asyan.org
добавить свой файл
1



«ПОСАДІТЬ КАЛИНУ КОЛО СЕРЦЯ,


ЩОБ ЦВІЛА ВОНА В ДУШІ»


Проект





Ми українці - велика родина,

Мова і пісня у нас солов'їна!

Квітне в садочку червона калина,

Рідна земля для нас всіх - Україна.


Проект „Калина"

Інтеграція предметів

Читання

Г. Демченко „Калина"

В. Скуратівський „Калина"


Розвиток мовлення

Опис „Калина" (творча робота за планом, казка)


^ Я і Україна

У царстві рослин

Символи держави (калина)


Образотворче мистецтво

Складання ілюстрацій до творчих робіт (пальцеве малювання грона)


^ Зміст

Предметний матеріал:

Таблиці, малюнки, аплікації плакати, дитяча література, кетяги калини, вишивки, ікебани,букети.


ТЗН

Магнітофон, диск


Для самостійного читання

„Я пізнаю світ", с. „Рослини"

Енциклопедія школяра

Т. Майданович „Калина цвіте пізно"


Для сприйняття на слух

Загадки

Прислів'я, приказки

Форма роботи

Конференція


Види роботи

Групові

Творчі роботи

Інсценізація

Фронтальні

Слухання розповідей

Бесіда

Гра „Мікрофон"

Розгадування загадок

Індивідуальні

Самостійне читання текстів

Складання казок

Парами

Робота з „Енциклопедією"


Навчальні досягнення

1. Читання

Розкрити образ калини в українському фольклорі.

Розрізняти казку, легенду, оповідання.

Закріплювати і систематизувати знання про символ України – калину.

Визначати тему за головну думку твору робити висновки, узагальнення.

Пізнати таємниці рослинного царства.

Використовувати довідкову літературу.

Розвивати пізнавальні інтереси в учнів.


2. Розвиток мови

Закріплювати знання про будову тексту.

Слухати, розуміти, відтворювати творчо прочитане.

Дати загальні відомості про калину (як рослину), рослину – символ.

Добирати заголовок, висловлювати думки згідно плану.

Складати творчі роботи (описи, розповіді, казки).


3. Я і Україна

Поглибити знання учнів про:

Види рослин, їх суттєві ознаки.

Будову рослин (куща калини).

Як використати калину у житті.

Працювати з додатково літературою.

Спостерігати за сезонними змінами у природі.

Формувати вміння виділяти характерні особливості калини.


5. Образотворче мистецтво

Поглибити знання про метод пальцевого малювання.

Удосконалити вміння малювати олівцем, фарбами.

Розвивати вміння передавати зміст твору у малюнках.


^ ПОСАДІТЬ КАЛИНУ КОЛО СЕРЦЯ,

ЩОБ ЦВІЛА ВОНА В ДУШІ


Конференція


Мета: розкрити образ калини в українському фольклорі; поглибити знання учнів про рослинний символ України - калину; показати значення калини в житті людини; розвивати усне мовлення, увагу, пам'ять, спостережливість, уміння обмінюватися думками, слухати товариство; збагачувати активний словниковий запас; виховувати любов до рідної землі, України; ознайомити з методом пальцевого малювання.


Зал святково прибраний. У центрі - плакат „Кущ калини", вверху назва - плакат конференції, букет із кетягами калини,

поруч інші символи (колоски, мальви, барвінок, чорнобривці і т.д.).Виставка робіт учнів (аплікація, малюнки, вишивки і т.д.; вишитий рушник з кетягами).

Збірка: „Україна в легендах та переказах", „Сокальщина. Енциклопедія" „У світ пізнань" (с. Рослини), магнітофон.

Учні одягнені в українські костюми, костюми калини, мальви, горобчика, верби.


Кожен учень має емблеми на грудях (біологи, історики, лікарі, літературознавці, поети, художники, музикознавці ).На сцені панно - кущ калини, виставка малюнків-ілюстрацій з прочитаних творів, аплікація „гроно калини". Діти в українських костюмах, у дівчаток-віночки. На столі: ікебана із кетягів калини, дівчина в костюмі калини (сукня, стрічки, виши-ванка).


^ Хід конференції


І. Стадія зацікавленості.

Оголошення теми конференції та завдання.

