asyan.org
добавить свой файл
1

Додаток № 1

Вимоги до керівництва школи,

що здійснює організацію науково – методичної роботи

(Орієнтація на цілісне удосконалення

фахової компетенції членів педколективу)


Керівник повинен:


  1. Глибоко та всебічно аргументувати вибір науково-методичної проблеми – опрацювати періодичні та фахові видання на наявність педагогічних знахідок за темою;




  1. Обґрунтувати її актуальність – на прикладах застосування для конкретного педагогічного колективу;




  1. Сформувати у педагогів інтерес до теми, готовність до роботи – через низку семінарів, тренінгів та засідань творчих груп, до яких входять вчителі школи і керівники шкільних методичних об’єднань та творчих груп;




  1. Виокремити питання для роботи в творчих групах та індивідуально – через складання плану – графіку роботи над науково-методичною проблемою;




  1. Визначити методи вивчення і аналіз проміжних результатів – згідно Плану роботи школи передбачити всі можливі етапи роботи за науково – методичною проблемою;




  1. Визначити критерії оцінювання наслідків роботи всього педагогічного колективу – розглянути питання щодо впровадження досвіду роботи в школі (місті, районі).




  1. Спланувати терміни кожного етапу науково – методичної роботи – складання плану-сітки всіх етапів та заходів.



  1. Передбачити можливість корегування (за необхідністю)на певному етапі впровадження ППД та, зокрема, самої науково – методичної роботи.



  1. Вивчити регіональні можливості висвітлення в пресі поточних та кінцевих результатів науково – методичної роботи

Додаток № 2

Вимоги

до визначення вчителем теми самоосвіти,

що продовжує науково – методичну проблему школи


(Чітке планування пошуково – дослідницької діяльності)



  1. Актуальність теми (проблеми) для діяльності конкретного педагогічного колективу, відповідність теми розвитку педагогічного колективу щодо реалізації завдань проблеми.




  1. Співзвучність теми сучасним педагогічним ідеям.




  1. Вибір теми проводиться колегіально усім педагогічним колективом.




  1. Діалектичний зв’язок: шкільна тема - проблема міста (района, області) – передовий досвід - конкретний науково-дослідний заклад.




  1. Науково-методична тема має охоплювати навчальну та виховну роботу.




  1. Науково-методична тема має пронизувати всі форми внутрішкільної методичної роботи:




  1. індивідуальні (наставництво, консультування, стажування, самоосвіта);

  2. групові (методичні об’єднання, творчі та профільні групи, ШППД, педмайстерності, об’єднання вчителів за інтересами, практикуми);

  3. масові (цільові семінари, практикуми, педагогічні читання, науково-практичні конференції, методичні оперативні наради).

Додаток № 3

Взаємозв’язок (поєднання) колективної та індивідуальної роботи за науково – методичною темою

(за планом роботи методичної ради школи)




^ Тематика засідання

Термін виконання

Відповідальні

І

  1. Аналіз роботи методичної ради школи за 2008-2009 навчальний рік.



  1. Затвердження мережі методичної роботи ЗОШ № 2 на 2009-2010 навчальний рік.



  1. Аналіз роботи шкільних м/о за 2008-2009 н. рік.



  1. Задачі шкільних м/о на новий навчальний рік за проблемою школи.



  1. Затвердження плану методичної роботи школи і шкільних предметних м/о на 2009-2010 н.рік. Обговорення нових рекомендацій Міністерства освіти й науки України щодо викладання предметів. Інформація про нормативні документи з питань організації навчально-виховного процесу.



  1. Затвердження предметних тижнів і шкільних олімпіад на 2009-2010 н..рік.




  1. Організація роботи школи молодого вчителя




Серпень 2009 р.


з/д з НВР


з/д з НВР


Керівники м/о


з/д з НВР


з/д з НВР


з/д з НВР

з/д зВР


з/д з НВР

ІІ

  1. Про хід підготовки та проведення шкільного конкурсу “Учитель року”.




