asyan.org
добавить свой файл
1


Методичні рекомендації з розробки завдань

і вимог до проведення шкільного етапу Всеукраїнської олімпіади школярів з історії в 2012-2013 навчальному році


Шкільний етап Всеукраїнської олімпіади школярів з історії проводиться відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 18.08.1998 №305 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.1998 за № 598/3038

Метою шкільного етапу Олімпіади є: стимулювання інтересу учнів до історії, виявлення учнів, що цікавляться історією, оцінка знань, умінь і навичок, отриманих учнями в шкільному курсі історії; активізація творчих здібностей учнів, виявлення учнів, які можуть представляти свій навчальний заклад на наступних етапах Олімпіади; популяризація історії як науки та шкільного предмета.

Шкільний етап Олімпіади проводиться на базі загальноосвітніх навчальних закладів щорічно відповідно до дат, встановлених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, в період з 01 жовтня по15 листопада.

Для проведення зазначеного етапу Олімпіади створюються оргкомітет та журі шкільного етапу Олімпіади.

Оргкомітет шкільного етапу Олімпіади керується вимогами до проведення Олімпіади, розробленими керівниками РМЦ з урахуванням методичних рекомендацій МОН України.

Оргкомітет шкільного етапу Олімпіади:

  • розробляє програму проведення шкільного етапу Олімпіади та забезпечує її реалізацію;

  • організує заходи Олімпіади;

  • забезпечує приміщення для проведення турів Олімпіади з розрахунку, що кожен учасник Олімпіади під час туру повинен сидіти за окремим столом або партою;

  • забезпечує журі приміщенням для роботи та необхідними матеріально-технічними засобами (комп'ютером, принтером, копіром, папером і т.п.);

  • до початку Олімпіади інформує учасників Олімпіади про набір дозволених для пронесення до приміщення для проведення туру Олімпіади письмового та допоміжного приладдя, до якого входять авторучка з синіми (блакитними) або чорним чорнилом, олівець, лінійка, а також інше приладдя, не заборонене цими Методичними рекомендаціями;

  • до початку Олімпіади інформує учасників Олімпіади про набір заборонених для пронесення до приміщення для проведення туру Олімпіади приладдя, до якого входять зошити, довідкова література, підручники, атласи, будь-які електронні пристрої, що служать для передачі, отримання або накопичення інформації;

  • здійснює реєстрацію учасників;

  • інструктує членів журі та учасників Олімпіади;

  • здійснює контроль ходу роботи учасників Олімпіади;

  • розглядає конфліктні ситуації, що виникли при проведенні Олімпіади;

- розглядає спільно з журі апеляції учасників;

- за поданням журі стверджує списки переможців і призерів Олімпіади, оформляє протоколи;

- оформляє дипломи переможців і призерів Олімпіади та направляє протокол журі в організаційний комітет Олімпіади наступного рівня;

- здійснює інформаційну підтримку Олімпіади;

- забезпечує присутність чергового вчителя в кожному приміщенні, де учасники виконують завдання Олімпіади, протягом всього туру;

- забезпечує умови для тимчасового виходу учасників з приміщення для проведення туру Олімпіади, для чого призначаються додаткові чергові.


Журі шкільного етапу Олімпіади здійснює перевірку виконаних олімпіадних завдань шкільного етапу Олімпіади. До складу журі шкільного етапу Олімпіади входять вчителі історії. До роботи у складі журі можуть залучатися також наукові та педагогічні працівники, аспіранти і студенти.

Журі шкільного етапу Олімпіади виконує наступні функції:

- перевіряє і оцінює виконані олімпіадні завдання;

- проводить розбір і аналіз виконаних олімпіадних завдань з учасниками олімпіади, пояснюючи критерії оцінювання завдань;

- визначає переможців та призерів шкільного етапу Олімпіади відповідно до квоти для переможців та призерів цього етапу;

- складає рейтингові таблиці за результатами виконання завдань учасниками Олімпіади шкільного етапу;

- оформляє протокол засідання з визначення переможців і призерів Олімпіади шкільного етапу;

- розглядає спільно з Оргкомітетом шкільного етапу Олімпіади апеляції учасників;

- представляє до Оргкомітету шкільного етапу Олімпіади звіт про результати проведення шкільного етапу Олімпіади.


