asyan.org
добавить свой файл
1

Моніторингове дослідження стану впровадження профільного навчання в ЗНЗ різного типу і форм власності

Аналіз стану впровадження профільного навчання

в загальноосвітніх навчальних закладах

ВСТУП


На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 11.09.2007 року за № 801 «Про проведення моніторингу стану впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» й відповідного наказу Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації в Київській області у жовтні-листопаді 2007 року проведено моніторингове дослідження стану впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Згідно з інструктивно-методичним листом Інституту інноваційних технологій і змісту освіти на виконання зазначеного наказу МОН України, дослідження було проведено методом вибіркового анкетування різних груп респондентів, а також представника головного управління освіти і науки. Так, до опитування залучено, згідно з квотою, 160 учнів 11 класів, 160 батьків старшокласників, 52 директора навчальних закладів різних типів і форм власності. Вибірка респондентів складалася з представників різних районів і міст Київської області. Серед закладів освіти представлено ЗНЗ І-ІІІ ступенів комунального і державного типів власності, спеціалізовані заклади освіти, гімназії та ліцеї; сільські (20) та міські (32). Для одержання більш повної інформації було запропоновано також анкету працівникам відділів/ управлінь освіти районів/міст, узагальнення якої здійснювалося відділом дошкільної, загальної середньої та професійної освіти Головного управління освіти і науки.

Усе вищезазначене дає підстави вважати результати дослідження вірогідними й такими, що можуть бути проаналізовані: вони дають можливість з’ясувати позитивні й негативні тенденції профілізації загальної середньої освіти, зробити загальну оцінку стану практичної реалізації ідеї профільного навчання в області, виробити рекомендації для усунення виявлених негативних явищ.

  1. РЕЗЮМЕ

Цей документ є комплексною довідкою на основі проведеного дослідження, який характеризується системністю, аналітичним змістом і прогнозованістю результатів.

Аналіз даних відбувається на основі фіксації кількісно-якісних результатів опитування суб’єктів освітнього процесу, зіставлення їх з наявною статистичною інформацією, а також нормативно-правовими документами.

Під час опису виявлених результатів проведеного дослідження зберігається принцип анонімності участі в дослідженні всіх його учасників (шкіл, класів, учнів, учителів), а також комплексності аналізу даних, що дозволяє виявляти ключові тенденції розвитку освіти, прогнозувати його, проте не робити передчасних висновків щодо функціонування навчального закладу району (міста), роботу його керівника, вчителя тощо.

  1. ПРОБЛЕМА

Ключова проблема, яка потребує комплексного моніторингу на державному та регіональному рівнях, полягає у виявленні об’єктивних даних про реалізацію профільних навчальних програм, спеціальних курсів профільного і допрофільного змісту, а також зовнішні умови практичного впровадження ідеї, її нормативно-правове, матеріально-технічне, науково- та навчально-методичне забезпечення.

Отже, мета дослідження полягає у:

  • вивченні стану профілізації ЗНЗ різного типу і форм власності на основі аналізу думки різних груп респондентів;

  • визначенні основних чинників, які впливають на якість і результативність профільного навчання.

  1. ^ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ

3.1. Загальна характеристика інструментарію дослідження

Метод вибіркового опитування різних груп респондентів реалізувався засобами анонімного анкетування керівників ЗНЗ І-ІІІ ступенів, учнів 11 класів, батьків учнів 11 класів. Анкету складено із запитань про кількісно-якісні показники впровадження профільного навчання в закладі освіти (кількість класів, учнів, охоплених профільним навчанням; способи реалізації допрофільної підготовки; ефективність реалізації профільного навчання засобами поглибленого вивчення предметів чи введення елективних курсів; поінформованість старшокласників і їх батьків про ринок праці; наявність умов для здійснення професійної діагностики і навчання тощо). Важливим її аспектом є відкрите завдання – «висловити свої пропозиції та побажання щодо вдосконалення профільного навчання». Окрім того, моніторинг передбачав аналіз статистичних даних звітності, що стосуються:
  • ^

    кількісних показників охоплення допрофільною підготовкою та профільним навчанням учнів ЗНЗ І-ІІІ ступенів усіх типів і форм власності;

  • способів організації поглибленого і профільного вивчення предметів у закладах освіти області;

  • ^

    розподілу однопрофільних ЗНЗ за напрямами і профілями навчання;

  • кількості учнів, які навчаються в класах, що працюють за вказаними профілями.


^ 3.2. Загальні тенденції щодо організації профільного навчання в області

Профільне навчання передбачає створення умов для освіти старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення за рахунок внесення певних змін у цілі, зміст, структуру та організацію навчального процесу. Отже, воно спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. Теоретичного осмислення проблема профілізації старшої школи набула в Концепції профільного навчання у 2003 році.