  1. Надання методичної допомоги вчителям, які готуються до конкурсу «Учитель року»



3. Організація взаємо відвідування уроків. Аналіз особливостей сучасного уроку



  1. Про роботу творчих груп та творчих пар за проблемою школи.




  1. Робота шкільних предметних м/о з обдарованими дітьми. Обговорення і затвердження списків учнів для участі у міських олімпіадах з базових дисциплін.




  1. Затвердження плану підготовки та проведення атестації педагогічними працівниками школи. Курсова перепідготовка вчителів протягом навчального року.




^ Жовтень

2009р.

з/д з НВР, вчителя-методисти


з/д з НВР, вчителя-методисти


з/д з НВР ,

Керівники м/о

Керівники творчих груп


з/д з НВР

керівники м/о


з/д з НВР



III

  1. Інформація про роботу предметних м/о за проблемою школи за підсумками І семестру та задачі на ІІ семестр 2009-2010 н. року.



  1. Використання новітніх технологій у практиці роботи вчителів та хід підготовки до Ярмарку педагогічних ідей.




  1. Про надання методичної допомоги вчителям, які атестуються щодо підготовки творчих звітів.



4. Гурткова та позакласна робота з предметів. Аналіз за І семестр та задачі на ІІ семестр 2009-2010 н. року

^ Січень

2010р.

Керівники м/о


Вчителя-методисти


з/д з НВР


Керівники м/о


IV

  1. Інформація про роботу ШМУ та аналіз використання новітніх технологій в практиці роботи молодих спеціалістів.



2. Основні напрямки діяльності шкільних предметних м/о в організації повторення та підготовки учнів до Державної підсумкової атестації; ЗНТ.


3. Результати чергової атестації вчителів школи та підсумки курсової перепідготовки.


Березень

2010р.

Керівники м/о


Керівники м/о


з/д з НВР


V

  1. Аналіз роботи шкільних предметних м/о за проблемою школи. Діяльність роботи шкільних МО щодо вдосконалення педагогічної майстерності та фахового рівня педагога.



  1. Підсумки роботи творчіх груп та творчих пар за проблемою школи.




  1. Аналіз роботи методичної ради школи за 2009-2010 н. рік.




  1. Соціально психологічний аналіз педколективу школи: інформація про рівень колективу вчителів, їх соціально-управлінської активності з метою планування роботи на 2010-2011 н. рік.



5. Обмін думками та пропозиціями щодо складання річного плану роботи школи та планування методичної роботи на наступний навчальний рік.

^ Травень

2010р.

Керівники м/о


Керівники творчих груп


з/д з НВР


психолог школи


Члени методичної ради



Додаток № 4

Етапи роботи педагогічного колективу

над єдиною науково-методичною темою (проблемою)

  1. етап. Визначення науково-методичної проблеми (ідеї науки), над якою буде працювати навчальний заклад. Реалізується даний етап через діагностику навчально-виховного процесу, аналізу теоретичного обґрунтування проблеми та наявності досвіду в педколективі з даної проблеми, обґрунтування вибору теми.

  2. етап. Організаційне забезпечення роботи над темою:

  • підготовка педагогічного колективу до впровадження нової педагогічної ідеї (розгляд питання про роботу над науково-методичною ідеєю на педагогічній раді, методоб’єднаннях, кафедрах);

  • складання плану, циклограми, програми роботи на проблемою;

  • встановлення зв’язків з кафедрами ВНЗ, науковцями;

  • визначення функцій та задач підрозділів закладу освіти (ШМО) по роботі над науково-методичною темою;

  • відображення головних засад науково-методичної роботи в планах роботи закладу, шкільних методоб’єднань вчителів - предметників, в планах роботи творчих груп;

  • визначення творчих, дослідницьких груп, організація їх роботи.

3 етап. Науково-методичне забезпечення роботи над проблемою:

  • структуризація теми (виокремлення основних ідей, положень, завдань теми);

  • визначення основних джерел інформації та їх опрацювання;

  • психолого-педагогічна та теоретична підготовка педагогічних кадрів з даної теми через постійно діючі семінари, практикуми, тренінги, що готують члени адміністрації для вчителів та вчителі – для колег;

  • методичне забезпечення роботи над темою, розробка необхідних матеріалів;

  • презентація власних доробків вчителя за темою самоосвіти відповідно до науково-методичної проблеми, за якою працює школа.

