asyan.org
добавить свой файл
1

Міжнародний день сім'ї відзначається щорічно 15 травня. День сім’ї – найбільш зворушливе свято для кожного серця, тому що кожний з нас з дитинства несе в душі єдиний неповторний образ своєї мами. Сім'я займає особливе місце в житті кожної людини. Тато й мама дають нам життя, виховують, навчають, привчають до праці. Вони хвилюються за невдачі та радіють нашим успіхам. Сім'я складається з батьків, дітей, їхніх дідусів і бабусь, які люблять один одного, піклуються і допомагають один одному. Кожен наш день починається з маминого ніжного поцілунку й батьківського теплого погляду. Ми знаємо, що ласкава мама завжди приголубить, а руки батька нас підтримають, бабуся розкаже цікаву казку, а дідусь дасть щиру пораду. Це – наша сім`я. Ми всі — український народ, який складається з родин великих і малих, дружних і працьовитих. Родина — це не тільки родичі і рідні. Це і наш клас, і наша школа, і весь український народ. Родина — рід — народ.

От і ми, учні 5-б класу, разом з класним керівником Підчіс Тетяною Борисівною вирішили також провести свято родини. Родинне свято приносить всім радість, щастя, веселий настрій, усмішки на вустах дітей і дорослих. Цього року свято зустрів теплий сонячний день. Цвіли тюльпани, нарциси, пишний бузок. Ми прикрасили сцену іконами та вишитими рушниками. На столі лежав печений хліб з сіллю. На родинне свято ми запросили батьків, рідних та наших улюблених учителів. Дівчатка заспівали дуже гарних сучасних українських пісень, виконали танець «Калина». А хлопці прочитали такого вірша,що у всіх присутніх заблищали на очах сльози.

Вірш «Батькові, який покинув мене, посвячується…»

Послухай, тату, тебе я хочу спитати,

Як тобі, важко, без мене на чужині?

А знаєш, тату, я все лишаю, йду спати,

Так сильно хочу, щоб ти приснився мені!


А мама каже, що в мене татові очі,

Що твої руки, і я сміюся як ти!

Ти знаєш, тату, я так втомився чекати,

І в сні кричати: "Будь - ласка, тату, не йди!"


А знаєш, тату, у мене ровер зламався,

Бо я на ньому літаю як вертоліт.

Та завтра, тату, я піду знову кататись,

Мій ровер їде – його вже справив сусід.


А знаєш тату, мені за тиждень до школи,

Я вже великий і я піду в перший клас!

Я так ще тату, в житті не плакав ніколи,

Що ти не прийдеш, не порадієш за нас!


Я прошу маму, мені купити Марічку,

А мама плаче, і каже - грошей нема!

Я прошу, тату, позич мені на сестричку,

Бо я одружусь, і мама буде сама!


А знаєш, тату, у мене скоро весілля!

Я знаю точно! В мене народиться син!!!

Я зроблю, тату, таке велике застілля,

І я до смерті буду тішитись ним!


Так знай же, тату, тебе я буду чекати,

Допоки й жити! Знай, що в тебе є син!

Так важко, тату, на світі жити без тата,

Мені так шкода, я не натішився ним!!!

Було ще багато віршів, загадок прислів’їв про родину. Ніхто не залишився без уваги. Ми згадали і мам і татусів, і бабусь з дідусями, і сестричок з братиками. Кожному подарували зворушливі вірші і пісню. А ще провели кумедні уроки для батьків, щоб вони теж згадали дитинство. Кожен з нас написав невеличкий твір про свою родину. Коли твори читали, батьки мали відгадати чия дитина написала твір. Батьки відгадали всіх авторів, хоч твори були різними: смішними і зворушливими. В кінці свята ми запалили свічки і прочитали молитву за наших любих батьків:

«Милостивий Боже, дякуємо тобі за наших батьків.

Та за все те добро, що ти передав нам через них.

Вони виховують нас.

Вчать цінувати твої святі заповіді, не грішити.

Ми любимо своїх батьків. І хочемо завжди шанувати і слухати їх.

А ти, Господи, допоможи нам у цьому.

Твоєю ласкою благослови їх, Господи.

Дай їм добро і здоров'я, довге й щасливе життя.

Хорони їх від злого, дай їм сили перемогти всі труднощі, діждатися потіхи і вдячності від своїх дітей.

Нашим рідним дуже сподобалося свято. Вони були задоволені своїми дітьми. Особливо рідні вдячні класному керівнику Тетяні Борисівні за виховання дітей, за її працю і терпіння.І нам теж дуже подобається виступати, і ми впевнені,що ще не раз будемо святкувати різні свята в колі нашої великої дружньої шкільної родини.

Івченко Валерія, Канчуківська Анастасія, Хіміченко Марія.

учениці 5-Б класу Ватутінської спеціалізованої школи№1