Вчитель. Отже, запрошуємо на конференцію „Посадить калину коло серця, щоб цвіла вона в душі".


Цвіте калина в нашому саду,

Її просту одежу вінча вінок, як ніжну молоду.

Віночок із маленьких квіточок -

Непишних, некрасивих, непримітних.

Вона отак, як наша доля, квітне,

Вона Вкраїни рідної вінок!

А восени як ватра спалахне!

Своїм осіннім кетягом сяйне

І звеселить осінні тихі далі.


Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма,

Без калини нема України,

Без народу Вкраїни нема.


ІІ. Стадія мотивації

Калина коло хати - здавна найкраща і найзначніша ознака оселі українця. Кущі милують зір білим цвітом рубіновими кетягами восени. Рубінові ягоди калини, за народними уяв-леннями, здавна символізували мужність людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами. Насіння з калини схоже на серце. Непроста ця рослина з маленькими серцями. Вона не тільки символ України, а символ дівчини. У народі живуть легенди про сміливих дівчат, які заводили у непрохідні хащі загони завойовників Батия, прирікаючи їх на загибель. Саме з крові і їх дівочих сердець зросли калинові кущі.

Сьогодні ми ще більше дізнаємося про калину від наших учнів-істориків, біологів, художників, поетів, письменників, композиторів, літературознавців. До слова запрошуємо усіх, хто завітав на нашу конференцію.

^ Калинова пісня"

Сл. М. Сингаївського, муз. В. Верменича

1. Калино весела

Калино червона,

Люблю твоє листя (2 р.)

Та росяні грона.

2. Сонцем знов налита,

І сама від сонця.

Звисли, мов намисто, (2 р.)

Калинові гронця.

3. Сонечком налита

Чистою росою,

Ой, калино - цвіте, (2 р.)

Радісною з тобою.

4. До нашої стежки

Нахилилась віттям,

Зоряно з тобою (2 р.)

Матері і дітям.


ІІІ. Стадія нових інформацій

Перший історик. А ось послухайте легенду. Колись давно нашу землю загарбали татари. Вони нападали на села й міста, спалювали їх, старих людей і дітей убивали, а молодих заби-рали в полон. Ось одного разу схопили вони зненацька кількох дівчат і наказали провести до великого міста. Дівчата завели лютих ворогів у непрохідні ліси. Коли зрозуміли вороги це, то було вже пізно, бо потрапили всі в густі хащі. Оскаженілі від люті, порубали вони дівчат шаблями. Там, де пролилася кров дівоча, виросли кущі з яскраво-червоними ягодами, ніби краплинами крові. Калина є пам’яттю за всіма полеглими.


^ Другий історик. Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли турки, з ними і греків чимало. Розлетілась тоді чутка, що головного воєводу поранено. Тому, хто його вилікує, обіцяли таку нагороду, яку загадає. Тоді прийшла в табір дівчина дуже красива і горда. Звалась вона Пелагея. Вона пообіцяла вилікувати грека, але якщо він більше не порти йде на нашу землю. Грек здивувався, що вона не хоче коштовностей, і забрав її в Грецію. У неї була сестра Калина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: „Твоїм ім'ям, сестро, назву рослину, яку найбільше люблю. Коли цвіте вона, то соловей прославляє її красу, а восени на ній горять дивні кетяги ягід, налитих ніби самою кров'ю щед-рої нашої землі, ті, які повертають здоров'я людини. Буде во-на зватися Калиною...


Біолог. Калина - кущ, сабо невелике дерево заввишки до 5 м. Росте у лісах і чагарниках, майже у кожному дворі Украї-ни. На нашій планеті існує понад 200 видів калини.

Ця рослина з родини жилолистих має трилопатеві листки, гілки голі, суцвіття негусте, віночки білі. Плоди ягодоподібні, овальні, яскраво-червоні, з однією кісточкою. На смак ягоди і кора гіркі, терпкі. Кора має зеленувато-сірий колір.Калина - це харчова, лікарська, медоносна рослина. З неї готують варення, кисіль, компоти, начинку для цукерок. Калина є також фарбувальна рослина.

Стиглих ягід на обід

Принесе онукам дід

Ласуватимуть малята

Наче в лісі пташенята

Бабця випече пиріг

- Раптом гості на поріг?

Чай заварить на калині

Завітайте до нас нині.