    1. етап. Формування передового педагогічного досвіду на основі результатів наукових досліджень навчального та виховного процесів, безпосередньо пов’язаних з роботою над темою.

    2. етап. Упровадження позитивного досвіду в практику роботи вчителів школи.

    3. етап. Контроль за процесом та результатами впровадження досвіду, корекція (за необхідністю) та регуляція термінів (строків) поетапної роботи, реалізація рішень відповідно до плану та якості поточної роботи.

    4. етап. Узагальнення позитивного досвіду в практику роботи вчителів школи: методичні бюлетені, методичні рекомендації за визначеною темою, посібники завдань для учнів тощо.

    5. етап. Аналіз результатів роботи. Підбиття підсумків. Оформлення результатів роботи (презентація методичних рекомендацій, виступи, конференції – зокрема, й за межами закладу).

Додаток № 5

Інтеграція

впровадження передового педагогічного досвіду

з підвищенням професійної кваліфікації вчителів

(на прикладі мережі методичної роботи ЗНЗ)








^ Методична рада

Шляхи перебудови уроку .Розвиток творчого потенціалу вчителів.

Працюють секції: проектно-дослідницька, інноваційна, діагностика, розробка змісту







Школа педагогічної майстерності
^

Створення творчої лабораторії вчителя







Трибуна передового педагогічного досвіду


Мої творчі знахідки.

Весь колектив






^ Творча група вчителів початковій школи

«Впровадження в початкову школу предмета інваріантної частини «Каліграфія і розвиток мовлення»










^ Творчі групи

«Екологічне виховання учнів, використовуючи краєзнавчій підхід та здоровий спосіб життя під час уроків з предметів природознавчого циклу»

^

Школа молодого вчителя


Сучасний урок – яким йому бути.

Молоді спеціалісти

Творча група вчителів укр. та рос.мов та літератур

«Естетичне виховання засобами рідної мови як конструктивний шлях підвищення грамотності і виховання творчої активності»



^

Творча група вч.математики


Впровадження ждосвіду роботи вчителів з проблеми: індивідуалізація навчання в процесі викладання математики.




^

Творча група вчителів


Робота з обдарованими дітьми





Творча група

«Нетрадиційні та інтегровані форми проведення уроків як засіб підвищення інтересу до предмету»





Додаток № 6


Мотиви та фактори роботи педагогічного колективу

над науково – методичною проблемою школи

(організація та впровадження перспективного педагогічного досвіду)




Додаток № 7




Додаток № 8




п/п

Назва освітньої моделі

Суть/зміст

Ключовий психологічний фактор

застосування в ЗНЗ

1

«Вільна

модель»

У процесі навчання в максимальній мірі враховується внутрішня ініціатива учня. За наявністю певної допомоги з боку вчителя дитина сама встановлює інтенсивність та тривалість своїх учбових занять, планує свій вільний час, самостійно обирає засоби навчання. Відсутня будь-яка жорстка система педагогічного впливу. Різновиди цієї моделі – «вільний день», «вільний клас» об’єднує неформальне ставлення до процесу навчання: відсутність класно-урочної системи, обов’язкових учбових програм, контролю та оцінки знань учнів

«Свобода індивідуального вибору»

(Р.Штайнер, Ф.Г.Кумбе, Ч.Сільберман)

Частково використовується для гуртків та організації «Клубу вихідного дня»

2

«Діалогічна модель»