За статистичними даними станом на листопад 2007 року в Київській області профілізація загальноосвітніх навчальних закладів реалізується наступним чином:

  • допрофільна підготовка здійснюється у 147 освітніх закладах (що складає 29,1% від усіх ЗНЗ І-ІІІ ступенів області) й охоплює 8735 учнів 8-9 класів;. 87 з цих закладів освіти – міські, 60 – сільські;

  • функціонує 268 одно- та багатопрофільних закладів освіти (53% від загальної кількості ЗНЗ І-ІІІ ступенів області), в яких охоплено профільним навчанням 14568 учнів 10-11 класів.

Як представлено на діаграмі (рис.1), більше можливостей для реалізації профільного навчання мають міські заклади освіти, в яких більшою мірою організовано допрофільну підготовку учнів 8-9 класів, а також є можливості для організації багатопрофільного навчального процесу. У сільських закладах освіти переважає організація профільного навчання за одним профілем, що вимагає вивчення певних особливостей його ефективного упровадження.

Рис.1. Дані про впровадження профільного навчання в ЗНЗ Київської області

Проте загальним для всіх закладів освіти є недостатність приділення уваги допрофільній підготовці школярів. Так, згідно зі статистичними даними, загальна кількість охоплених допрофільною підготовкою учнів у 1,7 разів є меншою за кількість учнів, які навчаються у профільних класах (групах). Відповідно, кількість закладів освіти, що реалізують допрофільну підготовку й профільне навчання, також значно відрізняється (у 1,84 разів).

Аналіз статистичних даних щодо організації профільного навчання в ЗНЗ І-ІІІ ступенів різного типу і форм власності засвідчує також:

  • різницю в кількості охоплення школярів допрофільною підготовкою і профільно-зорієнтованим навчанням;

  • низьку ефективність профільно-зорієнтованої підготовки у сільських регіонах, де кількість шкіл з профільним навчанням, й учнів, охоплених професійно-зорієнтованою підготовкою, є меншою в 4 рази за дані міських навчальних закладів;

  • тенденція переважання іноземних мов, української мови та математики серед предметів, що обираються учнями міських і сільських шкіл для поглибленого вивчення;

  • низький рівень комплексної підготовки освітніх закладів до впровадження профільного навчання у відповідності з потребами ВНЗ та ринку праці.

Представлені дані можуть засвідчувати недостатню підготовленість учнів 10-11 класів до профільного навчання, відсутність системної профільної діагностики, вивчення професійних запитів у закладах освіти. На сьогоднішній день найбільш реалізованими є філологічний і технологічний профілі навчання, що не повністю відповідає запитам ринку праці. Важливо з’ясувати чинники ефективної реалізації ідеї профільного навчання, а також виявити причини (об’єктивні й суб’єктивні) наявної ситуації.

^ 3.3. Результати анкетування керівників ЗНЗ

Згідно з Концепцією профільного навчання, допрофільна підготовка здійснюється у 8-9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння у свідомому виборі ними напряму профільного навчання у подальшому.

Разом із тим за результатами опитування керівників ЗНЗ області маємо зазначити, що на практиці ідея профілізації освіти інтерпретується більш широко й неоднозначно. Так, значна частина опитаних вважає, що система допрофільної підготовки починається з 5 класу, а деякі вказують, що й з початкової ланки. Зрозуміло, що йдеться про введені у закладах освіти години варіативної складової на поглиблене вивчення окремих предметів, що у подальшому будуть вивчатися як профільні. Проте у такому разі відбувається значна підміна понять й ідея профілізації нівелюється у контексті загальної середньої освіти.

Представлені на рис.2. відповіді керівників ЗНЗ різного типу і форм власності засвідчують як їхню недостатню обізнаність із чинними нормативно-правовими і науково-теоретичниими положеннями щодо профільного навчання, так і нечіткість формулювання самих положень.


Запитання: «З якого класу розпочинається допрофільна підготовка?»



Рис. 2

Так, у документі пропонується декілька форм реалізації допрофільної підготовки: а) введення профорієнтаційних курсів за вибором; б) поглиблене й диференційоване вивчення окремих предметів, яке сприятиме формуванню в учнів стійкого інтересу до предмета, розвитку в них відповідних здібностей; в) введення факультативів, предметних гуртків, наукових товариств учнів, предметних олімпіад, роботи кабінетів профорієнтації.

Таким чином, реалізація допрофільної підготовки передбачає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).