Лікар. Калина не тільки символ, а й ліки. Ягоди калини нормалізують роботу серця, мають сечогінну дії, їх уживають при лікуванні неврозів, гіпертонії, спазмах судин. Спиртовий екстракт калини та її відвар - добрі кровоносні засоби. Люди вживають як потогінний засіб. Ягоди з медом їдять при захворюванні печінки. Сік та відвар ягід з методом готують при кашлі і при лікуванні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, колітів, геморою. Відваром молодої кори калини позбуваються пітливості ніг. Соком калини очищають обличчя, щоб рум'янілося. Свіжим соком калини виводять прищі та вугрі на обличчі.


Вчитель. Калина - це оберіг України. З калиною пов'язано багато обрядів, звичаїв. Калина - найулюбленіша рослина нашого народу. Образ її співаний в українському фольклорі. Фольклор у перекладі означає „народна мудрість". А які види фольклору ви знаєте?

До фольклору відносяться казки, прислів'я, загадки, скоро-мовки, колискові, веснянки, колядки, щедрівки, гаївки.

Калина у казці - це образ добра, справедливості. Сьогодні ми уявимо, що ми з вами великі майстри, що займаються розписом. А в розписі існують свої правила, можна малювати без пензлика, просто пальцями. І ось ми з вами намалюємо кетяг калини просто пальчиком. Покладіть перед собою квадратик з паперу або круг. Візьміть простий олівець. Спочатку намалюйте гілочку. Зверніть увагу на правильне розміщення. Потім опускаємо вказівний палець правої руки в раніше розведену водою фарбу. Фарба у нас не дуже рідка, але і не густа. Робимо відбиток. Одна ягідка готова. І далі так само, доки не зробимо весь кетяг.


Дівчинка

Я калину малювала

Та історію згадала

Малювала залюбки

Запорізьких козаків

Це вони понад Дніпром

За переказом гуртком

Посадили зелен гай

Гай - калиновий розмай

У походи мандрували

Калинові кетяги пам'ятали.


Вчитель. Калина - улюблениця нашого народу. У віршах, казках, переказах, легендах калинові ягоди порівнюються з червоним намистом - коралами і вродливою дівчиною.


^ ОПРАЦЮВАННЯ ТВОРІВ: Г. Демченко «Калина», В.Скуратівський «Калина».


Літературознавець . Ламати калину, зневажати калину - великий гріх. Бо калина - жива душа того, хто її посадив, ду-ша нашого народу. Хоч дуже давно з неї робити цвяхи шевські, вугілля. А коли підростає у матері син, вона, благослов-

ляючи його в дорогу, наказувала не забувати калину.


Підеш ти, сину, по Україні,

То ж не журися.

Коли стрінеш у лузі калину,

То й прихилися.

А як зустрінеш у лузі калину,

То й пригорнися,

Бо я любила її колись.


Калина - символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. У розлуці ми згадуємо калину, тужимо. Калина - це той символ, що пам'ять людська береже, нагадуючи про рідні краї, символ безсмертя. Козак, умираючи на чужині, просить: „...насипати високу могилу..., посадити в голову калину. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, будуть мені приносити від годиноньки вісті".


^ Пісня „ При долині кущ калини "


Так на могилі козака, який у серці зберігав образ калини, чи чумака, який вирушив у мандри і не зміг повернутися, заги-нув у дорозі, товариші саджали кущ калини, як ознаку того, що тут похований українець.


^ Перший музикознавець. У народі кажуть: „любуйся кали-ною, коли цвіте, а дитиною, коли росте". Часто матері колиса-ли своїх маленьких діточок, сидячи під калиною наспівували колискових пісень. Колиску робили з калини, щоб дитина росла щасливою та співучою.

Колискова (співають мати і донечка).

Спи, дитино, бо покину,

Сама піду по калину,

Наламаю калиноньки

Та й покладу в головоньки.

А калина буде цвісти,

А дитина буде рости.


Минали роки, дорослими ставали діти, але в серцях і в пам'яті залишались мати, калина, мамина мама - наша бабуся.


Учениця

Калина в лузі квітувала,

Мене бабуся колихала,

Тут починається рід наш красний,

Над ґанком сходив місяць ясний.

Калина в лузі квітувала,

Мене бабуся колихала.