Визначається необхідністю зміни форм та змісту шкільної освіти в напрямі засвоєння дітьми культурних основ людського пізнання. В центрі уваги – цілеспрямований розвиток інтелекту учнів як «глибинно розвиненого розуму». На перший план виходить формування діалогізму як основного означення думки (у формі діалогу культур; діалогу ідей за рахунок опанування «точок обертання», в яких одна форма розуміння переходить в іншу; діалогу знання та незнання, оскільки знання в його вищих формах виявляється таким, що наповнене сумнівами та проблемами; діалогу в самому учневі між «поетом» та «теоретиком». Схвалюється непередбачуваність інтелектуального розвитку дитини, зокрема можливість для дитини самостійного «одинокого» навчання (вдома, за книгою, за комп’ютером). Створюються умови для індивідуальної інтелектуальної творчості; заохочується «нагромаджування фантазій та видумок», що є особистими відкриттями та не залежать від логіки навчального процесу. Замість підручників в даній моделі використовуються тексти творів відповідної фахової літератури. Відсутня єдина програма, не практикується виставлення оцінок.

«Діалогічність індивідуального мислення» (В.С.Біблер, С.Ю.Курганов)

Робота ШНОУ (шкільне наукове обєднання учнів) в предметних секціях

3

«Особистістна модель»

Основною задачею навчання є загальний розвиток учня, зокрема його пізнавальних, емоційно-вольових, моральних та естетичних можливостей. Організація учбового процесу підкоряється певним взаємопов’язаним принципам, таким як навчання на високому рівні труднощів; головна роль теоретичних знань на початковому етапі навчання; швидкий темп вивчення учбового матеріалу; характер навчання; одночасна робота груп учнів, що різняться рівнем навчальних досягнень. Кінцева мета – дати школярам цілісну картину світу на основі науки, літератури та мистецтва з урахуванням основних ліній загального психічного розвитку учнів (спостереження, мислення, практичні дії). Особливу увагу приділяють створенню на заняттях атмосфери лояльних відносин. Методика викладання (автори: Л.Н.Занков, М.В.Звєрєва) відповідає вимогам многогранності (направленість на всебічний розвиток особистості учня), процесуальності (послідовного ускладнення знань), проблемності (опори на колізії) та варіативності (гнучкості у використанні форм та засобів навчання в залежності від ситуації, що складається на заняттях). Різновид цієї моделі - це система навчання, заснована на особистісно-гуманному підході до дітей. В якості відмінності – підкреслена увага до індивідуальності кожної дитини та загальна напрямленність на співробітництво з дітьми (Ш. Амонашвілі).

«Цілісний особистий зріст»

Ш. Амонашвілі

Індивідуальна робота з обдарованими: підготовка до олімпіад

4

«Розвиваюча модель»

Орієнтована на розвиток теоретичного мислення в молодшому шкільному віці. Згідно цієї моделі, основна задача навчання полягає у формуванні спеціально організованої діяльності школярів. Наприклад, в якості основи учбової діяльності виступає змістовне узагальнення: учень за допомоги вчителя знаходить генетичне початкове заснування та вчиться проходити її характеристики (тобто, йде формування «від загального – до деталей»). Дітям дають задачі, під час розв’язування яких учень шукає загальний підхід до «деталей». Виконуючи такі завдання, учень формує навички аналізу, плануванню та рефлексії. Як результат – учні вже в початковій школі опановують наукові терміни, знакові моделі; змінюється характер пізнавальної діяльності через включення в дослідницьку роботу.

«Засоби учбової діяльності» (Д.Б.Ельконін, В,В,Давидов, В.В.Репкін)

Підготовка учнів та їх результативна участь в конкурсах: Всеукраїнський інтерактивно природничий конкурс «Колосок»та Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру»

5

«Структурована модель»

Основна увага – організації учбової інформації, виготовленню змістовних комплексів у вигляді «укрупнення дидактичних одиниць» - УДО – це клітинка учбового процесу, що складається з різних елементів, які мають спільну інформаційність. УДО має системність та цілісність, стійке до часу та швидкої актуалізації в пам'яті учня. Навчання на основі УДО передбачає: спільне та одночасне вивчення споріднених розділів, взаємопов’язаних діями та операціями; самостійне засвоєння учнями знань на підставі порівнянь, узагальнення та аналогій; облік єдності образного та логічного мислення під час виконання вправ; вихід на перспективи розвитку знань за рахунок згортання та розгортання учбової інформації.