Учасниками шкільного етапу Олімпіади можуть бути школярі 7-11 класу.

На виконання завдань шкільного етапу Олімпіади рекомендується відвести 1 астрономічну годину для 7-8 класів (60 хвилин), 2-3 астрономічних години для 9-11 класів (120-180 хвилин) .

Шкільний етап Олімпіади проводиться за завданнями, розробленими ШМО з урахуванням методичних рекомендацій РМЦ.


Завдання шкільного етапу повинні бути роздруковані для кожного учасника Олімпіади. Використовувати для відповіді шкільні атласи та будь-які інші довідкові посібники не допускається. Для виконання завдань, які передбачають написання твору, кожному учаснику видаються листи для відповідей.


Перед початком шкільного етапу відповідальні за аудиторії педагоги нагадують учасникам основні положення регламенту (про тривалість туру, про форму, в якій дозволено ставити запитання, порядок оформлення звітів про виконану роботу, і т.д.).


Учасникам Олімпіади заборонено:

- використовувати для запису рішень авторучки з червоними або зеленими чорнилами;

- звертатися з питаннями до кого-небудь, крім чергових та членів оргкомітету;

- проносити в класи зошити, довідкову літературу, підручники, атласи, будь-які електронні пристрої, що служать для передачі, отримання або накопичення інформації.

Після роздачі завдань учасники шкільного етапу Олімпіади можуть задати черговому вчителеві питання щодо умов завдань. Відповіді на змістовні питання озвучуються членами журі для всіх учасників даної паралелі. На некоректні питання або питання, які свідчать про те, що учасник неуважно прочитав умову, повинна слідувати відповідь «без коментарів».

Чергові вчителя нагадують учасникам про час, що залишився до закінчення туру за 15 хвилин і за 5 хвилин.


Учасники Олімпіади зобов'язані після закінчення часу, відведеного на перший тур шкільного етапу Олімпіади, здати листи для відповіді. Учасники можуть здати роботу достроково, після чого вони повинні покинути клас.


Матеріально-технічне забезпечення шкільного етапу Олімпіади включає:

- Приміщення (класи, кабінети), в яких учасники при виконанні завдань могли б сидіти по одному за партою;

- Приміщення для перевірки робіт;

- Оргтехніку (комп'ютер, принтер, копір) і папір для друкування завдань;

- Листи для відповіді.

- Письмове приладдя, а також (при необхідності) лінійки, транспортири.

У завдання шкільного етапу Олімпіади рекомендується включати не більше 15 завдань (для 7-8 класів - не більше 10 завдань); в їх числі може бути присутнім історичне есе, для написання якого слід запропонувати кілька тем).

Завдання для кожної паралелі повинні будуватися за принципом «накопиченого підсумку»: в завдання для 7 класу повинні бути включені завдання по курсу для 6 класу, і т.д. Завдання для 10-11 класу повинні включати завдання з усього основного шкільного курсу історії з 5 по 10 класи (як правило, найбільш складні завдання з комплектів завдань для цих класів). За рівнем складності краєзнавчі завдання для 7-8 і для 9-11 класів повинні розрізнятися.

Обов'язкова наявність в завданнях для кожної паралелі завдань програмного матеріалу відповідного курсу шкільної історії. Взагалі, на перевірку знань, передбачуваних шкільною програмою, має бути розрахована більшість завдань шкільного етапу. Як мінімум одне завдання повинне бути спрямоване на виявлення в учнів аналітичних навичок: розпізнавання образів (наприклад, за фрагментами художніх творів), визначення логічних ланцюжків і причинно-наслідкових зв'язків. Бажано включити в завдання Олімпіади завдання на перевірку знання історичної карти, завдання на зіставлення процесів української та загальної історії.