^ Пісня „На калині мене мати колихала" (співають бабуся, мама, донька).


Мати

Ви, мов квіточки калини,

Ви - надія наша.

Мрії ваші хай здійсняться!

Хай вам сни солодкі сняться!


Перший поет. Великий український поет Т. Г. Шевченко дуже любив калину. Він ужив слово „калина" у „Кобзарі" 385 разів. Пригадаємо ці вірші.


^ ГРА «МІКРОФОН»

Встають учні-поети.


1. Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину,

Над водою гне з вербою

Червону калину.


2. Защебече соловейко

В лузі на калині -

Заспіває козаченько

Ходя по долині.


3. Три явори посадила

Сестра при долині,

А дівчина - заручена

Червону калину.


Багато віршів великого Кобзаря стали піснями

Пісня„^ Зацвіла в долині червона калина"(слухання)


Інсценізація біля куща калини.

Горобчик

На морозі, як жарини,

В лузі ягоди калини.

„Жив-жив-жив!" -

Дзьобнув ягідку й ожив,

Я ледь з голоду не згинув,

Красно дякую, калино.


Калина

Схилилася калина на воду,

Дивилась на красную вроду,

Горобчики з поля летіли,

Всі ягоди з неї об'їли.

У сумі калинонька мила

Все листя у воду зронила

Прийшли за вітрами морози

Замерзли в калиноньки сльози.


Мальва

В нашому садочку в червонім віночку

Над самим струмочком виросла калина.

Листя з сонцем грає, в воду поглядає

Гарну вроду має молода князівна.

Вітер догоджає, коси розплітає

Уночі туманом сизим укриває.

А вона стрінеться, сумно усміхнеться

Вгору поглядає - сонечка чекає.


Калина

Я - калина земна краса

Для людей я - лікування

Пташкам завжди корисна і смачна

А ще я - символ поетичний

Кущ у мене пишний

Так, я калина,

З якої починається ненька - Україна.


Музикознавець. Без калини не можна уявити собі пісенної творчості, пісень про неї не злічити. Калина була здавна уособленням жіночої краси. Дівчина, як у лузі калина - так говорять про красу дівочу. Одна половина - червона калина, друга половина - молода дівчина. Дівчину часто у піснях порівнюють з червоною калиною.


Ой ти, дівчино, червона калино,

Як мені на тебе дивитися мило.


^ Перший дослідник. Стала червона калина символом отчого краю, нашої рідної України. Її вишивали на рушниках, сороч-ках, скатертинах. Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня гілочку, щоб нагадувала козаку домівку, матір, кохану, його рідну мову. Вишита сорочка, рушник та калина - з цього починається ненька-Україна. Обереги пращурів завжди поважай, з ними ти наслідував рідний дім і край.


^ Другий дослідник. Калинова сопілка... Так, саме з калини та верби робили колись сопілки. У народі існувало таке повір'я: якщо зробити з калини сопілку, то неодмінно в сім'ї з'явиться продовжувач роду - син.


Мій дідусь зробив сопілку

Із калинової гілки.

Як заграє, як заграє...

Скільки він мелодій знає!

Я насмілився спитати,

Де він так навчився грати.

Посміхнувсь дідусь лукаво:

- У калини біля ставу.


Живе образ калини не тільки в піснях, казках, легендах, а й у приказках та прислів'ях. Давайте пригадаймо їх.

Приказки

*У лузі калина з квіточками, неначе матуся з діточками.

*Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягідки дарує.

*Запишалася калина, наче красная дівчина.

*Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

*Пишна та корисна, мов червона калина.

*Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.

*Щоки червоні, як кетяги калинові.

*Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.

*Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.


Прислів'я

* Калина – одвічний символ України.

* Червона калина – символ України.

*Без калини нема України.

*Без верби і калини нема України.


Загадки

1. В лісі на горісі - червоні хустки висять.

2. Навесні зацвіте білим цвітом,

А в жнива - червоним плодом.

3. І не дівчина, а червоні стрічки має.

4. Стоїть півень над водою

З червоною бородою,

Хто не йде, за борідку вщипне.

5. Серед лісу - червоне плаття висить.

6. У вінку зеленолистім,

У червоно намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

7. Серед лісу вогонь горить.

8 У пучечках невеличких

На кущі живуть сестрички

Восени хто гляне -

Вмить добрішим стане:

9.З гіллячок звисають,

Вогником палають

Що це за красуня дивна?