«Систематизація знань» (П.М.Ерднієв, Б.П.Ерднієв)

Широке застосування під час фізичних або хімічних практикумів; організація повторення, систематизації та узагальнення знань учнів на уроках наприкінці навчального року

6

«Активуюча модель»

Напрямлена на зростання рівня пізнавальної активності учнів за рахунок включення в навчальний процес ситуацій, для яких потрібні опори на пізнавальні потреби та інтелектуальні почуття. В рамках цієї моделі зберігаються всі основні моменти традиційного навчання, зокрема засоби контролю засвоєння нормативних знань, умінь та навичок. Проте враховуються два основних психологічних фактора ефективності навчання: пізнавальна мотивація та розумова активність школярів в умовах розв’язування навчальних проблемних ситуацій.

«Пізнавальний інтерес» (М.Н.Скаткін, Г.І.Щукіна)

Виконання учнями завдань під час навчальних екскурсій, проходження навчальної практики

7

«Формуюча модель»

Впливає на розумовий розвиток дитини – отже здійснюється цілеспрямоване управління процесом засвоєння знань та умінь. За умови проходження учнем всіх його необхідних етапів з урахуванням організованої вчителем основи дій можна гарантувати сформованість знань та умінь з наперед заданими планками якостями. Учень діє в суворій послідовності та проходить наступні етапи: мотивацію, складання схеми дій, матеріалізація дій, говоріння на рівні зовнішнього спілкування та/або «про себе», дія учня – під управлінням впливу «команд» вчителя. Творча діяльність, згідно даного підходу, є нормативним процесом, що виконується на свідомому рівні планомірно, теоретичним шляхом. Різновид такої моделі – це програмоване та алгоритмічне навчання.

«Розумова дія» (Н.Ф. Тализіна, І.К. Калошина)

Як підготовка до ДПА та ЗНО за схемою «від основ до досвіду до результату»



Додаток № 9



Додаток № 10

^ Від вчителя


К

Компетенція

Л

Лояльність як психологічний комфорт кожної дитини

І

Ініціативність інтелектуальної діяльності

М

Майстерність механізму мислення

А

Актуальність розвитку здібностей дитини

Т

Творчість як здатність створювати нову можливість

До учня


Р

Реалізація ідей як розвиток інтелектуальної самостійності

Е

Еволюційність як відповідність НТП із закономірностями інтелектуального розвитку

С

Саморегуляція інтелектуальної діяльності

У

Унікальність складу розуму як управляння власною мисленнєвою діяльністю

Р

Результативність як розвиток навчальних навичок та загальних інтелектуальних вмінь

С

Системотворність як фактор інтелектуальної діяльності

Додаток № 11

Орієнтовний план вивчення системи роботи вчителя

№п/п



Зміст роботи



Методи і форми вивчення


Кіл-ть годин

Дата

Клас



Хто вивчає

1

Аналіз об’єктивних даних про вчителя

Робота з документами










Заступник директора

2

Вивчення навчально-матеріальної бази для викладання предмета

Бесіда, аналіз










Заступник директора

3

Відвідування та аналіз системи уроків (назва тем, які передбачається вивчати)

Спостереження і аналіз










Заступник директора

4

Епізодичне відвідування уроків у класах різних вікових категорій (назва теми, класи)













керівники МО

5

Проведення контрольних зрізів знань ( назва розділу чи теми навчальної програми, класи)

Тестування, усне опитування тощо










Заступник директоракерівники МО

6

Співбесіда з учителем (питання самоосвіти, самоаналізу і аналізу відвіданих занять, стану виховної роботи в класі, )

Бесіда










Заступник директора

7

Відвідування позакласних заходів з навчального предмета (назва заходу, тема)

Спостереження та аналіз










керівники МО

8

Відвідування заходів з виховної роботи (назва заходу, тема)

Спостереження та аналіз










Заступник директора з виховної роботи

9

Відвідування заходів по роботі з батьками

Спостереження та аналіз










Директор

10

Перевірка навчальної документації.

