчанні, дітьми, я зрозуміла стало зрозуміло, що і підхід до них має бути незвичним, традиційним, а таким же, як і вони – оригінальним, та якомога оптимальнішим для них. Тому з перших днів моєї педагогічної діяльності я була в пошуку цікавих, нестандартних, оптимальних для учня технологій навчання. Саме цей пошук і став причиною того, що в своїй роботі я працюю над вирішенням проблемиШляхи оптимізації навчально-виховного процесу на уроках інформатики”, адже вона актуальна для будь-якого контингенту дітей.

Переді мною, як вчителем інформатики, стоїть мета – знайти найбільш оптимальні для учня технології пізнання теоретичної бази знань з основ інформатики та здобуття ними практичних навичок використання засобів сучасних  інформаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально - пізнавальній, діяльності. В першу чергу переді мною стоїть завдання - виробити в учнів практичні навички роботи з пристроями введення - виведення інформації, з програмним забезпеченням загального та навчального призначення: редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, системами управління базами даних; з інформаційно - пошуковими системами; із засобами операційної системи;сформувати навички складання, опису та реалізації головних алгоритмів і програм з використанням засобів навчальної алгоритмічної мови

та реальних мов програмування.

Реалізувати поставлені мету та завдання я намагаюся по-різному. В своїй роботі користуюся такими технологіями, як:


  • педагогічна технологія критичного мислення;

  • технологія навчання як дослідження;

  • інтегральна педагогічна технологія;

  • інформаційні технології навчання;

  • технологія особистісно-орієнтованого уроку;

  • проектна технологія.


Стратегія критичного мислення сприймається сьогодні як перспектива самореалізації особистості. Мета даної технології - формувати власну точку зору, впевнено вести дискусії та приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито спілкуватись, логічно мислити та аргументувати. Серед невпинного потоку інформації дуже важливо навчити учнів вибрати головне, необхідне саме тепер. Уміння вибрати найголовніше - запорука успіху. Майбутнє відкриється тільки для того, хто зуміє критично осмислити отриману інформацію і виробити власний план щодо її реалізації. Це можуть зробити лише ті люди, які здатні критично мислити.

Серед методів, які допомагають мені сформувати і розвинути в учнів критичне мислення можна назвати такі:

  • метод „Мозкова атака”;

  • метод „Ажурна пилка”;

  • метод роботи в малих групах;

  • метод „Уявний мікрофон”;

  • метод „Броунівський рух”( „Навчаючись – учусь”);

  • 5-хвилинне ессе.

Їх можна застосовувати на різних етапах уроку.

Так при здійсненні мотивації навчальної діяльності учнів я часто використовую метод „Мозкова атака”. Наприклад, на уроці на тему: „Вказівка повторення та її опис мовою програмування” перед вивченням нового матеріалу за допомогою цього інтерактивного методу обговорюємо з учнями питання: „Чи правда, що історія будь–якого народу – це скінчена послідовність витків певних подій?” Я прошу учнів навести приклади історичних подій з історії українського народу та інших народів, які відбувалися в різні роки, але були дуже схожі між собою по суті. А сама нагадую учням події з недавнього політичного життя нашої країни. Далі пропоную учням проаналізувати власне життя та знайти події, які періодично повторюються. Таким чином підводжу учнів до думки, що циклічність подій спостерігається як в житті суспільства, так і в житті окремо кожної людини. В будь-якій сфері діяльності людина зустрічається з циклами. Таких прикладів можна навести безліч. При обговоренні робимо висновок, що цикли займають важливе місце в нашому житті. Отже, досить важливо знати, як можна використовувати їх при програмуванні.

Дуже важливо знаходити при мотивації навчальної діяльності, і не лише при цьому, зв’язок навчального матеріалу з реальним життям.

При вивченні нового матеріалу, точніше при первинному його закріпленні практикою, я використовую метод роботи в малих групах. Для цього важливо підібрати такі задачі, які можна розбити на прості складові. Кожна група отримує окремий елемент такої задачі, працює над її розв’язанням, а потім результати окремих груп об’єднуються. І що ж ми маємо? А маємо розв’язок великої та складної, як для одного учня, задачі. Прикладом може бути така задача, для розв’язку якої я і використовую метод роботи в малих групах.