На запитання щодо наявності профорієнтаційних кабінетів керівники ЗНЗ дали такі відповіді (рис.3): лише у 18% відповідей маємо позитивний результат. У більшості випадків ця форма допрофільної підготовки учнів не є дієвою.

Запитання «Чи функціонує в навчальному закладі кабінет профорієнтації?»



Рис.3

Аналізуючи результати відповідей керівників ЗНЗ на запитання щодо ефективності тих чи інших форм реалізації допрофільної підготовки, отримали наступне: у більшості освітніх закладів вибір цих форм здійснюється спонтанно, без належного усвідомлення очікуваного результату й аналізу (рис.4):



Рис.4. Порівняння наявних форм реалізації допрофільної підготовки з найбільш ефективними

За результатами опитування, найбільш ефективною формою допрофільної підготовки визнається поглиблене вивчення навчального предмета. Разом із тим частіше така підготовка здійснюється засобами введення профорієнтаційних елективних курсів, системи факультативів, предметних гуртків, наукових товариств учнів. Лише окремі респонденти зазначили відповідь «інше», але її не конкретизували. Це дає підстави стверджувати, що профорієнтаційна робота у закладах освіти в цілому здійснюється (82% опитаних вказують на те), хоча без належної психолого-педагогічної координації, а отже – не усвідомлюється суб’єктами навчальної діяльності як дієва форма допрофільної підготовки.

Важливою умовою впровадження профільного навчання в ЗНЗ є формування в учнів стійкого інтересу до вибору профілю навчання. Так, на запитання щодо мотивів у виборі профілів навчання в закладах освіти різного типу й форм власності (рис.5-6) їхні керівники відповідали наступним чином:


Запитання «Які мотиви є найбільш вагомими для вашого навчального закладу

під час формування профілів навчання?»



Рис.5


Запитання «Що враховується під час комплектування профільних класів у ЗНЗ?»



Рис.6

На думку керівників навчальних закладів, вибір профілю навчання у закладі освіти залежить від декількох чинників, пріоритетними з яких є:

  • аналіз схильностей учнів до вивчення предмета;

  • накопичений досвід навчального закладу щодо організації навчання певного профілю в старшій школі;

  • кадрове забезпечення;

  • запити батьків і бажання учнів.

Найбільш вразливою, як показує дослідження, на шляху профілізації старшої ланки загальної середньої освіти є не стільки проблема науково-методичного супроводу навчання, а і його навчально-методичне, матеріально-технічне забезпечення. Саме на це вказує відповідь більшості керівників ЗНЗ (рис.7). Відсутність або недостатня кількість підручників, посібників, технічного і наочно-дидактичного матеріалу не дають можливості ефективно організувати профільне навчання на рівні закладу освіти.


Запитання: «З якими проблемами Вам, як керівнику, доводиться стикатися в організації профільного навчання в ЗНЗ?»



Рис. 7
^

Серед пропозицій керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо вдосконалення процесу запровадження профільного навчання є такі:


  • необхідно чітко визначити цикл предметів для кожного профілю, а також підготувати необхідні навчальні програми для організації допрофільної підготовки та профільного навчання;

  • важливою є цілеспрямована система підвищення кваліфікації педагогів за профілями навчання;

  • необхідною є психолого-педагогічна допомога учням у виборі професії, профорієнтаційна освітня політика й відповідна діагностика;

  • розроблення методичних рекомендацій щодо організації профільного навчання на державному рівні.

Отже, треба визнати однією з важливих проблем профілізації загальної середньої освіти проблему допрофільної підготовки учнів, що найменше виписано у нормативних документах і теоретичних дослідженнях. Адже на етапі допрофільної підготовки важливо створити в закладі освіти умови для випробування учня в різних видах діяльності, що має супроводжуватися діагностикою, професійною мотивацією і проектуванням.

^ 3.4. Результати анкетування учнів і батьків

Об’єктивність дослідження стану впровадження профільного навчання в ЗНЗ різного типу і форм власності забезпечується декількома чинниками, а саме:

  • комплексністю (анкетування всіх суб’єктів освітнього процесу);

  • анонімністю (участь в опитуванні передбачала вказування лише типу закладу за формою власності та місцем розташування);

  • неупередженістю у пропонуванні варіантів відповідей, наявністю т.з. «запитань-фільтрів» (за їх допомогою можна виявити вірогідність, об’єктивність відповідей респондента на інші запитання).

У контексті дослідження використано матеріали опитування 160 учнів і 160 батьків старшокласників. Серед опитаних понад 30% учнів 10-11 класів обирають фізико-математичний профіль навчання, близько 17% - суспільно-гуманітарний, 16% - філологічний. Інші відповіді не виходять за межі 10-11%, тому не є типовими (рис.8).