То в гаї стоїть... (калина).

10. Задаровує красою

Мати Україна,

Наче в лузі червоніє

Пишная... (калина).


Виходить дівчина-калина і загадує загадку.

Знають мене луг і води,

І криниці й огороди.

І дівчина мене знає,

В косу радо заплітає,

Сніг потане - я радію,

Розвиваюсь, зеленію.

В нічку зоряну, весняну.

Соловейків колихаю.

Одягаюсь білим цвітом,

Наливаюсь теплим літом.

Осінь холодом повіє.

Я шаріюсь - червонію.

Знають мене луг і води,

Діти мене певне знають,

Швидко загадку вгадають,

Бо нема тої людини,

Щоб не знала мене... (калини).


^ Третій дослідник . Коли починали будувати хату, калину садили біля вікна застільного. Казали, що це символ любові, мудрості. А восени, коли вставляли подвійні вікна, між шибками клали пучечки червоних грон. У найлютіші морози вони живили оселю теплом і красою. Зробіть і ви маленьке добре діло, посадіть кущик калини.


1. Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхалась щиро доля,

Материнський ніжний цвіт.

2. Посадіть калину на городі,

Щоб заквітнула земля!

Із роси - пречиста врода,

З неба - почерк журавля.


3. Посадіть калину коло тину,

Щоб злагода цвіла.

Буде щедрою родина,

Буде честь їй і хвала.


4. Просадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке, на життя!

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.


5. Посадіть калину в чистім полі,

Хай вона освятить час!

Рід наш любить дуже волю,

Хай же й воля любить нас!


6. Посадіть калину коло школи.

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів'янув в спориші.

Посадіте коло серця,

Щоб цвіта вона в душі.


Пісня „Зоряна калина"

1. Говорила мати сину

- Не забудься, сину, -

Як будуєш хату -

Посади калину.


2. Білий кущ калини -

Радість України.

А вогнисті грона -

Наша кров червона.


3. Зоряна калина -

І краса і врода

Нашої країни,

Нашого народу.


4. Пам'ятай же, сину,

Що казала мати,

Посади калину

В себе біля хати.


Творчі роботи дітей на тему «Я - калина, я краплина,

Твого серця - Україно!»


Опис калини „Калинонька"

План

1. Любов до калини.

2. У осінніх барвах.

3. Калина - символ України.


Українці споконвіку любили калину. Сади її біля хати, у садку, над річкою, у полі. Калина любить сонце і українські землі. Стоїть серед поля розлогий кущ калини. Під кущем трава зеленіє. Пташки між гіллям щебечуть. Багряне листя ввібрало всю красу осені. Ще більше милують око ягоди. Червоні кетяги вкриті краплинами роси, аж горять на сонці. Калина, мов дівчина-красуня, ніжна і чарівна. Дивишся на неї і милуєшся. Про червону калину складено багато пісень. З нею порівнюють не тільки дівчину, але й Україну. Калина - це символ України.


Калина

План

1. Калина восени.

2. Багряна красуня.

3. Калина - лікарській кущ.


Осінь одягла всі ліси і гаї в золоті листочки, а калині пода-рувала червона намисто. Калина - красуня, символ українсь-кого народу. Вона милує людей своїми прекрасними кетяга-

ми. Бабине літо снується по її багряному листі. Уранці вона умивається краплинками роси. Мила, ніжна, червона калина милує очі.

Калинові ягоди лікують різні хвороби. Сік її терпкий, але повертає здоров'я застудженим людям. У віршах, піснях порівнюють калину не тільки з дівчиною, але й з Україною.


Калина

План

1. Осінь в саду.

2. Калина восени.

3. Цілющий кущ.


У наш сад завітала чарівниця-осінь. У золоті осінні барви вдяглися дерева, кущі, трави. Не забула осінь і про кущ кали-ни, який росте в нашому садку. Ніжна калина стояла немов дівчина у червоній хустинці. На багряному листі дзвенять краплинки роси. А соковиті червоні кетяги нахилилися до самої землі. До куща калини прилітає багато пташок. Літом вони співають калині пісні, а восени, у люті морози, вона щедро пригощає їх своїми смачними ягодами.

Калина - цілющий кущ. Він корисний і красивий.