Журі олімпіади оцінює записи, наведені в чистовику. Чернетки не перевіряються.

Правильна відповідь, наведена без обґрунтування (якщо обґрунтування передбачено у завданнях) або отримана з неправильних міркувань, не враховується. Якщо завдання виконано не повністю, то елементи його рішення оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання по даному завданню. Критерії оцінювання розробляються авторами завдань.

Всі позначки в роботі учасника члени журі роблять тільки червоними чорнилами. Бали за проміжні викладки ставляться близько відповідних місць у роботі (це виключає пропуск окремих пунктів з критеріїв оцінок). Підсумкова оцінка за завдання ставиться біля номера завдання. Крім того, член журі заносить її в таблицю на першій сторінці роботи та ставить свій підпис під оцінкою.

Підсумковий результат кожного учасника підраховується як сума отриманих цим учасником балів за виконання кожного завдання.

Бали, отримані учасниками Олімпіади за виконані завдання, заносяться в підсумкову таблицю, яка вивішується на загальний огляд в заздалегідь відведеному місці після її підписання головою журі.

Оцінка відповідей учасників першого туру шкільного етапу Олімпіади визначається виходячи з розробленої укладачами завдань системи оцінювання. Критерії оцінювання есе і творів на основі джерела стандартні.

Розбір завдань проводиться відразу після закінчення шкільного етапу Олімпіади членами журі.

Основна мета розбору - пояснити учасникам Олімпіади основні ідеї вирішення кожного із запропонованих завдань на турах, можливі способи виконання завдань, а також продемонструвати їх застосування на конкретному завданні. В процесі розбору завдань учасники олімпіади повинні отримати всю необхідну інформацію по принципах оцінки правильності зданих на перевірку журі відповідей.

Апеляція проводиться у випадках незгоди учасника Олімпіади з результатами оцінювання його олімпіадної роботи або порушення процедури проведення Олімпіади. Час і місце проведення апеляції встановлюється Оргкомітетом Олімпіади.


Порядок проведення апеляції доводиться до відома учасників Олімпіади до початку шкільного етапу Олімпіади.

Для проведення апеляції Оргкомітет створює апеляційну комісію (не менше двох осіб).

Учаснику Олімпіади, який подав апеляцію, надається можливість переконатися в тому, що його робота перевірена та оцінена відповідно до встановлених вимог.

Для проведення апеляції учасник Олімпіади подає заяву на ім'я голови журі.

Апеляція учасника Олімпіади розглядається в день показу робіт.

На розгляді апеляції має право бути присутнім тільки учасник Олімпіади, який подав заяву.

На апеляції повторно перевіряється тільки текст рішення задачі. Усні пояснення не оцінюються.

За результатами розгляду апеляції щодо порушення процедури Олімпіади апеляційна комісія виносить одну з таких рішень:

- Апеляцію відхилити;

- Апеляцію задовольнити.

За результатами розгляду апеляції про незгоду з оцінкою журі виконаного олімпіадного завдання апеляційна комісія приймає одне з рішень:

- Апеляцію відхилити і зберегти виставлені бали;

- Апеляцію задовольнити і змінити оцінку в _ балів на _ балів.

Оцінка може змінюватися як у бік збільшення, так і у бік зниження.


Система оцінювання олімпіадних завдань не може бути предметом апеляції і перегляду не підлягає.

Робота апеляційної комісії оформляється протоколами, які підписуються головою і всіма членами комісії.

Протоколи проведення апеляції передаються голові журі для внесення відповідних змін до звітної документацію.

Офіційним оголошенням підсумків Олімпіади вважається вивішена на загальний огляд в місці проведення Олімпіади підсумкова таблиця результатів виконання олімпіадних завдань, завірена підписами голови журі шкільного етапу Олімпіади.

Остаточні підсумки Олімпіади затверджуються організатором шкільного етапу Олімпіади з урахуванням результатів роботи апеляційної комісії.

