| asyan.org | 1 Заметки 1 слайд. «Державні символи України»
Поети наділені особливим талантом висловлювати почуття словами, тож послухаємо вірші про Батьківщину.
Під віконцем калина, Тиха казка бабусі, Ніжна пісня матусі, Дужі руки у тата, Під тополями хата, Під вербою криниця, В чистім полі пшениця, Серед лугу лелека, І діброва далека, І веселка над лісом, І стрімкий обеліск… У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, де не спитай, Рідніше їм своя пустиня, Аніж земний в чужині рай. Їм красить все їх рідний край. Нема без кореня рослини, А нас, людей, без Батьківщини.
Місця, де родилися, завжди святі, Хто рідну оселю свою забуває, Той долі не знайде в житті. Чи можна забути ту пісню, що мати Співала малому, коли засинав? Чи можна забути ту стежку до хати, Що босим колись протоптав.
Лелеки здалека нам весни несуть. У рідному краї і небо безкрає, І руки – потоки, мов струни течуть. Тут кожна травинка і кожна билинка Вигойдують мрії на теплих вітрах. Під вікнами мальви, в саду материнка Оспівані щедро в піснях.
Її підхопили поля і гаї, Її вечорами по всій Україні Співають в садах солов’ї. І я припадаю до неї устами, І серцем вбираю, мов пісні, без мами Збідніє земля назавжди.
Так хочеться усмішок і пісень. Віднині Україна незалежна, Запам’ятайте, люди, світлий день! Здійснилась давня заповітна мрія, Бажання і надія поколінь! Це почуття свободи серце гріє І піднімає думи в височінь. Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи, Щоб славу України відродить, Щоб дружно жити в радості і згоді. Ми України сестри і брати!
Так хочеться усмішок і пісень. Віднині Україна незалежна, Запам’ятайте, люди, світлий день! Здійснилась давня заповітна мрія, Бажання і надія поколінь! Це почуття свободи серце гріє І піднімає думи в височінь. Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи, Щоб славу України відродить, Щоб дружно жити в радості і згоді. Ми України сестри і брати!
Блакитний колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. Отже, наш стяг – пшениця у степу під голубим склепінням неба, символ миру й достатку.
А у серці гордість ожива, В ній достаток щедрого колосся, Колір сонця душу зігріва. А блакитний колір – колір неба, Знак він миру на усій землі. І його як символ України Будуть шанувать старі й малі. Сьогодні прапор України майорить на будинку Президії Верховної Ради, резиденції Президента, його представників в областях і районах. Прапор піднімається при відкритті міжнародних змагань, під час офіційних церемоній, при врученні нагород.
Ми маєм особливий знак, Його пізнає вчитель, учень І хлібороб, шофер, гірняк. Це знак відродження вітчизни, Традицій земляків моїх, Він поколінь єднання вічне, Знак праці творчої для всіх. Нам тризуб золотий палає, Він прославляє рідний край, Тож герб свій – символ України Завжди, мій друже, поважай.
Гімн України написаний більше століття тому поетом В. Чубинським і композитором М. Вербицьким. Довгий час він був під забороною. Луна мелодія врочиста, І прямо в серце б’ють слова, Що ще і слава є, і воля, І доля нас не підвела. Хвалебна пісня – гімн держави У дні торжеств завжди звучить, Рука злегка тремтить на серці, А в грудях полум’ям горить. Найкраще слово «Україна» - Народу нашого земля, І кожен з Заходу до Сходу Свій край ділами прославля. Співаєм гімн і кожен знає: Ця пісня – символ твій і мій, А в нім є гордість за державу І за народ найкращий мій. Слова Державного гімну України повинен знати кожний громадянин України. Під час звучання гімну присутні встають і стають обличчям до Прапора України і з трепетом у душі слухають мелодію і співають. ^ Звучить мелодія Державного гімну України.
Діти, пам’ятайте, що вчителі та батьки люблять вас і піклуються про те, щоб ви виросли добрими, розумними і працелюбними людьми, адже ви - наша надія. Майбутнє України – у ваших руках. Ми прикладаємо багато зусиль, щоб Україна була багатою і щасливою, а ви – гарно навчайтесь, будьте справніми синами і доньками своєї Батьківщини, своїми ділами примножуйте її славу, любіть і бережіть її.
Вишневу свою Україну, Красу її вічно живу і нову І мову її солов’їну. На білому світі є різні країни, Де ріки, ліси і лани, Та тільки одна на землі Україна, А ми її доньки й сини.
І квіти усюди ростуть, Та тільки одну Батьківщину ми маємо – Її Україною звуть.
Ми даємо обіцянку нині, Вчитись так, щоб набуті знання Пригодились моїй Батьківщині. Присягаєм наш край рідний над усе любити, Рідний народ шанувати І для нього жити. Як завтра день угледять люди, Як зійде сонце золоте Так Україна жити буде! Так наша доля процвіте!
Нащадки Шевченка, козацькі сини. Живемо тепер в незалежній державі, Боже великий, Вкраїну храни! Дай щастя, Боже, нашій Україні, Такій великій, рідній і єдиній, У кожне місто і село квітчасте Пошли любов і світле щастя.
|