Бесіда, аналіз, узагальнення













11

Аналіз та узагальнення матеріалів за наслідками

вивчення системи роботи

Доповідна записка та проект наказу чи рішення педради










Заступник директора



Додаток № 12

Пам'ятка

фронтальної перевірки роботи вчителів (математики)


І. Навчально-виховна робота

1. Підготовка вчителя до уроку:

  • знання та використання вчителем вимог удосконалення програм, інших нормативних документів та інструктивно-методичних рекомендацій з питань викладання математики;

  • визначення вчителем мети уроку,

  • відбір форм і методів роботи на уроці, підготовка дидактичних матеріалів, наочних посібників і ТЗН.


2. Науково-методичний рівень викладання:

  • використання можливості програмного матеріалу для формування діалектико-матеріалістичного світогляду учнів;

  • глибина розкриття вчителем змісту програмного матеріалу;

  • науковість і доступність викладання;

  • забезпечення чіткого виділення та пояснення основних понять, теорем, формул, передбачених програмою;

  • використання вчителем найефективніших методів і прийомів викладання, застосування наочності, ТЗН, мікрокалькуляторів;

  • форми і методи роботи вчителя з невстигаючими та зі здібними учнями;

  • робота вчителя з розвитку логічного мислення учнів на уроках, розв'язування задач з аналізом, спеціальний підбір запитань, задач і вправ, виявлення раціональних шляхів розв'язку;

  • використання елементів лекційно-практичної форми навчання математики;

  • розвиток активної пізнавальної і розумової діяльності учнів;

  • виховання в учнів навичок самостійної роботи: розв'язування задач, робота з підручником, довідником, таблицями;

  • повторення навчального матеріалу, його доцільність і зв'язок з новою і наступними темами;

  • вироблення в учнів прийомів усної лічби та навичок математичних обчислень;

  • система самостійних, практичних і контрольних робіт, їх зміст, ступінь складності;

  • співвідношення за складністю та обсягом домашніх і класних робіт;

  • робота на уроках з профорієнтації учнів.



II. Позакласна робота, факультативні заняття

1. Форми позакласної роботи: гуртки, клуби, товариства, предметні тижні, КВК, математичні конкурси, олімпіади, випуск бюлетенів, математичних газет (залучення до них школярів).

2. Організація та зміст роботи факультативних занять.


ІІІ. Навчально-матеріальна база

1. Наявність математичного кабінету і забезпечення його необхідним обладнанням.

2. Наявність, зберігання та використання наочності, ТЗН.


IV. Керівництво і контроль

1. Укомплектованість школи відповідними фахівцями, проходження ними курсової підготовки, атестації.

2. Математична робота з учителями. Самоосвіта, впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду.

3. Відвідування та аналіз уроків і позакласних занять дирекцією школи. Вивчення системи роботи вчителів. Ефективність наданих адміністрацією рекомендацій. Обґрунтованість управлінських рішень.

4. Розгляд стану викладання математики на засіданнях педагогічної ради, узагальнення матеріалів у наказах по школі.

V. Результативність навчання

1. Стан виконання навчальних програм.

2. Стан знань, умінь і практичних навичок учнів, об'єктивність оцінок (за результатами директорських контрольних, практичних робіт та усного опитування;

  • володіння теоретичним матеріалом, математична культура школярів, уміння застосовувати теоретичні знання на практиці;

  • наявність навичок усного рахунку і сформованість обчислювальних навичок;

ступінь розвитку мислення учнів, умінь розв'язувати задачі, обґрунтовувати математичні розрахунки;

  • сформованість навичок роботи учнів з підручником, таблицями.

Додаток № 13


Методичні рекомендації

до розробки вчителями – експериментаторами індивідуального плану роботи

(за науково – методичною темою школи)


1.Формування теми. Передбачає відповідь на запитання „Що вчитель хоче створити: нову методику, класифікацію, нову програму або навчальний план, нову технологію, методичну розробку?”, а також „У чому суть експерименту?”, „Що конкретно потрібно дослідити, розробити, який досвід створити?”.