Остаточні результати перевірки рішень всіх учасників Олімпіади фіксуються в підсумковій таблиці, що представляє собою список учасників, розташованих у міру зменшення набраних ними балів. Учасники з однаковими балами розташовуються в алфавітному порядку. На підставі підсумкової таблиці журі визначає переможців і призерів Олімпіади.

Переможці та призери Олімпіади визначаються за результатами виконання учасниками завдань в кожній з паралелей (окремо по 7, 8, 9, 10 і 11 класах).


Учасники шкільного етапу Олімпіади, що набрали найбільшу кількість балів, визнаються його переможцями за умови, що кількість набраних ними балів перевищує половину максимально можливих балів. У випадку, коли переможці не визначені, в шкільному етапі Олімпіади визначаються тільки призери.

Кількість призерів шкільного етапу Олімпіади визначається, виходячи з квоти переможців та призерів, встановленої організатором міського етапу Олімпіади.

Призерами шкільного етапу Олімпіади в межах встановленої квоти переможців і призерів визнаються всі його учасники, які йдуть у підсумковій таблиці за переможцями. У випадку, коли в учасника шкільного етапу Олімпіади, що визначається в межах встановленої квоти в якості призера, виявляється кількість балів така ж, як і у наступних за ним у підсумковій таблиці, рішення по даному учаснику і всім учасникам, які мають однакову з ним кількість балів, визначається журі шкільного етапу Олімпіади.

Список переможців та призерів шкільного етапу Олімпіади затверджується його Організатором.

Переможці та призери шкільного етапу Олімпіади нагороджуються дипломами.

В рамках шкільного етапу всеукраїнської олімпіади школярів з історії повинні бути вирішені дві основні задачі. Перша - це відбір найбільш талановитих школярів, які цікавляться історією. Друга - підвищення інтересу до вивчення історії учасників для досягнення більш високих результатів.

При підготовці завдань Олімпіади шкільного етапу необхідно враховувати необхідність ускладнення завдань у міру підвищення олімпіадного рівня.

Пропонується вважати, що весь комплект завдань на шкільному етапі може оцінюватися виходячи із загального числа балів - 100. При цьому різні завдання повинні приносити учаснику різну кількість балів залежно від їх складності.

Загальне число завдань розраховується, виходячи з часу, який дається на їх вирішення.

Існують три основні вимоги до завдань. Вони повинні мати творчий характер, відрізнятися збалансованістю змісту і відповідати можливостям учасників.

^ Творчий характер завдань. Відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, завдання складаються на основі основних загальноосвітніх програм основної загальної та середньої (повної) загальної освіти. Олімпіада не повинна дублювати звичайний контроль успішності в школі, завдання повинні принципово відрізнятися від звичайних контрольних робіт. Завдання предметної Олімпіади повинні бути складені так, щоб пошук правильної відповіді вимагав від школяра як уміння самостійно міркувати і робити висновки, так і грунтовної академічної підготовки. Слід прагнути до того, щоб завдання стимулювали учасників до самостійного роздумів над змістом навчального матеріалу, розвивали вже відомі їм положення історичної науки.

Учасник Олімпіади повинен продемонструвати не тільки відповідність стандартним вимогам до освоєння матеріалу шкільного курсу (тобто знання фактів, володіння спеціальною термінологією, розуміння зв'язків між явищами та історичними закономірностями). Від нього також потрібне вміння зіставляти факти, виявляти такі зв'язки між ними, знання про які виходять за рамки базового шкільного курсу історії. Як приклад таких специфічних умінь можна назвати здатність самостійно визначити (природно, приблизно) час виникнення того чи іншого документа або художнього твору, його походження. Учасник Олімпіади повинен вміти працювати з різними джерелами інформації (ілюстраціями, картами, схемами, діаграмами, таблицями, текстами історичних джерел).

Дуже важливо, щоб завдання дозволяли також виявити начитаність, загальний культурний рівень учасників.