Задача. Скласти програму, яка б знаходила похідні для даних стандартних функцій в заданій точці, якщо заданими є функції:

  • c = const;

  • ах, де а>0 i a1;

  • , де а>0 i a1;

  • Ln(x);

  • Tg(x);

  • Ctg(x);

  • arcSin(x);

  • arсCos(x).

Учням пропонується колективно розробити алгоритм сформульованої вище задачі. Задачу для цього розбивають на такі частини:

  • обчислити похідну функції ах, де а>0 i a1;

  • обчислити похідну функції , де а>0 i a1;

  • обчислити похідну функції Ln(x);

  • обчислити похідну функції Tg(x);

  • обчислити похідну функції Ctg(x);

  • обчислити похідну функції arcSin(x);

  • обчислити похідну функції arсCos(x).


Об’єдную учнів для цього в 7 малих груп, з однаковою кількістю учасників в кожній. У кожній групі пропоную обрати спікера (голову), секретаря, посередника, доповідача. Якщо в групі мало членів, то кожен з учасників має виконувати декілька функцій, наприклад, ролі посередника і доповідача може виконувати одна особа. Кожна група отримує картку із самим завданням, фрагментом програми, що реалізує вказаний алгоритм, проте в цьому фрагменті опущені деякі частини операторів. Завдання, що стоїть перед групами – це доповнити програму необхідними даними. Відводжу проміжок часу на виконання цієї роботи. Після роботи у групах я пропоную доповідачам повідомити (відобразити на центральному вчительському комп’ютері, який працює в режимі Demo програми Altris vision(можна скористатися й іншою програмою роботи з локальною мережею класу) або можна використати для цього і класну дошку)) виправлені фрагменти. Після виступу всіх груп учні можуть на своїх комп’ютерах в режимі демонстрації з центральної машини бачити повністю підсумкову програму, в якій розділ опису змінних, розділ міток, операторні дужки для тіла програми, оператор варіанту до кінця дописується колективно. Після чого програма запускається на виконання та проходить тестування.

На етапі формування практичних умінь та навичок, наприклад складання алгоритмів та програм, мені подобається застосовувати інтерактивний метод „Ажурна пилка”. Так, наприклад, на уроці на тему: „Складання програм з використанням вказівки розгалуження” я його використовую таким чином:

1) Спочатку формую учнів в 3 групи, після чого учні отримують картку одного з кольорів (синього, червоного або зеленого). Групи отримують картки із завданнями, знайомляться з ними, розглядають наведену блок-схему та програму, обговорюють висновки, наведені в картках, записують у зошит програму та висновки.

2) Після чого допомагаю сформувати «експертні» групи. У кожну експертну групу потрапляють представники з кожної «домашньої» групи. Учні з різних «домашніх» груп, користуючись зробленим конспектом, розповідають, як складати алгоритм та програму обчислення виразу, в якому обов’язково потрібно перевірити область дозволених значень, алгоритм та програму знаходження найбільшого, найменшого числа з декількох чисел, алгоритм та програму задачі, в якій більше, ніж одна умова;


3) Далі пропоную учням знову об’єднатися в «домашні» групи, члени яких обмінюються між собою відомостями, отриманими в «експертних» групах.

4) «Домашні» групи отримують наступні завдання на картках.

Цим методом зручно користуватися на уроках формування умінь та навичок під час вивчення такої великої теми, як „Основи алгоритмізації та програмування”.

На цьому ж етапі, тобто етапі формування практичних умінь та навичок, вдалим , на мою думку, є інтерактивний метод „Броунівський рух” ( „Навчаючись – учусь”). Наведу приклад його реалізації. Для цього спочатку клас розбивається на групи по 4 особи. Кожен член групи отримує картку із завданням, що представляє собою задачу, до розв’язку якої потрібно скласти програму, яка вже частково розв’язана на картці. Потім я задаю певну кількість часу, що відводиться на індивідуальне виконання завдання з картки. Напротязі цього часу кожен учень розв’язує отримане завдання. Після чого члени однієї групи ознайомлюють один одного із своїм баченням розв’язання отриманої на картці задачі в максимально доступній формі. Кожен член групи має право говорити лише з однією особою, при цьому по черзі він має поспілкуватися з усіма членами його групи. Таким способом учні отримують нові знання, при цьому обмінюючись своїми. Вчитель виконує роль консультанта.

