asyan.org
добавить свой файл
1

Формування компетентності майбутніх учителів як передумова їх професійного становлення

Анжела Миколаївна Бобко,

викладач дисципліни "Методика трудового навчання з практикумом" вищої категорії Комунального закладу "Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж", Київська область


Залучення студентів до творчої та дослідницької діяльності – це один з напрямів навчання підвищенню професійної майстерності та виховання інтересу до професії вчителя.

Аналіз педагогічної літератури свідчить про велику увагу дослідників (В. Сухомлинський, І. Зязюн, С. Єлканов та ін.) до проблеми професійного становлення особистості педагогічної професії. Основною суттю поняття "професійне становлення" є закономірні зміни особистості під час здійснення нею професійної діяльності. В.Сухомлинський зазначає, що "Стає майстром педагогічної праці лише той, хто відчув себе дослідником" [6, 471].

Таким чином, набуття та вдосконалення творчих і дослідницьких умінь підсилюється у процесі пізнавальної потреби студентами та прискорює усвідомлення ними своєї соціальної ролі [2]. Зараз все частіше при оцінці ділових якостей замість поняття "професіоналізм" використовується "компетентність", відзначає О.Новіков і розглядає поняття "компетентність" як альтернативу поняття "професіоналізм". На думку, Т. Базарової, успішність діяльності викладача залежить від високої компетентності у всіх сферах [1]. У технологічній освіті компетентність розглядається, як сукупність умінь і навичок, знання та ерудиція, а також визначення можливостей забезпечення за допомогою свідомості й мислення [4]. У школу вчитель (учорашній студент) має нести нові ідеї, нові підходи до роботи з дітьми. Для того, щоб "вчитися було цікаво" вчителеві слід мати чітке бачення свого предмета і його ролі в розвитку й формуванні дитини. Все це зумовлює потребу в методичній підготовці майбутніх учителів. Нині актуальними є питання забезпечення формування системи методичних компетенцій майбутніх учителів, удосконалення форм і методів їх професійно-педагогічної підготовки.

Впродовж усього навчання в педагогічному навчальному закладі, на думку О. Коберника, потрібно формувати методичну компетентність, як складну динамічну характеристику особистості майбутнього вчителя, що поєднує в собі теоретичну, технологічну і творчу компетенції.

Теоретичну компетентність становлять знання питань теорії та загальної методики трудового навчання, що стосуються систем, форм, способів, методів та засобів трудового навчання, організації навчально-трудової діяльності, контролю й оцінювання навчальних досягнень. Найбільш цілісно і повно формується теоретична компетентність в процесі засвоєння курсу "Методика трудового навчання з практикумом", яка розглядається як система знань, умінь та навичок, досвіду творчої діяльності [4].

Технологічна компетентність передбачає оволодіння майбутніх учителів технологіями обробки різних конструкційних матеріалів, опанування педагогічною технологією. З метою подальшого практичного використання, технології стають для студентів об’єктом вивчення й аналізу.

Доцільним у ході практичної підготовки є використання структурування навчального матеріалу, який в подальшому знаходить закріплення у педагогічній практиці.


Забезпечення компетентності в навчанні





засвоєння мети, завдань, значущості своєї пізнавальної діяльності


уміння використовувати знання в різних ситуаціях

уміння керувати своєю навчальною діяльністю, знати способи та прийоми, що дозволяють реалізувати мету


уміння перевіряти й оцінювати

свої досягнення

На формуванні творчої компетенції позначається те, що в ній педагогічні вміння невіддільні від знань основ виробництва, психології, педагогіки. Майбутній учитель ще на студентській лаві має усвідомити, що в процесі навчання треба намагатися формувати свої практичні вміння та навички, розвивати творчі задатки й здібності, готуватися бути раціоналізатором своєї праці [4].

Важливе місце у підготовці майбутніх вчителів займає формування практичних педагогічних умінь і навичок. Реалізувати набуті теоретичні знання з методики трудового навчання з практикумом студенти можуть у процесі підготовки, проведення та аналізу пробних уроків під час проходження педагогічної практики в загальноосвітніх навчальних закладах. Саме педагогічна практика дозволяє здійснювати особисте спілкування студента із учнями на уроці, організовувати позаурочну діяльність.

У традиційній системі освіти основною формою передачі знань, умінь і навичок учнів є урок. Урок – це найбільш прийнятна форма роботи для педагога. Як відомо, аналіз уроку студентами відіграє суттєву роль у підвищенні рівня майстерності, але лише тоді, якщо він виважений, об’єктивний і коректний. "Урок, – говорив І.Г. Ткаченко1, – не тільки процес навчання, а й процес пізнання". В ході аналізу студенти дискутують, вносять свої пропозиції, роблять висновки, доводять правильність своєї точки зору.

На кожному етапі студенти реалізують відповідну систему послідовних дій у виконанні аналізу шкільного уроку, а викладач при цьому стає організатором навчально-трудової діяльності. Завдання педагога полягає в розвитку та спрямуванні думки студента, заохоченні до творчості та активізації їхньої роботи. У ході спостереження за уроком, який проводить їхній товариш, важливо, щоб студенти бачили не лише рівень його знань, а й те, наскільки ефективні форми роботи з класом він використовує; наскільки продумані шляхи досягнення цілей навчання і розвитку учнів [7].

Програма спостережень ґрунтується на регулятивній функції морального впливу, яка виражається в нормативності та оцінці. Серед проблем є оцінювання уроків студентами-практикантами.

Щоб оцінити заняття проведене студентом з метою підвищення його педагогічної майстерності, потрібно:

  1. Проаналізувати заняття за переліком запитань відповідно до схеми аналізу (таблиця).