Калина

На краю лісу росте красуня калина.. У кожну пору року вона гарна, а цієї осені особливо. Червоні кетяги і багряне листя особливо гарно виглядає на фоні золотих берізок.

Ранками, коли краплини роси покривають ніжно-червоні ягоди, барви осіннього обрання калини милують очі, аж неможливо відірватись від цієї краси.


^ Кущ і ягідка. Твір-казка

Ріс на лісовій галявині червоний кущ калини. На калині були великі червоні грона ягід. Одного разу був ясний, соняч-ний день. В одному гроні виділялася дуже червона ягідка. І ця ягідка сказала: „Я найгарніша між вами всіма. Без мене кущ калини висохне. Відірвалася ягідка і покотилася. Але червоний кущ калини не звернув на ягідку уваги, все милувався ясним сонячним днем. Подивилась ягідка на кущ і покотилася. Червоний кущ калини іскрився на сонці. А ягідка висохла.


^ Що мені нашепотіла калина?

Я бігала по бабусиному подвір'ї і побачила кущ калини під вікном. А на кущі кетяги червоні. Я підійшла ближче, тонкі гілочки схилилися і пригорнулися до мене. І калина шепотіла: „Нарви собі ягід, дитино і пий чай, коли захворієш. Подякуй бабусі за те, що вона мене посадила, щедро підливала, пестила".Я поцілувала бабусю і вирішила, що посаджу калину біля своєї хати.


Вчитель. Посадіть калину коло серця, щоб цвіла вона в душі. Правду каже прислів'я: „Червона калина - символ України". Калина і Україна - невіддільні, їх не можна уявити одну без одної. „Без калини - нема України", - каже друге прислів'я.


Рішення конференції


1. Узяти участь в операції „Калина".

Посадити кущ калини біля хати.

2. Провести урок-конференцію „Мову рідної природи розуміти серцем вчись".

3. Прочитати та обговорити казку Т. Майданович „Калина цвіте пізно".

4. Вивчити українські народні пісні, вірші про символи України.

5. Кожного дня, кожну хвилину охороняти природу рідного краю.


Для додаткового читання


^ Калина цвіте пізно


Жила собі дівчинка Марійка. На цю осінь вже в 3-й клас перейшла. Після уроків, пообідавши, біжить вона на город, а потім у сад. Тут Марійка господиня: нарве травички для кро-лів, опалі яблука позбирає, вичистить гарбузи, а їхнє насіння покладе сушитися на підвіконня. А мама з татом цілий день на роботі, у полі. Сюди-туди походжає дівчинка стежкою. Між похиленими чорнобривцями. То листя підмете, а то розжене молодих півників, що почали бійку.Якось покликала її бабуся Марина, що поралась на сусідньому городі.

- Чуєш онучко! Я на своїй калині вже кетяги обламала. Час і тобі пообламувати, бо незабаром дощі почнуться!

- Зараз, бабусю! Дякую, що нагадали! - відгукнулася дівчинка.

Марійка розшукала кошика, а тоді ще трохи посиділа на тра-ві біля калини. Затишно під цим розлоги кущем. У ньому й заховатись можна, коли на когось образишся. І книжку почитати. Пообламувала дівчинка червоні кетяги, поставила кошик з ягодами поряд із верандою і взялася пучечки в'язати. Аж коли це заходить у двір тітка Ольга. Марійка хутенько принесла стільця:

- Сідайте, тьотю!

- Та ніколи мені. На автобус треба встигнути. Оце ж їду в

місто до дочки. Вона просить, щоб і на цілу зиму зоставалася. Щось я хворію часто і зараз кашляю, а в неї квартира тепла, простора... Заходила до вас попрощатися, - так мамі і перекажи. Ось вам пиріжків із яблуками та сливами принесла. Бувай здорова!

Провела Марійка свою гостю та й сіла пиріжки їсти. Налила в склянку молока, стала пити. Як же смачно! І враз дівчинці зробилося соромно-соромно. Згадала, що тьотя Оля все по-кашлювала, а вона, Марійка, не дала їй ані жменьки калини. Ну, це ж треба так - зовсім забула. Стояв біля порога повний кошик гілочок, а вона й не поділилася. Калина від простуди чи не найкращі ліки. І Марійці мама давала пити чай з кали-ною, коли вона застудилася. Ухопила дівчинка у фартушок пов'язані пучечки і вибігла на вулицю. Та тільки й побачила, як від'їхав автобус від зупинки і зник за лісом.