Формування мети починається дієсловами: з’ясувати, виявити, провести, сформулювати, визначити, створити, побудувати тощо

2. Обґрунтування теми. Висвітлює протиріччя практики навчання і виховання, що спонукають розпочати пошук нового, або з яких потреб постає необхідність даної дослідно-експериментальної роботи.

Доведення актуальності теми:

  • об’єктивні потреби життя в обґрунтуванні того чи іншого напряму роботи вчителя, школи в цілому;

  • соціальне замовлення, що визначається органами освіти, школою або самим вчителем;

  • інтереси керівників шкіл і педагогічного колективу школи в цілому.

3. Визначення об’єкта і предмета дослідно-експериментальної роботи.

Об’єкт дослідження – це педагогічний простір, галузь, у рамках якої знаходиться те, що буде досліджуватися (вивчатися): педагогічний або учнівський колективи, система виховної роботи у школі (класі), навчально-виховний процес, викладання будь-якого предмета, профорієнтації школярів тощо

Предмет дослідження – це та конкретна частина об’єкта або процесу, який зокрема і досліджується (перетворюється), Якщо об’єкт дослідження - умови морального (трудового, фізичного) виховання учнів, якщо об’єктом дослідження буде навчальний процес, то предметом може бути особистістно орієнтована технологія навчання учнів.

4. Завдання дослідження. Завдання – це часткова мета. Наприклад, якщо мета – підвищення рівня знань, умінь і навичок учнів, що займаються за новою або зміненою програмою, то завдання може бути:

- проаналізувати нові (змінені) програми у порівнянні з типовими з метою визначення нововведень (змінення логіки курсу; включення чи виключенні деяких понять, фактів, законів, закономірностей, теоретичного матеріалу і пов’язаних з ним спеціальних знань, а також світоглядних ідей);

- підготувати засоби перевірки (тексти письмових контрольних робіт, завдань для усного опитування, практичних робіт);

- скласти необхідні схеми для обробки й аналізу результатів перевірки (до кожного завдання скласти еталон відповіді);

- здійснити безпосередню перевірку і аналіз дослідно-експериментальної роботи;

- співвіднести показники, одержані у ході дослідження якості результатів навчання, зі змістом і рівнем розвитку пізнавальних інтересів школярів.

5. Методи і конкретні методики дослідження. Підготовка різноманітних анкет, тестів, експериментальних дидактичних матеріалів, діагностичних текстів, перевірочних і контрольних робіт та інших експериментальних матеріалів.

6. Термін експерименту. Вчені рекомендують визначати такі терміни експерименту: якщо йдеться про апробацію нової програми, оригінальної методики, то мінімальний термін – 2 роки.

7. Поділ експерименту на кілька етапів. Для кращої організації експеримент поділяють не декілька етапів, наприклад, тиждень, місяць, семестр, рік і визначають проміжні завдання.

8. Експериментальна база. В дослідженні може брати участь вся школа. У іншому випадку (окремі класи, групи дітей) визначаються експериментальні і контрольні об’єкти для порівняння.

9. Форму узагальнення результатів експерименту. Це може бути письмовий звіт, текст доповіді, методичні рекомендації, стаття у журналі, брошура, дисертація.

10. Запитання для самоконтролю вчителя

  1. На що спрямована система внутрішкільної науково-методичної роботи педагогічних кадрів?

  2. Назвіть традиційні і нові форми і зміст науково-методичної роботи в навчальному закладі.

  3. Які головні критерії ефективності науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу.

Додаток № 14

Діагностична карта щодо визначення рівня

психолого-педагогічної компетентності вчителя

  1. Прізвище, ім’я, по батькові ___________________________

  2. Стаж ____________________________________________________

  3. Фах ________________________________________________



^ Питання для самооцінки

Не володію

Володію посередньо

Володію

Добре володію

Блок знань

І. Знання нормативно-правових актів, що регламентують функціонування освітньої системи.