Дата, школа, клас, прізвище практиканта, який проводить заняття.

Тема ___________________________________________


Таблиця

Схема аналізу заняття з трудового навчання




Зміст

Організаційна частина та перевірка знань учнів

1

Своєчасний початок уроку

2

Перевірка наявності учнів у класі

3

Наявність підготовлених засобів контролю з попередніх знань (дидактичні картки, наочність, запитання) та їх використання

4

Як опитування та використання наочності сприяють розвитку знань учнів

5

Дисциплінованість учнів відповідно до вимог практиканта

6

Чи задавались навідні та додаткові запитання і пояснювалось незрозуміле для учнів

7

Глибина розкриття питання при відповіді учня та бачення їх активності

8

Культура спілкування з учнями

9

Чи створено практикантом відповідний робочий та емоційний настрій у класі: увага, зібраність, доброзичливість, активність

10

Відповідальність поставлених оцінок рівню знань учнів

Вивчення нового матеріалу

1

Чи дійсно логічний перехід до вивчення нової теми, чи обґрунтовано тему і мету заняття

2

Відповідність змісту і обсягу навчального матеріалу рівню знань учнів, меті заняття

3

Дисциплінованість учнів під час вивчення нового матеріал

4

Культура мови практиканта: образність, емоційність, доступність її розумінню учнями

5

Ерудованість практиканта: вільно володіє матеріалом чи застосовує невиправдане диктування

6

Раціональність використання методів і прийомів, які застосовуються практикантом під час вивчення нового матеріалу (словесні: бесіда, розповідь, пояснення; методи самостійної роботи). Чи відповідають вони змісту і типу заняття, віковим особливостям учнів

7

Наскільки усвідомлено новий матеріал сприймається учнями, вони зацікавлені ним

8

Правильність показу прийомів роботи з інструментами

9

Застосовування наочності

Інструктаж та практична робота

1

Чи проведений інструктаж з техніки безпеки або правил виконання роботи

2

Врівноваженість і тактовність стосовно учнів

3

Рівень застосування знань і умінь за засвоєним зразком

4

Уміння зацікавити під час виготовлення виробу або іншої роботи

5

Підтримання робочої дисципліни

6

Використання інструментів за призначенням

7

Чи звертає практикант увагу на типові помилки учнів

8

Індивідуальна робота з учнями

9

Наскільки своєчасно і організовано закінчено практичну роботу

Узагальнення, підсумок та загальні зауваження по ходу заняття

1

Чи всі учні брали участь у закріплення знань

2

Уміння реагувати на можливі зміни ситуацій

3

Рівень осмисленого сприйняття і запам’ятовування учнями нового матеріалу

4

Правильність засвоєння учнями трудових операцій та прийомів

5

Чи зроблено підсумок заняття

6

Доцільність витраченого часу на кожен етап заняття

7

Керівна роль практиканта під час засвоєння знань, умінь, навичок; чи втручався вчитель або методист у хід заняття

8

Загальні зауваження щодо зовнішнього вигляду, манери триматися


1. Поділивши заняття умовно на 4 частини, охарактеризувати кожен прийом виділяючи позитивні й негативні сторони заняття.

2. Проаналізувавши з студентами кожен фрагмент проведеного заняття видно, на які етапи потрібно звернути увагу і посилити підготовку до його проведення. Наприклад, якщо початок уроку і закінчення пройшло мінорно, але якісно були проведені друга й третя частини, то загальна оцінка позитивна[2].

3. Виставляючи оцінку за урок враховувати й результати аналізу.

Досвід свідчить, що найефективнішими прийомами використання матеріалу спостережень студентів під час відвіданих уроків у школі, організація самостійних спостережень студентів за програмою з методики трудового навчання виявились в період підготовки й проведення пробних уроків. У результаті оцінювання можна судити про формуючий стиль роботи студентів, а також намітити шляхи для його вдосконалення.

Отже, узагальнюючи вище наведене, зазначимо, що ефективно організована навчальна діяльність студентів буде сприяти формуванню компетентності як одного із основних критеріїв професійного становлення майбутнього вчителя.

Як наслідок, набуті в педагогічному коледжі знання, уміння і навички студенти використовують у своїй майбутній практичній діяльності в школі, дитсадку. Отже, передумови для формування готовності майбутніх вчителів до педагогічної творчості створюються в умовах коледжу [3, 73]. Сучасний учитель має бути мобільним, готовим до змін, здатним швидко переорієнтовуватися.


Список використаних джерел

1. Базарова Т. Ю. Век живи, век учись // Психологическая газета. – 1999. – №6. – С. 12-13.

2. Вовковінський М.І. Графічно-бальне оцінювання уроків з трудового навчання як засіб підвищення мотиваційно-творчої діяльності студентів // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2007. – №1. – С.44-52.

3. Волошенко О.В. Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості в умовах коледжу : дис. канд. пед. наук. – К., 2000. – 180 с.

4. Коберник О.М. Компетентнісний підхід у технологічній освіті // Проблеми трудової і професійної підготовки : науково-методичний збірник. – Словґянськ : СДПУ, 2008. – Випуск 12. – С.9-16.

5. Новиков А.М. Интеграция базового профессионального образования // Педагогика. – 1996. – №3. – С.3-8.

6. Сухомлинський В. О. Духовне життя шкільного колективу // Вибр. тв. : В 5 т. – К. : Радянська школа, 1977. – Т.4. – С.465-490.

7. Щетина Н. Удосконалення професійної майстерності майбутніх учителів креслення // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. – №5. – С.49-51.



1 Іван Гурович Ткаченко - видатний педагог, ініціатор і організатор інноваційних підходів у навчанні і вихованні школярів