Крім того, в 10 і 11 класах можливе включення завдань, які припускають знайомство учасників з концепціями найважливіших істориків, а також уміння показати і аргументувати власну точку зору.

Збалансованість змісту. У 9-11-их класів вкрай важливо домогтися досить рівномірного розподілу питань (і балів, які може отримати учасник) між різними періодами. Бажано при цьому орієнтуватися на стандартну періодизацію, закріплену в шкільній програмі:

- З найдавніших часів до середини XVI ст.

- З середини XVI до кінця XVIII ст.

- XIX ст.

- З початку XX ст. до теперішнього часу.


Більшість завдань зазвичай присвячено вітчизняної історії; важливо, щоб були присутні також питання, пов'язані з загальною історією (насамперед у контексті історії України, її зовнішньої політики і міжнародних зв'язків).

Необхідно також збалансувати проблематику питань, вони повинні в рівній мірі стосуватися соціально-економічної історії, політичної історії, історії культури, історії зовнішньої політики України.

Відповідність рівня завдань можливостям учасників. Шкільний етап Олімпіади повинен бути масовим і сприяти підвищенню інтересу школярів до історичної науки і до олімпіадного руху.

При цьому потрібно враховувати, переможцями та призерами можуть стати тільки ті, хто набрав більше 50% від максимальної кількості балів. Небажана ситуація, коли через надмірну складність завдань лише деякі учасники долають 50%-вий бар'єр: по-перше, частина потенційно сильних учасників відсікається ще на ранньому етапі, крім того, така практика породжує у багатьох школярів почуття розчарування, позбавляє їх стимулу до участі в Олімпіаді на наступний рік. У той же час завдання не повинні припускати 100% виконання, вищий результат повинен бути досяжний за окремими змістовним блокам тільки для найсильніших, спеціально цікавляться даною проблематикою учасників.

Кожне питання комплекту завдань має обов'язково супроводжуватися вказівкою, яку максимальну кількість балів може отримати учасник за відповідь, на початку потрібно вказати, який максимальний бал за весь тур. У ключах також потрібно чітко прописати, на підставі яких критеріїв учасник отримує за кожне завдання максимальний бал, частина можливих балів або нуль.

Найпростіша форма перевірки знань - тестові питання - бувають «закритими» (із запропонованими варіантами відповідей) або «відкритими» (учасник повинен запропонувати відповідь самостійно). При використанні «відкритих» тестів необхідно прагнути до максимально чіткої формулюванні завдання, тому що в протилежному випадку журі ризикує зіткнутися з безліччю труднощів при перевірці, пов'язаних з появою «формально правильних відповідей». (Наприклад. На питання, «хто завдав поразки турецьким військам при Козлуджі?», Замість передбаченого ключем відповіді «А. В. Суворов», дається відповідь «російська армія». Відкидаючи цю відповідь, журі дає формальну підставу для апеляції).

Навіть у тестових питаннях, які є найпростішим з типів олімпіадних завдань, слід прагнути йти від простої перевірки знання фактів, формулювати їх так, щоб пошук відповіді припускав елемент самостійного роздуми. Тестовий питання з декількома правильними відповідями. На відміну від найпростішого питання, таке завдання націлене на те, щоб учасник спробував розглянути певне явище або епоху з різних сторін. Наприклад, часто учасникам буває непросто усвідомити, що ті чи інші політичні діячі та діячі культури - сучасники. На вирішення таких завдання учаснику надається 3-5 хвилин.

Ряди на визначення принципу їх побудови. Учаснику дається логічний ряд і пропонується визначити, за яким принципом він побудований. Такий тип завдань слід застосовувати з великою обережністю, оскільки практично будь-яке завдання може мати безліч правильних відповідей. Тут необхідна гранично чітке формулювання питання. Час на рішення - 3-5 хвилин.

Ряди «на включення» - «на виключення». Тип завдань близький до попереднього. Однак тут найчастіше можливі несподівані відповіді, які є правильними не тільки з суто формального принципу. Укладачі завдань повинні передбачити можливість їх появи в ключах. Час на рішення - 3-5 хвилин.

