asyan.org
добавить свой файл
1

1.Визначте зміст поняття «система освіти». Поясніть принципи побудови освіти в Україні та її структуру. Приватна освіта як компонент освітньої системи.

Зміст освіти — система наукових знань, умінь І навичок, оволодіння якимизабезпечує всебічний розвиток розумових І фізичних здібностей учнів,формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільногожиття, до праці. Відповідно до Закону України «Про освіту» система освіти в сучаснійУкраїні складається з таких ланок: дошкільна освіта; загальна середняосвіта; позашкільна освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта;післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта. Встановленой відповідні освітні рівні: початкова освіта; базова загальна середняосвіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта;базова вища освіта; повна вища освіта. До освітньо-кваліфікаційнихрівнів віднесено такі: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст,бакалавр; спеціаліст, магістр.

Система освіти в Україні будується згідно з принципами, сформульованимиу ст. 6 Закону України «Про освіту», зокрема: доступність для кожногогромадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей,таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетністьзагальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок зі світовою інаціональною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом;взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системиосвіти.


Приватні учбові заклади з’явилися у нас ще на початку 90 хроків і свою 17-ту весну приватна освіта зустріла у турботах і тривогах. Незважаючи на те, що приватні школи неодноразово довели своє право на існування й зробили серйозний внесок у оновлення й розвиток сучасної української системи освіти, вони й донині існують на "пташиних правах". Згідно з Законом України "Про освіту", "Про загальну середню освіту" та Конвенції з прав дитини, яку Україна підписала ще 1991 року, кожний маленький громадянин має право на безкоштовну середню освіту. Закон України "Про освіту" декларує, що "Держава гарантує молоді право на отримання повної середньої освіти й сплачує за неї. Повна середня освіта в Україні... може виходити в різних типах учбових закладів". Це означає, що державою виділяються гроші на освіту кожної дитини(!), яка досягла певного віку. Учні ж приватних шкіл цих грошей в очі не бачили. Тут наявні порушення принципів соціальної справедливості, коли за освіту податками платять усі, але не всі отримують її від держави. Більше того: більшість органів виконавчої влади продовжують сприймати приватні школи, як виключно комерційні організації, позбавляючи їх тих прав, які згідно із законом належать їм, як закладам освіти.

Діти приватних шкіл позбавлені компенсації з боку держави на отримання обов’язкової середньої освіти та медичного обслуговування. Усі види допомоги й соціального захисту, які надаються дітям-киянам, не розповсюджуються на учнів приватних шкіл (стипендії, премії, грамоти, харчування, відпочинок). Навіть підручники приватним школам продають за комерційною ціною.

2.Визначте об'єкт, предмет та основні категорії педагогіки.
Предмет педагогіки — виховна діяльність, що здійснюється в закладах освіти людьми, уповноваженими на це суспільством. об'єктом педагогіки є процес виховання людини.

До основних категорій належать виховання, навчання й освіта.

Виховання — цілеспрямований та організований процес формування особистості.

Освіта — процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.

Основним шляхом і засобом здобуття освіти є навчання, в процесі якого реалізуються цілі освіти.

Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння й навички.

3.Сформулюйте і поясніть основні її функції та завдання. Визначте мету і завдання трудового виховання школярів в умовах дії ринкової економіки. Поясність своєрідність профорієнтаційної роботи та професійного самоспрямування старшокласників в сучасних умовах.

Головна функція педагогікипізнавати закони виховання, освіти й навчання людей і на цій основі пропонувати педагогічній практиці найоптимальніші засоби досягнення накреслених завдань.

Конкретизуючи головну функцію педагогіки, В.Сластьонін виділив ЇЇ теоретичну і технологічну функції.

Теоретична функція реалізується на трьох рівнях:

¾ описовому або пояснювальному – вивчення передового і новаторського педагогічного досвіду;

¾ діагностичномувиявлення стану, умов і причин педагогічних явищ, успішності й ефективності діяльності педагога і учнів;

¾ прогностичному – експериментальні дослідження педагогічної дійсності і побудова на їх основі моделей перетворення цієї дійсності.