Швидко проминула зима. Ось і весна прийшла з теплими дощами. Біля тітчиної хати порожньо. Ніхто туди не заходить і не виходить. Облетіли з вишень білі пелюстки, а там і яблуні перецвіли. Лише калина і досі чорніє. Жодного листочка на всьому кущі. А коли ж вона цвістиме?

Жаліється Марійка бабусі Марині:

- Така гарна у мене калина, та от жаль - здається, примерзла. Може, ще відійде?

Бабуся їй заперечує:

-Ох, то не від морозу вона всихає. Бруньки на ній уже назуби-лись, а розкриватися не хочуть. То якась інша причина...

Марійка допитується:

- Яка ж то причина може бути?

- Бачиш, онучко, недарма калина завжди цвіте пізно. Наче прислухається, вагається. Усі дерева й трави дуже чутливі до зла і добра до людського слова. А калина - так особливо! Тобі

видніше, за що вона могли на тебе нагніватись. Щось, мабуть сталося, що цього року цвісти не хоче.

- Я починаю здогадуватись... От якби тітка Ольга додому вернулася. Я для неї три пучки ягід приберегла. А минулої осені, коли вона заходила до нас, якось не здогадалася з нею поділитися, - виправдовується дівчинка. - Більше нічого поганого і не пригадую.

- Бачили Ольгу в місті, весною вона знову розхворілася. Ти її не дочекаєшся. А коли надумаєш сама їхати до неї, то у мене адреса є - ось візьми.

Ходила Марійка замислена цілий день, а день той довгий-предовгий, бо вже були літні канікули. Надвечір вернулася мама із поля.

- Мамочко, ти в цю неділю збиралася їхати до Києва, еге ж? Візьми і мене з собою! - пригорнулася до неї дочка. - Мені дуже-дуже треба. Ми там знайдемо тьотю Олю, у мене її адреса є. Я перед нею так завинила! І перед калиною винна теж, то через мене вона сохне. Поливаю щодня, а жодна гілочка зеленіти не хоче.

Тут розповіла Марійка мамі все, як було.

Спохмурніла мама:

- Недобре ти, доню, повелася.

- А це правда, мамою що калина людську мову розуміє?

- Та не тільки калина! Кожна рослина все чує і відчуває.

- Та невже таки правда? - сумнівається дівчинка.

- Так, так. Учені досліджували це спеціальними електронними приладами. Коли рослини чують ласкаві, добрі голоси, тоді вони спокійно дихають і ростуть, як із води. А як почують слова холодні та байдужі, то лякаються, задихаються і не можуть рости. А від сердитого різкого крику ніжні квіти просто в'януть.

За якийсь тиждень приїхали мати з донькою до міста. Купивши, що треба, знайшли вони квартиру, в якій тепер жила тітка Ольга. Зраділа вона гостям, привітала, посадила у

вітальні і стала розпитувати, які в рідному селі новини. Марійка мерщій і каже:

- Та все добре, все як було, тільки моя калина після зими чомусь не оживає. Пам'ятаєте, я вам не вділила ягід восени, - то ось привезла. Візьміть, будь ласка!

Тітка Ольга усміхнулася:

- Та ну що ти! Такі дрібниці! Та й мені незручно було просити... Усе гаразд, не мучся тим. Сідаймо чай пити!

Наступного дня увечері йшли Марійка з мамою рідною вулицею. Садиба у них відгороджена густим штахетом. Ще й брама є - висока, щільна, з дашком, - такі часто на Поліссі зустрінеш. От нічого дівчинці і не видно. Прислухається - а в їхньому садку соловейко щебече, аж луна котиться! Забігла вона у двір, глянула - калина за одну нічку і зазеленіла, і ряс-ним цвітом вкрилася. Від вершечка до самого низу. Коли рип-нула стало тихо-тихо. Марійка навшпиньках підійшла до куща калини. Обережно-обережно... І відтоді Марійчина калина цвіте щороку. Знає вже дівчинка, як її доглядати. Половину ягід вона людям роздає. А як дізнається, що хтось занедужав, то й останніми поділиться.

Т. Майданович