Метод „Уявний мікрофон” можна використати як на початку уроку, наприклад, при актуалізації опорних знань, так і по закінченню його при закріпленні вивченого на уроці матеріалу. На завершальному етапі, я також практикую 5-хвилинні ессе, пропонуючи учням у лаконічній формі написати, що нового вони дізналися на уроці.

Застосування описаних вище інтерактивних методів можна більш детально розглянути на зразках розробках уроків, поданих на конкурс.

Застосування цих методик викликає інтерес до творчості, поштовх до вільного мислення, дає можливість показати себе в колективі, відбувається розкріпачення особистості - дитина почувається вільно, спокійно, впевнено.

Щоб навчання було інтенсивним, цікавим для учнів, я також використовую й інші інтерактивні форми роботи: уроки-діалоги, уроки-дослідження, урок-диспут, урок-парадокс, урок-ділова гра, уроки-конкурси учнівських проектів, захисту рефератів, круглі столи, уроки-звіти, уроки - КВК, семінарські заняття.

Урок із використанням інтерактивних методів - це активна пошуково-пізнавальна діяльність школяра, в процесі якої він вчиться мислити критично. Такий урок досить ефективний, хоча вимагає багато часу, концентрації уваги, чітко фіксованої мети.


У своїй роботі, особливо при вивченні інформатики в 10 класі, я використовую технологію навчання як дослідження. Пізнавальні конфлікти, які виникають в процесі дослідження, підводять учнів до необхідності збору, аналізу і узагальнення даних, до висунення і перевірки гіпотез. Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах


творчості.

Метою дослідницької технології є набуття учнями навичок дослідницької роботи, формування активної, творчої особистості.

Роль учителя в процесі дослідницьких методів навчання полягає в:

  • спрямуванні учнів на осмислення проблеми в цілому;

  • створенні умов для пошукової творчої діяльності;

  • організації самостійної пошукової діяльності.

Дослідницька технологія вимагає від учителя чіткого визначення тих тем програмного матеріалу, розкриття яких саме через постановку дослідів матиме найвищий результат. До таких тем я відношу теми уроків: „Будова і принципи роботи комп’ютера”, „Процесор, його функції, характеристики”, „Діагностика диска. Дефрагментація диска. Відновлення інформації на диску”, „Комп’ютерні віруси”, „Архівація файлів”. Найціннішим моментом на уроках із застосуванням дослідницької технології є самостійне виведення учнями правильних наукових висновків на основі отриманих результатів.


Як показав мій досвід, досить цікавою для учнів та й самого вчителя є інтегральна педагогічна технологія та проектна технологія. Особливо цікаво виходить, коли вдається поєднати ці дві технології в одну. Оскільки використання комп'ютера на інших уроках передбачає знання вчителем принципів роботи комп'ютера, його можливостей, а також доцільності його застосування при вивченні тих чи інших тем, важливою умовою успішного його використання є співпраця вчителя інформатики і вчителя-предметника. Вчитель інформатики забезпечує технічний бік процесу навчання, консультує вчителя-предметника з питань програмного забезпечення.

Прикладом може бути моя співпраця, як вчителя інформатики, з вчителем географії. Останнім часом набули великої популярності учнівські навчальні проекти, що є результатом втілення в життя проектного навчання в школах. Але на перешкоду реалізації даного непоганого починання стає те, що інформатика в більшості шкіл починає вивчатися лише з 10 класу, де учні і знайомляться вперше з тими програмами Microsoft Office, без яких неможливо створити учнівський проект. Тому дуже вдалим є те, що вивчення теми «Сполучені штати Америки» на уроках географії співпадає в часі з вивченням теми «Комп’ютерні презентації» на уроках інформатики. Чим ми і скористалися. Вчитель географії розбила дітей класу на творчі групи, кожна з яких мала дослідити певне питання, що стосувалося США, а вчитель інформатики допомогла учням на своїх уроках створити мультимедійні презентації, знайти потрібну інформацію в Інтернеті. Результатом спільної роботи вчителів географії та інформатики став урок-дослідницький проект з вивчення нового матеріалу для учнів 10 класу на тему: „Сполучені штати Америки”.