Прогностичний рівень теоретичної функції пов'язаний з розкриттям сутності педагогічних явищ науковим обґрунтуванням передбачуваних змін. На цьому рівні створюються теорії навчання й виховання, моделі педагогічних систем, що передують освітній практиці.

Технологічна функція теж передбачає три рівні реалізації:

проективний, пов'язаний з розробкою відповідних методичних матеріалів (навчальних планів, програм, підручників і навчальних посібників, педагогічних рекомендацій), які втілюють у собі теоретичні концепції і визначають "нормативний або регулятивний" план педагогічної діяльності, її зміст і характер;

перетворюючий, спрямований на впровадження досягнень педагогічної науки в освітню практику з метою її удосконалення;

рефлексивний і коригуючий, що передбачає оцінку впливу наукових досліджень на практику навчання й виховання і наступну корекцію у взаємозв'язку наукової теорії і практичної діяльності.

Трудове виховання – процес залучення школярів до різноманітних

педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою

передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого та практичного мислення. ^ Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування,

самоутвердження і взаємодії людини в суспільстві та природному

середовищі.


В умовах ринкової економіки, коли від людини вимагається надійна, якісна і відповідальна праця, трудове виховання школярів набуває особливого значення і здійснюється в єдності виховних зусиль школи, сім’ї і громадськості. Не випадково у більшості країн світу трудова підготовка учнів стає невід’ємною складовою навчально-виховного процесу.

У Державному стандарті базової і повної середньої освіти визначено виховне значення освітньої галузі "Технології", яка спрямована на ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів поводження з різноманітними засобами праці, формування активної життєвої позиції, професійної адаптації та перспективності, конкурентної боротьби на ринку праці, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва.

Профорієнтаційна робота складається з таких компонентів: професійна інформація, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.

4.Визначте завдання і зміст виховання школярів, покажіть органічну єдність у цьому процесі загальнодержавних і національних цінностей. Покажіть залежність морального виховання від віку та індивідуального досвіду учнів.

Базовими в структурі життєдіяльності

особистості, її суспільно-моральної позиції є вищі цінності, які

залучають особистість до суспільних відносин на основі гуманістичних

принципів, сенсу життя, свободи, людської гідності. Цінності перехідного

значення (прикладні) пов’язані з інтересами, потребами, корисністю.


Вищими є ті цінності, заради яких люди поступаються іншими цінностями.

5.Розкрийте процес формування наукового світогляду в учнів сучасної школи, визначте основні шляхи і засоби його формування на конкретному матеріалі з обраного Вами фаху.
У процесі вивчення дисциплін природничого циклу розкривають природничо-наукову картину світу, суспільні науки показують закономірності суспільного розвитку, під час трудового і виробничого навчання учні знайомляться з розвитком економіки і виробничих відносин та ін. Засвоєння сукупності всіх цих предметів сприяє формуванню цілісного наукового світогляду. У формуванні світогляду важливо використати філософський зміст, традиції, звичаї та обряди народного календаря як джерела глибокого осмислення учнями екологічних, моральних та естетичних проблем. У народному розумінні неоціненне виховне значення мають народні філософські ідеї про безмежність світу, вічність життя та його постійне оновлення, циклічність природних явищ (сонце як джерело життя, земля як годувальниця всього живого), а також прогностична функція народного календаря («Вінця навколо Сонця — на дощ», «Небо над лісом посиніло — буде тепло», «Зірки стрибають — на мороз»,

«Дощ на Зелені свята — будуть великі достатки» та ін.). Матеріали народного календаря використовують на уроках народознавства, рідної мови, літератури, географії, фізики, астрономії, у багатогранній позакласній та позашкільній роботі.

6.Конфлікти - це норма чи випадковість у виховній діяльності? Охарактеризуйте основні види педагогічних конфліктів і намітьте основні методи їх розв'язання.