ІІ. Психолого-педагогічні знання:

1. Загальна психологія (розуміння структури психічної діяльності людини, основних форм її прояву, розвитку та перебігу).













2. Вікова психологія (закономірності психічного розвитку людини на різних етапах онтогенезу життя).













3. Педагогічна психологія:

  • закономірності процесу формування особистості в онтогенезі;

  • психологія виховання;

  • психологія педагогічної діяльності.













4. Педагогіка.













5. Історія зарубіжної та вітчизняної педагогіки.













6. Теорія та методика виховної роботи:

  • цілі, зміст, методи, форми виховання підростаючого покоління;

  • знання сучасних виховних технологій, нетрадиційних форм роботи із школярами.













ІІІ. Загальні знання:

1. Історія України.













2. Основи культурології.













3. Основи філософії.













4. Основи політології.













5. Основи соціології.













6. Правові знання.













7. Соціально-економічні знання.













8.Основи комп’ютерної грамотності.













9. Основи освітнього менеджменту.













ІV. Навчально-методичні знання:

1. Знання про наявність та зміст передового педагогічного досвіду .













2. Знання сучасних досягнень в галузі педагогіки та психології.













3. Знання технології впровадження передового педагогічного досвіду та досягнень науки в практику.













^ Блок умінь:

І. Гностичні вміння

1. Працювати з різними джерелами інформації.













2.Отримувати необхідну інформацію, обробляти, систематизувати, узагальнювати та використовувати її на практиці.













3. Користуватися новими інформаційними технологіями.













ІІ. Діагностико-проективні та аналітичні вміння

1. Використовувати педагогічні та психологічні методи дослідження особистості школяра та проектувати її розвиток.













2. Використовувати педагогічні та психологічні методи дослідження класної групи та проектувати її розвиток.













3. Вивчати соціальне оточення школяра та передбачати його вплив на формування особистості дитини.













4. Виявляти проблеми учнівської молоді (уявлення учнів про себе як особистість, визначення власних проблем та інтересів).













5.Проводити моніторинг зовнішніх проявів емоційного (внутрішнього) стану, поведінки особистості.













6.Аналізувати рівень особистісного зростання учня.













7. Аналізувати рівень розвитку класної групи.













ІІІ. Рефлексивно-регулятивні вміння

1. Визначити стан власного фізичного, психічного, соціального та духовного рівня розвитку.













2. Зіставляти власні особистісні характеристики з реальними особистісними характеристиками учнів та всієї класної групи.













3. Об’єктивно оцінювати рівень власної теоретичної готовності до взаємодії з конкретними учнями та всієї класною групою.













4. Визначити напрями самоосвіти та самовиховання.













5. Аналізувати власну діяльність.













6. Аналізувати рівень особистісного зростання.













ІV. Конструктивні вміння

1. Визначити цілі, завдання, напрями, зміст, засоби, методи та форми індивідуальної роботи з учнями.













2. Визначити цілі, завдання, напрями, зміст, методи та форми групової роботи.













3. Планувати виховну діяльність на основі 4-х взаємозалежних рівнів інформації:

  • уявлення учня про себе як особистість (проблеми, інтереси учнів класу);

  • реальний стан фізичного, психічного, соціального та духовного рівня розвитку учнів;

  • характер соціального оточення школярів;

  • власні особистісні характеристики.













4. Розробляти технологію вирішення педагогічних задач.













V. Організаційні вміння

1. Викликати інтерес учнів до різних видів діяльності.













2. Використовувати різноманітні форми та методи життєдіяльності класної групи.













3. Використовувати виховні можливості школи та соціуму.













4. Координувати діяльність учасників навчально-виховного процесу.













5. Організувати процес педагогічної підтримки дитини.













VІ. Комунікативні вміння

1. Адекватно сприймати та розуміти учнів.













2. Виявляти здатність до емпатії, конгруентність (відкритість).













3. Обмінюватись інформацією.













4. Організовувати спілкування школярів.













5. Вирішувати конфлікти в системі „учень-учень”, „учень-батьки”, „учень-учитель”.













Додаток № 15