Запитання для учнів «Який профіль навчання Ви обрали?»



Рис.8

Учні також вказують на те, що вибір профілю навчання здебільшого зумовлений їхнім самостійним вибором, порадою батьків, рідше – впливом адміністрації школи чи друзів (рис.9). Учні не конкретизують, у чому цей вплив виявлявся (заклад освіти обрав чіткий профіль навчання, навчання за цим профілем рекламується педагогами чи насаджується), проте 16,8% стверджувальних відповідей про вплив адміністрації школи все ж дає підстави для висновків про деяку упередженість адміністрації у виборі профілю навчання для закладу освіти.


Запитання для учнів « Хто вплинув на Ваш вибір профілю?»



Рис.9

Аналіз анкет батьків старшокласників засвідчує, що вибір профілю навчання учнями частіше пов’язаний з наявним інтересом дитини до вивчення предмета, а також попереднім вибором ВНЗ (рис.10).

Запитання для батьків «Що стало вирішальним фактором при виборі Вашою дитиною

профілю навчання?»



Рис.10

Це ж підтверджують результати оброблення учнівських анкет (рис.11). Так, 58% опитаних учнів 10-11 класів стверджують, що профіль навчання пов’язаний з майбутньою професією, 18,75% учнів не можуть визначитися, адже не мають ще чіткого уявлення про майбутній вибір професії. Чверть опитаних обрали профіль навчання не у відповідності з майбутньою професією. Учні при цьому не вказують: чи самостійним був вибір напряму майбутньої професійної діяльності чи іншого вибору не було здійснено (однопрофільний заклад освіти) (рис.11).

Запитання для учнів «Чи відповідає обраний Вами профіль навчання майбутньої професії?»



Рис.11

Зіставляючи отримані дані з результатами опитування керівників закладів освіти, зазначимо, що 67% респондентів серед директорів ЗНЗ вважають, що сформованість професійних інтересів учнів є частковою, тому профільність навчання не пов’язана у повній мірі з майбутньою професією учнів. Опитування виявило у цілому позитивне ставлення учнів до викладання профільних предметів (рис.12). Повністю чи частково рівень їх викладання задовольняє школярів. Негативне ставлення отримано лише у 0,4% відповідей.

Запитання для учнів «Чи задовольняє Вас рівень викладання профільних предметів?»



Рис.12.1

Такої ж думки дотримуються батьки :



Рис.12.2

Іншим вразливим аспектом упровадження профільного навчання, на думку респондентів, є інформування щодо ринку праці, умов подальшого навчання у ВНЗ. Складність ефективної реалізації профільного навчання у ЗНЗ полягає і в тому, що рівень сформованості професійної мотивації учнів залежить безпосередньо від їхньої поінформованості щодо запитів та потреб на ринку праці. Відповіді на запитання з проблеми представлено на рис.13-16.

Запитання для учнів «Чи володієте Ви інформацією , які вищі навчальні заклади у регіоні та умови вступу до них?»



Рис.13


Запитання для батьків «Чи володієте Ви інформацією , які вищі навчальні заклади у регіоні та умови вступу до них?»



Рис.14

Запитання для учнів «Чи володієте Ви інформацією про місцевий ринок праці?»



Рис.15



Рис.16. Порівняльна гістограма володіння інформації про ринок праці

батьками та учнями

З побажань і пропозицій учнів, батьків старшокласників:

  • більше часу в програмі навчання відводити на спецкурси профільного змісту;

  • звернути увагу на наявність і якість навчально-методичної літератури, матеріально-технічне забезпечення предметних кабінетів;

  • розширити кількість профілів у закладах освіти на вибір з метою встановлення зв’язків з подальшим професійним навчанням учнів;

  • для свідомого вибору дитиною профілю навчання, чітко з’ясувати його завдання, цілі, особливості, пояснити це самому учневі;

  • інформувати про вакансії ринку праці, а також формувати профілі навчання на основі цієї інформації та результатів діагностики.


^ Проведений аналіз засвідчує наявність проблем на шляху профізізації загальної середньої освіти, а саме:

  • відсутність чіткої програми профілізації старшої школи, а також її науково-методичного супроводу на державному та регіональному рівнях;

  • наявність проблеми навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення ЗНЗ;

  • недостатня обізнаність суб’єктів навчання з нормативно-правовими і теоретичними положеннями щодо профільного навчання, як і нечіткість формулювання самих положень тощо.

Порушені питання є важливими для їх оприлюднення та обговорення у колі освітян. Виявлені проблеми є кмплексними, тому їх вирішення є важливим як на рівні національному, так і у межах функціонування регіональної системи освіти.