Хронологічні послідовності. Учаснику пропонується розставити в хронологічному порядку кілька подій. Цей тип завдань вважається одним із самих складних як для виконання, так і для перевірки. Помилка у визначенні часу навіть одного з подій веде до того, що послідовність порушується. Якщо ключ припускає, що кожна подія має знаходитися на строго визначеному місці в послідовності, відповідь виявляється повністю неправильним. Наприклад, ключ дає порядок «БВГДА». Помилившись лише з однією подією «А», учасник дає рішення «АБВГД», з точки зору формальної перевірки здійснюючи п'ять помилок.


Подібні завдання видаються виправданими тільки в тому випадку, якщо названі події тісно і безпосередньо пов'язані один з одним. Крім того, вкрай небажано, щоб у них були присутні більше 5 елементів. Час на рішення - 3-7 хвилин.

Завдання на співвіднесення двох рядів даних. Втілюючи в собі всі позитивні риси попереднього типу, такі завдання не мають властивих їм недоліків. В якості одного з лав можуть виступати дати подій. Час на рішення - 5-7 хвилин.

Текст з пропусками. При складанні такого тексту важливо врахувати можливість «формально правильних» відповідей. Час на рішення - до 10 хвилин в залежності від складності завдання.

Завдання по роботі з ілюстративними джерелами. Такі завдання мають певну специфіку. Бажано, щоб робота учасника не зводилася до простого «впізнавання» зорового образу. Він повинен мобілізувати свої знання з історії культури, щоб правильно відповісти на поставлені запитання. Час на рішення - до 10 хвилин в залежності від складності завдання.

Завдання на аналіз карти. Тут також важливо, щоб мова йшла не просто про перевірку зорової пам'яті, але і про загальний рівень знання історії. Тому слід уникати завдань, відповіді на які в безпосередньому вигляді можна знайти в шкільних атласах. Важливо також враховувати, що цікавиться історією школяр не завжди настільки ж сильний в географії. Крім того, перш ніж пропонувати завдання за картками або по репродукціях, організатори Олімпіади повинні переконатися в тому, що їх поліграфічні можливості дозволяють роздрукувати ці матеріали в належній якості. Час на рішення - до 15 хвилин в залежності від складності завдання.

Завдання на аналіз документів. Такі завдання є однією з найважливіших і творчих складових Олімпіади. Учасник повинен дізнатися документ, співвіднести його з відомими йому з курсу подіями, відповісти на пов'язані з цим питання. Значно складніший варіант подібного завдання - завдання, що передбачає історичну критику тексту. «Звіт» учасника про таку роботу представляється у вигляді самостійно написаного тексту. Винятково важливим є такий підбір джерела, який дозволяв би учасникам самостійно давати відповіді на поставлені питання, спираючись на критичний розбір тексту. Час на рішення - до 15 хвилин в залежності від складності завдання.

Історичне есе. Як правило, історичне есе дається тільки в старших класах. Учасникам пропонується на вибір кілька висловлювань істориків чи сучасників, що відносяться до різних періодів російської історії, і пропонується висловити і аргументувати свою позицію з даного питання.

Теми (не менше 10-ти) повинні охоплювати основні періоди історії Росії з найдавніших часів до сучасності, стосуватися різних її аспектів (соціально-економічна, політична історія, історія культури, науки, громадської думки) і представляти собою висловлювання істориків чи сучасників подій з яскраво вираженої особистісної оцінкою.

При оцінці есе слід виходити з таких критеріїв:


1. Обгрунтованість вибору теми (пояснення вибору теми і завдань, які ставить перед собою у своїй роботі учасник).

2. Творчий характер сприйняття теми, її осмислення.

3. Грамотність використання історичних фактів і термінів.

4. Чіткість і доказовість основних положень роботи.

5. Знання різних точок зору за обраним питання.

Час написання - не менше 45 хвилин.