Інтегральний підхід до навчання нині не тільки актуальний, але й перспективний. Побудова предметного навчання за інтегрованим типом відповідає завданням особистісно-орієнтованого навчання, бо дає можливість виявити ставлення учня до навколишнього світу, що є для нього цілісним і


багатогранним. Інтеграція як зміст-технології передбачає пошук спільних

платформ для зближення предметних знань та отримання нових на перетині з традиційними. Учитель основного предмета та вчитель-асистент (чи асистенти) формують модель-проект інтегрованого уроку, узгоджують навчальну діяльність навколо спільної освітньої мети. Добираються оптимальні методи та прийоми, форми роботи. Картина сприйняття дійсності постає перед школярами цілісною.

На мою думку, досить цікавим є використання методу проектів на самих уроках інформатики. Особливо доцільно його використовувати в 11 класі, коли з усіма потрібними для його створення програмними засобами учні вже знайомі. Я використовую дану технологію на заключних уроках з теми. Проект робиться не за одну годину. Він вимагає тривалої, клопіткої роботи в творчих групах, розподілу обов’язків між її членами. Це тривала дослідницька робота з боку учнів під керівництвом вчителя. Тому доцільно ще на початку вивчення теми вчителеві розбити учнів на творчі групи, дати тему для дослідження, організувати пошуково-дослідницьку діяльність учнів, а під час вивчення теми допомагати реалізації проекту. Останній урок теми – це урок, на якому учні презентують своїм товаришам результати своєї роботи – створене портфоліо. Так, наприклад, перед вивченням теми „Вказівки повторення і розгалуження” в 11 класі, я розділяю учнів на 2 творчі групи,, одна з яких отримує завдання - розкрити тему „Розгалуження в нашому житті”, а друга – „Цикли навколо нас”. Тоді підсумковий урок у нас – це урок презентації створених проектів. Після завершення проекту учні обговорили результати своєї діяльності. Кожен з них визначив свої навчальні досягнення, а також оцінив свій внесок та внесок інших членів групи в реалізацію проекту.

Метод проектів сприяє забезпеченню умов для розвитку індивідуальних здібностей і нахилів дитини, учить критично мислити та інтелектуально вдосконалюватися. Він орієнтує учнів на самостійну, парну чи групову діяльність та активізацію навчання, при цьому реалізується творчий підхід до вирішення певної проблеми. Учень навчається самостійно планувати, організовувати і контролювати свої знання та дії.

Здійснена мною апробація системи проектного навчання засвідчила її перспективність та педагогічну доцільність, оскільки сприяє забезпеченню життєво творчого розвитку учнів, створює ефективні передумови для становлення компетентностей особистості (соціальної, полікультурної, інформаційної, комунікативної, саморозвитку й самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.)

Інформатика, як ніякий інший предмет, максимально наближена до інформаційних технологій навчання. Тому не дивно, що я стараюсь якомога ширше використовувати в своїй роботі ці технології. Майже до 80% уроків у мене розроблені різноманітні навчальні презентації, що значно спрощує мою роботу, а в учнів сприяє глибокому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку їх творчої уяви та образного мислення, унаочнює для них навчальний матеріал. На уроках я також використовую електронні навчальні посібники, програмне навчальне забезпечення для вивчення різних предметів, здійснюю за


допомогою інформаційно-комунікаційних технологій поточний та тематичний

контроль знань. Взагалі, нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи.

В своїй роботі не відмовляюся і від технології особистісно-орієнтованого уроку. Адже особистіснозорієнтоване спілкування на уроці - стрижень стимулювання навчальної праці, воно не може бути зорієнтоване на абстрактного школяра. Його мета - врахування не тільки актуальних потреб саме даного віку, а й найповніша відповідальність спілкування розмаїттю індивідуальностей конкретного класу.

В умовах класно-урочної системи завжди перемагає вчитель, який авторитарно пригнічує те, що закладено природою в учневі. Сьогодні ж діти не такі, якими були навіть 10-20 років тому, вони психологічно не хочуть і не можуть підкорятися тиску на них, авторитарного стилю діяльності педагога. Модульна система особистісно зорієнтована на кожного учня, покликана забезпечити саме рівність сторін у процесі навчання, дати конкретні поради вчителям, як не втратити індивідуальності дитини.