Конфлікти у школі поділяють на прості та складні.
   Прості вирішуються вчителем без зустрічної протидії учнів за допомогою організації їх поведінки у школі (зупинення бійки, сварки між учнями тощо). Серед складних педагогічних конфліктів розрізняють конфлікти діяльності, конфлікти поведінки, конфлікти взаємин.
   Конфлікти діяльності. Виникають з приводу виконання учнем навчальних завдань, успішності, пізнавальної діяльності, ситуацій, коли учні не виявляють готовності оперативно виправити власну помилку. Вчитель висловлює незадоволення, учні вступають у суперечку або демонструють образу.
   Конфлікти поведінки, вчинків. Виникають з приводу порушення учнем правил поведінки у школі та поза нею. Вчитель висловлює незадоволення порушенням поведінки, не пов'язаної безпосередньо з навчальною діяльністю. Найчастіше це грубощі учнів педагогам, агресивна поведінка з однокласниками, пустощі, що проявляються як протест проти низької оцінки.
   Конфлікти взаємин. Виникають у сфері емоційно-особистісних стосунків учнів і вчителів. Вони найбільш тривалі та деструктивні. Постають на ґрунті недоброзичливих стосунків як наслідок постійних попередніх конфліктів діяльності або поведінки, вчинків. Створюють взаємно упереджене сприйняття вчителем і учнем.
   За іншими критеріями їх поділяють на:
   Мотиваційні конфлікти. Виникають між педагогами та учнями у зв'язку зі ставленням учнів до навчання. Інколи вони розростаються, призводять до взаємної неповаги між вчителями та учнями, протиріч, навіть до боротьби.
   Конфлікти, пов'язані зі слабкою організацією навчання у школі. Йдеться про чотири конфліктні періоди, які долають учні у процесі навчання. Починаючи навчання, першокласник переживає складний етап у своєму житті, на якому відбувається зміна головної діяльності з ігрової на навчальну, виникають нові вимоги та обов'язки. Звикнувши до своєї нової ролі, до вчителя, він опиняється на порозі нового конфліктного періоду, зумовленого переходом до п'ятого класу. Замість одного з'являються різні вчителі-предметники, які є більш вимогливими. Окрім того, доводиться опановувати нові, складніші предмети. Інколи діти, маючи бажання продовжити навчання у школі, отримують відмову у зв'язку з низькою успішністю. Тому для них IX клас стає межею, за якою вони вимушені починати доросле життя. Четвертий конфліктний період пов'язаний із закінченням школи, вибором майбутньої професії, конкурсними іспитами до вузу, початком особистого й інтимного життя. Цей період часто супроводжують невдачі, зриви, інші проблеми.
   Конфлікти взаємодії між учнями, між учителями та школярами, вчителів один з одним, між учителями та адміністрацією школи. Відбуваються з суб'єктивних причин. Найбільш поширені серед школярів конфлікти лідерства, в яких відбувається боротьба 2 — 3 лідерів та їх угруповань за першість у класі. У середніх класах часто конфліктують група хлопчиків та група дівчаток. Може спалахнути конфлікт 3—4 підлітків з класом або одного школяра і класу. Конфлікти “вчитель-учень” можуть бути мотиваційними, особистісно-етичними. Вчителі не завжди надають значення цьому аспекту їх взаємин з дітьми: можуть порушити дане їм слово, розкрити дитячі таємниці, що викликає недовіру до вчителя. Конфлікти між учителями провокують як виробничі, так і інтимно-особистісні чинники. Нерідко виникає типовий конфлікт між учителями початкових і викладачами середніх та старших класів. У взаємодії “вчитель — адміністратор” школи (завуч, директор) здебільшого спричиняють проблеми субординації. Останнім часом заявили про себе конфлікти, пов'язані із запровадженням педагогічних інновацій. Уникненню, запобіганню конфліктів допомагає знання психологічної природи, структури та динаміки, ефективних способів їх вирішення.