Серед багатьох умов, які позитивно впливають на взаєморозуміння між учителем і учнями, є вміння вчителя відчувати душевний стан учня в момент розмови. Неодмінна умова особистісно-орієнтованого спілкування вчителя з учнями - вміння володіти словом. Крім точності, доступності, однозначності запитань, вчитель повинен використовувати емоційно-стимулюючий вплив слова, що створює на уроці сприятливий клімат, викликати інтелектуальні почуття: здивування, захоплення, сумнів, очікування нового. Отже, при особистісно-орієнтованому навчанні вчитель завдання уроку визначає через діалог з класом; заохочує вияв особистісного ставлення учнів до виконуваної роботи, він схильний приймати варіативні рішення, у будь-яких ситуаціях зберігає особисту гідність учня. Вчитель, ставлячись до учня як до особистості, надає йому змогу відстоювати власну позицію, самореалізовуватись у житті.

На уроці намагаюсь створювати позитивний настрій, відповідну мотивацію, ситуацію успіху, взаємопідтримки, переважання діалогічної форми спілкування, індивідуальної, парної та групової роботи.

Під час актуалізації знань або під час закріплення вивченого на уроці матеріалу я періодично проводжу бліц-гру «Не розірви ланцюжок». Учні по колу задають один одному питання з попередніх тем або з щойно вивченої. Хто не дає правильну відповідь на поставлене питання – той “слабка ланка” в так званому ланцюжку. Наступний учасник гри може виправити ситуацію, давши правильну відповідь. Вчитель також є учасником гри. Метою гри є налаштування учнів на роботу, або, якщо вона використовується в кінці уроку, слугує для кращого закріплення вивченого на уроці матеріалу.

Ефективним є також „Інтелектуальний двобій", в якому беруть участь двоє учнів. За відведений час ставлять один одному запитання і відразу дають відповіді. Якщо хтось не знає відповіді, допомагає клас. Така форма роботи викликає в учнів інтерес. Вони вчаться не тільки правильно й точно формулювати запитання, але й давати короткі, точні відповіді.

Цей метод сприяє приведенню учнів в активний „стартовий" стан за допомогою актуалізації їхніх знань, у виховному значенні - самоствердження, виявленню своїх сил, можливостей.

Взагалі, мені моя робота подобається. Завжди знаходишся в пошуку нових цікавих педагогічних методів.

Стараюся залучити учнів до різних конкурсів, де б вони могли показати свої знання не лише з інформатики, а й з інших предметів. Оскільки наша школа спеціалізується на поглибленому вивченні англійської мови, то в 2006 році, команда учнів під моїм керівництвом взяла участь у міжнародному конкурсі мультимедійних презентацій Join Multimedia 2006, що був оголошений компанією Siemens, де наша команда була відзначена цінним призом та сертифікатом учасника конкурсу. Нами був виготовлений путівник по Черкащині.

Займаюся самоосвітою. З 2003 року – тренер «Intel. Навчання для майбутнього». Так в 2010 році отримала сертифікати, що дають право читати такі курси за вибором як «Основи візуального програмування», «Основи створення комп’ютерних презентацій», «Основи комп’ютерної графіки», «Основи Інтернету», «Web – дизайн».

Ділюсь своїм досвідом роботи. В 2009 р. брала участь в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2009». В цьому ж році приймала участь в обласній виставці педагогічних технологій “Освіта Черкащини – 2009” з методичними розробками уроків інформатики для 11 класу з теми «Вказівки повторення та розгалуження» та в конкурсі на кращу серію цифрових ресурсів до цієї ж теми, за що нагороджена дипломом головного управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації. 2010 р. - Участь в обласній виставці педагогічних технологій “Освіта Черкащини – 2010” з серію цифрових ресурсів для навчально-методичного забезпечення викладання англійської мови в 10-12 класах при вивченні теми "Ukraine. My Native Land.", за що нагороджена дипломом головного управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації.

Приділяю також увагу роботі з обдарованими та здібними учнями. Щорічно  школярі нашої школи стають призерами міської олімпіади з інформатики.

Моє кредо:

“Щоб бути хорошим учителем, необхідно любити те, чому навчаєш і тих, кого навчаєш” (В.О.Ключевський)